СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА


СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА
Підготував: Прокурат В. Г. Заступник директора по виховній роботі Мавковицької ЗОШ І – ІІІ ступенівВедучий. Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі. У цьому святі поєднані біль розставання і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. Сьогодні у нас – випускний вечір!
Ведуча. Я маю честь вітати вас у цей святковий день. Подія, яка зібрала нас всіх, спонукає до теплих слів, щирих зізнань, душевних спогадів. Отже, давайте будемо щедрими на тепло, любов та увагу!Увага! До зали запрошуються випускники 2008 року!
(До залу заходять випускники, класний керівник. Ведучі представляють випускників, класного керівника. Звучить мелодія пісні «Куда уходит детство».)
Ведучий. Надійшла урочиста хвилина відкриття вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів випускникам 2008 року. Дозвольте урочисту частину випускного вечора вважати відкритою.
(Звучить Гімн України.)
Ведуча. Любі випускники, шановні вчителі, батьки, сьогодні ви всі станете свідками найзнаменнішої шкільної події. Це – ваше свято. І нехай прикрашають його щасливі посмішки та добрі слова.
Ведучий. А найперші слова хочеться присвяти тим, хто прагнув дати вам, любі випускники, міцні знання, виховати порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав.Благословенна ж вчительська щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук! Вітайте вчителів _____________________ ЗОШ.
(Ведучі представляють вчителів.)
Ведуча. Для оголошення наказу по школі про випуск учнів 11 класу слово надається завучу школи________________________.
(Оголошується наказ.)
Ведуча.Почуттів переповнює чашу,Свіжий подих красуні-весни,Свою любов і прихильність нашуАдресуєм директору ми!
Ведучий.Разом з вами схвильований трішки,Як буває в хвилини розлук,Проводжа він вас поглядом ніжним,Добрий, щирий порадник, і друг.
Ведуча. А зараз надаємо слово директору школи _____________. Він вручить нашим випускникам атестати зрілості.
(Виступ директора школи, вручання атестатів.)
Ведучий. Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним. Цей пам’ятний літній вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.
Ведуча. Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам’ятайте її завжди.Пам’ятайте завжди першого класного керівника, з яким познайомилися в _________________________________ школі.
Ведучий.Перша вчителька – добра й терплячаНаче мама була вам малим.А любов її щира, гарячаЗігрівала сердечка усім.Немов фея, і добра, і мила,Усміхається лагідно вам.Як же щиро вас всіх любила,Як же завжди хвалила батькам!
(виступ першої вчительки)
Ведуча.Скільки літ промайнуло відтоді,Дві косички злилися в косу.Ще побачиш ти вперше сьогодніВ чистім погляді чисту сльозу.Світ багатий на добрих людей,Та вдивляйтесь ровесникам в лиця –Може, більше ніколи й нідеВам не випаде з ними зустріться.Все, що здійснилось,Все, що наснилось,Вічно вам буде зоріть.Те, що зоріло, вам серце гріло,Не розгубіть, не розгубіть.
Ведучий. Так дивовижно складається життя, що сьогодні ви ще разом, наші випускники, однокласники, а завтра – ваші шляхи розійдуться.Але через якійсь час вас покличуть стіни рідної школи, де завжди чекатимуть вашого приходу вчителі. І можливо, лише тоді ви по-справжньому зрозумієте, що саме вони найбільше про вас думали, захищали і підтримували, дбали і прагнули лише найкращого.А сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого класного керівника.
(Виступ класного керівника.)
Ведуча.Ну от і все. Уже перегорнулиПідручників останні сторінки,Й на випускних екзаменах відчули,Що плине час скоріше від ріки.Здавався недосяжним горизонт,А світ – казковим! За шкільним порогом.
Ведучий.Чекали вас уроки і книжки,В світ пізнання несходжені дороги.Дитинство ваше, мов вчорашній день,Ось-ось майне крильми у темінь ночі,Аби світанок від дзвінких пісеньПрокинувся і вам заглянув в очі.Ви підійшли до першої межі –Шкільним порогом звуть її в народі.І сльози, й пісня, й радість – все в душі,А чого більше – перемірять годі.
Ведуча. Дорогі випускники, це їм, найріднішим, ви завдячуєте своїм життям, своїм сьогоденням. Їхня любов, безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в часи радості. Скільки щастя випромінюють їхні очі, але десь в глибині душі все ж таки затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі, хоча й не показують цього.
Ведучий. Дорогі випускники! Одинадцять років тому вас, несміливих і тендітних, привели до школи найрідніші люди – тато і мама.Усі мовчать – щось мати каже,Цвітуть притишено слова.Вони із веселкових вражень,З любові, що в душі жива.Зійшлися діти всі до хати,Де хліб рум’яний на столі…Усі мовчать: говорить матиВустами неба і землі.Від імені батьків слово надається ________________________________________(Виступ мами.)(Звучить пісня «Мамо, тобі низесенько вклонюсь.»)
Ведуча. Юність, справді, найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням…Тому дозвольте мені запросити на цю сцену юних, сміливих, нестриманих, крикливих – наших іменинників, випускників 2008 року.(Лунає музика «Вчать у школі», учителям вручаються квіти.)
Випускник. Чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники за час нашого навчання в школі.
Випускник. А сьогодні ми, випускники 2008 року, склали пам’ятки директору, завучу та всім вчителям школи.
Випускник. Пам’ятка директору школи.1. Директор правий.2. Директор завжди правий.3. Директор не спить – він відпочиває.4. Директор не їсть – він набирається сил.5. Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.6. Директор не п’є – він дегустує.7. Директор не читає в робочий час газет та журналів – він збирає необхідну інформацію.8. Директор не залицяється до молодих вчительок – він просто приділяє їм увагу.9. Директор ніколи не припускається помилок – їх роблять підлеглі.10. До кабінету директора можна увійти зі своїми ідеями, але виходити з кабінету треба з ідеями директора.
Випускник. Пам’ятка завучу школи.1. Кожному вчителю видати номер на бірочці.2. Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щітку.3. В учительській від свого столу до столів провести сигналізацію з кодом, який би відповідав індивідуальному номеру вчителя.4. Встановити пульт із червоною кнопкою, яка буде реагувати тільки на дотик вашого пальця.5. Коли вчитель де б він не був, почує сигнал – кидає все і біжить в учительську, щоб дізнатись про заміну.6. Запам’ятати дату народження кожного вчителя, щоб не турбувати його на першому уроці.7. Менше змінювати розклад. Бо після «вікон» і «дверей» може у декого вийти «шах» і «мат».8. Бути уважним до прохання вчителів і вимог учнів.
Випускник. Пам’ятка вчителю.1. Бути спокійним і врівноваженим, життєрадісним і привітним.2. Мати свій індивідуальний стиль і старатися, щоб один урок був не схожий на інший, щоб не було стандарту.3. Виробляти красивий голос, не «бубніти» собі «під носа».4. підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу «влітати», а не заходити, човгаючи ногами.5. Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю.6. Одягатися красиво і модно, якщо є можливість, а нема – учні допоможуть.7. Не приходити голодним на роботу, щоб потім не бігати коридорами школи з булочками в руках.8. Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.9. Дозволяти робити шпаргалки, але не давати ними користуватися, бо це шкідливо впливає на зір учня.10. Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.11. Із – за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.12. Посміхатись, радіти, передавати учням позитивні емоції, бо всі учні вас люблять і поважають.Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все, що ви зробили для нас.
ВипускникБатько і мати – два сонця гарячі,Що нам дарують надію й тепло.Батько і мати… У долі дитячийТреба, щоб кривди між них не було.
ВипускникА без батьків чого ми в світі варті?Без маминої ласки і тепла,Без батьківської строгості і жарту,Без нашого родинного житла.Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,Давали дітям раду, як могли,І в наших душах сонце засвітили,І крила для польоту нам дали.
ВипускникЗдавалося, дитинство буде вічне,Здавалося, воно не відцвіте,Матусі слово, мудре, втішне,І слово колискової святе.
ВипускникТак мало я тобі сказати встигІ поглядом, і жестами, й словами.А відстань уже більшає між нами.І голос твій на мить чогось притих.
ВипускникНе печалься, не журися, мамо,Усміхнись і не корись жалю.Натинає доленька вітрила,Шепчуть губи: «Я тебе люблю».
Випускник. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те ,що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.
Випускник. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
Випускник. Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!
(Звучить пісня «Мама»)
Ведучий. А зараз, як ви вже здогадались, наш традиційний «мамин вальс».(Лунає мелодія «Поговори зі мною, мамо»)(Всі випускники підходять до краю сцени)
Ведуча. Дорогі випускники! 11 років вів вас по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалось. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.Ведучий. І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям тепло і любов. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися.
Ведуча. Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.Щасливої дороги, дорогі випускники!

Приложенные файлы

  • docx 15671895
    Размер файла: 24 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий