01. Основи цивільного права. Задачі з цив.відпо..

Практична робота 1. Основи цивільного права. Порядок укладання правочинів. Розв’язання задач з цивільного-правової відповідальності.
1. Приклади задач.
1. Громадянин Гришко, повертаючись увечері додому, побачив вогонь у вікнах будинку дитячого садка і разом з іншими громадянами допоміг винести на вулицю дітей.
Під час рятування він отримав значні опіки, внаслідок чого втратив працездатність на тривалий час. Гришко звернувся до суду з позовом до підприємства, на балансі якого знаходився дитячий садок, з вимогою відшкодувати йому заподіяні збитки на підставі. Однак суд відмовив гр. Гришко у задоволенні позову в зв'язку з тим, що закон не передбачає відшкодування збитків, заподіяних при рятуванні життя людини.
На яке коло питань розраховане дане завдання?
Вирішіть справу.
Відповідь:
Дане питання розраховане на коло питань, пов’язаних із Главою 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) «Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи» Підрозділу 2 «Недоговірні зобов’язання» Розділу ІІІ «Окремі види зобовязань» Книги П’ятої «Зобов’язальне право». Пов’язане з темою «Поняття та види цивільно-правових зобов'язань. Виконання зобов'язання».
Стаття 1161 ЦК встановлює, що шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.
Отже, підстави відмови суду є неправильними. Суд повинен бути роз’яснити Гришку, що він має право на відшкодування збитків, вказавши належного відповідача – відповідний орган державної влади.

2. У спадщину від дядька шестирічний Іванов одержав однокімнатну квартиру та автомобіль "Жигулі".
У зв'язку з переїздом в інше місто батьки Іванова вирішили продати квартиру одному із співробітників батька, а машину - подарувати повнолітньому брату Іванова, який із своєю сім'єю залишився мешкати у цьому місті і мав змогу користуватися гаражем. Оскільки, як й вважали батьки, такі угоди підлягають нотаріальному посвідченню, вони звернулися до нотаріуса з проханням засвідчити договір дарування та купівлі-продажу.
Як повинен діяти нотаріус?
Який обсяг дієздатності неповнолітніх?
Відповідь:
Нотаріус повинен пояснити, що дійсно подібні угоди потребують нотаріального посвідчення. Але у даному випадку він не має права посвідчити подібні угоди. Згідно статті 177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:
- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
- видавати письмові зобов'язання від імені дитини;
- відмовлятися від майнових прав дитини.
Отже, нотаріус повинен відмовити батькам Іванова у посвідченні право чинів і порадити звернутися до органів опіки та піклування.
Обсяг дієздатності неповнолітніх, тобто осіб віком від 14 до 18 років, встановлює статтями 32-33 ЦК. Крім правочинів, передбачених статтею 31 Кодексу (вчинення дрібних побутових правочинів), фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку)
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів) . У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів) , з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.
За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів) , піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.
Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів) , піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК.

3. Громадянка Ш. дала своєму чоловікові розписку про те, що під час складання заповіту вона зробить пряму вказівку про усунення від спадщини свого старшого сина Петра. Після смерті гр. Ш. з'ясувалося, що у заповіті її старший син указаний як спадкоємець. Більше того, гр. Ш. заповіла йому своє цінне майно. Чоловік померлої Ш. звернувся до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, посилаючись при цьому на письмове зобов'язання своєї дружини.
На яке коло питань розраховане це завдання?
Вирішіть справу.
Відповідь:
Коло питань пов’язане із Книгою Шостою «Спадкове право» Главою 85 «Спадкування за заповітом».
Суд вирішить справу не на користь чоловіка Ш. Стаття 1235 ЦК стверджує, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Стаття 1247 встановлює, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Згідно ст. 1233 ЦК тільки заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті
Отже, будь-які інші документи, які не є заповітом, не мають юридичної сили, якщо є дійсний заповіт.
Розписка від Ш. чоловікові на має ніякої юридичної сили. Посилання на неї не призведе до скасування заповіту.

2. Експрес-опитування .
Приклади питань
1. Які правовідносини є цивільними?
2. Яку дієздатність Ви маєте? Обгрунтуйте відповідь.
3. Визначить поняття юридичної особи.
Які форми власності існують в Україні.

Заголовок 115

Приложенные файлы

  • doc 15700528
    Размер файла: 39 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий