Сценарій випускного вечора в 11 класі 2013р

Випускний 2014 «11 років нашої ери»!

Ведучий 1
Бувають дні, яким нема ціни –
Коли коханий поруч чи кохана,
Коли хмелієш в пахощах весни,
Та дні такі не раз ще будуть з вами.

Ведучий 2
Усе повторюється - радість і печаль,
У вас в житті усе ще може бути –
Від перших «Здрастуй» до гірких «Прощай»,
І лиш дитинства світ не повернути.
І дощ, і сніг, і щастя, і журба –
Все буде ще не раз в житті людини,
I тільки випускний, святковий бал
У кожного із вас один - єдиний.

1 ведучий Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості!
Тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду –
напружена пора іспитів, і ось – випускний бал, до якого 11
років, як по східцях, довелось підійматися нашим випускникам.

2 ведучий А в промайнулій різнокольоровим хороводом 11-річній
шкільній історії було скільки всього пам’ятного: цікаві уроки, справжня дружба, яскраві перемоги, перше кохання, ніжний поцілунок

Батьки
Дорогі друзі! Шановні вчителі. батьки, гості! Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день. Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не стільки радості, як якогось тихого зворушливого смутку.
Чому ж так стискається і щемить наше серце ?

Ведучий:
Може тому, що відлунали шкільні дзвінки і ваші діти залишають рідну школу - свій 2 дім.
Ведучий:
А може тому, що закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і дорослим життям.


Ведучий:
Тож дозвольте запросити тих, кому присвячується ця подія, заради кого ми тут всі зібралися, для кого це свято – перша сходинка у самостійне життя .
Ведучі
Зустрічайте, випускники 2014 року Знам’нської загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів №1 імені Т. Г. Шевченка. Вітаємо їх гучними оплесками!

Вихід випускників (спочатку виходять хлопці під музику___________________,
Потім виходять дівчата ___________________) невеличкий флешмоб

Ведучий . Гарні, стрункі, красиві
Найкращі, найстрункіші, найкрасивіші –
Це вони, наші випускники,
Давайте ще раз всі разом привітаємо

Яковлєву Катерину – золоту медалістку, учасницю обласних олімпіад, гордість школи, символ скромності і вихованості. Вона надійний помічник класного керівника, надійна подруга має гарні здібності до всіх наук. Любить мандрувати, активна учасниця шкільного життя.
Лемещук Катерину – срібну медалістку, призерку міських олімпіад, відверту патріотку, спортсменку, художницю і танцівницю. Вона обожнює компліменти, любить подорожі, свободу та зміни.
Бернадського Ігора – серйозного, розсудливого, працелюбного хлопця, врівноваженого і акуратного, який завжди розраховує на власні сили. Але в той же час готовий допомогти іншим у будь-яку мить.
Волошину Юлію - тендітну і вродливу, ніжну і доброзичливу дівчину, з вишуканим смаком і чарівною усмішкою. Вона порядна, щира і надійна.
Єгорова Михайла – допитливого, старанного, надзвичайно емоційну та енергійну натуру. Він не пропустив жодної шкільної олімпіади та жодного шкільного свята і залюбки приймав в ньому активну участь.
Пастухову Кістіну – Завжди в вирі шкільного життя. Ідейний центр, художниця, декоратор, танцюристка і просто красива дівчина.
Цілеспрямована і має серйозні плани на майбутнє.
Рябуху Владислава – людину надзвичайно товариську і комунікабельну, патріота. Він весь час у русі, завжди веселий і радісний. Спортсмен, танцюрист, має гарні акторські здібності та здібності до точних наук. Він і вальс затанцює і на міській олімпіаді переможе і вдало будь-кого скопіює. З ним можна поговорити на будь-яку тему особливо під час уроку.
Юрченка Володимира – справжнього джентльмена, скромного і ввічливого, чесного і щирого, справедливого і працелюбного. Він впевнено йде до своєї мети. А його наполегливість допоможе подолати будь-які труднощі, які стануть на його шляху.
Ярчєєву Вікторію - ввічливу й привітну, серйозну та старанну. Вона завжди зберігає оптимізм. Свій вільний час дівчина проводить у колі друзів, мріє про професію медика.

1 ведучий Як безкінечно дорогі ті люди, з ким пережиті ці миті! І ось вона –
найяскравіша, хвилююча і незабутня подія – випускний бал.
Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя.

2 ведучий Максим, а з чого все почалося!

1 ведучий А почалася ця історія в далекому 2003 році.

БАТЬКИ
Ще недавно дітками малими
Були наші доньки і сини.
Мріяли тоді ми щогодини,
Щоби швидше підросли вони.
Як були маленькі, довго спали.
Засинали, де тільки могли.
Світ цей як могли, так пізнавали,
З іграшками нерозлучними були.

І ось вони вже школярі.

1 клас
Там десь далеко за туманами
Той дивний і прекрасний час,
Коли ви з татами і мамами
Прийшли до школи в перший клас

2 клас
Шкільні роки махнули вам рукою,
Махніть і ви, прощання час настав!
А час летить, а час пливе рікою,
І вам заміна в школі підросла.
3 клас
Не сумуй, берізко, в полі,
Притихни, струмочок, голосний
Бо сьогодні в рідній школі
Бал останній випускний.

4 клас
Шлем привітання особливі
Дорогим випускникам:
Будьте ви завжди щасливі
На радість вчителям й батькам.

5 клас
Випускники, які ви красиві,
Усміхнені, веселі, чепурні,
Дивлюсь на вас, на обличчя щасливі
Й дорослим (ою) стати хочеться мені.

6 клас
Затихнуть пісні і почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок,
За парту не сядете так, як завжди,
Учитель з журналом не зайде сюди.

7 клас
Учительки вашої не буде вже там,
П’ятірок і двійок не ставитимуть вам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.

8 клас
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
І не 45 він триває хвилин,
А довгі роки невгава його плин
Урок цей для тебе, ти твердо затям,
І перший й останній – він зветься життям!

9 клас
Жадана мить! Тривожна мить!
В житті у вашім хай щастя шумить.
Хай ваші долі зазнають утіх.
Уста ваші квітчає сміх.
Вклоніться небу, вклоніться землі.
Радійте сонцю, ідіть по росі.
Шануйте рід свій і свій оберіг.
Моліться на матір, на рідний поріг.
ВСІ: ШАСЛИВОЇ ДОРОГИ!



2 вед. – Випускники зібрали урожай,
Це є плоди розумні, добрі, вічні
Їх успіхи буквально блискавичні,
Емоції вирують через край.
1 вед. – Сьогодні їхній день,
Сьогодні їхній бал,
І ловить лише їх
Сріблястий блиск дзеркал,
І світять лише їм
Вогні сліпучі рампи.

Ведучий 1
Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2014 року Знам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 ім. Т. Г. Шевченка оголошується відкритим.

Ведучий 2У якому б куточку світу ми не знаходились, ми маємо пам*ятати про свою землю. Тому Слава нашій Україні!
Ведучий Хай гордо й заклично
Державний Гімн звучить велично!
Звучить Гімн України

Ведучий1
Сьогодні, дорогі випускники, можливо, як ніколи
Ви відчуєте, що школа – це ваш рідний дім
І сьогодні він в сяйві квітів ніби притих,
Щоб попрощатись з вами, випустити в далеку дорогу,
Яка називається дорослим життям
Ведучий2
Ще крок І все Вам вручать атестати
І перед вами майже 100 доріг
Та з них завжди ви будете вертати
На дорогий шкільний поріг
Ведуча 1
Атестат – документ про освіту,
Перепустка в нове життя
Посміхайтеся ж, друзі, привітно
Кличе юність вперед майбуття.
Ведучий 2
Слово для привітання та вручення атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2014 року надається директору школи Солонько Наталії Віталіївні та заступнику директора Швайці Ірині Василівні.
(Вітальне слово директора, вручення атестатів)
Подяки батькам

Першій вчительці
Ведучий 1. Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Ведучий. Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й досі вважає їх такими.

Ведуча. Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих богатирів і красунь, що вони колись були маленькими.

Ведучий. Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.

Ведучий Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2003 року? Одягнену новеньку шкільну форму, величезні букети квітів із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.

Ведучий І зустрів вас перший вчитель, з яким ви робили перше в своєму житті відкриття.

Ведучий Саме вона, Голікова Олена Григорівна, відкрила вам світ науки і дарувала свою любов і душевне тепло.

Ведучий Ви згадайте, якою була ця перша осінь. Із маминої руки вашу долоню вчителька перша взяла. І ви їй довірились як своїй мамі, і все з нею ділили – і успіх і горе.

Ведучий Тож сьогодні ми запрошуємо до мікрофону вашу улюблену першу вчительку Голікову Олену Григорівну




(слова вдячності від випускників)
Учні і перша вчителька стоять поряд біля мікрофонів Учні говорять слова дивлячись на вчителя. Потім вручають квіти.
Випускники Шановна Олену Григорівно,ми безкінечно вам вдячні за те, що були з нами з першого шкільного дня.

Випускники За те, що Ви навчили нас читати і писати, а ще за те, що саме ви відкрили двері у світ знань. Здоров’я вам, добра на довгі роки.

Випускники Цю пісню ми даруємо для Вас і всіх вчителів, які теплом своїх сердець зігрівають маленькі серця учнів початкових класів.

Пісня про початкову школу

Класному керівнику

Ведучий 1 У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер".

Ведучий 2 У спорті того, хто готує команду - тренер.

Ведучий 1 . На підприємстві його ім'я – начальник.

Ведучий 2 У дитячому садочку - няня.

Ведучий 1 А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.

Ведучий 2 Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про того, хто за всі роки навчання був найближче до всіх випускників – про класного керівника.

Ведучий Із початкової школи, із теплих і лагідних рук першої вчительки ви, сьогоднішні випускники, потрапили у велику школу, з великою кількістю кабінетів і такою ж великою кількістю вчителів.

Ведучий Як легко було б вам розгубитися в цьому шкільному морі, якби вас не зустріли, не підтримали турботливі руки класного керівника.

Ведучий 1 Слово для привітання надається класному керівнику Лук’яненко Ларисі Володимирівні

Виступ класного керівника

Дорогі діти, ви вже стали дорослими, майже самостійними. Ви завершили один з етапів життя – ви закінчили школу. Але попереду у вас ще все життя, і яким воно буде залежить від вас. Пригадаймо раннє дитинство. Малюк, який учиться ходити, багато падає, набиваючи гулі, але знову підіймається і береться ступати. Не можна навчитися ходити не падаючи. Не можна прожити без проблем і труднощів. Але коли ви їх подолаєте, то відчуєте задоволення, душевний підйом, підніметеся духовно на одну, а може, й на кілька сходинок. Ви
· творці свого життя, поки що шкільного, а далі й дорослого, і чи буде ваша куля летіти високо, чи впаде під тягарем проблем, вирішувати вам. Я бажаю вам, любі діти, щоб ваші мрії збувалися.
З цього приводу дозвольте вам розповісти одну притчу.
Якось давно старий моряк вирішив піднятися на вершину маяка. Йому треба було підніматися довго і крутими сходами. І щоб не заблукати в темряві, він вирішив запалити свічку.
- Куди ми йдемо? - запитала свічка.
- Ми йдемо до вершини!
- Але я не зможу ходити так довго, я згасну і ти заблукаєш у темряві.
- Не хвилюйся, вір у себе і все буде добре.
Так, розмовляючи, вони дісталися до вершини. Потрапивши наверх полум’я свічки відбилося в десятках дзеркал, які знаходилися на вершині маяка і осяяли своїм світлом все довкола.

Тож дорогі діти, ми вам бажаю, щоб свічка запалена вами, яскраво горіла все життя і вела вас на вершину успіху.
Звучить музика
Під час читання вірша виходять малі діти із свічками. Вони танцюють невеликий танок і вручають випускникам паперові серця.
Складові успіху: „Бажання”, „Віра”, „Самонавіювання”, „Спеціальні знання”,
„Уявлення”, „Планування”, „Наполегливість”, „Співпраця”, «Рішучість»

Вірш Р. Кіплінга „Коли ”

Спокійним будь, коли всі шаленіють
І за шаленство ще й тебе клянуть;
Коли ніхто тебе не розуміє
·
Звіряйсь на себе і спокійним будь;

Чекаючи, не виснажись від втоми ;
Ошуканий, не вдайся до брехні;
не видавайся янголом нікому
І не зважай на вигуки дурні;

Свої думки завжди відстоюй тихо,
В безодню марних мрій не поринай,
Готовий будь зустріти Щастя й Лихо
·
Вони ж близнята, це ти добре знай;

Тримайсь, коли твої слова злочинно
Перевертають підлі брехуни;
Коли ж усе, що ти створив, загине
·
Перепочинь і знову розпочни;

Будь здатен все найкраще, що ти маєш,
На стіл покласти, взятися до гри,
І не шкодуй, коли ти все програєш,
·
Докупи сили і думки збери;

Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,
Позбавлені снаги , тобі служить,
Коли душа згорає вся одразу,
І тільки воля каже: „Треба жить!”

У натовпі собою залишайся,
А з королями гідність зберігай.
Ні ворогу, ні другу не піддайся,
Надмірної поваги не шукай;

Нехай секунда кожна у хвилині
Тебе веде до вірної мети
·
Тоді весь світ до ніг твоїх полине,
І це не все – тоді Людина ти!

Дорогі діти, ви вже стали дорослими . Настав час обирати дорогу життя. Дорогу, яка, я дуже сподіваюся, буде успішною.

А ми, ваші вчителі готові вас завжди підтримати у будь-яких ваших добрих починаннях. І хочемо, щоб ви знали, що частинка нашого серця завжди залишиться разом з вами.



Виступ випускників

Дорога наша, Л. В, ми впевнені, що за сім років спілкування, ми для вас стали другою неспокійною сім’єю.

Ви були для нас всім – турботливою мамою, строгим учителем, мудрим вихователем.

Ми тільки зараз розуміємо, як важко було вам з такими бешкетниками, як ми.

Ми пустували, не виконували домашнє завдання, просипали уроки і іноді грубили. Але одне ми знаємо точно. Ми любимо Вас.

Ви зуміли знайти спільну мову з кожним із нас.
Ви няньчилися з нами, в кожного вклали частинку своєї душі.

Ви завжди давали нам мудрі і корисні поради.
Правда, те, що ці поради були мудрими і корисними, ми зрозуміли лише тепер.

Ми підемо, але в серцях своїх ми завжди збережемо любов і повагу до свого класного керівника.

За увагу і турботу, приділену кожному з нас в урочний і позаурочний час,
За наполегливість під час пошуків відсутніх на уроці учнів,
За винахідливість, проявлену при виставленні підсумкових балів,
За особливий героїзм і витримку під час останнього навчального року,
А також за щиру людяність, розуміння і підтримку.
Спасибі вам за все.

Учні вручають квіти класному керівникам. (звучить музика)
Ми хочемо, щоб ви нас запам’ятали такими веселими і шалапутними, якими ми були всі 11 років.


Танок від учнів 7-Б класу

Для всіх вчителів

Ведучий. Випускний клас. Це не просто певна кількість учнів, які готуються отримати атестати і які 11 років йшли до цієї мети під керівництвом вчителів.

Ведучий. 11 років - разом! 5, а то й 6 днів в тиждень!

Ведучий. 7, а той 10 годин в день!

Ведучий. 11 років, проведених... ні! – прожитих поряд!

Ведучий. Все це не проходить даремно.

Ведучий. Все це дорогого коштує ...

Ведучий. Все це варте того, щоб відчути себе справжньою шкільною родиною!

Ведучий. Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжаючи їх на дороги самостійного життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання.

Ведучий. Ті, хто вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі. Це – вчителі.

Ведучий. Шановні вчителі, сьогодні слова подяки вам хочуть сказати наші
випускники.

Виступ випускників

Простіть нас, часто ми бували винні.
Переживань багато вам несли.
А часом були навіть грубуваті,
Образити вас інколи могли.

Бувало, навіть, ми сміялись
Над вашою працею важкою,
А ви нас завжди вибачали
І лиш хитали головою.

І кожен день уперто нас навчали,
Як відрізнити де добро, де зло.
І вірили, надію в те плекали,
Що проросте в душі у нас добро

Простіть за все, що було неприємним,
То було не навмисне, не зі зла.
І спілкування наше було недаремним.
Вам зичимо здоров’я і добра.

Ми знаємо, що вчительська дорога важка, не встелена розкішшю. То ж нехай ці квіти будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж 11 років.

Танок

Батькам

Ведучий. Знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?

Ведучий. Директора?

Ведучий. Зовсім ні. Спробуй ще вгадати.

Ведучий. Тих, кому не вистачило стільчиків, і хто змушений стояти ціле свято?

Ведучий. Знову ні. Я не хотіла б бути сьогодні на місці батьків. Думаю, батькам випускників зараз найважче.

Ведучий. Випускники! Попереду незвідана даль. Позаду батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці

Ведучий. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.

Ведучий. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. Друзі, погляньте на своїх батьків! Які вони молоді, красиві і горді сьогодні! Але за цими сліпучими усмішками і щасливими поглядами ховається стільки пережитих болей, виплаканих сліз, переборених труднощів.

Ведучий. Погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.

Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино».

А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.

Пісня «Мама (Скрябіна)»

Звернення випускників до батьків

Позаду удачі і невдачі, сльози радості і печалі. Всі ці роки з нами були наші найближчі люди, наші батьки, які готували нас до дорослого життя, а тепер разом з вчителями вивели нас на цей шлях.

Ми розлітаємось, але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець. І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі.

І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайво переживаєте. Така батьківська доля. Ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки, так само будите хвилюватися, і переживати за нас.

Випускник 1. Спасибі, мамо, за усе на світі!
І за життя, і радощі мої.
За те, що сонце так яскраво світить
І так співають гарно солов’ї.

Випускник 2 За все, що я люблю і відчуваю,
Чарівність світу бачу кожен раз,
Я так добра і так тепла бажаю
Тобі, матусю, в цей святковий час.

Випускник 3 Спасибі, мамо, мамочко рідненька.
За ласку, щедрість, щирість, доброту.
Здорова будь і будь щаслива, ненько,
Спасибі, мамо, за любов святу.

Випускник 4. Я радий навіть небо прихилити
Та відігнати кривду і біду.
Я можу так тебе одну любити,
До тебе, мамо, в пісні я іду.


Випускниця 1 Ти учив мене, як треба жити,
І як в людях бачити добро,
І як добрії діла чинити,
Не віддячуючи злом за зло.


Випускниця 2 Ти учив так щиро всіх любити;
Рідних, друзів, навіть ворогів.
З усіма учив ти в мирі жити,
Не жаліючи, ні каплі, добрих слів.

Випускниця 3 Ти учив як слухати природу;
Подих вітру, тихий шепіт трав,
І як бачити її чарівну вроду
У таємних подихах дібров.

Випускниця 4 Скільки в тобі завжди було сили;
І тепла, і ласки й доброти.
О яка я, тату мій, щаслива,
Що у мене є, рідненький, ти!




Випускниця 5. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Ми вже дорослі Скоро ми будемо чути ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким «Сонечко моє, якже я за тобою скучаю». А поки ви з нами ми хочемо вислухати ваше напутнє слово.


_______________________________________________________________
Привітання від батьків:
Ну, от і все, скінчилися уроки,
Шкільні дзвінки пішли у небуття.
Ви робите свої найперші кроки
У самостійне і складне життя.

Воно складне, та тим не менш цікаве,
Бо мрія кличе і надія є.
Когось у нім ждуть успіхи і слава,
Когось лиш будні кожному своє.

3.Буває, що й спіткнутись доведеться,
Побути на коні і під конем.
Та сильний знов на ноги підведеться
Й не житиме всього одним лиш днем.

А буде йти, карабкатись, творити,
Щоб відчувати всі вітри в лице.
То ж тільки так і треба в світі жити
І нагороду матимеш за це.

5. У цій борні здобудеш світлу долю.
Для тебе будуть оди і пісні.
Життя ріка, а не стежина в полі.
Потрібно втриматись на бистрині.

6.Тому живіть активно, в повну силу,
І хай як важко, але треба йти.
Й виходити із ситуації уміло,
При цьому честь і совість зберегти

7. З давніх-давен у нашого народу є гарний звичай справляти обжинки. Сьогодні своєрідні обжинки у всіх нас. Обжинковий вінок можна вручити кожному присутньому на святі. Але найбільше заслуговує педагогічний колектив школи. Завдячуючи вашому вмінню, натхненню. сьогодні ваш колектив має добрий врожай випускників.
Не дивуйтесь, що вінок зелений. Адже випускники ваші такі молоді й зелені, як ця пшениця. Хай же у майбутньому і сьогоденні і у випускників, і у всіх нас буде хліб і до хліба. Хай усі ми будемо багаті на людяність, на мудрість. На добро.
Шановні вчителі, гарних вам врожаїв кожного року!
Батьки вручають обжинковий сніп директору.

8. Дорогі діти! Життя є надто складна і захоплива мрія. В ньому не стеляться рівні стежки та широкі бруковані шляхи. Вас чекає тяжка життєва наука. Лише велике прагнення до ідеалу зробить вас щасливими, добрими, привітними, чуйними до свого і чужого горя. Не ставайте скупими і черствими. Любіть, шануйте батьків своїх, поспішайте жити і творити добро, бо роки не повільно йдуть, а біжать як весняні води зі стрімкої гори.

9. Рідні наші діти! На щастя, на долю, на довгі роки хлібом, вирощеним на рідній землі, благословляємо вас. Запам’ятайте смак цього короваю, і хай завжди через роки кличе він вас до рідної домівки
(звучить пісня «Смерекова хата», випускникам вручають каравай)
У струмку височінь, у гінку далечінь.
В материнському серці неспокій, тривога.
Яку путь обере донечка й син?
Ви щороку зростали, мудріли, мужніли.
І тепер попід хмари дістали крильми
Але скільки б вам літ не кували зозулі
Ви для нас залишаєтесь завжди дітьми
Рідні діти. Снаги вам і сили у світі
Вам в дорогу спекли ми смачний коровай
Хай безхмарною буде життєва дорога
І хай юності вашої квітне розмай.

Батько підносить до дітей каравай, випускники куштують його.
Батьки
Зійдіть з дороги кривди і печалі,
Зійдіть з путі невпевненість і сум.
Випускникам дорогу заквітчаймо
На щастя, долю, на добро й красу !
Батьки
Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,
Ідіть в життя, що сповнене чудес,
Ідіть, і хай вам доля допоможе,
І мамина колиска до небес.

Виступ батьків (пісня) ?

Однокласникам

Ведучий. Як ти думаєш, хто в школі найкраще знає наших випускників?

Ведучий. Звісно ми, молодші учні! Коли, завмираючи всім серцем на посту під час чергування, за неспішною, з почуттям власної гідності ходою безпомилково впізнаєш в учневі, який запізнився на перший урок ... кого- наших одинадцятикласників.

Ведучий. Хто так здивовано і розгублено з висоти двохметрового зросту споглядає на дрібного пґятикласника, що підскакує біля нього... Хто це? – звичайно, Юрченко Володимир!

Ведучий. Хто, починаючи з 1 вересня, із жалістю дивиться на свого класного керівника, ніби кажучи: «Так, недовго тобі залишилось... радіти поряд із нами...» Так жаліти вчителя, щоб всім серцем, всією душею – може тільки випускник. Випускник напередодні прощання з дитинством.

Ведучий. Без сумніву, вчителі – це невідґємна частина нашої шкільної родини, без мудрості і досвіду якої не було б нас, школярів такими, які ми є зараз.

Ведучий. Але, погодься, шкільне життя – не лише уроки, навчання і вчителі, це і перерви, позакласні свята, екскурсії. А їх неможливо уявити без однокласників, друзів.

Ведучий. Напевне, все ж завдяки їм наші випускники відчували себе у школі дружною великою сімґєю.

Ведучий. Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавались занадто короткими.

Ведучий. Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, генеральне прибирання перетворювалось на веселу розвагу, а тематичні вдавалося написати більш-менш нормально.

Ведучий. Це завдяки їм кожний день у школі був незабутнім.

Ведучий. Шановні випускники, ми запрошуємо вас на прощальний вальс, вальс прощання з дитинством, прощання з однокласниками. Адже сьогодні ви зібралися разом востаннє.
Ведучий Прекрасна юність манить за поріг.
Мине цей вечір, ніч ясна пролине.
Та у безмежжі обраних доріг
В житті вас рідна школа не покине.

Ведучий Вам побажати хочеться багато:
Хай буде світлим шлях, життя – як свято.
Нехай цей день – прощальний бал чарівний
На серце ляже спогадом нетлінним.

Вальс випускників

Фінальний виступ
Випускний! 11 років ми чекаємо його рахуючи спочатку роки, потім місяці та дні.
11 років нам нагадували, що справжнє життя там, попереду, а ми лише готуємось до нього.
11 років нам обіцяли 100 доріг. Але лише багато років потому ми зможемо зрозуміти, що це був дійсно поворотний момент.
До цього наші батьки водили нас до школи за руку і передавали вчителям. А сьогодні вперше відпустили і сказали: «Йди, куди тобі підказує серце. Ось твої 100 доріг»

До цього часу нам розписували кожну годину: українська, англійська, алгебра, фізика, хімія і так безкінечно.
З цього дня розклад дивиться на нас чистим аркушем.
І хочеш-не хочеш, а потрібно брати ручку і самим заповнювати свій розклад, а значить і життя.
До цього моменту нас вчили життю, а тепер вирішили подивитися на що ми здатні.

100 доріг перетворяться в одну.
А життя безжалісно змушує робити цей вибір.
І випускний вечір – це нагадування: все, дитинство закінчилось і починається доросле життя.
І це життя буде випробовувати нас
Від чого ж цей смуток, який охоплює кожного випускника, хоч і схований за зовнішньою веселістю?
14.Навіть той, хто не любив школу і хотів якнайшвидше її покинути, сумує десь в глибині душі.
15Вирішувати тепер прийдеться все самим, але й відповідати за наслідки також.
16.І так хочеться, щоб наші рішення виявилися правильними
Говорили нам учителі, що ми їх ще згадаємо.
18.Адже тепер кожен день буде таким.
Кожен день ми тепер будемо вибирати, приймати і вирішувати. І так все життя, яке чекає нас попереду.
Сьогодні перший день нашого нового дорослого життя.
Ми мріяли про те, що буде потім, про самостійність і незалежність.
Ми в думках приміряли майбутні плаття і костюми.
Ми закохувалися навічно, захоплювалися назавжди, ми заводили друзів на все життя.
Ми весь час були разом.
5.Тепер розійдемося у різні сторони. Чи витримає дружба? Чи не згасне любов? Чи не розійдемося ми назавжди?
6.Ні, ніколи такого не може бути! І в цьому ми даємо собі клятву (обіцянку)!
Школа. Невже вона оживе без нас? Невже, все так же по розкладу буде дзвеніти дзвінок, списуватися на дошці крейда, все так же будуть заповнюватися зошити і щоденники?
А ми? Де будемо ми?.. Неможливо говорити.

Ніч зміниться ранком. Дитинство безповоротно залишиться в минулому.
Обіцяне життя розпочалося: справжнє, доросле, радісне.
Ось так, весь час на очі навертаються сльози.

Вчителі
1. Господи, які ж вони насправді ще маленькі. Як хочеться застерегти їх від наших помилок, надавати їм нашої мудрості, передбачливості, подати руку, закутати, прикрити.
2.А вони, як маленькі, розкриваються уві сні, вибігають під дощ без шапки, одягають штанці і йдуть від нас.
3. Ми не можемо повірити, намагаємося догнати, не загубити. Але відстаємо. Безжалісно відстаємо. Господи, вони ж уже зовсім дорослі.
Нам ще треба звикнути, як вони будуть без нас. Адже вони такі маленькі і все життя будуть маленькими.
Буде важко – покличуть, зупиняться, запитають поради. Буде боляче – поплачуть. Ми підкажемо, умовимо одягнути шарфик. І в глибині душі будемо сподіватися, що ми й досі їм потрібні.
Вони підуть, розмотають шарфик і не оглянуться до наступного перехрестя. Все таки вони вже дорослі.
Сьогодні ми їм про це сказали вперше. І вже нікуди подітися. Сьогодні ми ще раз урочисто кажемо їм, дивлячись в очі, «Ну що ж, ви вже дорослі»,
а про себе думаємо «Боже, які ж вони ще маленькі!».

Ведучий Дорогі випускники! Мабуть, кожен, хто знаходиться зараз на нашому святі, подумки бажає вам насамперед здоров’я, успіхів, щастя. Ми приєднуємося до цих побажань.
Ведучий В народі існує така прикмета. Якщо хтось стане на підкову, то обов’язково буде щасливим. Сьогодні у вас є можливість стати на підкову на початку вашого самостійного життя, щоб вам щастило завжди і в усьому. Ставши на підкову загадайте бажання і в добру путь!
Фінальна пісня « Старі фотографії» учні і вчителі
Ведучий
Білокрилими птахами пролітають роки,
За світанками нові стають небокраї,
Відлітають у вирій малі дітлахи,
Вільним птахом у небо високе злітають.
Чи високо злетять? Тільки час їм суддя.
На світанку чекають їх нові дороги.
Зустрічай, Україно, нових громадян
їм іти у життя на твої перелоги!
Ведучий Урочистий вечір присвячений випуску учнів зі школи оголошується закритим
Гімн України








13 PAGE \* MERGEFORMAT 142015




Заголовок 615

Приложенные файлы

  • doc 15671805
    Размер файла: 130 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий