Охорона праці у галузі. Електро безпека

 Нормативно-правовий акт з охорони праці


«Затверджено» «Затверджено»
Наказ Міненерго та ВП України Наказ Держслужби гірничого та
промислового нагляду України « «_____2011 р. №___ « »_____2011 р. №___


«Зареєстровано»
Наказ Міністерства юстиції України
« »_____2011 р. №___







ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК



НПАОП 0.00._____














м. КИЇВ









Розроблено :
Державною службою гірничого та промисловогонагляду України
спільно з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України


Внесено :
Управлінням по нагляду в енергетиці, будівництві при експлуатації підйомних споруд та котлонагляду Держслужби гірничого та промислового нагляду спільно з Департаментом фізичного захисту, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності Міністерства енергетики та ВП України





Редакційна комісія: Іванченко В. І., (голова комісії), Бабійчук В. М. Онищенко О.М, (заступник голови комісії ), к.т.н. Фещенко П. П., Курпа Л. М.



Відповідальні виконавці: Гажаман В. І., Гочаренко А. О., Коцеруба В. А., Коваль А. В., Леуш Ю. М., Палкін С. А., Приступа Л. А., Ракецький О. О., Рябіч П. К., Сергієнко В. І., к.т.н. Фещенко П. П.












ЗМІСТ

I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В ЕЛЕК
ТРОУСТАНОВКАХ
II НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
III ТЕРМІНИ. СКОРОЧЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ.
IV ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ
V ОПЕРАТИВНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОГЛЯДИ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБІТ
5.1 Оперативне обслуговування
5.2 Порядок виконання робіт
VI ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ
6.1 Склад організаційних заходів
6.2 Обов’язки працівників щодо безпечного виконання робіт
6.3 Видавання наряду, розпорядження.
6.4 Склад бригади
6.5 Дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск до роботи.
6.6 Підготовка робочого місця і допуск до роботи
6.7 Нагляд під час проведення робіт
6.8 Переведення на інше робоче місце
6.9 Оформлення перерв у роботі і повторний допуск до роботи
6.10 Закінчення роботи. Закриття наряду, розпорядження
6.11 Включення електроустановок після повного закінчення робіт
6.12 Організаційні заходи в разі виконання робіт в
електроустановках електростанцій, підстанцій, на кабельних лініях електропередавання та кабельних лініях зв’язку
6.13 Організаційні заходи у разі виконання робіт на ділянках ПЛ, КЛ та на засобах диспетчерського і технологічного керування, розташованих в РУ
6.14 Організаційні заходи у разі виконання робіт на повітряних лініях електропередавання
6.15 Організація виконання робіт за розпорядженнями.
6.16 Організація виконання робіт у порядку поточної експлуатації
6.17 Проведення робіт щодо запобігання аваріям (технологічним порушенням) та ліквідації їх наслідків
VII ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ВИКОНАННЯ РОБІТ
7.1 Послідовність виконання технічних заходів під час підготовки робочого місця
7.2 Відключення (знімання напруги)
7.3 Вивішування плакатів безпеки
7.4 Перевірка відсутності напруги
7.5 Заземлення електроустановок
7.6. Огородження робочого місця
VIII Вимоги безпеки під час виконання робіт у ВРУ та на ПЛ у зоні впливу електричного поля
IX ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ЕЛЕКТРООБЛААДНАННІ
9.1. Вимоги безпеки під час виконання робіт у схемі генератора (синхронного компенсатора)
9.2 Вимоги безпеки під час виконання робіт на двигунах
9.3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА КОМУТАЦІЙНИХ АПАРАТАХ.
9.4 Вимоги безпеки під час виконання робіт у комплектних розподільчих установках
9.5 Вимоги безпеки під час виконання робіт на щоглових ТП і КТП
9.6 Вимоги безпеки під час виконання робіт на силових трансформаторах, шунтуючих, дугогасних і струмообмежувальних реакторах
9.7 Вимоги безпеки під час виконання робіт у колах вимірювальних трансформаторів струму і напруги.
9.8 Вимоги безпеки під час виконання робіт на електродних котлах
9.9 Вимоги безпеки під час виконання робіт на електрофільтрах
9.10 Вимоги безпеки під час виконання робіт в приміщеннях акумуляторних батарей
9.11 Вимоги безпеки під час виконання робіт на ємнісних установках
9.12 Вимоги безпеки під час виконання робіт в електричній частині пристроїв теплової автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів
X Роботи на струмовідних частинах ПЛ і обладнання електpостанцій та підстанцій під наведеною напpугою
10.1 Роботи під наведеною напругою.
10.2 Роботи під робочою напругою
10.3 Розчищення траси ПЛ від дерев
10.4. Обходи та огляди ПЛ
10.5 Роботи на перетинаннях та зближеннях ПЛ з дорогами
10.6 Обслуговування мереж зовнішнього освітлення
10.7 ІНШІ РОБОТИ.
10.8 Обмивання і чищення ізоляторів під напругою
XI ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЯХ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ
11.1 Роботи на опорах.
11.2 Роботи на опорах із сумісним підвішуванням на них декількох ліній.
11.3 Роботи на ПЛ напругою 6 - 20 кВ з проводами, що мають захисне покриття (ПЛЗП 6 - 20 кВ)
11.4 Роботи на ПЛ напругою 0,38 кВ з проводами, що мають ізолююче покриття (ПЛІП - 0,38 кВ)
11.5 Роботи у прольотах перетинання з діючою повітряною лінією електропередавання, на одному відключеному колі багатоколової повітряної лінії електропередавання; пофазний ремонт
XII ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАНЯ РОБІТ НА КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЯХ.
12.1 Земляні роботи
12.2 Підвішування кабелів і муфт
12.3 Розкривання муфт, розрізання кабелю
12.4 Розігрівання кабельної маси і заливання муфт
12.5 Прокладання, перекладання кабелів і перенесення муфт
12.6 Роботи на кабельних лініях, розташованих у підземних спорудах
XIII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИПРОБУВАННЯ ТА ВИМІРЮВАНЬ.
13.1 Електроустаткування випробувальних станцій і лабораторій
13.2 Випробування з подаванням підвищеної напруги від стороннього джерела
13.3 Роботи з мегомметром, електровимірювальними приладами та електролічильниками
13.4 Роботи з електровимірювальними кліщами та вимірювальними штангами.
13.5 Роботи з імпульсним вимірником ліній
XIV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ЗАСОБАХ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО І ТЕХНОЛОГІЧНОГО КЕРУВАННЯ
14.1 Загальні вимоги
14.2 Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях зв’язку
14.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт на радіо- і радіорелейних лініях
14.4 Вимоги безпеки під час виконання робіт на обладнанні і апаратурі високочастотного зв’язку змонтованих на повітряних лініях електропередавання та блискавкозахисних тросах
14.5 Вимоги безпеки під час виконання робіт по організації тимчасового високочастотного зв’язоку з бригадами
14.6 Вимоги безпеки під час виконання робіт на кабельних лініях зв’язку
14.7 Вимоги безпеки під час виконання ремонту обладнання та випробування апаратури не обслуговуваних підсилювальних пунктів
14.8 Вимоги безпеки під час виконання робіт на апаратних засобах диспетчерського і технологічного керування
XV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.
15.1 Електроустановки у вибухонебезпечних зонах
15.2 Електроустановки в пожежонебезпечних зонах
XVI. РОБОТИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ, ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ МАШИН, ПІДЙОМНИКІВ, МЕХАНІЗМІВ І ДРАБИН,РОБОТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПІДНІМАННЯМ НА ВИСОТУ
16.1 Вимоги до безпечного виконання робіт в електроустановках із застосуванням автомобілів, вантажопідіймальних машин,підйомників, механізмів і драбин.
16.2 Роботи в електроустановках, пов’язані з підніманням на висоту
XVII РОБОТА ВІДРЯДЖЕНИХ ПРАЦІВНИКІВ
17.1 Порядок організації робіт відряджених працівників
XVIIі РОБОТА ПРАЦІВНИКІВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
18.1 Допуск працівників будівельно-монтажних організацій до робіт у діючих електроустановках
18.2 Допуск БМО до робіт в електроустановках електростанцій і підстанцій
18.3 Допуск БМО до робіт в охоронній зоні ліній електропередавання

Додаток 1
до 4.2 Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

Групи з електробезпеки працівників, які обслуговують
електроустановки

Додаток 2
До 4.8 Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

ФОРМА ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ КОМІСІЇ З ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
ТА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ


Додаток 3
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

Форма посвідчення про перевірку знань
Додаток 4
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

Форма наряду-допуску для виконання робіт в
електроустановках і вказівки щодо його заповнення

Додаток 5
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

Форма рекомендованого наказу по перевірці знань про надання відповідних прав працівникам

Додаток 6
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

Порядок обліку робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями

Додаток 7
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок
Приклади встановлення заземлень в схемах електроустановок







I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ


1.1 Правила охорони праці під час експлуатації електроустановок (далі - Правила) поширюються на працівників суб’єктів господарювання незалежно від їх відомчої належності і форми власності на засоби виробництва (далі підприємства), які організовують, виконують роботи з оперативного і технічного обслуговування, експлуатації, ремонту, будівництва, монтажу, налагоджування, випробування, вимірювання, проектування, технічного нагляду та контролю за станом електроустановок.
1.2 Особливі вимоги з охорони праці при експлуатації електроустановок споживачів повинні регламентуватись нормативно-правовими актами з охорони праці встановленими в галузі, які не повинні суперечити вимогам цих Правилам.
1.3 Основою охорони праці в електроустановках є їх спеціальне обслуговування кваліфікованими, навченими працівниками та створення безпечних умов праці при організації експлуатації обладнання.
1.4 Захист від ураження електричним струмом працюючих умовно поділяють на два види:
Захист від ураження електричним струмом при прямому дотику працюючого. Захист від прямого дотику не вимагається, якщо номінальна напруга не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму і якщо електрообладнання експлуатується в сухих приміщеннях;
Захист від ураження електричним струмом при дотику працюючого до металевих неструмовідних частин електроустановки, що можуть бути під напругою в аварійному режимі (непрямий дотик).
До захисту від ураження електричним струмом при прямому дотику працюючих до струмовідних частин електроустановки відносять:
ізоляцію, застосування малих напруг, електричний поділ кіл електроустановки, застосування огорожі і оболонок, установка бар'єрів, розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності, використання засобів захисту (автоматичне відключення живлення), додатковий захист за допомогою пристроїв захисного відключення (ПЗВ), вирівнювання потенціалів, захисне зрівнювання потенціалів, заземлення та занулення електроустановок, блокування.
Стан ізоляції характеризується електричною стійкістю, діелектричними втратами та електричним опором. Ізоляція попереджує протікання струмів через її масу внаслідок великого опору.
Для забезпечення надійної роботи ізоляції необхідно проводити профілактичні заходи, перш за все вилучити механічні пошкодження, хімічні дії, зволоження, наявність пилу та відходів промислових підприємств на ізоляції.
При роботі з переносним електроінструментом, внаслідок пошкодження ізоляції на його корпусі, виникає напруга, яка може бути небезпечна для людей. В таких випадках застосовують малі напруги, не більше 25 В. Малі напруги застосовують для живлення місцевого освітлення на станках, переносних лампах, електроінструменту. Такий електроінструмент при роботі в приміщеннях з підвищеною небезпекою можливо застосовувати не тільки без заземлення, але і без ізолюючих засобів захисту.
Джерелом малої напруги можуть бути понижувальні трансформатори, акумулятори, батареї гальванічних елементів тощо.
Електричний поділ кіл (захисний поділ) призначений для запобігання уражень електричним струмом при дотику до відкритих частин одного кола, у випадку виникнення короткого замикання в іншому колі.
Для роздільних кіл рекомендується використання окремих трас електропроводів. Якщо це неможливо, необхідно використовувати в загальній трасі електропроводів кабелі без металевої оболонки, ізоляційні провідники, прокладені в ізоляційних трубах, коробах, за умовами, що ці кабелі і провідники розраховані на найвищу напругу, що є присутня в мережі, і кожне коло захищене від короткого замикання.
Огорожі і оболонки призначені для запобігання будь якого дотику до струмовідних частин електроустановки.
Струмовідні частини повинні розташовуватись в оболонках або за огорожею, крім випадків, коли великі зазори необхідні для нормальної роботи електроустановки, відповідно до вимог живлення , або такі зазори виникають під час переміщення частин установки (роз'єднання, плавні вставки, патрони). В таких випадках повинні бути прийняті відповідні додаткові заходи для запобігання ненавмисного дотику до струмовідних частин і установка повинна обслуговуватись спеціально навченим персоналом.
Огорожа і оболонки повинні бути надійно закріплені і мати достатню міцність і довговічність.
Бар'єри призначені для запобігання випадкового дотику до струмовідних частин.
Бар'єри повинні перешкоджати ненавмисному наближенню до струмовідних частин.
Розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності призначене тільки для виключення ненавмисних торкань до струмовідних частин.
Частини електроустановки з різними потенціалами, що доступні одночасному дотику, повинні знаходитись в середині зони досяжності.
Автоматичне відключення живлення за допомогою ПЗВ призначене при пошкодженні ізоляції для запобігання появи напруги дотику на електричному обладнанні , тривалість впливу якої може становити небезпеку для людини.
Захисний пристрій служить для автоматичного відключення живлення кола електрообладнання і повинен забезпечувати захист від непрямого дотику при замиканні струмовідної напруги на відкриту провідну частину або захисний провідник кола електрообладнання таким чином, що час відключення живлення повинен забезпечувати електробезпеку людини при одночасному дотику до провідних частин в умовах перевищення значень напруги дотику.
Застосування ПЗВ не може бути єдиним засобом захисту і не виключає необхідність застосування одного з засобів захисту, наприклад, ізоляції струмовідних частин, застосування огорожі, оболонок, бар'єрів, розміщення струмовідних частин поза зоною досяжності.
Застосовують ПЗВ тоді, коли не можна забезпечити електробезпеку застосуванням заземлення або занулення.
Система вирівнювання потенціалів – захист, що передбачає зниження напруги дотику і напруги кроку шляхом укладання в землю або в провідну підлогу провідних частин, приєднаних до заземлювального пристрою, або шляхом застосування спеціального покриття землі (підлоги).
Закладання в землю металевих електродів і зєднання їх з відкритими провідними частинами електрообладнання або з заземлювачами суттєво знижує відносну різницю потенціалів між землею і відкритими провідними частинами, чим досягається зниження напруги дотику і напруги кроку.
Захисне зрівнювання потенціалів - це досягнення рівності потенціалів провідних частин шляхом електричного зєднання їх між собою.
Згадана система повинна охопити одночасно усі доступні дотикові відкриті частини, у тому числі металеві частини будівельних конструкцій будинків і споруд.
Захисне заземлення - примусове електричне з'єднання з землею або її еквіваленту металевих неструмовідних частин, які можуть бути під напругою, або заземлення точок системи електрообладнання з метою забезпечення електробезпеки.
Захисні функції заземлення основані на зменшенні напруги дотику. Що досягається шляхом зниження потенціалу на металевій конструкції електроустановки відносно поверхні землі або за рахунок малого опору заземлення (в установках напругою до 1000 В і більше).
Занулення - це навмисне з'єднання нейтральної провідної частини (нейтрального провідника в електроустановці до 1000В із заземленою нейтраллю трансформатора на підстанції (МЕК - 364).
«Занулення» використовується тільки в мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.
Блокування - це автоматичні пристрої, за допомогою яких попереджуються неправильні, небезпечні дії працюючих.
Робочими елементами блокування можуть бути механічні пристрої, стопори, фігурні металеві конструкції (механічне блокування), блок - контакти, що діють на розрив електричного кола (електричне блокування), а також електромагнітні блокування.
Захист від ураження електричним струмом при дотику працюючого до металевих неструмовідних частин електроустановки , що можуть бути під напругою в аварійному режимі (непрямий дотик).
Вимоги захисту в разі непрямого дотику поширюються на:
* Корпуси електричних машин, трансформаторів і автотрансформаторів , апаратів, приладів тощо;
* Приводи електричних апаратів;
* Каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф, а також на знімні частини електрообладнання напругою понад 50 В змінного струму або 120 В постійного струму;
* Вторинні обмотки трансформаторів струму і напруги, а також вторинні обмотки фільтрів приєднання високочастотних каналів;
* Металеві і залізобетонні конструкції розподільних установок, шинопроводи, муфти і оболонки, броня контрольних і силових кабелів, металеві рукави і труби електропроводки, кожухи, лотки, короби, а також інші металеві основи, на яких установлюють електрообладнання.
1.5. Роботодавець, залежно від місцевих умов може передбачати додаткові заходи охорони праці, які не суперечать цим Правилам і не послаблюють їхню дію. Ці заходи повинні бути внесені у відповідні інструкції з охорони праці, доведені до працівників наказами, розпорядженнями та проведенням інструктажів.
1.6. Електроустановки повинні бути укомплектовані безпечними в роботі випробуваними, готовими до використання індивідуальними та колективними засобами захисту, засобами пожежогасіння, а також засобами надання першої медичної допомоги відповідно до вимог діючих нормативних документів.
1.7. Роботодавець повинен постійно підтримувати електроустановки в належному технічному стані для створення умов їх безпечної експлуатації
1.8. Первинні засоби пожежогасіння, які застосовуються в електроустановках, повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки України.
1.9. Машини, механізми, засоби індивідуального та колективного захисту, малої механізації, інструмент, що застосовуються в електроустановках, повинні бути надійні в роботі і випробувані відповідно до чинних нормативно-правових актів України.
1.10. Електрообладнання і засоби захисту, які підлягають обов’язковій сертифікації, повинні супроводжуватись сертифікатами відповідності або свідоцтвами про визнання іноземного сертифіката у відповідності з державною системою сертифікації УкрСЕПРО.
1.11. На підприємствах повинен здійснюватись контроль за виконанням вимог цих Правил. Функції контролю здійснюють працівники служби охорони праці або інші працівники, яким доручена ця робота.
1.12. Працівники, винні в порушенні вимог цих Правил, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
1.13. З введенням в дію цих Правил вважати такими, що втратили чинність на території України Правила безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97), Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98).

II НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ГОСТ 9293 «Азот газообразний и жидкий. Технические условия, II сорт».
ГОСТ 8050 «Двуокись углерода газообразная и жидкая. Технические условия, сорт пищевой или технический».
ГОСТ 12.046 ССБТ « Цвета сигнальные и знаки безопасности».
ГОСТ 12.1.002 ССБТ «Электрические поля промышленной частоти. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах».
Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій та теплових мереж, затверджених Мінпраці та соціальної політики України від 15.11.01, №485 і зареєстрованих Мінюстом України 03.12.01.,№1002/6193 (НПАОП 40.1-1.02-01).
ГОСТ 12.4.107 ССБТ «Канаты страховочные. Общие технические условия».
Типовая инструкция по технике безопасности для персонала, обслуживающего кенотронные установки. Утверждена Минэнерго СССР 24.12.71г.
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ «Электрические поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».
Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. Затверджені Мінпаливенерго України 25.07.06р, №258 та МІнюстом Укаїни 25.10.06р., №1143/13017.
ГОСТ 22782.7-81 «Электрооборудование взрывозащищенное с защитой вида «е». Технические требования и методика испытаний.
ГОСТ 142-96 (МЕК 529-89) «Оболочки, Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код IP)».
ССБТ « Строительство. Электробезопасность. Общие требования».
Правила охорони електричних мереж. Затверджені Постановою К М України від 04.03.97р. , №209.
Правила улаштування електроустановок, ПУЕ – 2006 .
ГКД 34.20.507- 2003, Технічна експлуатація електричних станцій і мереж.
ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. Изменения: №1-01.86.
ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. Изменения: №1-07-87.
ГОСТ 12.1.038-82 Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжений прикосновения и токов. Изменения: №1-04.88.
ГОСТ 30331.-95 (МЕК 364-3-93), Электроустановки зданий. Основные характеристики.
ГОСТ 30331.3-95 (МЕК 364-4-41-92) Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражения електрическим током.
ГОСТ 30331.5-95 (МЕК 364-4-43-80) Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтока.
ГОСТ 30331.8-95 (МЕК 364-4-47-81) Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Общие требования по применению мер защиты для обеспечения безопасности. Требования по применению мер защиты от поражения электрическим током.
ДСТУ ГОСТ 30331.14:2004 (МЕК 364-7-705:1984) Електроустановки будівель. Частина 7. Вимоги до спеціальних електроустановок, Розділ 705 . Електроустановки сільськогосподарських та тваринницьких приміщень.
НПАОП 0.00-1.01-07 Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань зпитань охорони праці.
НПАОП 0.00-1.36-03 Правила будови і безпечної експлуатації підйомників.
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ України 21.05.07 №246 та зареєстрований в МЮ України 23.07.07 № 846\ 14113.
НАПБ В.01.034-2005/111 Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України.
НАПБ 0.00-1.30-01 Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями.
ГКД 34.35.507-96 Оперативні перемикання в електроустановках. Правила виконання.
ГКД 34.45.502-96 Генератори електростанцій. Типова інструкція по експлуатації.
СОУ 40.1-21677681-07:2009 Трансформатори силові. Типова інструкція з експлуатації.
ГКД 34.47.402-96 Повітряні вимикачі серії ВВБ напругою 110-750 кВ. Методичні вказівки з налагодження.





III ТЕРМІНИ. СКОРОЧЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ.

ТЕРМІНИ ТА СКОРОЧЕННЯ
Визначення

АВР
Автоматичне включення резерву

АГП
Автоматичне гасіння поля

АПВ
Автоматичне повторне включення

АСК
Автоматизована система керування

БМО
Будівельно-монтажна організація

Бригада (за нарядом або розпорядженням)
Два і більше працівників, включно з керівником робіт або наглядачем

ВРУ - відкрита розподільна установка
Розподільна установка, усе або основне обладнання якого розташоване на відкритому повітрі

Відгалуження лінійне

Частина лінії електропередавання, яка має два і більше прогони і приєднана одним кінцем до магістралі

Відгалуження до вводу в будівлю (споруду)
Проводи від опори, на якій здійснено відгалуження, до конструкції вводу на будівлі (споруді)

Вторинне коло
Сукупність затискачів і електричних проводів, що з’єднують прилади і пристрої керування, автоматики, вимірювань, захисту і сигналізації

Відповідальний за електрогосподарство
Працівник із складу адміністративно-технічних працівників, на якого покладаються обов’язки з організації безпечного обслуговування електроустановок відповідно до чинних правил і нормативно-правових актів.

ВЧ-зв'язок
Високочастотний зв’язок

Допуск
Комплекс заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких бригада має право приступити до роботи за нарядом або розпорядженням

Допуск первинний
Допуск до роботи за нарядом, який здійснюється вперше

Допуск повторний
Допуск на робоче місце, де раніше вже проводилась робота за даним нарядом

Електроустановка

Енергоустановка, що призначена для виробляння, перетворювання, передавання, розподіляння чи споживання електроенергії

Енергоустановка

Пристрій, безпосередньо призначений для одержання, перетворення, транспортування і кінцевого використання первинних чи утилізації вторинних енергетичних ресурсів

Електроустановка без місцевих чергових працівників
Електроустановки, ПЛ і КЛ, які обслуговують ОВБ або оперативно-виробничі працівники

Електроустановка діюча
Електроустановка або її ділянка, які перебувають під робочою чи наведеною напругою, або на які напруга може бути подана включенням комутаційних апаратів, а також ПЛ, яка має перетинання з діючою ПЛ

Електроустановка до і понад 1000 В
Електроустановка напругою до і понад 1000 В (діюче значення напруги)

Електрообладнання

Сукупність електротехнічних пристроїв, об’єднаних спільними ознаками

Електроустановка з простою та наочною схемою
РУ напругою понад 1000 В з одиночною секціонованою або не секціонованою системою шин, без обхідної системи шин, усі ПЛ та КЛ, усі електроустановки напругою до 1000 В

Електромагнітне поле (ЕМП)

Вид матерії, що визначається в усіх точках двома векторними величинами, що називаються відповідно »електричне поле» та «магнітне поле», які чинять силовий вплив на заряджені частинки, що залежить від величини їх заряду та їх швидкості

Електричне поле (ЕП)

Прояв електромагнітного поля, що характеризується впливом на заряджену електричну частинку з силою, пропорційною заряду частинки та яка не залежить від її швидкості

ЕУ
Електролізна установка

ЗРУ - Закрита розподільна установка

Електрична розподільна установка, обладнання якої розташоване в будівлі

Зона сильної дії наведеної напруги
ПЛ (ділянка ПЛ) під наведеною напругою, на якій в разі заземлення в РУ і на місці робіт значення наведеної напруги перевищує 42 В при найбільшому робочому навантаженні ПЛ, що впливає

Зона слабкої дії наведеної напруги
ПЛ (ділянка ПЛ) під наведеною напругою, на якій в разі заземлення в РУ і на місці робіт значення наведеної напруги не перевищує 42 В при найбільшому робочому навантаженні ПЛ, що впливає

Зона впливу електричного поля
Простір, у якому напруженість електричного поля перевищує 5 кВ/м.

Зона екранування
Простір поблизу будівель і споруд, що перебувають в електричному полі, а також заземлених металоконструкцій, фундаментів під обладнанням силових трансформаторів і великогабаритних об’єктів, у якому напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м

Заземлювач

Провідна частина (провідник) або сукупність з’єднаних між собою провідних частин (провідників), які перебувають в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище, наприклад, бетон.

Заземлювальний провідник

Провідник, що з’єднує заземлювач з визначеною точкою системи або електроустановки чи обладнання

Заземлення базове
Заземлення ПЛ на контур заземлення опори або груповий заземлювач з метою зниження наведеної напруги до безпечного значення

Заземлювальний пристрій

Сукупність електрично з’єднаних між собою заземлювача і заземлювальних провідників, включаючи елементи їх з’єднання

Заземлення

Виконання електричного з’єднання між визначеною точкою системи, установки або обладнання з локальною землею

Заземлення захисне

Примусове електричне з’єднання з землею або її еквіваленту металевих неструмовідних, які можуть бути під напругою, або заземлення точок системи електрообладнання з метою забезпечення електробезпеки

Захисний заземлювальний провідник

Заземлювальний провідник, призначений для захисного заземлення

Кабельна лінія електропередавання (КЛ)
Лінія електропередавання, складена з одного чи декількох кабелів, прокладених безпосередньо в землі, кабельних каналах, трубах, на кабельних конструкціях

КЛЗ
Кабельна лінія зв’язку

Комплектна розподільна установка КРУ (КРУЗ)

Електричний розподільний пристрій, який складається з повністю або частково закритих шаф або блоків з вбудованими в них апаратами, пристроями керування, контролю, захисту, автоматики і сигналізації, що постачаються в зібраному або повністю підготовленому для збирання вигляді. Виготовляються внутрішнього (КРУ) або зовнішнього (КРУЗ) встановлення

Комплектна трансформаторна підстанція (КТП)

Підстанція, складена із шаф чи блоків з вмонтованими в них трансформатором та іншим обладнанням розподільної установки, яку постачають складеною чи підготовленою до складання

Керівники і спеціалісти

Керівники підприємств, установ і організацій, їх заступники, начальники цехів, відділів, служб, районів, дільниць, лабораторій та їх заступники, майстри, інженери, інші посадові особи, які організовують виробничі прцеси

Комутаційний апарат

Електричний апарат, призначений для комутації електричного струму в одному чи кількох електричних колах

Лінія електропередавання (ЛЕП)

Елемент електропостачальної системи, призначений для пересилання та розподіляння електричної енергії напругою понад 1000 В без зміни її параметрів

Машини вантажо-підіймальні

Підіймальний механізм (пристрій) циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу та (або) працівників. Однорейкові візки, талі, лебідки, кранові підйомники)

Механізм

Екскаватори, трактори, автонавантажувачі, бурильно-кранові машини, висувні драбини з механічним приводом тощо

Механічний замок
Замок, що замикається ключем або знімною ручкою

Напруга дотику
Напруга, яка прикладається до тіла людини або тварини у разі одночасного дотику до двох струмовідних частин

Напруга кроку
Напруга між двома точками поверхні землі(поверхні), розташованих на відстані 1 м одна від одної, що відповідає кроку людини

Напруга дотику -25 В змінного струму або 60 В постійного струму
Рівень напруги, коли не потрібно організовувати захист від прямого дотику до струмомідних частин працюючого в сухих приміщеннях

Наряд-допуск (наряд)
Складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи

Нарядно-допускна система
Комплекс заходів, що забезпечує безпечне проведення робіт в електроустановках.
Складається з організаційних і технічних заходів

Неструмовідна частина
Частина електроустановки, яка нормально не перебуває під напругою, але може опинитись під напругою в аварійних режимах роботи (наприклад, корпус електричної машини)

НПП
Не обслуговуваний підсилювальний пункт

ОПП
Обслуговуваний підсилювальний пункт

Оперативно-виїзна бригада (ОВБ)
Виїзна бригада оперативних чергових працівників, які навчені і допущені до виконання оперативних перемикань та окремих видів ремонтних робіт, передбачених виробничими інструкціями

Оперативне обслуговування електроустановок
Комплекс робіт з:
- ведення необхідного режиму роботи електроустановок;
- проведення перемикань, оглядів обладнання;
- підготовки до проведення ремонту (підготовки робочого місця, допуску);
- технічного обслуговування обладнання, що передбачене інструкціями підприємства

Охоронна зона повітряних ліній електропередавання та повітряних ліній зв’язку

1. Зона вздовж ПЛ, що є земельною ділянкою і повітряним простором, обмеженими вертикальними уявними площинами, які розташовані з обох боків лінії від крайніх проводів за невідхиленого їхнього положення на відстані, м:
ПЛ напругою до 1000 В та ПЛЗ – 2;
ПЛ напругою 1 – 20 кВ – 10;
ПЛ напругою 35 кВ – 15;
ПЛ напругою 110 кВ – 20;
ПЛ напругою 154, 220 кВ – 25;
ПЛ напругою 330 – 500 кВ змінного струму та 800 кВ постійного струму – 30;
ПЛ напругою 750 кВ – 40.
2. Зона вздовж переходів ПЛ. через водойми (річки, канали, озера тощо), що є повітряним простором над водною поверхнею водойм, обмеженими вертикальними уявними площинами, які розташовані з обох боків лінії від крайніх проводів за не відхиленого їхнього положення для судноплавних водойм на відстані 100 м, для несудноплавних - на відстані, передбаченій для встановлення охоронних зон уздовж ПЛ, що проходять по суші

Охоронна зона КЛ та КЛЗ
1. Ділянка землі вздовж підземних КЛ (КЛЗ), обмежена уявними вертикальними площинами, розташованими з обох боків лінії від крайніх кабелів на відстані 1 м для КЛ та 2 м для КЛЗ.
2. Частина водного простору від водної поверхні до дна вздовж підводних КЛ (КЛЗ), обмеженого уявними вертикальними площинами, розташованими з обох боків лінії від крайніх кабелів на відстані 100 м.

Пристрій захисного відключення (ПЗВ)
Додатковий пристій захисного відключення, який реагує на диференційний струм при прямому чи непрямому дотику людини ( тварини ) до струмовідних частин електроустановки

ПЛЗ
Повітряна лінія зв’язку

Повітряна лінія електропередавання (ПЛ)

Споруда для передавання електричної енергії проводами під напругою до і вище 1000 В, розташованими просто неба і прикріпленими за допомогою ізолювальних конструкцій та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо)
За початок і кінець ПЛ приймають місце виходу проводу в бік ПЛ з апаратного, натяжного затискача або іншого пристрою кріплення проводу на вихідних (вхідних) конструктивних елементах підстанцій і відгалужувальних опорах та лінійних порталах РУ. При цьому натяжні ізолюючі підвіски, що встановлені на лінійних порталах з боку ПЛ, а також усі затискачі, закріплені на проводах ПЛ, належать до ПЛ. Не належать до ПЛ лінійні портали з натяжними ізолюючими підвісками з боку підстанції, петлі на цих порталах, спуски з проводів ПЛ до різноманітного обладнання (комутаційних апаратів, розрядників, конденсаторів зв’язку та ін.), а також високочастотні загороджувачі

Підстанція (ПС)

Електроустановка призначена для приймання, перетворювання та розподілення електричної енергії, що складається з трансформаторів чи інших перетворювачів електричної енергії, розподільних установок, установок управління та допоміжних споруд

Повітряна лінія під наведеною напругою
ПЛ усіх класів напруг і ПЛЗ, що проходить по всій довжині або на окремих ділянках загальною довжиною не менше 2 км на відстані від осі іншої ПЛ напругою 110 кВ і вище змінного струму за напруги
110 кВ – 100 м
154, 220 кВ – 150 м
330, 400, 500 кВ – 200 м
750 кВ – 250 м

Підготовка робочого місця
Виконання до початку робіт технічних заходів для попередження дії на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів на робочому місці.

«Повинно», «Необхідно», «Слід»
Означають обов’язковість виконання вимог цих Правил

ПВР
Проект виконання робіт

Працівники оперативні (чергові)
Спеціально навчені працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені до оперативного управління та (або) оперативних перемикань

Працівники виробничі
Працівники, навчені і допущені до ремонту, монтажу, налагоджування обладнання, транспортних засобів, будівель та споруд, вторинних кіл та пристроїв ЗДТК в електроустановках

Працівники оперативно-виробничі
Виробничі працівники, спеціально навчені і підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріплених за ними електроустановок

Працівник з групою електробезпеки
Працівник, який має групу з електробезпеки І – V повинен пройти відповідний інструктаж, навчання, мати відповідний термін роботи в електроустановках в попередній групі та перевірку знань цих Правил

Працівники електротехнічні
Працівники, посада або професія яких пов’язана з обслуговуванням електроустановок.

Працівники електротехнологічні
Працівники, посада або професія яких пов’язана з обслуговуванням технологічних процесів, що базуються на використанні електричної енергії, або із застосуванням електричного інструменту, переносних електричних машин, електрозварювального устаткування тощо під час виконання робіт, але не пов’язана з ремонтом і технічним обслуговуванням електроустаткування

Приєднання
Електричне коло (обладнання та шини) одного призначення, найменування і напруги, приєднане до шин РУ, генератора, щита, збірки, розміщене в межах електростанції, підстанції тощо. Електричні кола різної напруги одного силового трансформатора (незалежно від кількості обмоток), одного двошвидкісного електродвигуна вважаються одним приєднанням. У схемах багатокутників, у полуторних та інших схемах до приєднання лінії, трансформатора належать всі комутаційні апарати та шини, за допомогою яких цю лінію або трансформатор приєднано до РУ

Провідна частина
Будь-яка частина, яка має властивість проводити електричний струм

Пробне включення
Короткочасне подавання напруги на електроустановку до повного закінчення робіт для проведення налагоджувальних робіт (балансування, перевірка технічних характеристик тощо)

ПУЕ
Правила улаштування електроустановок

РЗАіТ
Релейний захист, автоматика і телемеханіка

Роботи з підвищеною небезпекою

Роботи в умовах впливу шкідливих або небезпечних виробничих чинників, або такі, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язані з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю

Розподільна установка (РУ)

Електроустановка, призначена для приймання та розподілу електричної енергії однієї напруги апаратами, пристроями керування та захисту

Роботи верхолазні
Роботи з монтажних пристосувань або безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання, машин і механізмів, які виконуються на висоті 5 м і вище від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу. При цьому основним засобом запобігання падінню працівника з висоти є запобіжний пояс

Робота під напругою
Робота, що виконується з дотиком до струмовідних частин, що перебувають під робочою напругою або на відстанях до цих струмовідних частин, менших від допустимих

Роботи ремонтні (ремонт)
Комплекс робіт з відновлення справності і роботоздатності обладнання і пристроїв. До ремонтних робіт, крім відновлювальних, належать різні види випробувань, налагоджувальні роботи й окремі види технічного обслуговування, що входять до складу регламентних робіт

Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуатації
Виконання працівниками робіт на закріпленій за ними дільниці протягом робочого часу, яке не потребує оформлення наряду або розпорядження

Розпорядження
Завдання на безпечне виконання роботи, що реєструється в журналі, визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки (якщо вони потрібні) й осіб, яким доручено її виконання

Розподільний пункт (РП)

Електричний розподільний пристрій, призначений для приймання і розподіляння електроенергії однієї напруги без перетворення і трансформації, який не входить до складу підстанції

Спеціальні роботи

Окремі види робіт з підвищеною небезпекою, які виконують працівники одночасно з виконанням робіт за своєю професією

Струмовідна частина
Частина електроустановки, яка нормально перебуває під напругою

Секціонована система (збірних) шин
Система збірних шин, що складається з декількох секцій

Секція системи збірних шин
Рівноцінна частина системи збірних шин, що відокремлена від іншої її частини комутаційними апаратами

Самоутримний ізольований провід (СІП)

Скручені в джгут ізольовані жили, що не вимагають спеціального підтрімуючого троса. Механічне навантаження може сприйматися підтримуючою стальною жилою або всіма провідниками джгута. Ізоляція жил СІП повинна виготовлятись з матеріалу, стійкого до впливу зовнішнього середовища та відповідати вимогам до непоширення горіння

Система (збірних) шин (СШ)
Комплект елементів, що з’єднують між собою всі приєднання електричної розподільної установки

ТАВ
Пристрої теплової автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів, засоби дистанційного керування, сигналізації і технічні засоби автоматизованих систем керування

Технічне обслуговування (ТО)
Комплекс робіт з підтримки робото здатності обладнання в період його використання. До ТО належать: випробовування обладнання і пристроїв, підтяжка контактних з’єднань, доливання оливи, вимірювання ізоляційних характеристик тощо. Частину робіт з ТО відповідно до посадових інструкцій виконують чергові працівники

ТУ
Технічні умови

Тупикова підстанція
Підстанція, яка живиться від однієї лінії, що є відгалуженням від магістральної лінії

Тягова підстанція
Електрична підстанція, що призначена переважно для живлення електричних транспортних засобів через контактну мережу

Трансформаторна підстанція (ТП)
Електрична підстанція, що призначена для трансформації електричної енергії

ТУ
Технічні умови

І
Включено

О
Відключено







IV ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ

4.1 Працівники, які обслуговують електроустановки, повинні мати відповідну професійну підготовку.
Первинна професійна підготовка працівників, які раніше не мали робітничої професії, проводиться у спеціалізованих навчальних закладах або може проводитись на підприємствах з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів щодо навчання кадрів на виробництві.
4.2 Посадові особи та працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці, яке розробляється підприємством з урахуванням його специфіки і затверджується наказом по підприємству.
Це Положення розробляється на підставі вимог чинних нормативно-правових актів щодо порядку проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, технічної експлуатації та пожежної безпеки, з урахуванням специфіки виробництва.
Працівники, на яких розповсюджуються ці Правила, повинні мати відповідну групу з електробезпеки (далі - група) згідно з додатком 1 до цих Правил.
Вимоги щодо групи з електробезпеки електротехнологічних працівників певних професій визначаються залежно від рівня напруги електрообладнання та умов виконання робіт. Перелік професій електротехнологічних працівників із зазначенням груп з електробезпеки розробляється особою, відповідальною за електрогосподарство і затверджується керівником підприємства.Працівникам, які успішно пройшли навчання і перевірку знань на 2 групу видається посвідчення (додаток 3. до цих Правил), яке вони повинні мати при собі під час виконання робіт. Для одержання групи I, незалежно від посади і фаху, працівникам достатньо пройти первинний інструктаж з оформленням в журналі реєстрації інструктажів.
4.3 Медичні огляди працівників проводяться відповідно до порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.
4.4 Працівники перед допуском до самостійної роботи повинні бути навчені прийомам звільнення постраждалих від дії електричного струму та надання першої допомоги в разі нещасних випадків.
4.5 Працівники, які допускаються до виконання спеціальних робіт, повинні додатково пройти спеціальне навчання і перевірку знань із записом у посвідченні на право виконання таких робіт.
До спеціальних робіт в електроустановках належать:
верхолазні роботи;
роботи під робочою напругою на струмовідних частинах (обмивання і чищення ізоляторів, ремонт проводів, контроль вимірювальною штангою ізоляторів і з’єднувальних зажимів, змащування тросів тощо);
випробування обладнання підвищеною напругою (за винятком робіт з мегомметром);
роботи під наведеною напругою;
роботи з обслуговування ПЛ з ізолюючим покриттям;
вогневі роботи;
роботи в приміщенні акумуляторної батареї;
роботи з обслуговування стаціонарних компресорних установок та посудин, що працюють під тиском.
Перелік спеціальних робіт може бути доповнений роботодавцем з урахуванням місцевих умов.
4.6. Роботодавець повинен:
- проводити необхідні форми навчання з персоналом;
- забезпечити за свої кошти проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій;
призначити відповідальну особу за електрогосподарство та особу, яка заміщує його у випадку відсутності, із складу керівників і спеціалістів, які мають групу V – для обслуговування електроустановок понад 1000 В і групу IV – для обслуговування електроустановок до 1000 В;
затвердити положення про енергетичну службу підприємства, посадові інструкції, інструкції з охорони праці та пожежної безпеки;
забезпечити достатню кількість працівників необхідного рівня кваліфікації для безпечної експлуатації електроустановок та електрогосподарства;
забезпечити своєчасне проведення оглядів, ремонтів, випробувань і технічних оглядів стану безпеки електроустановок згідно з чинним законодавством;
забезпечити електротехнічних та електротехнологічних працівників колективними та індивідуальними засобами захисту;
забезпечити проведення випробувань, обліку та застосування електрозахисних засобів.
Роботодавці у яких електрогосподарство складається тільки з РП, освітлювальної установки та приладів побутового призначення напругою 220 В, особу відповідальну за електрогосподарство не призначають. У даному випадку відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електроустановки несе роботодавець.
На підприємствах електроенергетики, підключених до об’єднаної енергетичної системи України, відповідальний за електрогосподарство не призначається. порядок обслуговування внутрішніх електричних мереж, у т.ч. адміністративних, виробничих та інших будівель і споруд визначається керівництвом підприємства.
4.7. Особи, що призначаються відповідальними за електрогосподарство повинні мати спеціальну електротехнічну освіту. Особи, які мають іншу вищу технічну освіту, можуть призначатись відповідальними за електрогосподарство в електроустановках до 1000 В за умови, що вони пройшли післядипломне підвищення кваліфікації за електротехнічною спеціальністю.
Особи, що призначаються до інспектування електроустановок підприємств споживачів електроенергії повинні мати вищу інженерно-технічну освіту, пройти післядипломне підвищення кваліфікації (спеціалізацію) .
4.8. Перевірка знань електротехнічного та електротехнологічного персоналу на відповідну кваліфікаційну групу після закінчення навчання здійснюється в межах вимог до займаної посади або робочого місця, в такому порядку:
працівники підприємств електроенергетики (електричних станцій, електричних мереж) підключених до об’єднаної енергетичної системи України згідно з діючими нормативними документами Міністерства палива та енергетики України.
особи відповідальні за електрогосподарство, особи, що їх заміщають та особи, які здійснюють інспектування електроустановок в комісіі підприємства. До складу комісії входять державний інспектор в енергетиці Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду), інспектор Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).
інший електротехнічний та електротехнологічний персонал проходить перевірку знань в комісії, яка створена наказом підприємства. Очолює комісію відповідальний за електрогосподарство підприємства або особа, яка його заміщає. До складу комісії входять особа, яка інспектує електрогосподарство підприємства та представник відповідної профспілки (уповноважений найманих працівників з охорони праці інші..)
електротехнічний та електротехнологічний персонал малих, приватних підприємств, установ, організацій, де немає можливості створити комісію по перевірці знань з електробезпеки, проходить перевірку знань у комісії навчального закладу після навчання у ньому, склад комісії узгоджується з Держгірпромнаглядом
періодичність перевірки знань проводиться в наступні терміни;
для працівників які безпосередньо організовують та проводять роботи оперативного обслуговування в діючих електроустановок чи виконують у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні, профілактичні випробування або експлуатують електроустановки у вибухонебезпечних пожежонебезпечних зонах, один раз на рік.
-- для адміністративно-технічних працівників, які не належать до попередньоі групи - один раз на три роки.
Результати проведення перевірки знань фіксуються у протоколі (при проведенні перевірки знань у навчальному закладі) чи журналі протоколів (при проведенні перевірки знань на підприємстві). Форми цих документів наведені у додатку 2. до цих Правил.
Працівникам, які успішно пройшли навчання і перевірку знань, видається посвідчення (додаток 3. до цих Правил), яке вони повинні мати при собі під час виконання робіт.
4.9. Кожний працівник, якщо він не може вжити заходів щодо усунення порушень цих Правил, зобов’язаний негайно повідомити безпосереднього керівника про всі помічені порушення, а також про небезпечні для людей несправності електроустановок, машин, механізмів, пристроїв, інструменту, засобів захисту.
Забороняється допускати до роботи працівників з ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, виконувати завдання і розпорядження, що суперечать вимогам цих Правил.


V ОПЕРАТИВНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОГЛЯДИ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБІТ
5.1 Оперативне обслуговування
5.1.1 Оперативне обслуговування електроустановок повинне здійснюватися оперативними чи оперативно-виробничими працівниками, за якими закріплена ця електроустановка, або оперативно - виїзними бригадами, за якими закріплена група електроустановок.
Вид оперативного обслуговування, кількість оперативних працівників у зміну чи на електроустановці визначається керівництвом підприємства.
5.1.2 До оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, які знають їх схеми, компоновку, інструкції з експлуатації, безпечного виконання робіт, особливості конструкції та роботи обладнання і пройшли відповідне навчання та перевірку знань з цих питань.
5.1.3 Оперативні перемикання повинні виконувати оперативні або оперативно-виробничі працівники, яким надано право проведення таких перемикань, з дозволу або/чи за розпорядженням працівника вищого рівня оперативного управління.
5.1.4 В електроустановках понад 1000 В працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які одноособово обслуговують електроустановки, а також старші в зміні повинні мати групу IV, решта - групу III.
В електроустановках до 1000 В працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які обслуговують електроустановки, включно з працівниками, які одноособово обслуговують електроустановки, повинні мати групу ІІІ.
5.1.5 В електроустановках не дозволяється наближення людей, пристосувань, механізмів і вантажопідіймальних машин до неогороджених струмовідних частин, що перебувають під напругою, на відстані, менші за вказані в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1.
Допустима відстань до струмовідних частин, що перебувають під напругою

Напруга, кВ
Відстань від людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристосувань, що використовується нею, м
Відстань від механізмів та вантажопідіймальних машин у робочому та транспортному положеннях, від стропів, вантажо-захватних пристосувань та вантажів, м

1
2
3

До 1:
На ПЛ
 
0,6
 
1,0

у решті електроустановок
Не нормується
(без дотику)
1,0

6, 10, 20, 35
0,6
1,0

110
1,0
1,5

154
1,5
2,0

220
2,0
2,5

330
2,5
3,5

400, 500
3,5
4,5

750
5.0
6,0

800 постійного струму
3,5
4,5


Примітка. В тексті цих Правил електроустановки напругою 3 кВ прирівнюються до електроустановок 6 кВ, 60 кВ - до 110 кВ
В електроустановках до 1000 В під час огляду дозволяється відчиняти двері щитів, збірок, пультів керування та інших пристроїв.
Забороняється під час огляду виконувати будь-яку роботу.

5.1.6 Працівників, які не обслуговують дані електроустановки, допускають до цих установок у супроводі оперативних працівників з дозволу працівника вищого рівня оперативного управління. В електроустановки без оперативного персоналу такі працівники допускаються в супроводі працівників, які мають право одноосібного огляду цих установок з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство (відповідальної за електроустановку).
Працівник, який супроводжує, повинен забезпечити створення безпечних умов для людей та попереджати їх про наближення до струмовідних частин.
5.1.7 Виключати та включати роз’єднувачі, відокремлювачі, вимикачі, заземлюючі ножі напругою понад 1000 В з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках.
5.1.8 Знімати та встановлювати запобіжники необхідно при знятій напрузі.
Під напругою, але без навантаження, допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, у схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дають змогу зняти напругу.
Під напругою та під навантаженням дозволяється замінювати запобіжники у вторинних колах, мережах освітлення та запобіжники трансформаторів напруги.
5.1.9 Під час знімання та встановлення під напругою запобіжників необхідно користуватись:
- в електроустановках понад 1000 В - ізолюючими кліщами (штангою) із застосуванням діелектричних рукавичок та захисних окулярів (масок);
- в електроустановках до 1000 В - ізолюючими кліщами або діелектричними рукавичками. Роботу слід виконувати із застосуванням захисних окулярів (масок).
5.1.10 У разі розташування запобіжників приєднання вертикально один над одним (вертикальне розташування фаз) на щитах і збірках до 1000 В та в разі відсутності комутаційних апаратів дозволяється встановлювати та знімати запобіжники під навантаженням. У такому разі необхідно використовувати замість засобів захисту очей засоби захисту обличчя (захисні маски).
5.1.11 Огляд електроустановок, електротехнічних частин технологічного обладнання може виконуватись одноосібно:
- працівником зі складу керівників і спеціалістів підприємства з групою V в електроустановках понад 1000 В і з групою IV в електроустановках до 1000 В;
- оперативним або оперативно-виробничим працівником, що обслуговує цю електроустановку.
Дозвіл на проведення огляду видається особою, в управлінні якої перебуває електроустановка (відповідальний за електрогосподарство, персонал вищого рівня оперативного управління в управлінні якого знаходиться дана електроустановка).
5.1.12 Під час огляду електроустановок понад 1000 В не дозволяється наближатись до струмовідних частин на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил та відчиняти двері приміщень, комірок, не обладнаних огородженнями або бар’єрами, якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил. Перелік таких приміщень і комірок затверджується наказом по підприємству, з яким повинні бути ознайомлені під розпис працівники, які обслуговують ці електроустановки, та знаходитися на робочому місці відповідного оперативного та оперативно-виробничого персоналу. На мнемонічних (оперативних) схемах такі електроустановки (комірки, приміщення) повинні мати спеціальні позначення.
В електроустановках понад 1000 В, у яких вхід до приміщень, комірок обладнано огородженнями або бар’єрами, під час огляду не дозволяється відчиняти двері огороджень і проникати за огородження або бар’єри.
В електроустановках до 1000 В під час огляду дозволяється відчиняти двері щитів, збірок, пультів керування та інших пристроїв.
Не дозволяється поєднувати огляд з виконанням будь-якої іншої роботи.
Працівникам інших підприємств на правах відряджених, дозволяється одноосібно записувати покази електролічильників та інших вимірювальних приладів, установлених на щитах керування і в РУ. Відряджені працівники повинні мати групу з електробезпеки:
- в електроустановках з місцевими оперативними (оперативно-виробничими) працівниками – групу ІІ;
- без місцевих оперативних (оперативно-виробничих) працівників – групу ІІІ.
Огляд електроустановок не електротехнічними працівниками та екскурсії за наявності дозволу керівництва підприємства можуть виконуватись у супроводі і під контролем працівника з групою IV, який має право одноосібного огляду, або оперативного персоналу з дозволу працівника вищого рівня оперативного управління, в управлінні якого знаходиться дана електроустановка.
5.1.13 В електроустановках 3 - 35 кВ не дозволяється наближатися до виявленого місця замикання на землю на відстань менше 4 м в ЗРУ та менше 8 м в ВРУ та на ПЛ. Наближатися до місця замикання на землю в цих електроустановках допускається тільки для знімання напруги та звільнення людей, які потрапили під напругу. У цьому разі слід користуватись відповідними електрозахисними засобами.
У разі нещасних випадків для звільнення потерпілого від дії електричного струму слід негайно зняти напругу з електроустановки без попереднього дозволу.
5.1.14 Двері приміщень електроустановок, камер, щитів та збірок повинні бути закриті на механічний замок, крім тих, в яких проводяться роботи.
5.1.15 Ключі від електроустановок всіх класів напруги повинні перебувати на зберіганні та обліку у оперативних працівників. В електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі можуть перебувати на обліку у адміністративно-технічних працівників, за якими закріплена ця електроустановка.
Ключі повинні бути пронумеровані. Один комплект ключів повинен бути запасним. Запасний комплект ключів повинен бути у оперативних або адміністративно-технічних працівників, за якими закріплена ця електроустановка.
Ключі видаються під розписку:
- працівникам, які мають право на одноособовий огляд;
- працівникам, які готують робоче місце, працівнику, який допускає (далі – допускачу), керівнику робіт, працівнику, який наглядає за безпечним виконанням робіт (далі – наглядачу).
5.1.16 Ключі слід повертати кожного дня після завершення огляду або роботи.
Під час виконання робіт в електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі слід повертати не пізніше наступного робочого дня після огляду або повного закінчення роботи.
Необхідність видавання ключів на тривалий термін працівникам підприємств-споживачів, які мають право на оперативні перемикання в електроустановках постачальних організацій, а також оперативним, оперативно-виробничим працівникам, адміністративно-технічним працівникам свого підприємства, які мають право одноособового огляду, визначається керівництвом підприємства або відповідальним за електрогосподарство.
Видавання та повернення ключів слід реєструвати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

5.2 Порядок виконання робіт

5.2.1 Роботи в діючих електроустановках слід проводити за нарядами-допусками (далі - наряд), розпорядженнями або в порядку поточної експлуатації.
Форму наряду та вказівки щодо його заповнення наведено в додатку 4. до цих Правил.
5.2.2 На підприємствах складаються і затверджуються організаційно-розпорядчим документом переліки робіт, які виконуються у порядку поточної експлуатації. Роботи, що не ввійшли до вищезазначеного переліку, слід виконувати за нарядами та розпорядженнями.
Переліки повинні міститися у відповідних структурних підрозділах та на робочих місцях працівників.
5.2.3 Не дозволяється самовільне проведення робіт, а також розширення робочих місць та обсягу завдання, визначених нарядом або розпорядженням.
5.2.4 Виконання робіт у зоні дії іншого наряду слід узгоджувати з працівником, який видав цей наряд або з керівником робіт (наглядачем), який працює за раніше виданим нарядом. Узгодження оформлюється до початку виконання робіт записом на лицьовому боці наряду «Узгоджено» за підписом працівника, який узгоджує.
5.2.5 Ремонт електроустановок із застосуванням вантажопідіймальних машин, механізмів або великогабаритних пристроїв, а також роботи під робочою або наведеною напругою слід виконувати за технологічними картами або ПВР.
5.2.6 В електроустановках до 1000 В і на КЛ під час виконання роботи під напругою необхідно:
- відгородити розташовані поблизу робочого місця струмовідні частини, що перебувають під напругою, до яких можливий випадковий дотик;
- працювати в діелектричному взутті або стоячи на ізольованій підставці чи на гумовому діелектричному килимку;
- застосовувати інструмент з ізольованими рукоятками (у викруток повинен бути ізольований стержень).
Не дозволяється працювати в не застебнутому одязі або в одязі з короткими чи закоченими рукавами, користуватись ножівками, металевими метрами тощо.
5.2.7 В електроустановках понад 1000 В під час проведення робіт на струмовідних частинах, що перебувають під напругою, з використанням захисних ізолюючих засобів необхідно:
- користуватися тільки випробуваними сухими та чистими ізолюючими засобами з непошкодженим лаковим покриттям;
- тримати ізолюючі засоби за ручки-захвати не далі обмежувального кільця;
- розміщувати ізолюючі засоби так, щоб не виникала небезпека перекриття між фазами або фази на землю.
5.2.8 Під час виконання роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолюючі штанги, електровимірювальні штанги та кліщі, покажчики напруги) дозволяється наближатися до струмовідних частин на відстань, визначену довжиною їхньої ізолюючої частини.
5.2.9 Не дозволяється без застосування електрозахисних засобів торкатись ізоляторів, ізолюючих частин обладнання, яке перебуває під напругою.
5.2.10 В електроустановках не дозволяється працювати в зігнутому положенні, якщо в разі випрямлення відстань до струмовідних частин буде менше за зазначену в таблиці 5.1. цих Правил.
Не дозволяється під час роботи розміщуватися так, щоб неогороджені струмовідні частини, які перебувають під напругою, були позаду або з двох боків.
5.2.11 Працівникам необхідно пам’ятати, що після зникнення напруги в електроустановці вона може бути знову подана без попередження.
5.2.12 Не дозволяється виконувати роботи в неосвітлених місцях. Освітлення робочих місць, під’їздів і проходів до них повинне бути рівномірним, без осліплювальної дії на працівників.
5.2.13 У разі наближення грози слід припинити всі роботи на ПЛ, ПЛЗ, у ВРУ та ЗРУ на виводах та лінійних роз’єднувачах ПЛ, на КЛ, приєднаних до ПЛ, а також на вводах ПЛЗ у приміщеннях вузлів зв’язку та на антенно-щоглових спорудах.
5.2.14 Усі працівники, які перебувають у діючих електроустановках (за винятком щитів керування, приміщень з релейними панелями та їм подібних), у колодязях, тунелях, траншеях повинні користуватися захисними касками.
5.2.15 Під час проведення земляних робіт необхідно дотримуватися вимог будівельних норм і правил.
5.2.16 Працівникам підприємств інших організацій, направлених у відрядження, одноособово можна записувати покази електролічильників та інших вимірювальних приладів, встановлених на щитах керування і в РУ. У разі наявності місцевих оперативних працівників відряджені працівники повинні мати групу II, а у разі відсутності місцевих оперативних працівників – групу III.


VI ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ
6.1 Склад організаційних заходів
6.1.1 Затвердження переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації.
6.1.2 Надання прав і затвердження списків осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт у тому числі:
- надання оперативної заявки на виведення в ремонт устаткування;
- видавання нарядів, розпоряджень;
- керівників робіт;
- допускачів;
- наглядачів;
- членів бригади;
- проведення оперативних перемикань;
- видавання дозволів на підготовку робочих місць;
- видавання дозволів на допуск до роботи;
- одноособовий огляд електроустановок;
- працівників, що виконують спеціальні види робіт.
Надання вищезазначених прав здійснюється після перевірки знань.
Списки відповідальних осіб (додаток №5) затверджуються технічним керівником підприємства за узгодженням зі службою охорони праці. Ці списки повинні бути на робочих місцях працівників, які дають дозвіл на підготовку робочих місць і допуск і працівників, які мають право видавати наряди, або розпорядження.
6.1.3 Під час виконання робіт за нарядами і розпорядженнями повинно бути виконано:
- видавання нарядів, розпоряджень;
- видавання дозволу на підготовку робочих місць;
- підготовка робочого місця ;
- видавання дозволу на допуск до роботи;
- допуск до роботи;
- нагляд під час виконання робіт;
- переведення на інше робоче місце;
- оформлення перерв у роботі;
- оформлення закінчення роботи.
6.2 Обов’язки працівників щодо безпечного виконання робіт

6.2.1 Особи, відповідальні за безпечне виконання робіт:
- працівник, який видає наряд або розпорядження;
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочих місць;
- працівник, який дає дозвіл на допуск до роботи;
- працівник, який готує робоче місце;
- допускач;
- керівник робіт;
- наглядач;
- працівник, який виконує роботу (член бригади).
6.2.2 Працівник, який видає наряд або розпорядження на виконання робіт, установлює можливість безпечного виконання роботи. Він відповідає за достатність і правильність указаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки, за якісний і кількісний склад бригади і призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт, а також відповідність груп з електробезпеки працівників, які зазначені в наряді (розпорядженні), роботі, що доручається.
Право видавання нарядів та розпоряджень надається адміністративно-технічним працівникам , які мають групу V - в електроустановках понад 1000 В та групу IV - в електроустановках до 1000 В.
6.2.3 Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи, несе відповідальність за достатність передбачених нарядом, розпорядженням заходів із відключення та заземлення устаткування і за можливість їх здійснення, а також за координацію часу і місця роботи бригад, що допускаються.
Давати дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи мають право оперативні працівники з групою V, а в електроустановках, що не обслуговуються оперативними, оперативно-виробничими працівниками, дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи можуть давати адміністративно-технічні працівники, що мають право видавати наряд і розпорядження.
Ці працівники повинні мати групу V - в електроустановках понад 1000 В і групу IV - в електроустановках до 1000 В і бути внесені до списків, передбачених пунктом 6.1.2. глави VI цих Правил.
6.2.4 Працівник, який готує робоче місце, відповідає за правильне і повне виконання заходів щодо підготовки робочого місця, визначених в наряді (розпорядженні), а також тих, що вимагаються умовами роботи (установлення замків, плакатів, огороджень тощо).
Підготовку робочого місця можна розпочинати лише за умови одержання дозволу від працівника, який дає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи.
Готувати робоче місце мають право оперативні, оперативно-виробничі працівники, які допущені до оперативних перемикань у даній електроустановці, а також виробничі працівники, за умов, передбачених пунктом 7.5.24. глави VII цих Правил.
6.2.5 Допускач відповідає за повноту і правильність виконання заходів безпеки, зазначених у наряді, розпорядженні, за правильний допуск до роботи та якість проведеного ним інструктажу.
Допускаючими призначаються оперативні, оперативно-виробничі або інші працівники, яким надано право оперативних перемикань. На ПЛ 35 кВ та вище допускачами можуть призначатись керівники робіт зі складу виробничих працівників.
В електроустановках понад 1000 В допускачі повинні мати групу IV, а в електроустановках до 1000 В - групу ІІІ.
6.2.6 Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами і розпорядженнями.
Керівниками робіт можуть призначатись працівники робочих професій.
Керівник робіт повинен мати IV групу з електробезпеки під час виконання робіт в електроустановках понад 1000 В і групу ІІІ - в електроустановках до 1000 В.
У разі виконання найбільш складних і небезпечних робіт керівниками робіт необхідно призначати працівників з групою V зі складу адміністративно-технічних працівників, які обслуговують дану електроустановку.
До таких робіт належать:
- роботи, що виконуються із застосуванням вантажопідіймальних машин та механізмів на ВРУ, за винятком робіт, що виконуються з використанням автовишки оперативними або оперативно-виробничими працівниками, а на ПЛ – і виробничими працівниками;
- роботи в зонах розташування комунікацій та інтенсивного руху транспорту;
- монтаж і демонтаж опор, проводів ПЛ, а також роботи, пов’язані із заміною їх елементів;
- роботи на ПЛ понад 1000 В у місцях перетинання з іншими ПЛ;
- змінення схеми приєднання проводів та тросів ПЛ понад 1000 В;
- роботи на виключеному колі багатоколової ПЛ понад 1000 В із розташуванням кіл одне над одним або кількістю більше двох, коли одне чи всі кола залишаються під напругою;
- роботи з пофазного ремонту ПЛ понад 1000 В;
- роботи на струмовідних частинах в зоні дії сильної наведеної напруги;
- роботи на струмовідних частинах ПЛ 35 кВ і вище із заземленням тільки на робочому місці, без заземлення ПЛ у РУ електростанцій і підстанцій;
- роботи під напругою на струмовідних частинах з ізолюванням людини від землі, за винятком робіт, виконуваних відповідно до пункту 13.3.11 глави XIII цих Правил;
- земляні роботи, пов’язані з ремонтом або прокладанням кабелю у зонах розташування підземних комунікацій.
Перелік найбільш складних і небезпечних робіт може бути розширений і затверджений технічним керівником підприємства.
Керівник робіт відповідає за:
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням та їх достатність, а також пожежної безпеки в разі виконання вогневих робіт;
- чіткість, правільність та достатність інструктажу,що проводиться членам бригади;
- наявність, справність та правильність використання необхідних засобів колективного та індивідуального захисту, інструменту, інвентарю;
- наявність та збереження встановлених на робочому місці заземлень, огороджень, знаків та плакатів безпеки і замикальних пристроїв;
- організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил ним та членами бригади;
- здійснення постійного контролю за членами бригади;
- відсторонення від роботи членів бригади з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння.
6.2.7 Наглядач призначається для нагляду за бригадами будівельних робітників, різноробочих, такелажників та інших не електротехнічних працівників, які не мають права самостійно працювати в електроустановках. Наглядач повинен мати групу III.
Наглядач за електротехнічними працівниками, у тому числі відрядженими, призначається у разі проведення робіт в електроустановках в особливо небезпечних умовах, що визначає працівник, який видає наряд.
Наглядач відповідає за:
безпеку членів бригади від ураження електричним струмом електроустановки;
відповідність підготовленого робочого місця вимогам наряду;
наявність та збереження встановлених на робочому місці заземлень, огороджень, плакатів та знаків безпеки, замикальних пристроїв.
Відповідальним за безпеку, пов’язану з технологією робіт, є працівник, який очолює бригаду та входить до її складу. Цей працівник повинен постійно перебувати на робочому місці. Його прізвище зазначається у рядку «Окремі вказівки» наряду.
6.2.8 Кожний працівник, член бригади, повинен виконувати ці Правила та інструктивні вказівки, отримані під час допуску до роботи та в процесі роботи, а також вимоги інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки.
6.2.9 Допускаються будь яке суміщення обов’язків відповідальних осіб, зазначених у пункті 6.1.2 глави VІ цих Правил. за винятком суміщення особою, яка дає дозвіл на підготовку робочого місця і допуск, обов’язків допускача.
6.3 Видавання наряду, розпорядження.
6.3.1 Наряд виписується у двох примірниках, а якщо наряд передається за допомогою засобів зв’язку (телефон, радіо) - у трьох. Працівник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, який приймає текст, заповнює два примірники наряду і після зворотної перевірки зазначає на місці підпису працівника, який видав наряд, його прізвище та ініціали, підтверджуючи правильність запису власним підписом. Другий примірник залишається у працівника який прийняв текст, а третій передається працівнику який готує робоче місце.
Записи в наряді-допуску повинні бути розбірливими і виконані чорнилом, кульковою ручкою, або з використанням технічних засобів друкування. Не дозволяється заповнювати бланк наряду-допуску олівцем і виправляти текст.
У тому разі, якщо керівник робіт суміщає обов’язки допускача, наряд незалежно від способу його передавання заповнюється у двох примірниках, один з яких залишається у працівника, який видав наряд, або у працівника, який дає дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск.
6.3.2 Кількість нарядів, що видаються на одного керівника робіт, визначає працівник, який видає наряд.
Допускачу і керівнику робіт (наглядачу) можна видавати одночасно декілька нарядів (розпоряджень) для почергового допуску і роботи за цими нарядами та розпорядженнями.
6.3.3 Наряд видається на термін дії заявки.
6.3.4 Наряди, роботи по яких завершені, зберігаються протягом 30 діб.
6.3.5 Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня (зміни) виконавців.
Керівниками робіт, що виконуються за розпорядженнями, призначаються працівники, яким надано це право згідно з пунктом 6.1.2 глави VІ цих Правил.
6.3.6 Розпорядження на роботу видається керівнику робіт.
Розпорядження можна передавати безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку.
6.3.7 Форма журналу обліку робіт за нарядами і розпорядженнями наведена в додатку 6. до цих Правил.
Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, журнал прошнурований та скріплений печаткою.
6.3.8 Реєстрація нарядів і розпоряджень в журналі обліку робіт здійснюється під час допуску до роботи.
Відповідальність за ведення журналу обліку робіт за нарядами і розпорядженнями покладається на оперативних, оперативно – виробничних працівників або працівника, який видає наряди (розпорядження). Термін зберігання журналу – 6 місяців.
6.4 Склад бригади

6.4.1 Чисельність бригади та її склад з урахуванням кваліфікаційних вимог визначає працівник, який видає наряд (розпорядження), виходячи зі складності роботи, умов її виконання, а також потреби забезпечення повноцінного нагляду за безпечним виконанням робіт усіма членами бригади з боку керівника робіт (наглядача).
6.4.2 У разі виконання роботи за нарядом бригада повинна складатися не менше ніж з двох працівників, включно з керівником робіт.
До складу бригади з розрахунку на кожного її члена з групою ІІІ допускається включати одного працівника з групою І, але загальна кількість членів бригади з групою І має бути не більше ніж три особи.
6.4.3 Змінювати склад бригади дозволяється працівнику, який видав наряд, або іншому працівнику, який має право видачі нарядів на виконання робіт у даній електроустановці. Вказівки про зміни складу бригади можуть бути передані телефоном керівнику робіт або допускачу, який у наряді за своїм підписом записує прізвище та ініціали працівника, що дав вказівку про зміну.
Керівник робіт зобов’язаний проінструктувати працівників, заново введених до складу бригади, про заходи щодо безпечного проведення робіт.
6.4.4 Оперативні працівники, які перебувають на чергуванні, з дозволу оперативного працівника вищого рівня можуть залучатись до роботи в бригаді із записом в оперативному журналі.
6.4.5 У разі зміни керівника робіт або зміни складу бригади більше ніж наполовину необхідно видавати новий наряд.
6.4.6 Не дозволяється змінювати склад бригади, яка працює за розпорядженням.
6.4.7 Практикантам вищих навчальних закладів (ВНЗ), коледжів та професійно-технічних училищ, які не досягли 18-річного віку дозволяється перебувати в діючих електроустановках під постійним наглядом електротехнічного персоналу: з групою ІІІ в електроустановках до 1000 В та з групою ІV - вище 1000 В. Допускати до самостійної роботи практикантів, які не досягли 18-річного віку та присвоювати їм групу з електробезпеки ІІІ і вище забороняється.

6.5 Дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск до роботи.

6.5.1 Підготовку робочих місць та допуск до роботи слід проводити тільки після отримання дозволу від працівника, який має право видавати такі дозволи, за винятком допуску в установках теплової автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів, який здійснюється згідно глави IX цих Правил.
6.5.2 Дозвіл можна передавати працівнику, який виконує підготовку робочого місця та допуск працівників особисто, по телефону, радіо, або іншим способом с записом в оперативному журналі та таблиці 2 наряду.
6.5.3 Давати дозвіл на підготовку робочих місць та на допуск до роботи можна тільки за умови, що у працівника, який видає цей дозвіл, є оригінал або копія наряду (розпорядження) чи заявка, якими визначено зміст роботи і технічні заходи для підготовки робочого місця.
6.5.4 Допуск бригади до роботи дозволяється тільки за одним нарядом (розпорядженням).

6.6 Підготовка робочого місця і допуск до роботи
6.6.1 Підготовка робочого місця полягає у виконанні технічних заходів із відключення струмовідних частин, вивішування плакатів, установлення огороджень, замків, перевірки відсутності напруги, установлення заземлень та відповідних плакатів про заземлення.
Підготовка робочих місць виконується за дорученням працівника, який видає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи і не потребує оформлення окремого наряду або розпорядження.
6.6.2 Під час підготовки робочого місця забороняється присутність працівників, яким не доручена ця робота, за винятком осіб, що контролюють.
6.6.3 Не дозволяється змінювати передбачені нарядом (розпорядженням) заходи з підготовки робочих місць.
У разі виникнення сумніву в достатності і правильності заходів з підготовки робочого місця і можливості безпечного виконання робіт ця підготовка має бути припинена з наступним повідомленням про це особі, яка видає дозвіл на підготовку робочого місця.
6.6.4 Підготовку робочих місць виконують працівники, які мають право на оперативні перемикання в даній електроустановці, а також виробничі працівники, за умов, передбачених пунктом 7.5.24. глави VII цих Правил.
6.6.5 Перед допуском допускач разом з керівником робіт повинні перевірити виконання технічних заходів з підготовки робочого місця.
Якщо керівник робіт суміщає обов’язки допускача, то таку перевірку він виконує з одним із членів бригади, який має групу ІІІ.
6.6.6 Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід проводити безпосередньо на робочому місці.
Допуск до роботи за розпорядженням у тому разі, якщо підготовка робочого місця не передбачена, проводити на робочому місці не обов’язково. А на ПЛ, ПЛЗ і КЛ – не потрібно.
6.6.7 Під час допуску допускач зобов’язаний:
перевірити відповідність складу бригади зазначеному в наряді або розпорядженні, посвідчення у членів бригади про перевірку знань;
провести цільовий інструктаж: ознайомити бригаду зі змістом наряду (розпорядження); зазначити межі робочого місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця устаткування та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних, до яких не дозволяється наближатися незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні;
довести бригаді, що напруга відсутня показом установлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не видно з робочих місць, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне виконання) – наступним дотиком рукою до струмовідних частин після перевірки відсутності напруги.
Після закінчення інструктажу допускач повинен провести усне опитування членів бригади: як зрозуміли, що залишилось під напругою.
6.6.8. Під час допуску керівник робіт зобов’язаний проінструктувати членів бригади щодо безпечного виконання робіт, правильності використання засобів колективного та індивідуального захисту, інструменту, приладів, механізмів та вантажопідіймальних машин.
6.6.9. Без проведення інструктажу допускати бригаду до роботи не дозволяється.
6.6.10. Проведення цільового інструктажу і допуск оформляються в обох примірниках наряду, з яких один залишається у керівника робіт (наглядача), а другий – у допускача.
Якщо керівник робіт суміщає обов’язки допускача, то проведення інструктажів і допуску оформлюється в одному примірнику наряду.
6.6.11. Цільовий інструктаж під час допуску до робіт за розпорядженнями оформлюється в журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

6.7 Нагляд під час проведення робіт

6.7.1 Після допуску до роботи нагляд за бригадою щодо виконання вимог безпеки покладається на керівника робіт (наглядача), якому слід так організувати свою роботу, щоб здійснювати постійний контроль за членами бригади, перебуваючи на тій ділянці робочого місця, де виконується найбільш небезпечна робота.
Наглядачу не дозволяється суміщати нагляд з виконанням будь-якої роботи.
6.7.2 Керівнику робіт не дозволяється залишати робоче місце, у разі потреби тимчасово залишити робоче місце керівник робіт (наглядач) повинен вивести бригаду з місця роботи (з виведенням її з РУ та замиканням вхідних дверей на замок, зі зніманням людей з опори ПЛ тощо).
6.7.3 З дозволу керівника робіт один або кілька членів бригади можуть тимчасово залишити робоче місце. У цьому разі виводити їх із складу бригади не потрібно. В електроустановках понад 1000 В повинно бути не менше двох, включно з керівником робіт, членів бригади, які залишились на робочому місці.
Члени бригади з групою ІІІ можуть самостійно виходити з РУ і повертатися на робоче місце, члени бригади з групами І і ІІ – тільки в супроводі члена бригади з групою ІІІ, або працівника, який має право одноособового огляду електроустановки.
Члени бригади, які повернулись на робоче місце, можуть стати до роботи тільки з дозволу керівника робіт.
6.7.4 Розосередження членів бригади за різними робочими місцями дозволяється тоді, коли наряд видано для одночасного виконання роботи на різних робочих місцях.
6.7.5 У разі виявлення порушень вимог цих Правил або виявлення інших обставин, що загрожують безпеці працівників, які виконують роботу, бригаду слід вивести з робочого місця і заборонити роботи. Після усунення виявлених порушень бригада може бути знову допущена до роботи з виконанням вимог первинного допуску.

6.8 Переведення на інше робоче місце

6.8.1 В електроустановках понад 1000 В електростанцій та підстанцій переведення бригади на інше робоче місце здійснює допускач. Переводити бригаду на інше робоче місце може також керівник робіт, якщо про це є запис у рядку «Окремі вказівки» наряду.
6.8.2 На різних робочих місцях однієї ПЛ, ПЛЗ, КЛ і в електроустановках до 1000 В електростанцій, підстанцій переведення на інше робоче місце здійснює керівник робіт без оформлення в наряді.
В електроустановках електростанцій і підстанцій у разі виконання робіт без відключення обладнання оформлення в наряді вимагається тільки у разі переведенні бригади з одного РУ в інше.
6.8.3 Переведення на інше робоче місце оформлюється в таблиці 4 наряду. У разі виконання робіт за розпорядженням оформляти переведення на інше робоче місце не вимагається.

6.9 Оформлення перерв у роботі і повторний допуск до роботи
6.9.1 Під час перерви в роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами роботи) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а двері електроустановки замкнути на замок.
Наряд залишається у керівника робіт (наглядача). Члени бригади не мають права повертатися після перерви на робоче місце без керівника робіт (наглядача). Після перерви керівник робіт зобов’язаний повторно перевірити підготовку робочого місця та здійснити допуск бригади до роботи без оформлення в наряді.
6.9.2 У разі перерви в роботі у зв’язку із закінченням робочого дня бригаду необхідно вивести з робочого місця. У цьому випадку плакати, огородження, прапорці та заземлення не знімають.
Керівник робіт (наглядач) повинен здати наряд черговому. В електроустановках без місцевих оперативних працівників керівнику робіт (наглядачу) дозволяється після закінчення робочого дня залишати наряд у себе.
Закінчення роботи керівник робіт (наглядач) оформлює підписом у своєму примірнику наряду.
6.9.3 Повторний допуск у наступні дні на підготовлене робоче місце здійснює допускач. У цьому разі дозвіл на допуск до роботи не вимагається.
Керівник робіт (наглядач) може самостійно допустити бригаду до роботи на підготовлене робоче місце, якщо це йому дозволено записом у рядку «Окремі вказівки» наряду.
Перед повторним допуском бригади на робоче місце керівник робіт (наглядач) повинен переконатись у цілості та надійності закріплення заземлень, огороджень, плакатів тощо.
Допуск, здійснений допускачем зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, оформлюється в обох примірниках наряду; допуск, здійснений керівником робіт (наглядачем), - тільки у своєму примірнику наряду.
6.9.4 У разі проведення під час ремонту пробних включень обладнання, електричних випробувань або вимірювань необхідно:
вивести з місць роботи всі бригади, допущені до роботи на цьому обладнанні;
здати черговому (допускачу) наряди з оформленням перерви записом у таблиці 4 наряду;
зняти тимчасові огородження, переносні плакати і заземлення, а постійні огородження встановити на своє місце;
отримати дозвіл на пробне включення, електричне випробування або вимірювання від працівника, який має право видавати розпорядження на оперативне обслуговування цієї електроустановки.
Підготовку робочого місця і допуск бригади до роботи після пробного включення, випробування або вимірювання проводять як при первинному допуску і оформлюють у таблиці 4 наряду.
У разі, якщо характер роботи, що виконується, потребує багаторазових пробних включень (наприклад, балансування механізму, випробування обладнання), дозволяється тимчасові огородження не знімати, перерви в наряді не оформляти і не здавати наряд черговому (допускачу).
Дозвіл на тимчасове знімання і наступне встановлення заземлень керівником робіт слід записувати в рядку «Окремі вказівки» наряду.

6.10 Закінчення роботи. Закриття наряду, розпорядження

6.10.1 Після повного закінчення роботи керівник робіт (наглядач) повинен:
зняти встановлені бригадою тимчасові огородження, плакати, прапорці та заземлення;
забезпечити прибирання робочого місця;
вивести бригаду з робочого місця;
замкнути на замок двері приміщень;
оформити в наряді повне закінчення робіт власним підписом;
6.10.2 Після оформлення повного закінчення робіт керівник робіт (наглядач) повинен здати наряд допускачу, а в разі його відсутності – повідомити про це особу, яка дає дозвіл на підготовку робочого місця та допуск, або допускача про повне завершення робіт із записом у наряді, який слід залишити в папці діючих нарядів.
Якщо після повного закінчення робіт одразу передати наряд немає можливості, то з дозволу допускача або працівника, який видав дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск, керівник робіт (наглядач) може залишити наряд у себе. У цьому разі, а також, у разі суміщення обов’язків допускача, керівник робіт повинен не пізніше наступного дня здати наряд черговому або працівнику, який видав наряд, а на віддалених дільницях – керівнику дільниці.
6.10.3 Допускач після отримання наряду, у якому оформлено повне закінчення робіт повинен оглянути робочі місця, повідомити працівника, який дає дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск, про повне закінчення та можливість включення електроустановки.
6.10.4 Закінчення роботи за нарядом або розпорядженням необхідно оформити в Журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

6.11 Включення електроустановок після повного закінчення робіт
6.11.1 Включати електроустановку можна тільки після отримання на це дозволу працівника, який має право віддавати дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск.
Дозвіл на включення електроустановки в роботу може бути виданий після одержання повідомлень від усіх допускачів і керівників робіт про повне закінчення робіт на даній електроустановці.
6.11.2 Оперативні або оперативно - виробничні працівники, які допущені до оперативного керування і оперативних перемикань, одержавши дозвіл на включення електроустановки після повного закінчення робіт, повинні перед включенням переконатися у відновленні постійних огороджень і можливості включення електроустановки.
6.11.3 В аварійних випадках черговий або допускач можуть включити виведену в ремонт електроустановку до повного закінчення робіт. У цьому разі на робочих місцях повинні бути розставлені працівники, які зобов’язані попередити керівника робіт і членів бригади про включення електроустановки та заборону поновлення робіт.
6.12 Організаційні заходи в разі виконання робіт в
електроустановках електростанцій, підстанцій, на КЛ та КЛЗ

6.12.1 Наряд дозволяється видавати на одне або кілька робочих місць одного приєднання.
Допускається видавати один наряд на кілька робочих місць різних приєднань:
а) для одночасної роботи на всіх приєднаннях в електроустановках, де напругу знято з усіх струмовідних частин, у тому числі з виводів ПЛ і КЛ, вторинні кола можуть залишатися під напругою, вхід до сусідніх електроустановок повинен бути замкнено на замок;
б) для роботи на всіх (або частині) електродвигунах агрегатів (котлів, турбін, генераторів) і окремих технологічних установок (систем золовидалення, мережних підігрівачів, дробильних систем, тощо) – у разі виведення у ремонт цих агрегатів (установок), а також для роботи в РУ на всіх (або частині) приєднаннях, що живлять електродвигуни цих агрегатів (установок).
Видавати один наряд допускається тільки для роботи на електродвигунах однакової напруги на приєднання одного РУ, що міститься в одному приміщенні;
в) для роботи на шинах і на всіх (або частині) приєднаннях секції в РУ 3, 6, 10, 20, 35, 110 кВ з одиночною системою шин і будь-якою кількістю секцій – у разі виведення в ремонт усієї секції повністю; у цьому разі дозволяється розосередження членів бригади по різних робочих місцях у межах секції, що виведена в ремонт;
г) для одночасного або почергового виконання робіт на різних робочих місцях одного або декількох приєднань однієї електроустановки в разі:
- прокладання і перекладання силових та контрольних кабелів, випробування електрообладнання, перевірки приладів захисту, вимірювань, блокування, автоматики, телемеханіки, зв’язку тощо;
- проведення ремонту комутаційного апарата, привід якого міститься в іншому приміщенні;
- проведення ремонту окремого кабелю в тунелі, колекторі, колодязі, траншеї, котловані;
- проведення ремонту кабелів (не більше двох), який здійснюється у двох котлованах або в РУ і в розташованому поряд котловані, коли розташування робочих місць дає змогу керівнику робіт здійснювати нагляд за бригадою;
В цьому випадку дозволяється розосередження членів бригади по різних робочих місцях.
Оформлення в наряді переведення з одного робочого місця на інше в цьому випадку не вимагається.
6.12.2 У разі виконання роботи за одним нарядом на електродвигунах та їхніх приєднаннях в РУ, укомплектованому шафами КРУ, оформлення переведення з одного робочого місця на інше не вимагається, дозволяється розосередження бригади по різних робочих місцях. В РУ іншого конструктивного виконання допуск і роботу на приєднаннях електродвигунів слід проводити з оформленням переведення з одного робочого місця на інше.
6.12.3 У разі проведення робіт відповідно до пунктів 6.12.1 і 6.12.2 глави VІ цих Правил усі робочі місця слід підготувати до початку допуску. Не дозволяється підготовка до включення будь-якого з приєднань, у тому числі випробування електродвигунів, до повного закінчення робіт за нарядом.
У разі розосередження бригади по різних робочих місцях дозволяється перебування одного або кількох членів бригади з групою ІІІ окремо від керівника робіт.
Членів бригади, яким треба бути окремо від керівника робіт, останній повинен привести їх на робочі місця та проінструктувати про заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися під час виконання роботи.
6.12.4 Допускається видавати один наряд для почергового проведення однотипної роботи на кількох підстанціях або кількох приєднаннях однієї підстанції. До таких робіт належать: протирання ізоляторів; підтягування затискачів; відбір проб і доливання масла; перемикання обмоток трансформаторів; перевірка пристроїв релейного захисту, автоматики, вимірювальних приладів; випробування підвищеною напругою від стороннього джерела; перевірка ізоляторів вимірювальною штангою; пошуки місця пошкодження КЛ; профілактичний ремонт однотипних ТП- 6-10 кВ тощо. Термін дії такого наряду – одна зміна (робочий день).
Допуск на кожну підстанцію і на кожне приєднання оформлюється в таблиці 4 наряду.
Кожну з підстанцій (приєднань) дозволяється включати тільки після повного закінчення роботи на ній за цим нарядом.
6.12.5 Допускається видавати одне розпорядження для почергового виконання робіт на декількох електроустановках (приєднаннях).

6.13 Організаційні заходи у разі виконання робіт на ділянках ПЛ, КЛ та на засобах диспетчерського і технологічного керування, розташованих в РУ


6.13.1 Робота на ділянках ПЛ, розташованих на території РУ, повинна проводитись за нарядами, що видаються працівниками, які обслуговують ПЛ. Під час виконання роботи на кінцевій опорі в електроустановках з місцевими оперативними працівниками черговий повинен проінструктувати бригаду, провести її до цієї опори. В електроустановках без місцевих оперативних працівників керівнику робіт лінійної бригади дозволяється отримати ключ від РУ та самостійно підходити до опори.
У разі виконання робіт на порталах ВРУ та на будівлях ЗРУ допуск лінійної бригади з необхідним оформленням в наряді повинен здійснювати допускач зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які обслуговують РУ.
Виходити з РУ керівник робіт з лінійною бригадою може самостійно, а окремі члени бригади – у порядку, передбаченому в пункті 6.7.3. глави VI цих Правил.
6.13.2 Роботи на кінцевих муфтах і заробках КЛ, розміщених у РУ і на КЛ, які проходять територією та в кабельних каналах РУ, слід виконувати за нарядами, що видаються працівниками, які обслуговують КЛ. Допуск до робіт на кінцевих муфтах і заробках здійснюють працівники, які обслуговують РУ, а допуск на КЛ на території і в кабельних каналах РУ – працівники, які обслуговують КЛ, з дозволу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які обслуговують РУ.
На кінцевих заробках РУ дозволяється виконувати роботу працівникам, які обслуговують КЛ, на правах відряджених за нарядами, що видаються працівниками, які обслуговують РУ.
Роботи на пристроях зв’язку, які розташовані в РУ, слід виконувати за нарядами, які видають працівники служби ЗДТК. Допуск до робіт на цих пристроях здійснюють працівники, що обслуговують РУ. Допускається виконання робіт працівниками служби ЗДТК на зазначених пристроях за нарядами, які видають працівники, що обслуговують РУ.
6.14 Організаційні заходи у разі виконання робіт на ПЛ

6.14.1 На кожну ПЛ, а на багатоколовій ПЛ і на кожне коло видається окремий наряд.
Допускається видавати один наряд на кілька ПЛ (кіл) у таких випадках:
на роботи, коли напругу знято з усіх кіл багатоколових ПЛ, або на роботи під напругою, коли напруга не знімається із жодного кола багатоколової ПЛ;
на роботи на ПЛ в місцях, де вони перетинаються;
на роботи на ПЛ до 1000 В, що виконуються почергово, якщо ТП або КТП, від яких вони живляться відключено;
на однотипні роботи на неструмовідних частинах кількох ПЛ, що не потребують їх відключення;
у разі ремонту секційного роз’єднувача двох різних ПЛ із зніманням напруги.
6.14.2 У наряді слід зазначити ПЛ, які перетинають лінію, що ремонтується, і які треба відключити та заземлити. Таку саму вказівку необхідно занести до наряду щодо ПЛ, які проходять поблизу лінії, що ремонтується, якщо їх відключення вимагається за умовами роботи. У цьому разі заземлення ПЛ, які перетинають лінію, що ремонтується, або заземлення ліній, що проходять поблизу неї, слід виконати перед допуском до робіт.
Не дозволяється знімати встановлені на ПЛ заземлення до повного закінчення робіт.
6.14.3 Для виконання пофазного ремонту наряд слід видавати для робіт тільки на ділянці одного кроку транспозиції.
6.14.4 На відключених ПЛ дозволяється розосереджувати бригади на ділянці довжиною не більше ніж 2 км, за винятком робіт з монтажу і демонтажу проводів (тросів) у межах анкерного прольоту більшої довжини. У цьому разі довжину ділянки робіт однієї бригади визначає працівник, який видає наряд.
Під час робіт, які виконуються на струмовідних частинах під напругою, бригада повинна перебувати на одній опорі (в одному проміжному прольоті) або на двох суміжних опорах.
6.14.5 У разі виконання роботи за одним нарядом на різних ділянках або опорах ПЛ переведення бригади з одного робочого місця на інше в таблиці 4 наряду не оформлюється.

6.15 Організація виконання робіт за розпорядженнями.

6.15.1 За розпорядженням допускається виконувати в електроустановках напругою до і понад 1000 В усі роботи, які проводяться в електроустановках, що не вимагають оформлення наряду.
6.15.2 Допускається виконання робіт за розпорядженням в електроустановках до 1000 В, крім робіт на збірних шинах РУ, розподільних щитів і на приєднаннях, по яких можна подати напругу на збірні шини.
6.15.3 На ПЛ за розпорядженням можна виконувати роботи на неструмовідних частинах, що не потребують знімання напруги, в тому числі:
- з підніманням до 3 м від рівня землі, відраховуючи від ніг людини;
- без розбирання конструктивних частин опори;
- з відкопування стояків опори на глибину до 0,5 м;
- з розчищення траси ПЛ, коли не потрібно вживати заходів, що запобігають падінню дерев, які вирубуються, на проводи або коли обрубування гілок і сучків не пов'язано з небезпечним наближенням людей до проводів та з можливістю падіння гілок і сучків на проводи.
6.15.4 Допускається на ПЛ одному працівнику з групою III виконувати за розпорядженням такі роботи:
- огляд ПЛ в легкопрохідній місцевості за сприятливої погоди;
- відновлення постійних позначень на опорах;
- замірювання габаритів кутовимірювальними приладами;
- протипожежне очищення площадок навколо опор;
- фарбування бандажів на опорах;
- інструментальні замірювання дефектних опор.
6.15.5 Працівникам під наглядом чергового або працівника зі складу оперативно-виробничих працівників, а також самому черговому або оперативно-виробничим працівникам дозволяється за розпорядженням в порядку поточної експлуатації виконувати такі роботи:
- від'єднання або приєднання кабелю, проводів, шин від (до) електродвигуна або іншого обладнання; роботи в РУ, у пристроях та колах релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'язку, а також на фільтрах високочастотного захисту і зв'язку;
- від'єднання або приєднання ПЛ 0,4 кВ, а також КЛ усіх класів напруг;
- фазування, перевірку цілісності кіл КЛ; перемикання відгалужень трансформаторів; протирання одиничних ізоляторів і оливомірного скла, відбирання проб і доливання масла;
- приєднання і від'єднання апаратури для очищення та сушіння трансформаторного масла;
- заміну манометрів повітряних вимикачів;
- перевірку нагрівання і вібрації струмовідних частин;
- вимірювання електровимірювальними кліщами;
- вимірювання опору ізоляції опорних і штирових ізоляторів 0,4 кВ ділянок ошиновки 0,4 кВ підстанцій 10/0,4 кВ мегомметром;
- роботи на кожухах устаткування, очищення і дрібний ремонт арматури кожуха, протирання оливомірного скла на розширювачах трансформаторів і на баках вимикачів, які не перебувають під напругою, приєднання апаратури для сушіння і очищення масла, одиночні операції з контролю ізоляторів і з’єднувальних затискачів штангою, вимірювання під час перевірки фільтрів приєднання високочастотних каналів, установлених на ПЛ напругою понад 1000 В, тощо.
- невідкладні роботи з усунення несправностей, що загрожують нормальній роботі електроустановок, каналів та пристроїв ЗДТК і ТАВ, електропостачанню споживачів, або які призвели до такого порушення і не можуть бути затримані на термін, що потребує виписування наряду.
У разі виконання вищезазначених робіт чисельність працівників не повинна перевищувати трьох включно з працівником, який здійснює нагляд. Якщо кількість працівників більша трьох, ці роботи слід виконувати за нарядом.
Оперативний або оперативно-виробничий працівник, який виконує роботу в електроустановках понад 1000 В, повинен мати групу IV, а в електроустановках до 1000 В - групу III. Нагляд за безпечним виконанням робіт в електроустановках до і вище1000 В може працівник з зрупою ІІІ.
До робіт на приєднаннях, що живлять споживачів, можна залучати працівників цих підприємств-споживачів.
Перед початком роботи необхідно виконати всі технічні заходи щодо підготовки робочого місця, крім його обгородження у ВРУ канатом або шнуром, яке в цьому разі є необов'язковим.
6.15.6 В електроустановках напругою до і понад 1000 В один працівник виробничого персоналу самостійно може виконувати:
роботи на електродвигуні, від якого від’єднано кабель, а кінці його замкнуті накоротко або заземлені;
на генераторі, від виводів якого від’єднані шини і кабелі;
у РУ на викочених візках комплектного розподільного устаткування (далі – КРУ), у яких шторки відсіків замкнені на замок.
6.15.7 В електроустановках до 1000 В, розміщених у приміщеннях без підвищеної небезпеки щодо ураження людей електричним струмом, працівник з групою III, який має право бути керівником робіт, може працювати одноособово.
6.15.8 Допускається виконувати за розпорядженням такі роботи:
- монтаж, ремонт та експлуатація вторинних кіл, вимірювальних приладів, засобів релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'язку, в тому числі роботи в приводах і агрегатних шафах комутаційних апаратів, незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні. У цьому разі дозволяється:
- керівнику робіт з групою IV працювати одноособово у випадках розміщення зазначених кіл та пристроїв у приміщеннях, де струмовідні частини понад 1000 В відсутні або повністю обгороджені, або розташовані на висоті, за якої не вимагається огородження;
- керівнику робіт з групою IV зі складу працівників, які експлуатують зазначені пристрої, суміщати обов'язки допускача. У цьому разі він самостійно визначає можливість безпечного виконання роботи. Суміщення допускається, коли для підготовки робочого місця не вимагаються відключення, заземлення і установлення тимчасових огороджень у колах понад 1000 В;
- керівнику робіт відключати і включати вищезазначені пристрої, а також випробовувати засоби захисту і автоматики комутаційних апаратів з дозволу працівника, який видає дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск.
ремонт освітлювальної арматури і заміна ламп, розташованих поза камерою і комірками (у разі зняття напруги на дільниці освітлювальної мережі, на якій проводяться роботи), а також зовнішнього освітлення; ремонт апаратури телефонного зв’язку; догляд за щітками електродвигунів та їх заміна; догляд за кільцями та колекторами електричних машин, відновлювання написів на кожухах устаткування і огородження тощо;
ремонт будівельної частини КЛ, ТП, ЗРУ; ремонт фундаментів і порталів, перекриттів кабельних каналів, шляхів, огорож тощо, будівель ЗРУ та будівель, розташованих на території ВРУ (можуть виконуватися не електротехнічними працівниками під наглядом оперативних або оперативно-виробничих працівників чи наглядача з групою ІІІ);
ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок, автоматичних вимикачів, рубильників, реостатів, контакторів та подібної до них пускової та комутаційної апаратури за умови встановлення її поза щитами і збірками;
ремонт окремо розташованих магнітних станцій і блоків керування; заміна запобіжників; ремонт освітлювальної проводки; роботи, що виконуються в електроустановках з одностороннім живленням; ремонт одиничних електроприймачів (електродвигунів, електрокалориферів тощо).
Зазначені роботи повинні виконувати дві особи зі складу виробничих працівників, один з яких повинен мати групу ІІІ, інший – групу ІІ. В окремих випадках з відома працівника, що віддав розпорядження, допускається виконувати ці роботи одному виробничому працівнику з групою ІІІ.

6.16 Організація виконання робіт у порядку поточної експлуатації

6.16.1 В електроустановках у порядку поточної експлуатації дозволяється виконувати роботи:
Електротехнічним працівникам протягом робочого дня (зміни), які не потребують відключення і заземлення устаткування, крім робіт які виконуються під напругою.
До таких робіт належать:
масові випробування ізоляційних матеріалів, деталей, засобів захисту тощо, які проводяться поза електроустановками понад 1000 В, із застосуванням стаціонарних випробувальних установок, а також роботи з перевірки приладів РЗА та вимірювальних приладів на стаціонарних стендах;
ремонт і обслуговування пристроїв провідного, радіо і телефонного зв’язку, розміщених поза камерами РУ на висоті не більше 2,5 м;
Оперативним працівникам, оперативно- виробничим працівникам:
благоустрій території ВРУ, скошування трави, розчищення від снігу доріг та проходів тощо;
поновлення написів на кожухах обладнання і на огородженнях поза камерами РУ;
спостереження за сушінням трансформаторів, генераторів та іншого обладнання;
обслуговування маслоочищувальної та іншої допоміжної апаратури під час очищення та осушування масла;
перевірка повітроочищувальних фільтрів та замінювання сорбентів у них;
знімання показів електролічильників та інших вимірювальних приладів;
огляд електроустановок електростанцій і підстанцій, які проводяться працівником згідно з його функціональними обов’язками.
6.16.2 Працівникам з групою I дозволяється знімання показів електролічильників у побутових споживачів.
6.16.3 Роботи, які виконуються в порядку поточної експлуатації, не вимагають будь-яких додаткових розпоряджень і цільових інструктажів.
6.16.4 На підприємствах установлюється порядок реєстрації робіт, які виконуються в порядку поточної експлуатації (повідомлення працівникам про місце роботи, її початок, закінчення тощо), а також визначається група з електробезпеки працівників, які виконують ці роботи.

6.17 Проведення робіт щодо запобігання аваріям (технологічним порушенням) та ліквідації їх наслідків

6.17.1 Невідкладні короткочасні роботи з усунення несправностей, що загрожують нормальній роботі електроустановок, каналів і пристроїв ЗДТК, пристроїв теплової автоматики, ТАВ, порушенням електропостачання споживачів або призвели до такого порушення і які не можуть бути затримані на час оформлення наряду, допускається виконувати за розпорядженням із записом в оперативний журнал:
оперативним працівникам (в електроустановках напругою понад 1000 В - не менше ніж двом);
виробничим працівникам під наглядом чергового, якщо оформлення наряду призводить до затримки ліквідації наслідків аварії;
виробничим працівникам під наглядом працівника зі складу адміністративно-технічних працівників з групою V (в електроустановках напругою до 1000 В - з групою IV) у разі зайнятості оперативних працівників, а також у разі відсутності місцевих чергових.
Перед початком роботи необхідно виконати всі технічні заходи щодо підготовки робочого місця, крім його обгородження у ВРУ канатом або шнуром.
Підготовку робочого місця повинні виконувати працівники, які мають право оперативних перемикань.
6.17.2 Ліквідація пожеж та їх наслідків виконується відповідно до чинних нормативно-правових актів, а саме:
- при виникненні пожежі на енергетичному об'єкті особа, яка виявила загорання, зобов'язана негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону, а також безпосереднього керівника або старшого оперативного працівника (диспетчера, чергового підстанції тощо) і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння, дотримуючись при цьому правил пожежної безпеки. У свою чергу безпосередній керівник або старший оперативний працівник про виникнення пожежі повинен негайно повідомити пожежну охорону (при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей), а також керівництво енергетичного об'єкта. У разі потреби - викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо);
- до прибуття першого пожежного підрозділу керівником гасіння пожежі є старший зміни енергетичного об'єкта (начальник зміни станції, начальник зміни цеху, черговий диспетчер тощо) або керівник об'єкта;
- відключення, переключення приєднань у зоні пожежі, а також допуск підрозділу пожежної охорони до гасіння пожежі здійснює працівник, який має право на оперативні переключення в даній електроустановці;
- необхідна кількість заземлень, діелектричного взуття, діелектричних рукавиць і місця їх зберігання визначаються керівниками енергетичних об'єктів, виходячи з розрахунку подання вогнегасних засобів на електроустановки, які перебувають під напругою;
- особовому складу пожежних підрозділів категорично забороняється виконувати будь-які відключення та інші операції з електротехнічним обладнанням на електростанції і підстанції.
Заходити в розподільні пристрої та інші приміщення електричних пристроїв з метою гасіння пожежі особовий склад пожежних підрозділів має право тільки після отримання допуску та інструктажу персоналу, який обслуговує даний пристрій.
6.17.3 Участь оперативних працівників у ліквідації аварій, у тому числі пожеж та їхніх наслідків (безпосередньо, шляхом нагляду за працівниками під час робіт без наряду), дозволяється з відома старшого в зміні оперативного працівника.


VII ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ВИКОНАННЯ РОБІТ



7.1 Послідовність виконання технічних заходів під час підготовки робочого місця

7.1.1 Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати в зазначеній послідовності наступне:
- провести необхідні відключення і вжити заходів, що унеможливлюють помилкове або самочинне включення комутаційної апаратури;
- вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою. У випадку необхідності струмоведучі частини, які залишились під напругою, слід огородити;
- приєднати до «землі» переносні заземлення;
- перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом;
- встановити заземлення (включити заземлюючі ножі, приєднати до відключених струмовідних частин переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги, вивісити плакати «Заземлено» на приводах відключаючих комутаційних апаратів;
- огородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні частини огороджуються до чи після їх заземлення.

7.2. Відключення (знімання напруги)

7.2.1 У разі виконання робіт на струмовідних частинах, що потребують знімання напруги, слід відключити:
- струмовідні частини, на яких виконуватиметься робота;
- неогороджені струмовідні частини, які знаходяться під напругою і до яких можливе наближення людей, механізмів, вантажопідіймальних машин та пристосувань на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил;
- під час виконання робіт на відключеній ПЛ, коли не виключена можливість наближення елементів цієї ПЛ на відстань меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил до струмовідних частин інших ПЛ, що знаходяться під напругою, останні слід відключити. ПЛС, які підвішені разом з ПЛ, що ремонтується, також необхідно відключити.
7.2.2 В електроустановках понад 1000 В з кожного боку, звідки комутаційним апаратом може бути подано напругу на робоче місце, повинен бути видимий розрив, створений від’єднанням або зніманням шин і проводів, відключенням роз’єднувачів, зніманням запобіжників, а також відключенням відокремлювачів та вимикачів навантаження за винятком тих, у яких автоматичне вмикання здійснюється пружинами, встановленими на самих апаратах.
Видимий розрив може бути відсутній в комплектних розподільчих установках, якщо це не передбачено їх заводською конструкцією, а комутаційні апарати мають надійні покажчики положення контактів.
Трансформатори напруги та силові трансформатори, пов’язані з виділеною для роботи ділянкою електроустановки, повинні бути відключені і схеми їх розібрані для унеможливлення зворотної трансформації.
7.2.3 Під час підготовки робочого місця після відключення роз’єднувачів та вимикачів необхідно візуально переконатися у тому, що вони перебувають у відключенному положенні, за винятком комплектних розподільчих установок, в яких це не передбачено їх заводською конструкцією, а комутаційні апарати мають надійні покажчики положення контактів. Необхідно також переконатися у відсутності шунтуючих перемичок.
7.2.4 В електроустановках понад 1000 В для запобігання помилковому або самочинному включенню комутаційних апаратів, якими може бути подано напругу до місця проведення робіт, слід вжити таких заходів:
- приводи роз’єднувачів, відокремлювачів, вимикачів навантаження з ручним керуванням - у відключеному положенні закрити на механічний замок (в електроустановках 6, 10 кВ з однополюсними роз’єднувачами допускається надівати на ножі спеціальні діелектричні ковпаки);
- у роз’єднувачів, керування якими здійснюється оперативною штангою, - стаціонарні огородження закрити на механічний замок;
- у приводів комутаційних апаратів, що мають дистанційне керування, відключити силові кола та кола керування, а в пневматичних приводів, крім того, на підвідному трубопроводі стисненого повітря – засувку закрити на механічний замок та випустити стиснене повітря; у цьому разі спускні клапани слід залишити у відкритому положенні;
- у вантажних та пружинних приводах вантаж або пружини, які включають комутаційний апарат, привести в неробочий стан і пристрої піднімання вантажу або накручування пружин заблокувати.
7.2.5 В електроустановках до 1000 В з усіх боків струмовідних частин, на яких проводитиметься робота, напруга має бути знята шляхом відключення комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників – шляхом зняття останніх. У разі відсутності в схемі запобіжників запобігання помилковому включенню комутаційних апаратів має бути забезпечене такими заходами, як замикання рукояток або дверцят шафи на механічний замок, закриття кнопок, встановлення між контактами комутаційного апарату ізолюючих накладок тощо. У разі зняття напруги комутаційним апаратом з дистанційним керуванням необхідно від’єднати провід, який живить соленоїд включення, якщо в схемі відсутні запобіжники.
Якщо дозволяє конструктивне виконання апаратів і характер роботи, то перелічені вище заходи можуть бути замінені розшиновкою або від’єднанням кінців кабелю, проводів від комутаційного апарата або від устаткування, на якому слід проводити роботу.
Розшиновку чи від’єднання кабелю під час підготовки робочого місця може виконувати виробничий працівник, який має групу ІІІ під наглядом оперативного або оперативно-виробничого працівника. З найближчих до робочого місця струмовідних частин, які знаходяться під напругою та доступних для дотику, необхідно зняти напругу або огородити ці частини.
7.2.6 Відключене положення комутаційних апаратів до 1000 В з не доступними для огляду контактами (автоматичні вимикачі, що не викочуються, пакетні вимикачі, рубильники в закритому виконанні тощо) визначається перевіркою відсутності напруги на їхніх затискачах чи на шинах, що відходять, проводах або затискачах устаткування, яке включається цими комутаційними апаратами.

7.3 Вивішування плакатів безпеки

7.3.1 На приводах роз’єднувачів, відокремлювачів і вимикачів напругою понад 1000 В, на ключах і кнопках дистанційного керування, на комутаційній апаратурі до 1000 В (автоматичні та інші вимикачі, рубильники), під час включення яких може бути подано напругу на робоче місце, слід вивісити плакати «Не включати! Працюють люди!».
У роз’єднувачів, які керуються оперативною штангою, плакати вивішуються на огорожах, а в однополюсних роз’єднувачів – на приводі кожного полюса. У КРУ плакати вивішуються на ключах дистанційного керування.
На засувках, що закривають доступ повітря у пневматичні приводи комутаційної апаратури вивішується плакат «Не відкривати! Працюють люди!».
На приєднаннях напругою до 1000 В, які не мають автоматичних та інших вимикачів або рубильників, плакати вивішуються біля знятих запобіжників, у разі встановлення яких може бути подано напругу на місце роботи.
Якщо комутаційний апарат на момент підготовки робочого місця був у включеному стані, то у цьому разі працівники, які готують робоче місце або оперативні працівники, які дають дозвіл на підготовку робочого місця, повинні перевірити відключене положення апарата і наявність відповідних плакатів на ньому
7.3.2 На приводах роз’єднувачів, якими відключена для виконання робіт ПЛ чи КЛ, незалежно від кількості бригад, що працюють, має бути вивішений один плакат «Не включати! Робота на лінії!». Цей плакат вивішується і знімається за вказівкою працівника, який дає дозвіл на підготовку робочих місць.
У разі одночасного виконання робіт на лінії і лінійному роз’єднувачі в тій електроустановці, до якої належить лінійний роз’єднувач, плакати «Не включати! Робота на лінії!» вивішуються на приводах тих найближчих за схемою роз’єднувачів, якими може бути подано напругу на лінійний роз’єднувач.

7.4 Перевірка відсутності напруги

7.4.1 Перевіряти відсутність напруги необхідно покажчиками відповідного класу напруги, справність яких перед застосуванням слід перевірити або за допомогою призначених для цієї мети спеціальних приладів, або наближенням до струмовідних частин, розташованих поблизу, що перебувають під напругою. Придатність покажчиків із самоконтролем перевіряється наявністю світлового чи світлового і звукового сигналу.
В електроустановках понад 1000 В слід користуватися покажчиком напруги, застосовуючи діелектричні рукавички.
Якщо покажчик напруги падав або був підданий механічним ударам, то користуватися ним без повторної перевірки забороняється. У комплектних розподільчих установках заводського виготовлення, які мають стаціонарні покажчики напруги, дозволяється використовувати ці покажчики для перевірки відсутності напруги.
На одноколових ПЛ 330 кВ і вище достатньою ознакою відсутності напруги є відсутність коронування.
7.4.2 В електроустановках електростанцій та підстанцій перевіряти відсутність напруги дозволяється одному працівнику зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників з групою ІV – в електроустановках понад 1000 В і з групою ІІІ – в електроустановках до 1000 В.
Перед встановленням переносних заземлень в електроустановках понад 1000 В перевірку відсутності напруги повинні виконувати два працівники, один з яких є контролючою особою.
На ПЛ перевірку відсутності напруги повинні проводити два працівники: на ПЛ понад 1000 В – з групами ІV та ІІІ; на ПЛ до 1000 В – з групою ІІІ.
7.4.3 Під час туману, дощу, снігопаду перевірку відсутності напруги у ВРУ, КРУ і КТП зовнішньої установки та ПЛ до 220 кВ включно слід виконувати спеціальними покажчиками напруги, які призначені для застосування за таких умов, а у випадку відсутності таких покажчиків напруги, перевіряти відсутність напруги слід вивірянням схеми в натурі.
В комплекних розподільчих установках, в яких за заводською конструкцією не можливо перевірити відсутність напруги, а комутаційні апарати мають надійні покажчики положення контактів, дозволяється включення заземлювальних роз'єднувачів без перевірки відсутності напруги. В КРУ з викотними візками, конструкція яких така, що перевірка відсутності напруги небезпечна або неможлива, дозволяється включення заземлювальних роз’єднувачів без перевірки відсутності напруги за умови обов’язкового застосування діелектричного взуття.
Перевірка відсутності напруги у ВРУ 330 кВ і вище та на двоколових ПЛ 330 кВ і вище здійснюється вивірянням схеми в натурі.
При вивірянні схеми в натурі відсутність напруги на вводах ПЛ та КЛ, що відходять, повинна бути підтверджена черговим або відповідальним за електрогосподарство, в оперативному управлінні якого перебуває лінія.
На ПЛ вивіряння схеми в натурі полягає в перевірці напрямку і зовнішніх ознак лінії, а також позначенням на опорах, які повинні відповідати диспетчерським назвам лінії.
7.4.4 На ПЛ 6, 10 і 20 кВ під час перевірки відсутності напруги, що виконується з дерев’яних або залізобетонних опор, а також з телескопічної вишки або з інших механізмів і пристосувань, ізольованих від «землі", покажчиком, діючим на принципі протікання ємнісного струму, слід забезпечити потрібну чутливість покажчика. Для цього його рабочу частину необхідно заземлити, якщо цього вимагає заводська інструкція.
7.4.5 На ПЛ у разі підвішування проводів на різних рівнях необхідно перевіряти відсутність напруги покажчиком та встановлювати заземлення пофазно, знизу вверх, починаючи з нижнього проводу. У разі горизонтального підвішування проводів перевірку слід починати з найближчого проводу.
7.4.6 В електроустановках до 1000 В із заземленою нейтраллю необхідно перевіряти відсутність напруги як між усіма фазами, так і між кожною фазою та заземленим корпусом обладнання або заземлювальним (зануленим) провідником. Допускається застосовувати попередньо перевірений вольтметр.
7.4.7 Пристрої, що сигналізують про відключений стан апаратів (включені вольтметри, сигналізатори тощо) є тільки допоміжними засобами, які підтверджують відсутність напруги, і на підставі їхніх показів не можна робити висновок про відсутність напруги.

7.5 Заземлення електроустановок

7.5.1 Встановлювати заземлення на струмовідні частини відключеної для робіт ділянки електроустановки необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги.
7.5.2. Переносне заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, безпосередньо після перевірки відсутності напруги, до струмовідних частин.
Знімати переносне заземлення необхідно у зворотній послідовності: спочатку зняти його із струмовідних частин, а потім від’єднати від заземлювального пристрою.
На ПЛ до 10 кВ включно дозволяється використання переносних заземлень – «накидів», за умови площі перерізу заземляючого провідника не менше 25 мм2.
7.5.3. Встановлення і зняття переносних заземлень в електроустановках понад 1000 В слід виконувати ізолюючою штангою із застосуванням діелектричних рукавичок, а в електроустановках до 1000 В достатньо застосування діелектричних рукавичок. Закріплювати зажими приєднаних переносних заземлень слід цією ж штангою або безпосередньо руками в діелектричних рукавичках. При застосуванні ізолюючої штанги наближатися до струмовідних частин та заземлювальних провідників переносного заземлення дозволяєтья на відстань не меншу довжини ізолюючої штанги.
7.5.4. Не дозволяється використовувати для заземлення провідники, не призначені для цієї мети.
7.5.5. Після встановлення переносних заземлень, включення заземлюючих ножів на приводах комутаційних апаратів в електроустановках електростанцій і підстанцій, якими може бути подано напругу на заземлену частину електроустановки, а також на ключах і кнопках дистанційного керування, слід вивішувати плакати «Заземлено».
7.5.6. В електроустановках понад 1000 В слід заземлювати струмовідні частини всіх фаз (полюсів) відключеної для виконання робіт ділянки з усіх боків, звідки може бути подано напругу, за винятком відключених для виконання робіт збірних шин, на які достатньо встановити одне заземлення.
У разі виконання робіт на відключеному лінійному роз’єднувачі на проводи спусків з боку ПЛ незалежно від наявності заземлюючих ножів на роз’єднувачі слід встановити додатково переносне заземлення, яке не слід порушувати, оперуючи з роз'єднувачем. Встановлення і зніманні переносного заземлення слід виконувати за умови, що стаціонарні заземлювальні ножі включені в сторону лінії.
7.5.7. Заземлені струмовідні частини мають бути відокремлені від струмовідних частин, що перебувають під напругою, видимим розривом (відключеними вимикачами, роз’єднувачами, відокремлювачами або вимикачами навантаження, знятими запобіжниками, демонтованими шинами або проводами).
7.5.8. Встановлені заземлення можуть бути відділені від струмоведучих частин, на яких безпосередньо ведуться роботи, відключеними вимикачами, роз’єднувачами, відокремлювачами або вимикачами навантаження , знятими запобіжниками, демонтованими шинами або проводами.
Безпосередньо на робочому місці переносне заземлення додатково встановлюється у разі, коли ці частини можуть опинитися під наведеною напругою (потенціалом).
7.5.9. В ЗРУ переносні заземлення встановлюються на струмовідні частини в призначених для цього місцях. Ці місця очищуються від фарби і облямовуються чорними смугами.
В ЗРУ і ВРУ місця приєднання переносних заземлень до системи заземлення або до заземлених конструкцій мають бути очищенні від фарби і пристосовані для закріплення переносних заземлень.
7.5.10. В електроустановках, конструкція яких така, що встановлення заземлень небезпечне (наприклад, у деяких розподільчих ящиках, КРУ окремих типів, збірках з вертикальним розташуванням фаз), під час підготовки робочого місця слід вжити додаткових заходів безпеки, що запобігають помилковому подаванню напруги до місця роботи: на ножі або верхні контакти роз’єднувачів, рубильників, автоматів тощо встановлюються гумові ковпаки або спеціальні накладки з ізоляційних матеріалів; запобіжники, встановлені послідовно з комутаційними апаратами, знімаються. У разі неможливості виконання зазначених додаткових заходів мають бути від’єднанні кінці лінії живлення – в РУ, на щиті, збірці або безпосередньо на місці роботи.
Список таких електроустановок визначається технічним керівником і доводиться до відома працівників.
7.5.11. Встановлення заземлення не потрібне під час роботи на електроустановці, якщо від неї з усіх боків від’єднані шини, проводи та кабелі, якими може бути подано напругу; якщо на неї не може бути подано напругу зворотною трансформацією або від стороннього джерела і за умови, що на цьому устаткуванні не наводиться напруга. Кінці від’єднаних кабелів у цьому разі мають бути замкнені накоротко і заземлені.
7.5.12. Під час виконання робіт в РУ встановлювати заземлення на протилежних кінцях ліній, що живлять це РУ, не потрібно, крім випадків, коли під час проведення робіт необхідно знімати заземлення з приєднань цих ліній в РУ.
7.5.13. В електроустановках до 1000 В під час робіт на збірних шинах РУ, щитів, збірок напруга з шин має бути знята і шини (за винятком шин, що виконані ізольованим проводом) мають бути заземлені. Необхідність і можливість встановлення заземлення на приєднання цих РУ, збірок і підключеного до них устаткування визначає особа, яка видає наряд (розпорядження).
7.5.14. В електроустановках до 1000 В встановлення та знімання заземлень дозволяється виконувати одному працівнику з групою ІІІ зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.
7.5.15. В електроустановках понад 1000 В:
- встановлювати переносні заземлення повинні два працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників – один із групою IV, другий - з групою ІІІ. Працівник з групою ІІІ може бути зі складу виробничих працівників;
- включати заземлюючі ножі дозволяється одноосібно працівнику з групою ІV зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників;
- знімати переносні заземлення та відключати заземлюючі ножі дозволяється працівнику з групою ІІІ зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.
7.5.16. Допускається тимчасове знімання заземлень, встановлених під час підготовки робочого місця, якщо цього вимагає характер робіт (вимірювання опору ізоляції, випробування обладнання тощо).
Тимчасове знімання та повторне встановлення заземлень виконують оперативні, оперативно-виробничі працівники або за вказівкою особи, яка видає наряд, керівник робіт.
Дозвіл на тимчасове знімання та наступне встановлення заземлень, а також на виконання цих операцій керівником робіт слід занести до рядка «Окремі вказівки» наряду із записом про те, де і з якою метою слід тимчасово зняти заземлення.
7.5.17. ПЛ понад 1000 В слід заземлювати в усіх тих РУ та біля секційних комутаційних апаратів, де відключена лінія.
Допускається:
- ПЛ-35 кВ та вище з відгалуженнями не заземлювати на підстанціях, підключених до цих відгалужень за умови, що ПЛ заземлена з обох боків, а на цих підстанціях заземлення встановлено за відключеними лінійними роз’єднувачами;
- ПЛ- 6, 10 та 20 кВ заземлювати лише в одному РУ або біля одного секційного апарата, або на найближчій до РУ чи до секційного апарата опорі. У решті РУ цієї напруги та біля секційних апаратів, де ПЛ відключена, допускається її не заземлювати за умови, що на ПЛ будуть встановлені заземлення між робочим місцем і цими РУ чи секційними апаратами. На ПЛ зазначені заземлення слід встановлювати на опорах, що мають заземлювальні пристрої. Якщо на опорах відсутні заземлювальні пристрої, то переносне заземлення слід приєднувати до групового заземлювача;
- на ПЛ до 1000 В достатньо встановити заземлення тільки на робочому місці.
7.5.18. Додатково до заземлень, зазначених у пункті 7.5.17. цих Правил, на робочому місці кожної бригади слід заземлювати проводи усіх фаз, а за необхідності – і троси.
На ПЛ-35 кВ і вище в разі виконання роботи на проводі однієї фази або почергово на проводах кожної фази дозволяється заземлювати на робочому місці провід тільки тієї фази, на якій виконується робота. У цьому разі не дозволяється наближатися до решти проводів незаземлених фаз і тросів на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
7.5.19. На ПЛ з розщепленими проводами допускається у кожній фазі заземлювати тільки один провід, а в разі наявності ізолюючих розпірок заземлювати необхідно усі проводи фази.
7.5.20. На ПЛ заземлення на робочому місці необхідно встановлювати на тій опорі, на якій виконується робота або на сусідній опорі. Допускається встановлювати заземлення з обох боків ділянки ПЛ, на якій працює бригада за умови, що відстань між заземленнями не перевищує 2 км, з урахуванням довжини лінійних відгалужень, а на роботах із заміною проводів, тросів – у межах одного анкерного прогону.
7.5.21. У разі виконання роботи на ізольованому від опори блискавкозахисному тросі або на конструкціях опори, коли вимагається наближення до цього тросу на відстань менше 1 м, його слід заземлювати. Заземлення слід установлювати в бік прогону, у якому трос ізольовано, або в прогоні, у якому виконується робота.
Якщо на цьому тросі передбачено плавлення ожеледі, перед початком роботи трос слід відключити та заземлити з тих боків, звідки на нього може бути подано напругу.
7.5.22. Переносні заземлення слід приєднувати: на металевих опорах – до їх елементів, на залізобетонних та дерев’яних опорах із заземлювальними спусками – до цих спусків після візуальної перевірки їхньої цілісності. На залізобетонних опорах допускається приєднувати переносне заземлення до траверс або до інших металевих елементів опори, що мають контакт з заземлювальним пристроєм.
В електромережах до 1000 В із заземленою нейтраллю за наявності повторного заземлення нульового проводу допускається приєднувати переносні заземлення до цього нульового проводу.
Місця приєднання переносних заземлень до заземлювальних спусків або до конструкцій слід очистити.
На опорах, що не мають заземлювальних спусків, переносне заземлення на робочому місці можна приєднувати до заземлювача, заглибленого вертикально у ґрунт не менше ніж на 0,5 м. Не дозволяється приєднувати заземлювачі у випадкові навали грунту.
7.5.23. На ПЛ до 1000 В для виконання робіт, що виконуються з опор або з телескопічної вишки без ізолюючої секції, заземлення слід встановлювати як на проводі лінії, яка ремонтується, так і на всі інші підвішені на цих опорах неізольовані проводи, у тому числі на проводи ліній радіотрансляції і телемеханіки.
7.5.24. На ПЛ, відключених для виведення в ремонт, встановлювати, а потім знімати переносні заземлення і включати розміщені на опорах заземлюючі ножі повинні два працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників: один з групою ІV (на ПЛ понад 1000 В) або з групою ІІІ (на ПЛ до 1000 В), інший – з групою ІІІ. Допускається залучати для виконання цих робіт другого працівника з групою ІІІ зі складу виробничих працівників, а на ПЛ, що живлять споживачів, зі складу працівників підприємств-споживачів.
На робочих місцях ПЛ встановлювати переносні заземлення може керівник робіт зі складу виробничих працівників з членом бригади, який має групу ІІІ. Знімати ці переносні заземлення можуть за розпорядженням керівника робіт два члени бригади з групою ІІІ.
На ПЛ, що перебувають під наведеною напругою, встановлювати і знімати заземлення повинні працівники, що пройшли спеціальне навчання і мають відповідний запис у посвідченні.
7.5.25. На ПЛ, у разі перевірки відсутності напруги, встановлення і знімання заземлень, один з двох працівників повинен перебувати на землі і контролювати дії іншого.
7.5.26. Для запобігання можливого впливу небезпечних величин напруги дотику та кроку в аварійних режимах (помилково подана напруга, коротке замикання на впливаючій лінії, винесення потенціалів, грозові перенапруги тощо) після заземлення проводу наближатись до заземлювача на відстань меншу 4 м та торкатись до заземлених частин із землі допускається тільки за технологічної необхідності.

7.5.27. Комплекти переносних заземлень мають бути пронумеровані і зберігатися у відведених для цього місцях. Спеціальні місця для зберігання переносних заземлень мають бути позначені відповідно до номерів, що мають ці комплекти.
7.5.28. Встановлені переносні заземлення (з зазначенням номерів), включені стаціонарні заземлення мають бути записані в оперативному журналі та відображені на мнемонічній (оперативній) схемі.
7.5.29. Усі переносні заземлення слід обліковувати в оперативному журналі за номерами з зазначенням місць їх установлення.

7.6. Огородження робочого місця

7.6.1 Не відключені струмовідні частини, що перебувають під напругою і доступні для випадкового доторкання, мають бути на час роботи огороджені.
Для тимчасового огороджування струмовідних частин, що залишилися під напругою, можуть застосовуватися щити, ширми, екрани тощо, виготовлені з ізоляційних матеріалів.
У разі встановлення тимчасових огороджень відстань від них до струмовідних частин має бути не меншою, ніж зазначена в таблиці 5.1 цих Правил.
Необхідність встановлення тимчасових огороджень, їх вид, спосіб встановлення визначаються особою, яка виконує підготовку робочого місця.
На тимчасовому огородженні слід вивісити плакат «Стій! Напруга!».
7.6.2 Допускається застосування спеціальних пересувних огорож-кліток, щитів з нахилом тощо, конструкція яких забезпечує безпечність їх встановлення, забезпечує стійкість і належне закріплення.
7.6.3 В електроустановках до 20 кВ, коли неможливо відгородити струмовідні частини щитами, допускається застосування ізоляційних накладок, які розміщують між відключеними струмовідними частинами та тими, що перебувають під напругою (наприклад, між контактами відключеного роз’єднувача). Ці ізоляційні накладки можуть торкатися струмовідних частин, що перебувають під напругою.
Встановлювати і знімати накладки повинні два працівники з групами ІV і ІІІ (з групою ІV зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників), користуючись діелектричними рукавичками та ізолюючими штангами або кліщами.
7.6.4 На огородженнях камер, шафах та панелях, що межують з робочим місцем, слід вивішувати плакати «Стій! Напруга!».
7.6.5 У ВРУ під час проведення робіт із землі і на обладнанні, встановленому на фундаментах та окремих конструкціях, робоче місце слід огороджувати (із залишенням проходу) канатом, мотузкою або шнуром з рослинних чи синтетичних волокон і вивішувати на них плакати «Стій! Напруга!». Плакати слід повернути в середину огородженого простору.
Дозволяється користуватися для підвішування канату конструкціями, які не включені до зони робочого місця, за умови, що вони залишаються зовні обгородженого простору.
У разі, якщо напруга знімається з усього обладнання та шин ВРУ, за винятком лінійних роз’єднувачів, останні слід відгородити канатом з плакатами «Стій! Напруга!». Плакати слід повернути назовні обгородженого простору.
У разі виконання роботи за розпорядженням у вторинних колах ВРУ огороджувати робоче місце не вимагається.
7.6.6 В електроустановках, крім ПЛ і КЛ, на підготовлених робочих місцях слід вивішувати плакат «Працювати тут».
7.6.7 У ВРУ на ділянках тих конструкцій, по яких можна пройти від робочого місця до ділянок, що межують з цим робочим місцем та перебувають під напругою, слід встановити добре видимі плакати «Стій! Напруга!».
На стаціонарних драбинах та конструкціях, якими дозволяється підніматися для виконання робіт, слід вивішувати плакат «Влазити тут».
На конструкціях чи однотипному обладнанні, що межують з робочим місцем, слід вивішувати плакати «Не вилазь! Уб’є».
7.6.8 Не дозволяється знімати або переставляти плакати й огородження, встановлені під час підготовки робочих місць, до повного закінчення робіт.


VIII Вимоги безпеки під час виконання робіт у ВРУ та на ПЛ у зоні впливу електричного поля


8.1.У ВРУ 110 кВ і вище та на ПЛ-330 кВ і вище в разі виконання робіт у зоні впливу електричного поля напруженістю понад 5 кВ/м необхідно обмежувати тривалість перебування людей в цій зоні згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002, (розділ II, п.9.4), або застосовувати засоби захисту від впливу електричного поля (далі в цьому розділі – засоби захисту).
За напруженості електричного поля до 5 кВ/м включно, тривалість перебування у ньому не обмежується.
Тривалість роботи в електричному полі напруженістю від 20 до 25кВ/м не повинна перевищувати 10 хв. У разі напруженості понад 25кВ/м слід застосовувати засоби захисту, що дають змогу працювати повний робочий день.
Допустима тривалість перебування в електричному полі Т, годин, напруженістю в інтервалі понад 5 до 20 кВ/м включно обчислюється за формулою
50
Т = ( - 2 год, (1)
Е
де Е – напруженість діючого електричного поля у зоні, що контролюється, кВ/м.
Вимоги цього пункту дійсні, якщо унеможливлюється дія на працівників електричних розрядів.
8.2 Допустиму тривалість перебування у зоні впливу електричного поля без засобів захисту може бути реалізовано одноразово або з перервами протягом робочого дня. За іншої тривалості слід застосовувати засоби захисту або перебувати в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м.
8.3 Тривалість перебування людини в зоні, що контролюється, установлюється з урахуванням найбільшого значення виміряної напруженості. У всіх випадках напруженість електричного поля слід вимірювати по всій зоні, де може перебувати працівник під час виконання робіт. Точки вимірювання вибираються згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002 залежно від розташування робочого місця та від оснащення його засобами захисту згідно з таблиці 8.1

Таблиця 8.1. Точки вимірювань напруженості електричного поля
Розташування робочого місця
Засоби захисту
Точки вимірювань

Без піднімання на обладнання та конструкцію
Без засобів захисту

На висоті 1,8 м від поверхні землі

Те саме
Засоби колективного захисту
На висоті 0,5; 1,0 та 1,8 м від поверхні землі

З підніманням на обладнання та конструкцію
Незалежно від наявності засобів захисту
На висоті 0,5; 1,0 та 1,8 м від площадки робочого місця та на відстані 0,5 м від заземлених струмовідних частин обладнання


8.4 Контроль рівнів напруженості електричного поля слід виконувати у разі приймання в експлуатацію нових та реконструкції діючих електроустановок а також під час атестації робочих місць.
8.5 Основними засобами колективного захисту від дії електричного поля промислової частоти є стаціонарні та переносні різновиди екрануючих пристроїв.
У заземлених кабінах і кузовах машин, механізмів, пересувних майстерень та лабораторій, у будівлях із залізобетону, у цегляних будівлях із залізобетонним перекриттям, металевим каркасом або заземленою металевою покрівлею електричне поле відсутнє і застосування засобів захисту не вимагається.
8.6. Переносні та пересувні екрануючи пристрої слід заземлювати на місці їхнього встановлення за допомогою приєднання до заземлювального пристрою або металевих конструкцій, які з’єднані із заземлювальним пристроєм, гнучким мідним провідником перерізом не менше ніж 4 мм2.
У разі необхідності переміщення працівників у межах місця робіт заземлення виконують двома провідниками для того, щоб при потребі переєднання один з них був завжди з’єднаний з «землею».
Знімні екрануючі пристрої повинні мати гальванічне з’єднання з машинами та механізмами, на яких вони встановлені. При заземленні машин та механізмів додаткового заземлення знімних екрануючих пристроїв не вимагається.
Заземлення індивідуальних екрануючіх комплектів здійснюється за допомогою спеціального взуття зі струмопровідною підошвою. У разі виконання робіт у положенні стоячи на ізолюючій основі (дерев’яний настил, ізолятор, пофарбований метал) або робіт, пов’язаних з дотиком до заземлених конструкцій незахищеною рукою (при знятих рукавичках), екрануючий одяг слід додатково заземлити шляхом приєднання його спеціальним гнучким провідником перерізом 4 мм2 до заземленої конструкції або до заземлювального пристрою.
8.7 Не дозволяється застосування індивідуальних екрануючих комплектів під час роботи, якщо не виключена можливість доторкання до струмовідних частин, що перебувають під напругою до 1000 В, а також під час випробування обладнання (для працівників, які безпосередньо проводять випробування підвищеною напругою) та електрозварювальних робіт. Захист працівників у цьому разі повинен здійснюватися із застосуванням екрануючих пристроїв.
8.8 У разі виконання робіт на ділянках відключених струмовідних частин, що перебувають у зоні впливу електричного поля, для знімання наведеного потенціалу їх слід заземлювати.
Не дозволяється доторкатися до відключених, але не заземлених струмовідних частин без засобів захисту.
Ремонтні пристосування і оснастка, що ізольовані від землі, також слід заземлювати.
8.9 Машини та механізми на пневмоколісному ходу, що перебувають у зоні впливу електричного поля, слід заземлювати. Під час їх пересування у цій зоні для знімання наведеного потенціалу слід застосовувати металевий ланцюг, що приєднаний до шасі або до кузова і торкається землі.
8.10 Заправляти машини і механізми пальними та мастильними матеріалами слід поза зоною впливу електричного поля.
8.11. Під час перебування працівника в зоні екранування, у середині елементів конструкцій ВРУ, а також піднімання по драбині до газового реле силового трансформатора засоби захисту від впливу електричного поля можна не застосовувати.
8.12 У ВРУ під час обходів та прямування до робочих місць працівники повинні пересуватися за розробленими для цієї мети маршрутами.
8.13 Зони електроустановок з рівнями напруженості електричного поля, що перевищують допустимі, де за умовами експлуатації взагалі не потрібне перебування працівників, слід огороджувати і позначати відповідними попереджувальними написами або плакатами.
8.14 Додаткові заходи безпеки при виконанні робіт у зоні впливу електричного поля повинні бути записані в рядку «Окремі вказівки» наряду.


IX Вимоги безпеки під час виконання робіт на електрообладнанні


9.1. Вимоги безпеки під час виконання робіт у схемі генератора (синхронного компенсатора)
9.1.1 Незбуджений генератор, що обертається, з відключеним АГП слід розглядати як такий, що перебуває під напругою (за винятком обертання від валоповоротного пристрою).
9.1.2 У разі випробування генератора встановлення і знімання спеціальних закороток на окремих ділянках його схеми або схеми блока після їхнього заземлення допускається при робочій частоті обертання генератора зі знятим збудженням та відключеним пристроєм АГП.
9.1.3 У разі виконання робіт у схемі зупиненого генератора заземлювати його виводи не вимагається, якщо підвищувальний трансформатор заземлено з боку вищої, а трансформатори власних потреб на відгалуженні – з боку нижчої напруги.
9.1.4 У колах статора незбудженого генератора, що обертається, з відключеним пристроєм АГП допускається вимірювати значення залишкової напруги, визначати порядок чергування фаз тощо.
Ці роботи повинні виконувати працівники спеціальних служб, лабораторій, налагоджувальних організацій із застосуванням електрозахисних засобів за нарядом або під наглядом оперативних працівників.
9.1.5 Вимірювати напругу на валу та опір ізоляції ротора генератора, що перебуває у роботі, дозволяється працівнику зі складу оперативних працівників з групою ІV та групою ІІІ - зі складу працівників спеціалізованих підрозділів за розпорядженням.
9.1.6 Обточування та шліфування кілець ротора, шліфування колектора збудника може виконувати за розпорядженням одноосібно працівник зі складу неелектротехнічних працівників. Під час роботи слід користуватися захисними окулярами.
9.1.7 Обслуговувати щітковий апарат на генераторі, що перебуває у роботі, дозволяється одноосібно працівнику зі складу оперативних працівників або навченому для цього працівнику з групою ІІІ. У цьому разі необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів:
- працювати в головному уборі та застебнутому спецодязі, остерігаючись, щоб його не захопило обертовими частинами машини;
- користуватися діелектричними калошами або гумовими діелектричними килимками, не застосовуючи діелектричних рукавичок;
- не торкатися руками одночасно струмовідних частин двох полюсів або струмовідних та заземлених частин.
9.1.8 Під час експлуатації газомасляної системи генераторів необхідно запобігати утворенню вибухонебезпечної суміші, не допускаючи:
- умісту кисню у водні в корпусі генератора більше ніж 1,2 %, а в поплавковому затворі, бачку продування та водневіддільному баці маслоочисного пристрою більше ніж 2 %;
- умісту водню у струмопроводах генератора більше ніж 1 %, а в картерах підшипників більше ніж 2 %.
У масляному баці не повинно бути водню.
9.1.9. Витискати з генератора водень або повітря необхідно інертним газом, мінімальна концентрація якого після закінчення витиснення визначається на виході із корпусу машини і повинна становити:
- вуглекислого газу – 85 % у разі витиснення повітря і 95% у разі витиснення водню;
- азоту – 97 % у разі витиснення повітря і водню.
Повноту продування генератора інертним газом у разі витиснення повітря або водню слід підтвердити аналізом газу.
9.1.10 Перед розкриванням корпусів генераторів та апаратів газомасляної системи водень повинен бути витиснений інертним газом, а інертний газ – повітрям. Відкривати торцеві щити, люки тощо дозволяється тільки після того, як аналіз підтвердить відсутність вуглекислого газу або (у разі витиснення азоту) достатній вміст кисню у повітрі (не менше ніж 20% за об’ємом).
9.1.11 Перед розкриванням камери контактних кілець зупиненого синхронного компенсатора без витисненням водню з його корпусу слід перед подаванням інертного газу до камери перевірити щільність затвора, що відділяє її від корпусу компенсатора.
Роботу в камері дозволяється починати після продування її інертним газом (без наступного його витиснення повітрям) та проведення аналізу.
9.1.12 У разі виведення в ремонт обладнання та трубопроводів газомасляної системи необхідно від’єднати трубопроводи або встановити заглушки для унеможливлення проникнення водню або інертного газу на ділянки, що ремонтуються, через нещільність засувок.
9.1.13 Роботи з відкритим вогнем (електрозварювання, газове зварювання, різання тощо) на відстані менше 10 м від тих частин газомасляної системи, що містять водень, слід виконувати за нарядом. У цьому разі в рядку «Окремі вказівки» наряду слід записати додаткові заходи, що створюють безпечні умови виконання роботи (установлення щитів-екранів, перевірка повітря у приміщенні на відсутність водню, наявність засобів пожежогасіння тощо).
Забороняється виконувати вогневі роботи безпосередньо на корпусі генератора, трубопроводах та апаратах газомасляної системи, заповнених воднем.
Біля генераторів та пристроїв газомасляної системи слід вивішувати плакати «Водень! Вогненебезпечно!».
9.1.14 Ремонтні роботи в газомасляній системі зупиненого і переведеного на повітря генератора можуть виконуватися за розпорядженням.
9.1.15 Під час експлуатації електролізної установки (далі - ЕУ) не можна допускати утворення вибухонебезпечної суміші водню з киснем або повітрям. Чистота водню не повинна бути менше 98,5 %, а кисню – менше 98 %.
9.1.16 Робота електролізерів дозволяється за умови, якщо чітко видно рівень рідини в оглядових скельцях регуляторів тиску.
Максимально допустимий перепад тиску між водневою та кисневою системами не повинен перевищувати 1961,4 Па (200 мм вод.ст.).
9.1.17 Апарати та трубопроводи ЕУ (крім ресиверів) необхідно перед пуском продувати азотом згідно з вимогами ГОСТ 9293, ( розділ II, п.9.1).
Забороняється продувати ці апарати вуглекислим газом.
Ресивери ЕУ слід продувати азотом або вуглекислим газом згідно з ГОСТ 8050,(розділ II, п.9.2). У разі необхідності внутрішнього огляду один ресивер або їхню групу слід продути вуглекислим газом або азотом для видалення водню, відключити від інших груп ресиверів запірною арматурою та металевими заглушками, що мають хвостовики, які виступають за межі фланців, а потім продути чистим повітрям.
Продування ресиверів інертним газом, повітрям і воднем слід проводити до досягнення в них зазначених у таблиці 9.1. концентрацій компонентів.

Таблиця 9.1. Порядок продування ресиверів
Операція витиснення
Місце відбирання
Компонент, що визначається
Вміст компонента за нормою, %

Повітря вуглекислим газом
Верх ресивера
Вуглекислий газ
85

Повітря азотом
Те саме
Кисень
3,0

Вуглекислого газу воднем
Низ ресивера
Вуглекислий газ,
Кисень
1,0
0,5

Азоту воднем
Те саме
Азот,
Кисень
1,0
0,5

Водню
вуглекислим газом
Верх ресивера
Вуглекислий газ
95

Водню азотом
Те саме
Водень
3,0

Вуглекислого газу повітрям
Низ ресивера
Вуглекислий газ
Відсутній

Азоту повітрям
Те саме
Кисень
20


У разі використання для продування ресиверів вуглекислого газу технічного сорту, який містить до 0,05 % окису вуглецю, його слід зберігати окремо від вуглекислого газу харчового сорту.
9.1.18 У разі відключення ЕУ більше ніж на 4 год слід продувати азотом її апарати та трубопроводи. У разі відключення ЕУ на термін від 1 до 4 год систему можна залишити під тиском водню або кисню від 9,807 х 103 до 19,614 х 103 Па (від 0,1 до 0,2 кГс/см2).
У разі відключення ЕУ менше ніж на 1 год дозволяється залишати апаратуру під номінальним тиском газів. У цьому разі сигналізація підвищення різниці тисків у регуляторах тиску водню і кисню не повинна відключатися.
Продування азотом необхідно проводити у випадку, якщо відключення пов’язане з порушенням технологічного режиму або якщо після відключення необхідно відкачати електроліт із електролізера.
9.1.19 У разі проведення зварювання або виконання ремонтних робіт, пов’язаних з розкриванням обладнання ЕУ, продування необхідно проводити до повної відсутності водню у кінцевій за її ходом точці.
9.1.20 Роботи з відкритим вогнем у приміщенні ЕУ слід виконувати після відключення установки, проведення аналізу повітря на відсутність водню, забезпечення безперервної вентиляції приміщення.
Для проведення робіт з відкритим вогнем на апаратах електролізної установки, яка ремонтується, у разі наявності в тому самому приміщенні іншої установки, що працює, необхідно від’єднати трубопроводи цієї установки від установки, що ремонтується, і встановити заглушки з хвостовиками. Місце проведення робіт з відкритим вогнем слід огородити щитами.
Ремонтні роботи на апаратах слід виконувати за відсутності в них водню.
9.1.21 Засувки та трубопроводи, що замерзли, можна відігрівати тільки парою або гарячою водою. Витікання газу зі з’єднань можна визначати спеціальними приладами або за допомогою мильного розчину.
Не дозволяється використовувати відкритий вогонь для відігрівання та визначення місць витікання.
9.1.22 У приміщеннях ЕУ та біля ресиверів не дозволяється палити, користуватися відкритим вогнем, електричними нагрівальними приладами та переносними лампами.
Для внутрішнього освітлення апаратів під час їхнього огляду та ремонту слід застосовувати переносні світильники у вибухозахищеному виконанні напругою не більше ніж 12 В, захищені металевими сітками.
9.1.23 У середині приміщення ЕУ та на дверях необхідно вивішувати знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 , (розділ II, п. 9.3), що забороняють користуватися відкритим вогнем. На ресиверах водню слід зробити написи «Водень! Вогненебезпечно!».
9.1.24. Не допускається зберігати легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини в приміщенні ЕУ.
9.1.25 У разі роботи з електролітом слід надягати захисний спецодяг (бавовняний костюм, гумові чоботи, прогумований фартух, гумові рукавички) та окуляри. Попадання рідкого або твердого лугу на шкіру, волосся і особливо в очі може викликати тяжкі опіки.
9.1.26 Пробу електроліту для вимірювання густини слід відбирати тільки після того, як знято тиск.
9.1.27 До електролізерів, особливо до кінцевих плит, не слід торкатися без засобів захисту. Не допускається попадання лугу на ізоляційні втулки стяжних болтів та на ізолятори під монополярними плитами. У разі порушення ізоляції цих елементів може виникнути дуга, що призведе до пожежі та аварії.
На підлозі біля електролізерів повинні бути гумові діелектричні килимки.
9.1.28 Обладнання та трубопроводи ЕУ, ресивери та трубопроводи від ресиверів до машинного залу повинні складати по всій довжині безперервне електричне коло та приєднуватися до заземлюючих пристроїв. У межах ЕУ апарати та трубопроводи необхідно заземлювати не менше ніж у двох місцях.
9.1.29 Для перевірки запобіжних клапанів ЕУ слід відключити та продути азотом.
Випробування клапанів виконується тільки при відключеній ЕУ.
9.1.30 Підтягувати болти та гайки апаратів і арматури слід за відсутності в них тиску. Шланги та штуцери необхідно надійно закріпити.
9.1.31 Пуск ЕУ після монтажу, капітального ремонту або тривалого (3 місяці і більше) простою повинен здійснюватися під наглядом відповідального працівника зі складу керівників та спеціалістів.

9.2 Вимоги безпеки під час виконання робіт на двигунах

9.2.1 Виводи обмоток, кабельні кінцеві муфти та всі обертові частини електродвигунів (контактні кільця, шківи, муфти, вентилятори) слід огороджувати.
Знімати ці огородження дозволяється тільки при зупиненому електродвигуні.
9.2.2. Операції з включення та відключення електродвигуна комутаційною апаратурою, що має ручний привід, необхідно виконувати в діелектричних рукавичках, а двигуни напругою вище 1000 В, та двигуни до 1000 В, які містяться у приміщенні з підвищеною небезпекою або в особливо небезпечних приміщеннях, крім того, необхідно виконувати з ізоляційної основи.
9.2.3 Під час роботи, пов’язаної з доторканням до струмовідних частин електродвигуна або до частин електродвигуна, що обертаються, і механізму, який вони приводять у рух, з електродвигуна слід зняти напругу і вжити передбачені цими Правилами технічні заходи, що унеможливлюють його помилкове включення. При цьому в багатошвидкісного електродвигуна слід зняти напругу з усіх кіл живлення обмоток статора.
Роботи, що не повязані з доторканням до струмовідних або обертових частин електродвигуна чи механізму, який приводиться ним у рух, можуть проводитися на працюючому електродвигуні за розпорядженням або в порядку поточної експлуатації.
9.2.4 Перед допуском працівників до роботи на електродвигунах насосів, димососів і вентиляторів, якщо можливе обертання електродвигунів від з’єднаних з ними механізмів, слід закрити і замкнути на замок засувки і шибери цих механізмів, а також вжити заходів щодо гальмування роторів електродвигунів.
Необхідні операції із запірною арматурою слід узгодити з начальником зміни технологічного цеху, дільниці із записом в оперативному журналі та зазначити в графі «Окремі вказівки» наряду.
Із схем дистанційного і автоматичного керування електроприводами запірної арматури слід зняти напругу.
На привідних механізмах засувок, шиберів тощо слід вивісити плакати «Не відкривати! Працюють люди!», а на ключах, кнопках керування електроприводами запірної арматури – «Не включати! Працюють люди!».
9.2.5. Обслуговувати щітковий апарат електродвигуна, що працює, дозволяється одноосібно оперативному працівнику або виділеному для цього навченому працівнику з групою ІІІ. У цьому разі необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:
- працювати в головному уборі і застебнутому спецодязі, остерігаючись захвату його частинами машини, що обертаються;
- користуватися діелектричним взуттям або гумовими килимками;
- не торкатися руками одночасно до струмовідних частин двох полюсів або струмовідних і заземлених частин.
Кільця ротора дозволяється шліфувати на електродвигуні, що обертається, лише за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу, із застосуванням захисних окулярів.
9.2.6 У багатошвидкісного електродвигуна, що працює, обмотка, яка не використовується і кабель, що її живить, слід розглядати як такі, що перебувають під напругою.
9.2.7 Під час роботи на електродвигуні заземлення може бути установлене на будь-якій ділянці кабельної лінії, що з’єднує електродвигун з РУ (збіркою). Під час роботи на механізмі, не пов’язаній із доторканням до частин, що обертаються, і у випадку роз’єднання з’єднувальної муфти, заземлювати кабельну лінію не вимагається.
Якщо на виведеному в ремонт електродвигуні роботи не проводяться або їх перервано на кілька днів, від’єднана від нього кабельна лінія має бути заземлена з боку електродвигуна. У тих випадках, коли переріз жил кабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлення, допускається заземлювати кабельну лінію у електродвигунів напругою до 1000 В мідним провідником перерізом, не меншим від перерізу жили кабелю, чи з’єднувати між собою жили кабелю та ізолювати їх. Таке заземлення і з’єднання жил кабелю слід ураховувати нарівні з переносним заземленням.
9.2.8 На однотипних або близьких за габаритом електродвигунах, установлених поряд з тим, на якому провадять роботи, слід вивісити плакати «Стій! Напруга!» незалежно від того, перебувають вони в роботі чи в резерві.
9.2.9 Опробування електродвигуна спільно з виконавчим механізмом слід проводити з дозволу начальника зміни технологічного цеху, у якому вони встановлені.
Під час видавання дозволу робиться запис в оперативному журналі технологічного цеху, а про отримання цього дозволу – в оперативному журналі цеху (дільниці), що проводить опробування.
9.2.10 Ремонт і налагоджування електросхем електроприводу, не з'єднаних з виконавчим механізмом, регулювальних органів і запірної арматури можна проводити за розпорядженням. Дозвіл на їх опробування дає працівник, який дав розпорядження на виведення електроприводу в ремонт, налагодження.
9.2.11 Роботи за одним нарядом на електродвигунах однакової напруги, виведених у ремонт агрегатів, технологічних ліній, установок можуть виконуватися за умов, що визначені в пункті 6.12.1 глави VI цих Правил. Допуск на всі заздалегідь підготовлені робочі місця дозволяється виконувати одночасно, оформлення переведення з одного робочого місця на інше не вимагається.
При цьому опробування або включення в роботу будь-якого із перелічених у наряді електродвигунів до повного закінчення роботи на інших не дозволяється.
9.2.12 Доторкатись до виводів обмоток відключеного від мережі електродвигуна, який має обладнання, що компенсує реактивну потужність, дозволяється тільки після повного розряду конденсатора.
9.3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА КОМУТАЦІЙНИХ АПАРАТАХ.
9.3.1 Допуск до роботи на комутаційному апараті дозволяється після виконання технічних заходів, передбачених цими Правилами, включаючи заходи, які запобігають помилковому або самочинному включенню комутаційного апарату.
9.3.2 Підніматися на повітряний вимикач, що перебуває під робочим тиском, дозволяється тільки в разі проведення випробувальних і налагоджувальних робіт (регулювання демпферів, зняття віброграм, під’єднання або від’єднання провідників від вимірювальних приладів, визначення місць витікання повітря тощо).
Підіймання на відключений повітряний вимикач з повітронаповненим відокремлювачем забороняється в усіх випадках, коли відокремлювач перебуває під робочим тиском.
9.3.3 Перед підійманням на повітряний вимикач для випробування і налагодження необхідно:
- відключити кола оперативного струму;
- заблокувати кнопку місцевого керування та пускові клапани (наприклад від’єднати повітропровідні трубки, замкнути шафи тощо) чи поставити біля вимикача проінструктованого члена бригади, який має допускати до оперування вимикачем (після включення оперативного струму) тільки одного визначеного працівника за вказівкою керівника робіт.
У разі перебування людей на повітряному вимикачі, що перебуває під тиском, припиняються всі роботи в шафах керування і розподільчих шафах. Виводи вимикача напругою 220 кВ і вище діючих підстанцій для зняття наведеної напруги слід заземлити.
9.3.4 Перед допуском до роботи, пов’язаної з перебуванням людей всередині повітрозбірників, необхідно:
- закрити засувки на всіх повітропроводах, якими може бути подане повітря, замкнути на замок, вивісити на засувках плакати «Не відкривати! Працюють люди!»;
- випустити з повітрозбірника стиснене повітря, залишивши відкритими пробку в його верхній частині і спускний клапан;
- від’єднати від повітрозбірника повітропровід подавання повітря та встановити на ньому заглушки.
9.3.5 Нульовий показ манометрів на баках вимикачів та повітрозбірниках не можна вважати вірогідною ознакою відсутності в них стисненого повітря.
Перед відгвинчуванням болтів та гайок на кришках лазів і люків повітрозбірників керівнику робіт слід особисто перевіряти, що спускні клапани або засувки відкриті і переконатися у відсутності стисненого повітря.
Спускні клапани або засувки дозволяється закривати тільки після загвинчування всіх болтів та гайок, що кріплять кришку лазу.
9.3.6. Під час відключення і включення повітряних вимикачів у разі перевірок, налагодження і випробування присутність людей біля вимикачів не допускається.
Дозволити виконання операцій вимикачем, керівник робіт має право після того, як члени бригади будуть відведені від вимикача в безпечне місце.
9.3.7 Для пробних включень і відключень комутаційного апарата під час його налагоджування і регулювання допускається тимчасове подавання напруги в кола оперативного струму і силові кола приводу, у кола сигналізації і підігрівання, а також подавання повітря на вимикач.
Установлення знятих запобіжників, включення відключених кіл і відкриття засувок під час подавання повітря, а також зняття на час випробування плакатів «Не включати! Працюють люди!» і «Не відкривати! Працюють люди!» здійснюють оперативні працівники. Дистанційно включати або відключати комутаційний апарат для випробування дозволяється керівнику робіт, якщо це обумовлено нарядом в «Окремих вказівках» або за його вимогою оперативному працівнику.
Після випробування, у разі необхідності продовження роботи на комутаційному апараті, оперативному працівнику або з його дозволу - керівнику робіт слід виконати технічні заходи, що вимагаються для допуску до роботи.

9.4 Вимоги безпеки під час виконання робіт у комплектних розподільчих установках

9.4.1 У КРУ з обладнанням на візках, що викочуються, виконувати роботи у відсіках комірок, які не відокремлені суцільними металевими перегородками від шин або від безпосередньо з’єднаного з КРУ обладнання дозволяється після зняття напруги з шин та їх заземлення.
9.4.2 Під час роботи у відсіку комірки КРУ візок з обладнанням необхідно викотити і шторку відсіку, у якому струмовідні частини залишилися під напругою, замкнути на замок і вивісити плакат «Стій! Напруга!». У відсіку вивісити плакат «Працювати тут!».
9.4.3 У разі виконання роботи поза КРУ на підключеному до нього обладнанні або на ПЛ і КЛ, що відходять, візок з вимикачем необхідно викотити з комірки, шторку або дверцята замкнути на замок та вивісити на них плакат «Не включакати! Працюють люди!» або «Не включати! Робота на лінії!».
У цьому разі допускається:
- за наявності блокування між заземлюючими ножами та візком з вимикачем – установлювати візок в контрольне положення після включення цих ножів;
- за відсутності такого блокування або заземлюючих ножів у комірках КРУ – установлювати візок у проміжне положення між контрольним та викоченим за умови замикання комірки КРУ на замок. Візок може встановлюватися у проміжне положення незалежно від наявності заземлення на приєднанні.
9.4.4 Установлювати в контрольне положення візок з вимикачем для опробування та роботи в колах керування і захисту дозволяється у тих випадках, коли не проводяться роботи поза КРУ на ПЛ і КЛ, що відходять або на підключеному до них обладнанні, враховуючи механізми, з’єднані з електродвигунами, або якщо в комірці КРУ встановлено заземлення.
9.4.5 Приміщення РУ з елегазовим обладнанням повинні бути обладнані пристроями автоматичної сигналізації недопустимої концентрації елегазу та примусовою вентиляцією.
Кнопка керування примусовою вентиляції та табло сигналізації про її роботу повинні розміщуватися зовні, біля вхідних дверей у приміщення РУ.
Виконувати будь-яку роботу у РУ з елегазовим обладнанням, дозволяється тільки після того, як буде забезпечено п’ятикратний обмін повітря у цьому приміщенні протягом однієї години. Контроль концентрації елегазу у приміщеннях та спорудах з елегазовим обладнанням необхідно перевірити за допомогою спеціальних пристроїв на висоті 10-15 см. від рівня підлоги, у разі виходу з ладу пристрою перевірку слід виконати за допомогою відкритого вогню (сірник, свічка тощо).
9.4.6 Розкривання полюсів елегазового вимикача необхідно проводити на відкритому повітрі, або спеціальних примищень. Якщо розкривання полюсів виконується у приміщенні, слід застосовувати спеціальну установку з вакуумним пристроєм, що забезпечує відсмоктування елегазу з робочого місця.
9.4.7. Якщо в процесі розкривання полюсів елегазового вимикача будуть виявлені продукти розпаду елегазу (білий порошок), їх необхідно зібрати пилососом, застосовуючи змінні фільтри.
9.4.8. Роботи з випробуванням підвищеної напругою ізоляції ваакумних вимикачів у комірки КРУ, для захисту персоналу від можливого рентгенівського випромінювання, проводити з застосуванням спеціального стального або скляного захисного екрану, розташованого між вимикачем та персоналом на відстані 0,5 м від вимикача.

9.5 Вимоги безпеки під час виконання робіт на щоглових ТП і КТП

9.5.1 Огляди устаткування щоглових ТП і комплектних ТП (далі – КТП) без відключення ліній живлення до та понад 1000 В виконувати стоячи на землі за умови додержання відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, указаної у таблиці 5.1. цих Правил. Якщо ця відстань становить менше допустимої, то роботу слід виконувати після відключення та заземлення струмовідних частин напругою до та понад 1000 В. Забороняеться під час огляду виконувати будь-яку роботу.
9.5.2 Допуск до роботи на щоглових ТП і КТП з тупиковою схемою живлення незалежно від наявності або відсутності напруги на лінії дозволяється тільки після відключення спочатку комутаційних апаратів напругою до 1000 В, потім лінійного роз’єднувача напругою понад 1000 В та встановлення заземлення на струмовідні частини підстанції.
У разі можливого подавання напруги з боку 380/220 В лінії цієї напруги слід відключити з протилежного боку живлення, вжити заходів, що запобігають їх помилковому або самочинному включенню, установити заземлення.
9.5.3 На щоглових підстанціях приводи роз’єднувачів, вимикачів навантаження, шафи напругою понад 1000 В і щити напругою до 1000 В повинні бути закриті на замок.
Стаціонарні драбини на майданчику обслуговування повинні бути зблоковані з роз’єднувачами та закриті на замок.

9.6 Вимоги безпеки під час виконання робіт на силових трансформаторах, шунтуючих, дугогасних і струмообмежувальних реакторах

9.6.1 Огляд силових трансформаторів (далі – трансформатори), шунтуючих, дугогасних і струмообмежувальних реакторів (далі – реактори) слід виконувати безпосередньо із землі.
На трансформаторах (реакторах), які перебувають у роботі або резерві, доступ до оглядових площадок повинен бути закритим та встановлені застережні плакати «Не вилазь! Уб’є!».
9.6.2 Відбір газу з газового реле трансформатора (реактора) слід виконувати після знімання навантаження, відключення та заземлення трансформатора (реактора). Трансформатори, конструкція яких дозволяє здійснювати відбір газу без підняття на верхню кришку, можна проводити без його відключення від мережі.
9.6.3 Роботи, що пов’язані з вийманням активної частини з баку трансформатора (реактора) або підійманням колокола, слід виконувати за спеціально розробленим проектом виконання робіт.
9.6.4 До виконання робіт у середині баків трансформаторів (реакторів) допускаються навчені працівники, які знають технологію робіт та методи їх безпечного виконання. Спецодяг працюючих повинен бути чистим та зручним для пересування, не мати металевих застібок, захищати тіло від перегріву і забруднень маслом. Працювати у середині трансформатора (реактора) слід у захисній касці, п’ятипальних рукавичках та гумових чоботах.
9.6.5 Перед допуском до роботи, пов’язаної з перебуванням у середині трансформатора, слід переконатися у тому, що в баку повністю відсутній азот або інші шкідливі гази, а також виконана достатня вентиляція бака з умістом кисню у повітрі баку не менше 20 %, про що повинно бути записано в рядку «Окремі вказівки» наряду.
Для контролю за діями працівників, що перебувають у середині бака, слід призначити двох працівників (страхувальників), які повинні бути біля вхідного люка і постійно підтримувати зв’язок з працюючими. Працівник, що виконує роботу у середині бака, повинен бути забезпечений запобіжним поясом з наплічними ременями, перехрещеними за спиною, і кільцем на перехресті, за яке одним кінцем закріплений страхувальний канат. Другий кінець каната повинен тримати один із страхувальників.
У разі необхідності працівники забезпечуються шланговими протигазами.
9.6.6 Освітлення під час виконання робіт у середині трансформатора повинне забезпечуватися переносними світильниками напругою не вище 12 В із захисною сіткою, заводського виготовлення або акумуляторними ліхтарями. При цьому розподільний трансформатор для переносного світильника слід розміщувати поза баком трансформатора.
9.6.7 Під час роботи до баку подається сухе повітря (з температурою не більше 40 (С). Загальний термін перебування кожного працюючого в середині трансформатора не повинен перевершувати 4 годин на добу.
9.6.8 Під час зливання або заливання трансформаторного масла в силові трансформатори напругою 110 кВ і вище вводи трансформаторів слід заземлювати для запобігання накопиченню на них електростатичного заряду.

9.7 Вимоги безпеки під час виконання робіт у колах вимірювальних трансформаторів струму і напруги

9.7.1 Забороняється розмикати кола вторинних обмоток трансформаторів струму.
У разі необхідності розмикання цих кіл їх слід попередньо замкнути спеціальною перемичкою, установленою до передбачуваного місця розриву (починаючи від трансформатора струму). Для встановлення перемички необхідно застосовувати інструмент з ізольованими рукоятками.
9.7.2 У разі виконання роботи на трансформаторах струму або в колах, підключених до їхніх вторинних обмоток, необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів:
- затискачі вторинних обмоток до закінчення монтажу кіл, що підключаються до них, слід закоротити. Після приєднання змонтованих кіл до трансформаторів струму закоротку слід перенести на найближчу збірку затискачів і зняти її тільки після повного закінчення монтажу та перевірки правильності приєднання змонтованих кіл;
- у разі перевірки полярності перед подаванням імпульсів струму до первинної обмотки прилади слід приєднати до затискачів вторинної обмотки.
Забороняється використовувати шини первинних обмоток як струмовідні під час виконання монтажних та зварювальних робіт.
Від’єднувати заземлювальний провідник вторинної обмотки дозволяється тільки після відключення приєднання.
9.7.3 Під час робіт у колах трансформаторів напруги з подаванням напруги від стороннього джерела слід знімати запобіжники з боку вищої і нижчої напруги, а також відключити автомати від вторинних обмоток.
9.7.4 Для безпеки робіт, що проводяться у колах вимірювальних приладів і пристроїв релейного захисту, усі вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів струму і напруги повинні мати постійне заземлення.

9.8 Вимоги безпеки під час виконання робіт на електродних котлах
9.8.1 Кожух електродного котла напругою до 1000 В з ізольованим корпусом слід закрити на замок, відкривати кожух дозволяється тільки після того, як знято напругу з котла.
9.8.2 Під час виконання робіт не допускається порушення захисного заземлення трубопроводів включеного електродного котла.
9.8.3 У разі роз’єднання трубопроводів необхідно попередньо забезпечити електрозварюванням надійний металевий контакт між частинами, що роз’єднуються. Такий контакт не вимагається за наявності байпасного обводу місця розриву.
9.8.4 Від’єднувати нульовий провід у разі виконання будь-яких робіт на включеному однофазному опалювальному електродному нагрівачі не дозволяється.
9.8.5 Електричні парові котли ємністю понад 50 л і робочим тиском 0,07 МПа та водогрійні котли з температурою нагріву води вище 115 0С повинні відповідати вимогам нормативно правових актів.

9.9 Вимоги безпеки під час виконання робіт на електрофільтрах

9.9.1 Роботи на електрофільтрах слід виконувати за нарядом, включаючи роботи на електроустаткуванні механізмів струшування, інші роботи в середині електрофільтрів і газоходів.
9.9.2 Не дозволяється під час експлуатації електрофільтрів:
- включати механізм струшування під час перебування людей в електрофільтрі, крім випадків, зазначених у рядку «Окремі вказівки» наряду, за особливою вказівкою керівника робіт;
- одночасно проводити ремонтні роботи в їх бункерах і секціях;
- подавати напругу на електрофільтри і кабелі, що їх живлять, у разі несправності блокування агрегатів живлення, відсутності і несправності запорів лючків і отворів секцій електрофільтрів, ізоляторних коробок тощо.
9.9.3 У разі проведення робіт у будь-якій секції (електричному полі) електрофільтра, на резервній шині, на будь-якому з кабелів живлення секції (електричного поля) слід відключити і заземлити всі агрегати живлення і кабелі всіх секцій (електричних полів).
9.9.4 Перед допуском працівників до роботи в секції електрофільтрів останні мають бути провентильовані і з бункерів має бути видалений попіл. Температура має бути не вище 33 (С.
9.9.5 Після відключення електрофільтра з нього і з кабелів живлення слід зняти статичний заряд шляхом заземлення електроагрегатів.
Не дозволяється доторкатися до незаземлених частин електрофільтра.
9.9.6 На підприємствах повинна бути затверджена «Інструкція з охорони праці під час обслуговування електрофільтрів», що враховує особливості даної золоуловлювальної установки. В інструкції слід регламентувати порядок видачі нарядів і допуску до робіт на електрофільтрах залежно від розподілу зон обслуговування між цехами. Під час складання інструкції мають бути враховані вимоги цих Правил та Правилах безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій та теплових мереж (розділ II, п. 9.9.6).

9.10 Вимоги безпеки під час виконання робіт в приміщеннях акумуляторних батарей

9.10.1 Приміщення акумуляторної батареї завжди повинно бути замкнено на замок. Працівникам, які оглядають ці приміщення і виконують у них роботи, ключі слід видавати відповідно пункту 5.1.15 глави V цих Правил на період виконання робіт або огляду.
9.10.2 Усі роботи з кислотою, лугами і свинцем повинні виконувати працівники, які пройшли спеціальне навчання, перевірку знань та допущені до виконання цих робіт згідно з вимогами пункту 4.5 глави IV цих Правил.
9.10.3 Не дозволяється палити в акумуляторному приміщенні, входити до нього з вогнем, користуватися електронагрівальними приладами, апаратами та інструментом, що можуть призвести до іскроутворення.
На дверях акумуляторного приміщення повинні бути написи «Акумуляторна», «Вогненебезпечно», «Забороняється палити», або повинні вивішуватися знаки безпеки про заборону користування відкритим вогнем і паління відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026.
9.10.4 В акумуляторних приміщеннях, що мають припливно-витяжну вентиляцію, останню слід включати перед початком зарядки і відключати після видалення газу, але не раніше ніж через 1,5 год після закінчення зарядки.
9.10.5 У кожному акумуляторному приміщенні повинні бути:
- скляний чи фарфоровий кухоль з носиком (або глечик) місткістю від 1,5 л до 2 л – для приготування електроліту та доливання його в посудину;
- нейтралізуючий розчин питної соди – для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенції – для лужних батарей.
9.10.6 На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою та нейтралізуючими розчинами слід зробити відповідні написи (зазначити назву наявної речовини).
9.10.7 Кислоту слід зберігати в скляних бутлях з притертими пробками, що мають бирки з її назвою. Бутлі з кислотою в кількості, необхідній для експлуатації батареї, і порожні бутлі повинні міститися в окремому приміщенні біля приміщення акумуляторної батареї. Бутлі слід установлювати на підлозі в корзинах або дерев’яних латах.
9.10.8 Скляні бутлі з кислотами та лугами повинні переносити два працівники. Бутлі разом з корзинами слід переносити в спеціальному дерев’яному ящику з ручками або на спеціальних ношах з отвором посередині та латами, у які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.
9.10.9 Для приготування електроліту кислоту слід поволі (для запобігання інтенсивному нагріванню розчину) вливати тонкою цівкою з кухля у фарфорову або іншу термостійку посудину з дистильованою водою. Електроліт у цьому разі весь час необхідно перемішувати стержнем чи мішалкою з кислототривкого матеріалу.
У готовий електроліт можна доливати воду.
9.10.10 У разі робіт з кислотами та лугами необхідно одягати костюм (грубошерсний для робіт з кислотами і бавовняний для робіт з лугами), гумові чоботи (під штани) або калоші, гумовий фартух, захисні окуляри та гумові рукавички.
Грудки їдкого лугу слід подрібнювати у спеціально відведеному місці, попередньо загорнувши їх у мішковину.
9.10.11 Паяти пластини в акумуляторному приміщенні дозволяється за таких умов:
- не раніше ніж через 2 години після закінчення зарядки. За 2 години до початку робіт батареї, що працюють за методом постійної підзарядки, повинні бути переведені в режим розряду;
- до початку виконання робіт приміщення слід провентилювати протягом 2 годин;
- під час паяння приміщення слід постійно вентилювати;
- місце для паяння слід відгородити від решти батарей вогнестійкими щитами;
- для уникнення отруєння свинцем та його сполуками необхідно вжити спеціальних заходів безпеки та визначити режим роботи відповідно до інструкцій з експлуатації та ремонту акумуляторних батарей.
9.10.12 Обслуговування акумуляторних батарей повинні проводити спеціально підготовлені працівники з групою ІІІ.

9.11 Вимоги безпеки під час виконання робіт на ємнісних установках

9.11.1 Перед виконанням робіт, що пов’язані з доторканням до ємностей або їх струмовідних частин після відключення установки від джерела живлення, ємності слід розрядити незалежно від наявності розрядних пристроїв, які приєднані до шин чи вбудовані в ємності. Всі роботи які виконються на ємнісних установках слід виконувати за нарядом-допуском після виконання технічних заходів та додаткового заземлення самої ємності, на якій проводиться робота, а також тих ємностей, які знаходяться поруч і можливе доторкання до них під час роботи.
9.11.2 Розрядження ємностей - зниження залишкової напруги до нуля виконується шляхом замикання виводів між собою та на корпус металевою шиною із заземлюючим провідником, який прикріплений до ізолюючої штанги.
9.11.3 Виводи ємностей, які не приєднані до електричної схеми, а також резервні ємності і ті, що знаходяться на зберіганні в складськіх та інших приміщеннях, повинні бути закороченими.
9.11.4 Не дозволяється доторкатися руками без захисних рукавичок до ємностей, що просочені трихлордифенілом (ТХД), і якщо він протікає. Під час попадання ТХД на шкіру її слід промити водою з милом, при попаданні в очі – промити їх слабким розчином борної кислоти або розчином питної соди (одна чайна ложка питної соди на склянку води).

9.12 Вимоги безпеки під час виконання робіт в електричній частині пристроїв теплової автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів

9.12.1 Вимог цього розділу Правил слід дотримуватись під час виконання робіт в електричній частині ТАВ і технічних засобів АСК. Заходи безпеки під час обслуговування тепломеханічної частини пристроїв ТАВ викладені в НПАОП 40.1-1.02-01(розділ II, п. 9.9.6.5) .
9.12..2 Усі роботи в пристроях ТАВ, розміщених на діючому обладнанні та збірках, що розміщені в різних цехах, слід проводити з дозволу начальника зміни (чергового) цеху, у якому треба буде працювати.
9.12.3 Допускачем до робіт на пристроях ТАВ за нарядами є начальник зміни (черговий) цеху (дільниці) ТАВ або інший черговий, що має право допускача. За відсутності в зміні чергових працівників, а також у разі виконання робіт на територіально віддалених об’єктах, допускачем за нарядами може бути працівник зі складу оперативно-виробничих працівників.
Допуск до робіт за розпорядженням можуть здійснювати чергові або оперативно-виробничі працівники того цеху (дільниці) ТАВ та інших цехів (дільниць), де знаходяться ці робочі місця.
9.12.4 За розпорядженням можна виконувати роботи з ремонту, випробування та налагодження пристроїв ТАВ, які не вимагають зміни схеми або режиму роботи обладнання.
9.12.5. Відключати електрообладнання пристроїв ТАВ, яке впливає на теплове та електричне навантаження станції, слід тільки після одержання дозволу (розпорядження) старшого чергового в зміні; такі роботи виконуються за нарядом.
9.12.6 У пристроях ТАВ за розпорядженням працівник з групою ІІІ може виконувати одноосібно такі роботи:
- налагодження реєстраційної частини приладів;
- заміну манометрів (крім електроконтактних), дифманометрів, термопар;
- усунення дефектів у приладах теплотехнічного контролю на блочних щитах керування;
- ремонт комплексу технічних засобів обчислювальної техніки АСК;
- налагодження та перевірку параметрів електронних блоків авторегуляторів;
- ущільнення коробок затискачів;
- нанесення диспетчерських найменувань, маркування стендів, датчиків, виконавчих механізмів, панелей тощо;
- чищення щитів, панелей управління стисненим повітрям.
9.12.7 Підготовку ділянки технологічного обладнання перед допуском до робіт на пристроях ТАВ повинні проводити чергові цеху, в оперативному управлінні яких є це технологічне обладнання.
9.12.8 Операції з комутаційною апаратурою на пультах, розподільних щитах та збірках пристроїв ТАВ можуть виконувати чергові або оперативно-виробничі працівники з групою ІІІ, а також керівник робіт ремонтної бригади з групою IV, якщо працівник, який видає наряд або розпорядження, доручає йому включення і відключення комутаційної апаратури із записом про це в рядку «Окремі вказівки» наряду, у разі виконання робіт за розпорядженням - із записом в оперативному журналі.
9.12.9 Пробне включення регуляторів у процесі налагодження або ремонту на прохання керівника робіт повинні проводити чергові цеху, в оперативному управлінні яких перебуває технологічне обладнання.
9.12.10 Опробування та перевірку під напругою окремих елементів і ділянок схеми або вузла пристроїв ТАВ під час капітального ремонту виконують з дозволу начальника зміни (чергового) технологічного цеху, якщо:
- припинено роботу на елементах і ділянках, що підлягають опробуванню;
- відведено працівників від обладнання, що випробується;
- знято захисні заземлення;
- знято захисні огородження і плакати безпеки.
Бригади на суміжних ділянках можуть продовжувати роботу за умови відключення цих ділянок, відгородження їх від обладнання, що випробовується, та створення безпечних умов праці тим, хто працює.
9.12.11 Включення та відключення електрообладнання слід проводити з дозволу начальника зміни (чергового) технологічного цеху.
Роботи, пов’язані з неодноразовим включенням та відключенням електрообладнання в процесі опробування, дозволяється проводити без оформлення перерв у наряді, але з обов’язковим виконанням кожного разу необхідних технічних заходів.
9.12.12 Встановлювати та знімати переносні заземлення повинні чергові або оперативно-виробничі працівники цеху (дільниці) ТАВ. У разі відключення пристроїв ТАВ комутаційною апаратурою, яка обслуговується працівниками електроцеху, установлювати та знімати заземлення біля відключених комутаційних апаратів повинні працівники електричного цеху.

X Роботи на струмовідних частинах ПЛ і обладнанні електpостанцій та підстанцій під наведеною напpугою
10.1 Роботи під наведеною напругою.
10.1.1. До робіт на струмовідних частинах ПЛ і обладнанні електростанцій та підстанцій, що перебувають під наведеною напругою слід допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання методам безпечного виконання таких робіт, з пеpевіpкою знань і записом у посвідченні про надання права на їх проведення.
Члени бригади повинні мати групу ІІІ з електробезпеки, а водії машин та механізмів – групу ІІ.
10.1.2. У структурних підрозділах, які обслуговують електроустановки, повинен бути складений перелік ПЛ та лінійного обладнання електростанцій і підстанцій, що перебувають під наведеною напругою після їх відключення, а також окремий перелік ПЛ, що перебувають у зоні сильної дії наведеної напруги.
ПЛ, що перебувають у зоні сильної дії наведеної напруги, мають бути визначені розрахунками або вимірюваннями.
Ці переліки затверджуються технічним керівником підприємства і підлягають перегляду в разі зміни режиму або схеми мережі.
На підставі розрахунків повинні бути розроблені такі схеми заземлення ПЛ в зоні сильної дії наведеної напруги, які забезпечують на робочому місці рівень наведеної напруги, що не перевищує 42 В.
10.1.3. Працівники, які обслуговують електроустановки і ПЛ, повинні бути ознайомлені (під розпис) з переліком ПЛ та лінійного обладнання електростанцій і підстанцій, що перебувають під наведеною напругою після їхнього відключення.
Під час виконання робіт на ПЛ, що перебувають під наведеною напругою повинен бути забезпечений надійний зв’язок бригади з диспетчером.
10.1.4 У разі виконання робіт у зоні слабкої дії наведеної напруги лінію необхідно заземлити в РУ електростанцій і підстанцій, а також на робочих місцях.
Роботи в зоні сильної дії наведеної напруги слід виконувати із заземленням тільки на робочому місці, без заземлення ПЛ у РУ електростанцій і підстанцій.
Виняток становлять такі випадки:
- роботи виконуються на ділянці сумісного проходження повітряних ліній поблизу РУ електростанцій (підстанцій), але не далі 2 км від них - у цьому разі ПЛ необхідно заземлити в кінцевих РУ;
- роботи виконуються на ділянці одиночного проходження ПЛ, що примикає до РУ електростанції (підстанції) - у цьому разі лінію необхідно заземлити в РУ, яке примикає до ділянки робіт.
Допускається виконання робіт на ПЛ, що перебувають під наведеною напругою без їх заземлення, за умов дотримання вимог глави VIII цих Правил.
10.1.5 У разі виконання робіт на ПЛ в зоні сильної дії наведеної напруги, коли ця лінія не заземлюється в РУ електростанцій і підстанцій, необхідно заземлити приєднання цієї ПЛ у бік обладнання електростанцій (підстанцій).
10.1.6 Струмовідні частини електроустановки, що перебувають під наведеною напругою, необхідно заземлити на кожному робочому місці з приєднанням заземлювальних провідників до контуру заземлення опори або до заземлюванного пристрою електростанції чи підстанції. Допускається використовувати груповий заземлювач. Використання одиночного стержневого заземлювача допускається тільки в разі виконання робіт у зоні слабкої дії наведеної напруги.
10.1.7 З моменту заземлення проводу заземлювач, заземлювальні провідники, монтажні канати, машини та механізми слід вважати такими, що перебувають під напругою. Забороняється доторкатись до них із землі без застосування електpозахисних засобів (діелектричних рукавичок, взуття), а також заходити до кабіни механізму і виходити з неї.
10.1.8 У зоні сильної дії наведеної напруги роботи, що виконуються без заземлення ПЛ в РУ електростанцій і підстанцій, слід проводити з встановленням базового заземлення на ділянці виконання робіт. У разі виконання робіт на ділянці сумісного проходження ПЛ базове заземлення слід встановлювати не далі 1 км від робочого місця, а на ділянці одиночного проходження лінії його можна встановлювати довільно в межах цієї ділянки.
У разі проходження одиночної ПЛ територією різних підприємств на кожній ділянці робіт необхідно встановлювати своє базове заземлення.
Не дозволяється встановлювати базове заземлення на опорі, на якій виконуються роботи.
10.1.9. Встановлення та зняття базового заземлення виконується за окремим нарядом.
У рядку «Окремі вказівки» наряду необхідно вказати розрахункові рівні наведеної напруги до встановлення базового заземлення та після підготовки робочого місця.
Дозвіл на встановлення і зняття базового заземлення видається оперативним працівником, який дає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи.
Встановлення та зняття базового заземлення повинні виконувати два члени бригади з групами IV і III під наглядом керівника робіт.
Базове заземлення слід встановлювати перед початком підготовки робочих місць і знімати після повного закінчення робіт та зняття заземлень на робочому місці.
Базове заземлення слід установлювати і знімати без заземлення ПЛ в РУ електростанцій і підстанцій.
10.1.10 Встановлення та зняття базового заземлення виконується із заземлюванням проводів усіх фаз на контур заземлення опори, а в разі відсутності такого контуру - на груповий заземлювач.
Під час встановлення базового заземлення слід дотримуватись підвищеної обережності через наявність значного наведеного електростатичного потенціалу на незаземленому проводі.
При виконанні робіт на проводі однієї фази або по черзі на проводах різних фаз дозволяється встановлювати базове заземлення та заземлювати на місці робіт провід тільки тієї фази, на якій виконується робота. У цьому разі не дозволяється наближатись до проводів незаземлених фаз на відстань меншу від зазначеної в таблиці 5.1. цих Правил.
10.1.11 Роботи на ПЛ слід виконувати:
- на ділянці сумісного проходження – на ділянці довжиною не більше 2 км не далі 1 км від базового заземлення. На ділянці, що перевищує 2 км виконання таких робіт дозволяється за умови розділення ПЛ на електричне не з’єднані ділянки;
- на ділянці одиночного проходження у межах всієї ділянки на довільній відстані від базового заземлення.
Роботи в зоні сильної дії наведеної напруги на ділянці одиночного проходження ПЛ, що примикає до РУ електростанції чи підстанції, де лінія заземлена, проводяться у межах всієї ділянки без встановлення базового заземлення.
10.1.12 Перед початком виконання робіт під наведеною напругою необхідно вирівняти потенціали проводів, монтажних канатів, машин і механізмів через заземлення їх на загальний заземлювач. У цьому разі провід слід заземлювати в останню чергу - після монтажу такелажної схеми на рівні землі та ії заземлення. Розбирати такелажну схему необхідно у зворотній послідовності.
10.1.13 Перед тим як розрізати (з’єднувати) провід, його необхідно заземлити з обох боків від місця розрізу на контур заземлення опори або в разі виконання таких робіт у прольоті - на загальний груповий заземлювач, на який необхідно попередньо заземлити також монтажні канати, машини та механізми.
10.1.14. Піднімання та опускання проводу необхідно проводити із заземленням його на кожній опорі, де здійснюється монтаж, за умови, що довжина ділянки не перевищує 2 км. Натягування та візировка проводу необхідно виконувати із заземленням його на анкерній опорі, через яку проводять натягування.
10.1.15 Перекладання проводу із розкочувальних роликів у затискачі необхідно виконувати після заземлення його на місці робіт або на сусідній опорі. Для проводу, який лежить у металевих роликах або в підтримувальних затискачах, достатньо заземлити їх на контур заземлення опори, а у разі наявності природного контакту між ними, встановлення додаткового заземлення на місці робіт не вимагається.
10.1.16 Анкерні прольоти, в яких перекладання проводу вже закінчено, слід вважати такими, що перебувають під напругою. До початку роботи із з’єднання проводів у петлях анкерних опор ПЛ 110 кВ та вище їх слід закріпляти за проводи або за натяжні ізолюючі підвіски (але не ближче ніж за четвертий ізолятор від траверси), а на ПЛ 35 кВ і нижче - тільки за проводи.
10.1.17 Починати з’єднувати проводи в петлях анкерних опор дозволяється тільки після повного припинення робіт у суміжних анкерних прольотах і зняття в них усіх заземлень. Лінія повинна бути заземлена в одному місці - на анкерній опорі, де проводяться роботи, із заземленням кінців з’єднувальних проводів на контур заземлення опори. Перед встановленням заземлень необхідно дотримуватись підвищеної обережності і не наближатись до незаземлених проводів на відстань менше зазначеної в таблиці 5.1 цих Правил через наявність на них значного наведеного потенціалу.
10.1.18 Роботи на обладнанні електростанцій і підстанцій, яке перебуває під наведеною напругою, необхідно виконувати з встановленням на проводи спусків з боку ПЛ по одному переносному заземленню або з включенням заземлювальних ножів на обхідному роз’єднувачі, якщо на ньому не проводяться роботи та перемикання. Установлення та знімання переносних заземлень необхідно виконувати за умови, що заземлюючі ножі включені в бік лінії.
10.1.19 У разі виконання робіт в електроустановках під наведеною напругою із застосуванням телескопічних вишок та гідропідйомників робочу площадку механізму слід з’єднати із заземленим на місці робіт проводом- перемичкою з гнучкого мідного проводу за допомогою спеціальної штанги, а сам механізм необхідно заземлити на спільний з проводом заземлювач. Переріз перемички та заземлювального провідника повинен бути не менше 25 мм2. Механізми повинні мати інвентарні заземлювачі, на робочих площадках повинні бути позначені місця для приєднання перемичок, які слід ретельно очистити від фарби, іржі та забруднення.

10.2. Роботи під робочою напругою

10.2.1 Роботи на ПЛ і ВРУ, які перебувають під робочою напругою, слід проводити за трьома схемами:
«провід – людина – ізоляція – земля», коли працівник, який виконує роботу, перебуває під потенціалом струмовідних частин і ізольований від землі;
«провід – ізоляція – людина – земля», коли працівник, який виконує роботу, ізольований від струмовідних частин;
«провід – ізоляція – людина – ізоляція», коли працівник, який виконує роботу, ізольований від проводу і від землі.
10.2.2 До робіт під робочою напругою слід допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання методам безпечного виконання робіт з перевіркою знань і записом у посвідченні про надання права на виконання таких робіт.
10.2.3 Для усунення можливих причин ураження струмом працівників, які виконують роботу під потенціалом проводу, необхідно дотримуватися таких трьох умов:
надійна ізоляція працівника від землі;
застосування екрануючого комплекту одягу;
вирівнювання потенціалів екрануючого комплекту одягу, робочої площадки та проводу.
Перед початком піднімання ізолюючого пристрою з працівником до проводу (шини) екрануючий комплект одягу необхідно з’єднати з металевою робочою площадкою ізолюючого пристрою.
Перед доторканням працівника до проводу необхідно виконати вирівнювання потенціалів площадки ізолюючого пристрою і проводу, для чого гнучкий мідний провідник перерізом не менше 4 мм2, попередньо приєднаний до робочої площадки, накладається за допомогою спеціальної ізолюючої штанги на провід.
Відстань між працівником, який виконує роботу з ізолюючого пристрою, тобто з пристрою, що перебуває під потенціалом проводу, та заземленими частинами лінії під час роботи не повинна бути менша за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
Конкретні види робіт, що виконуються під потенціалом проводу, слід проводити за технологічними картами і спеціальними інструкціями.
10.2.4 Роботи під напругою з ізоляцією людини від проводу необхідно проводити із застосуванням електрозахисних засобів для відповідної напруги.
10.2.5 Члени бригади, які мають право виконувати роботи під потенціалом проводу (з безпосереднім дотиком до струмовідних частин), повинні мати групу ІV, а решта членів бригади – групу ІІІ.
10.2.6 Не дозволяється доторкатися до ізоляторів та арматури ізолюючих підвісок, що мають інший, ніж провід потенціал, а також передавати або отримувати інструмент і пристосування працівникам, які не перебувають на тій же робочій площадці, у разі виконання робіт з площадки ізолюючого пристрою, що перебуває під потенціалом проводу.
У разі необхідності передати інструмент, робоча площадка повинна бути від’єднана від проводу, спущена на безпечну відстань, після чого її знову піднімають та з’єднують з проводом.
10.2.7 Перед початком проведення робіт на ізолюючих підвісках необхідно перевірити вимірювальною штангою електричну міцність підвісних керамічних ізоляторів і наявність всіх шплінтів та замків на арматурі. У разі наявності випускних затискачів слід заклинити їх на опорі, на якій проводиться робота і на сусідніх опорах, якщо це вимагається за рельєфом траси.
Стан скляних підвісних ізоляторів дозволяється перевіряти візуально.
10.2.8 Роботи на ізолюючій підвісці з її перечеплення, замінюванню окремих ізоляторів, арматури, що проводяться монтерами, які перебувають на ізолюючих пристроях або траверсах, допускається виконувати за умови, що справні ізолятори в підвісці становлять не менше 70 %, а на ПЛ 750 кВ – за наявності не більше п’яти дефектних ізоляторів в одній підвісці.
10.2.9 Перечіплювати з траверс ізолюючи підвіски на ПЛ 330 кВ і вище, встановлювати та відчіплювати від траверси необхідні пристосування слід в діелектричних рукавичках та в екрануючому комплекті одягу.
Дозволяється на ПЛ 35 кВ доторкатися до шапки першого ізолятора при двох справних ізоляторах в ізолюючій підвісці, а на ПЛ 110 кВ та вище – до шапок першого та другого ізоляторів. Відраховувати ізолятори слід від траверси.
10.2.10 Встановлення трубчастих розрядників на ПЛ 35, 110 кВ під напругою допускається за умови застосування ізолюючих підвісних габаритників, які унеможливлюють наближення зовнішнього електрода розрядника до проводу на відстань, меншу за задану.
Не дозволяється перебувати в зоні можливого вихлопу газів у разі наближення зовнішнього електрода розрядника до проводу або відведення електрода під час знімання розрядника. Наближати або відводити зовнішній електрод розрядника слід за допомогою ізолюючої штанги.
10.2.11 Наближатися до ізольованого від опори блискавкозахисного троса дозволяється на відстань не менше 1 м.
У разі використання троса в схемі плавлення ожеледі допустиму відстань наближення до троса слід визначати залежно від напруги плавлення.
10.2.12 Забороняється працювати на ПЛ і ПЛЗП, що перебувають під напругою, під час туману, дощу, снігопаду, у темний час доби, у разі вітру, який ускладнює проведення робіт на опорі.
10.2.13 До виходу працівника на потенціал проводу всі ізолюючі пристрої, змонтовані на опорі на час виконання роботи, повинні бути випробувані протягом 1 хвилини робочою напругою ПЛ.
Під час випробування змонтованих ізолюючих пристроїв, членів бригади, що працюють на землі, слід віддалити від опори, розтяжок на відстань не менше 8 м, якщо не застосовується діелектричне взуття, ізолюючі підставки тощо.

10.3. Розчищення траси ПЛ від дерев
10.3.1 Дозволяється виконувати розчищення траси ПЛ без відключення лінії електропередавання, якщо відстань між проводом ПЛ і деревом (гілками дерева), враховуючи можливе їх зближення під час звалювання, буде не меншою ніж зазначено в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1. Допустима відстань (зближення) між проводом ПЛ і деревом (гілками дерева)
Напруга
ПЛ, кВ

до 1

6, 10, 20, 35

110, 154

220

330

400

500

750

Відстань між проводом ПЛ і деревом (гілками дерева), м

1,0

2,0

3,0

3,5

4,0

4,5

5,0

8,0



10.3.2 Перед початком звалювання дерев робоче місце слід розчистити. Взимку для швидкого відходу від дерева, що падає, слід прокласти в снігу дві доріжки довжиною від 5 до 6 м у бік, протилежний напрямку звалювання.
Не дозволяється залазити на підрубані та підпиляні дерева.
10.3.3 Перед початком виконання робіт керівник робіт повинен попередити усіх членів бригади про те, що небезпечно наближатися до дерев, що звалюються, а також до проводів ПЛ.
10.3.4 До початку вирубування дерев для запобігання їх падінню на проводи необхідно застосовувати відтяжки.
У тому разі, коли необхідно вжити заходів щодо запобігання падінню на проводи ПЛ зрубаних дерев, а також, якщо обрубування гілок пов'язане з можливістю падіння їх на проводи або з небезпечним наближенням людей до струмовідних частин, роботу з розчищення траси слід виконувати за нарядом з відключенням і заземленням лінії.
10.3.5 Не дозволяється у разі падіння дерева на проводи наближатися до нього на відстань менше ніж 8 м до зняття напруги з ПЛ.
10.3.6 Перед падінням дерева пильщики повинні попередити про це інших членів бригади.
Не дозволяється стояти збоку падіння дерева і з протилежного боку.
10.3.7 Звалювати дерева треба після обов’язкового підпилювання або підрубування. Наскрізне пропилювання дерева не допускається.
Нахилені дерева необхідно звалювати у бік їхнього нахилу.
Якщо після підпилювання дерево не падає, то його слід звалити примусово із застосуванням валочних пристроїв або клина, який вбивається у пропил з протилежного боку напряму падіння.
10.3.8. Не дозволяється залишати не поваленим підпиляне дерево під час перерви в роботі або під час переходу до інших дерев, а також вилазити на нього.
10.3.9 Гнилі і сухостійні дерева звалювати слід з виконанням попереднього підпилювання. Підрубка їх не допускається.
10.3.10. Не дозволяється групове звалювання дерев з попереднім підпилюванням і звалюванням з використанням падіння одного дерева на інше. У першу чергу слід звалювати підгнилі та обгорілі дерева.
Окремі групи працівників, які розчищають трасу, не повинні наближатися одна до одної на відстань менш ніж 50 м.
У разі наближення грози, бурі, а також у разі сильного вітру (понад 10м/сек) роботи з розчищення траси необхідно припинити.
Під час туману, ожеледиці, а також у сутінках роботи із звалювання дерев повинні бути припинені.

10.4. Обходи та огляди ПЛ
10.4.1 Під час огляду ПЛ не дозволяється виконувати будь-які ремонтні та відновлювальні роботи, а також підніматися на опору та її конструктивні елементи. Піднімання на опору допускається тільки при верховому огляді ПЛ.
10.4.2 У важкопрохідній місцевості (болота, водяні перешкоди, гори, лісові завали тощо) і за умов несприятливої погоди (дощ, туман, снігопад, сильний вітер, мороз тощо), а також у темну пору доби огляд ПЛ повинні виконувати два працівники з групою ІІ. У решті випадків дозволяється одноосібно проводити огляд ПЛ працівникові з групою ІІІ.
Не дозволяється іти під проводами під час огляду ПЛ у темну пору доби.
Під час пошуку пошкоджень на ПЛ працівники, які оглядають лінію, повинні мати при собі попереджувальні знаки або плакати.
10.4.3 Забороняється на ПЛ понад 1000 В наближатися до проводу, який лежить на землі, на відстань менше ніж 8 м. Поблизу такого проводу треба організувати охорону, щоб запобігти наближенню до нього людей і тварин, установити попереджувальні знаки або плакати. А потім необхідно повідомити про те, що сталося, власникові електричних мереж та дочекатися приїзду ремонтної бригади.
10.4.4 Забороняється на ПЛ 6, 10, 20, 35 кВ наближатися до опор, що перебувають під напругою, на відстань менше ніж 8 м за наявності ознак протікання струму замикання на землю внаслідок пошкодження ізоляторів, доторкання проводу до тіла опори тощо (випаровування вологи з ґрунту, поява електричної дуги на елементах опор та в місцях безпосереднього закріплення опори в ґрунті).


10.5. Роботи на перетинаннях та зближеннях ПЛ з дорогами
10.5.1 У разі виконання робіт на ділянках перетинання ПЛ з транспортними магістралями (залізниці, судноплавні ріки та канали), коли необхідно тимчасово припиняти рух транспорту або на час його руху припинити роботи на ПЛ, працівник, який видає наряд, повинен викликати на місце робіт представника служби руху транспортної магістралі. Цей представник повинен забезпечити припинення руху транспорту на необхідний час або попередити лінійну бригаду про наближення транспорту. Щоб пропустити транспорт, проводи, які заважають руху, слід підняти на безпечну висоту.
10.5.2 Під час виконання робіт у смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах – службою місцевого органу виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».
Для своєчасного попередження водіїв транспорту за узгодженням з Державтоінспекцією керівник робіт виставляє на шосе або дорозі сигнальників, а також встановлює дорожні знаки «Ремонтні роботи».
За необхідності на місце проведення робіт викликається представник Державтоінспекції.
Сигнальники повинні перебувати на відстані 100 м по обидва боки від місця перетинання або зближення ПЛ з дорогами і мати з собою вдень червоні прапорці, а вночі – червоні ліхтарі.

10.6. Обслуговування мереж зовнішнього освітлення
10.6.1 Замінювання ламп і чищення арматури світильників будь-якої конструкції, установлених на опорах всіх типів або на кронштейнах, а також підвішених на тросах, у разі проведення роботи з телескопічної вишки з ізолюючою секцією, слід виконувати за розпорядженням без зняття напруги з проводів.
У світильниках, встановлених нижче фазних проводів на дерев’яних опорах без заземлювальних спусків, цю роботу дозволяється проводити з опори або з приставної драбини, виготовленої з ізоляційних матеріалів.
Ця робота проводиться керівником робіт з одним або кількома членами бригади з групою ІІ.
10.6.2 Заміна ламп та очищення арматури світильників будь-якої конструкції, установлених на дерев’яних опорах із заземлюючими спусками, на залізобетонних та металевих опорах і на кронштейнах, у разі проведення роботи з телескопічної вишки без ізолюючої секції або з опори, приставної драбини з ізоляційних матеріалів виконуються за нарядом із зняттям напруги з усіх підвішених на опорі проводів і обов’язковим їх заземленням.
Підніматися до світильників під час виконання робіт, зазначених у цьому пункті, дозволяється тільки керівнику робіт або члену бригади з групою ІІІ.
10.6.3 Під час роботи на пускорегулюючої апаратурі газорозрядних ламп до відключення її від загальної схеми світильника необхідно заздалегідь від’єднати від мережі живлення провід і розрядити статичні конденсатори (незалежно від наявності розрядних резисторів).
10.7 ІНШІ РОБОТИ.
10.7.1 Від’єднувати та приєднувати заземлюючий спуск до блискавкозахисного троса, ізольованого від землі, слід після попереднього заземлення троса.
10.7.2 На ПЛ допускається переміщення працівників по проводах перерізом не менше 240 мм2 і по тросах перерізом не менше 70 мм2.
У разі переміщення по розщеплених проводах і тросах строп запобіжного пояса слід закріплювати за них, а якщо застосовується спеціальний візок - за візок.
10.8. Обмивання і чищення ізоляторів під напругою
10.8.1 Допускається обмивати гірлянди ізоляторів, опорні ізолятори і фарфорову ізоляцію обладнання, не знімаючи напругу із струмовідних частин, суцільним струменем води з питомою провідністю не вище 1430 мкСм/см для ПЛ і 667 мкСм/см для ВРУ.
Відстань за струменем не повинна бути менша за зазначену в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2. Мінімально допустимі відстані за струменем води між насадкою та ізолятором, що обмивається
Діаметр вихідного отвору насадки, мм
Мінімально допустима відстань за струменем, м
при напрузі ПЛ


до 10 кВ
35 кВ
110,
154 кВ
220 кВ
330 кВ
500 кВ

10
3,0
4,0
5,0
6,0
7,0
8,0

12
3,5
4,5
6,0
8,0
9,0
10,0

14
4,0
5,0
6,5
8,5
9,5
11,0

16
4,0
6,0
7,0
9,0
10,0
12,0


Роботи з обмивання ізоляторів слід виконувати за ПВР або за інструкцією з охорони праці.
Не допускається використовувати для обмивання ізоляторів воду з невідомою електропровідністю.
10.8.2. У разі обмивання ізоляції необхідно заземлювати ствол, цистерну з водою, а також механізми, що застосовуються.
У разі обмивання з телескопічної вишки ствол з насадкою необхідно з’єднати з колискою вишки та рамою автоцистерни гнучким мідним провідником перерізом не менше 25 мм2.
У разі обмивання із землі, телескопічної вишки або із спеціальної металевої площадки, змонтованої на автоцистерні, слід користуватися діелектричними рукавичками.
10.8.3. Не дозволяється під час обмивання, стоячи на землі, доторкатися до машини або механізму, які використовують для обмивання, виходити з кабіни або кузова та входити до них.
Слід вжити заходів щодо запобігання наближенню сторонніх людей до машин та механізмів, які використовуються під час обмивання.
Переносити рукави з водою дозволяється тільки після припинення обмивання.
10.8.4 В ЗРУ чистити ізолятори, не знімаючи напруги із струмовідних частин, слід спеціальними щітками на ізолюючих штангах або пилососом у комплекті з порожнистими ізолюючими штангами з насадками.
Перед початком виконання робіт ізоляційні поверхні штанг слід очистити від пилу. Внутрішню порожнину необхідно систематично очищати від пилу і в процесі чищення.
Чищення слід проводити з підлоги або зі стійких помостів. У цьому разі слід користуватися діелектричними рукавичками.
10.8.5 Роботи з чищення ізоляторів під напругою будь-яким способом слід виконувати за нарядом бригадою з двох працівників.
Роботу повинен виконувати працівник, який має групу ІІІ під наглядом керівника робіт з групою ІV. Ці працівники повинні пройти спеціальне навчання методам безпечного виконання робіт з перевіркою знань і записом у посвідченні про надання права на виконання таких робіт.
10.8.6 Чищення ізоляторів під напругою в ЗРУ дозволяється у разі наявності широких проходів, що дає змогу вільно оперувати пилозбиральними засобами. Робота повинна виконуватися тільки з підлоги або стійких підмостків.


XI ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ПЛ
11.1 Роботи на опорах
11.1.1 Роботи із заміни опор та їх основних конструктивних елементів, монтажу і демонтажу проводів (тросів) слід виконувати за технологічною картою або ПВР, крім вводів до будівель.
11.1.2 Підніматися на опору і працювати на ній дозволяється тільки в тих випадках, коли є повна впевненість в її достатній міцності і стійкості. Необхідність і безпечні засоби укріплення опори визначаються на місці керівником робіт.
Ознаки, за якими слід перевірити стійкість і міцність опори, установлюються інструкцією з експлуатації ПЛ.
11.1.3 Роботи з укріплення опори, механічна міцність і стійкість якої викликає сумніви, виконуються методом закріплення тросів, відтяжок або спеціальних пристроїв для розкріплення на опорі. У цьому разі піднімання на опору не дозволяється. Роботи виконуються з телескопічної вишки або іншого механізму для піднімання людей або з установленої поряд іншої опори.
У разі застосування відтяжок з гаками останні повинні мати запобіжні замки.
11.1.4 Опори, не розраховані на однобічне тяжіння проводів і тросів, які тимчасово піддаються такому тяжінню, необхідно попередньо укріпити для запобігання їх падінню.
Допускається підніматись та перебувати на проміжній опорі без її укріплення у разі, якщо вона піддається однобічному тяжінню не більше одного провода.
11.1.5 Підніматися на опору дозволяється працівникам, які мають право виконання верхолазних робіт.
Працівникам з групою І не дозволяється підніматись на опору на висоту вище 3 м від землі (до ніг працівника).
11.1.6 Під час піднімання на дерев’яну та залізобетонну опору строп запобіжного пояса повинен бути заведений за опору або закріплений за лази, якщо це передбачено їх конструкцією.
Не дозволяється на кутових опорах із штирьовими ізоляторами підніматися і працювати з боку внутрішнього кута і траверс.
Під час піднімання з переходом через траверси необхідно використовувати двостропні запобіжні пояси, переставляючи стропи через перешкоду так, щоб у будь-який момент працівник був закріплений одним із стропів.
Під час роботи на опорі слід використовувати запобіжні пояси і спиратися на обидва кігті (лази) у разі їх застосування.
Під час роботи на опорі працівник повинен розташовуватися так, щоб не випустити з поля зору найближчі проводи, що перебувають під напругою.
11.1.7 У разі заміни деталей опори необхідно унеможливлювати їх зміщення або падіння.
11.1.8 Для заміни одинарних і здвоєних приставок П- і АП-подібних опор слід спочатку замінити приставку на одному стояку опори, закріпити бандажі та втрамбувати землю і тільки тоді почати заміну приставки на іншому стояку. Замінювати здвоєні приставки необхідно почергово.
Під час витягування або опускання приставки працівники повинні бути видалені з котловану.
Способи звалювання та встановлення опори, необхідність та способи її укріплення визначає працівник, який видає наряд.
11.1.9 Під час виконання роботи на ізолюючих підвісках дозволяється переміщуватися по підтримувальних одноланцюгових і багатоланцюгових (з двома і більше гірляндами) підвісках ізоляторів та по натяжних багатоланцюгових підвісках, крім тих, на яких виконується робота.
Працювати на одноланцюговій натяжній підвісці дозволяється із застосуванням спеціальних пристосувань (наприклад, трапів).
11.1.10 Під час виконання роботи на підтримувальній ізолюючій підвісці строп запобіжного пояса необхідно закріпити за траверсу. Якщо довжина стропу недостатня, слід застосовувати закріплені за пояс два страхувальні канати. Один канат прив’язують до траверси, а другий, попередньо заведений за траверсу, страхувальник попускає у міру потреби.
11.1.11 Під час виконання роботи на натяжній ізолюючій підвісці строп запобіжного пояса необхідно закріпити за траверсу або за призначене для цієї мети пристосування.
11.1.12 На підтримуючих та натяжних багатоланцюгових ізолюючих підвісках допускається закріплювати строп запобіжного пояса за одну з гірлянд ізоляторів, на якій робота не проводиться.
Не дозволяється закріплювати строп за гірлянду, на якій виконується робота.
11.1.13 У разі виявлення несправності, що може призвести до розчеплення ізолюючої підвіски, роботу необхідно припинити до усунення дефекту.
11.1.14 Не дозволяється під час піднімання на траверси проводів, тросів або спускання з них, а також у разі натягування їх перебувати на цих траверсах або під ними.
Вибирати схему піднімання вантажу та розміщувати піднімальні блоки слід так, щоб уникнути появи зусиль, які можуть призвести до пошкодження опори.
Не дозволяється перебувати біля опори у тих місцях, над якими виконуються роботи.

11.2 Роботи на опорах із сумісним підвішуванням на них декількох ліній
11.2.1 Під час виконання робіт з опори, телескопічної вишки без ізолюючої секції або іншого механізму для піднімання людей відстань від працівника або від інструментів і пристосувань, що використовуються, до проводів лінії електропередавання, радіотрансляції, телемеханіки, які перебувають під напругою до 1000 В, повинно бути не менше 0,6 м.
11.2.2 Під час виконання робіт, при яких не виключена можливість наближення до проводів ПЛ (електропередавання, зв’язку, радіотрансляції, телемеханіки) на відстань менше 0,6 м, ці проводи слід відключити і заземлити на місці виконання робіт. Відключення виконують працівники, які обслуговують ці лінії. Заземлення на робочому місці цих проводів здійснюється з їх дозволу.
11.2.3 Роботи з перетягування і замінювання проводів на повітряних лініях напругою до 1000 В слід виконувати з відключенням усіх ліній напругою до і понад 1000 В та заземленням з обох боків ділянки робіт.
Роботи слід виконувати за нарядом бригадою у складі не менше двох працівників, керівник робіт повинен мати групу ІV.

11.3 Роботи на ПЛ напругою 6 - 20 кВ з проводами, що мають захисне покриття (ПЛЗП 6 - 20 кВ)
11.3.1 Роботу на проводах ПЛЗП 6 - 20 кВ слід виконувати з відключенням ПЛ.
11.3.2 Відстань від працівників до проводів ПЛ і інших елементів, що з’єднані з проводами, відстань від механізмів і вантажопідіймальних машин до проводів ПЛ повинна бути не менше зазначених у таблиці 5.1 цих Правил. Відстань від проводу із захисним покриттям до дерев повинна бути не менше 0,55 м.
11.3.3 Роботи, що пов’язані із зніманням з проводів дерев, що впали, слід виконувати з відключенням і заземленням ПЛЗП біля комутаційних апаратів.
11.3.4 На ПЛЗП, що перебуває під робочою напругою, дозволяється виконувати роботи із знімання накидів та гілок дерев із застосуванням ізолюючих штанг.

11.4 Роботи на ПЛ напругою 0,38 кВ з проводами, що мають ізолююче покриття (ПЛІП - 0,38 кВ)
11.4.1 Роботи на ПЛІП - 0,38 кВ виконуються з відключенням або без відключення ПЛ.
11.4.2 Роботи з відключенням ПЛІП - 0,38 кВ виконуються за необхідності заміни джгуту проводів цілком, при роз’єднанні або з’єднанні (одного або декількох) проводів на лініях, що проходять у вибухо- і пожежонебезпечних зонах (поблизу бензоколонок, газорозподільних станцій тощо).
Дозволяється відключати не всю лінію, а тільки той провід, на якому необхідно виконувати роботу. Провід після його визначення за маркуванням і перевірки відсутності на ньому напруги, слід відключити з усіх боків, звідки на нього може бути подано напругу, і поставити заземлення на будь-якій ділянці ПЛІП або безпосередньо на цьому приєднанні в РУ, щиті, збірці на призначених для цього місцях. У разі їх відсутності заземлення слід установлювати на жили ПЛІП після їх від’єднання від комутаційного апарату.
11.4.3 Без зняття напруги на ПЛІП виконуються роботи згідно з переліком, який визначається і затверджується технічним керівником підприємства (відповідальним за електрогосподарство). Такі роботи виконуються за технологічними картами або за спеціальними інструкціями.
11.4.4 Під час виконання робіт без зняття напруги на самонесучих ізольованих проводах з незаізольованим нульовим проводом слід заізолювати нульовий провід і металеву арматуру за допомогою ізоляційних накладок та ковпаків.
11.4.5 Не дозволяється виконувати роботи на ПЛІП – 0,38 кВ без зняття напруги у разі:
пошкодження на ПЛ, якщо ліквідувати це пошкодження неможливо без порушення технології робіт;
відсутності або пошкодженні технічних засобів і засобів захисту;
під час дощу, снігопаду, густого туману, ожеледі на опорі (якщо є необхідність підніматися на опори);
інших обставин, що загрожують безпеці робіт.
11.4.6 Роботи на ПЛІП – 0,38 кВ без зняття напруги слід виконувати за нарядом та технологічною картою із застосуванням електpозахисних засобів. Дозволяється видавати один наряд для робіт на декількох ПЛ з почерговим оформленням допуску на кожне робоче місце.
11.4.7 Бригада, що виконує роботи без зняття напруги, повинна мати у своєму складі не менше двох працівників – керівника робіт з групою ІV і члена бригади з групою ІІІ.

11.5 Роботи у прольотах перетинання з діючою повітряною лінією електропередавання, на одному відключеному колі багатоколової повітряної лінії електропередавання; пофазний ремонт
11.5.1 В прольотах перетинання на ПЛ і ВРУ для замінювання проводів, ізоляторів і арматури, розташованих нижче проводів, що перебувають під напругою, з обох боків від місця перетинання через проводи, які замінюються, необхідно перекинути канати з рослинних або синтетичних волокон із закріпленням їхніх кінців за якорі, конструкції тощо. Канати слід вибирати мінімальної довжини, натягуючи їх без послаблення. Піднімання проводу слід здійснювати плавно, без ривків для запобігання підсіканню розташованих вище проводів, що перебувають під напругою.
Лебідки і сталеві канати, які використовуються під час роботи, мають бути заземлені.
11.5.2 Під час розкочування провід кожного барабана має бути заземлений. У разі розкочування з розкочувального візка заземлювати слід нерухомий кінець проводу.
Під час розкочування з барабана, установленого на одному місці, провід заземлюється приєднанням його кінця до втулки барабана, а вал барабана – до заземлювача або на опорі, найближчій до барабана.
11.5.3 Перед початком монтажних робіт (візировка, натяжка, перекладка з роликів у затискачі) розкочений провід заземлюється у двох місцях: біля початкової анкерної опори поблизу натяжного затискача і на кінцевій опорі, через яку проводиться натягування. Крім того, заземлення встановлюється на провід на кожній проміжній опорі, де проводиться робота.
11.5.4 Під час роботи на проводах, що виконується з телескопічної вишки (підйомника), робоча площадка вишки має бути з’єднана за допомогою спеціальної штанги для перенесення потенціалу гнучким мідним провідником перерізом не менше 10 мм2 з проводом, а сама вишка заземлена. Провід у цьому разі слід заземлити на найближчій опорі або в прольоті.
Не дозволяється заходити в кабіну вишки і виходити з неї, а також доторкатися до корпусу вишки, стоячи на землі після з’єднання площадки телескопічної вишки з проводом.
11.5.5 Під час виконання роботи на проводах ПЛ у прольоті перетинання з іншою ПЛ, що перебуває під напругою, заземлення необхідно встановлювати на тій опорі, на якій проводиться робота.
Якщо в цьому прольоті підвішуються або замінюються проводи, то з обох боків від місця перетинання мають бути заземлені проводи – як той, що підвішується, так і той, що замінюється.
11.5.6 Після закінчення монтажних робіт в анкерному прольоті проводи заземлюються на початковій анкерній опорі та на одній з проміжних опор. Не допускається заземлювати проводи на кінцевій анкерній опорі змонтованого анкерного прольоту для запобігання ураження людей, що працюють на наступному анкерному прольоті, грозовими розрядами на проводи вже готової ділянки.
11.5.7 З’єднання шлейфів на анкерній опорі проводиться тільки після закінчення монтажних робіт у суміжних з цією опорою анкерних прольотах.
11.5.8 У прольотах перетинання на ПЛ і ВРУ роботи на проводах і тросах, на ізоляторах і арматурі, розташованих вище проводів, що перебувають під напругою, слід проводити за технологічними картами або ПВР, у яких повинні передбачатися заходи щодо запобігання опусканню проводів на відстань меншу за вказану в таблиці 5.1 цих Правил.
11.5.9 Після з’єднання шлейфів на анкерних опорах змонтованої ділянки ПЛ проводи заземлюються на початковій анкерній опорі і на одній з проміжних опор.
Заземлювати ці проводи на кінцевій анкерній опорі не дозволяється.
11.5.10 На відключеному колі багатоколових ПЛ з вертикальним розташуванням кіл одне над одним можна працювати тільки за умови, що це коло підвішене нижче від кіл, що перебувають під напругою. Замінювати і регулювати проводи відключеного кола не дозволяється.
11.5.11 Під час роботи на одному відключеному колі багатоколової ПЛ з горизонтальним розташуванням кіл на стійках опор мають бути вивішені червоні прапорці з боку кіл, які залишилися під напругою. Прапорці вивішують на висоті 2 - 3 м від землі керівник робіт з членом бригади, що має групу ІІІ.
11.5.12 Не дозволяється підніматись на опору з боку кола, що перебуває під напругою, а також переходити на ділянки траверс, які підтримують це коло. Підніматись на опору, яка має степ-болти, дозволяється незалежно від того, під яким колом лінії вони розташовані. Якщо степ-болти розташовані з боку кіл, що залишилися під напругою, підніматись на опору слід під наглядом керівника робіт, який перебуває на землі, або члена бригади з групою ІІІ.
11.5.13 Під час роботи з опор на проводах відключеного кола багатоколової ПЛ, решта кіл якої перебуває під напругою, заземлення необхідно встановлювати на кожній опорі, на якій проводяться роботи.
11.5.14 Пофазний ремонт ПЛ слід виконувати тільки з дозволу керівництва підприємства в кожному окремому випадку. Перед видаванням дозволу на підготовку робочого місця і на допуск до роботи слід звернути особливу увагу на правильність визначення фази лінії, яку готують до роботи. Щоб уникнути помилок, фазу слід визначати подвійною позначкою (наприклад, номером та кольором).
11.5.15 У разі виконання пофазного ремонту ПЛ 35 кВ і вище провід відключеної фази необхідно заземлити тільки на робочому місці без заземлення його в РУ електростанцій і підстанцій. У цьому разі наближатись до проводів фаз, що залишились під напругою, на відстань, меншу за зазначену у таблиці 5.1 цих Правил, забороняється.
11.5.16 Під час пофазного ремонту заземлення повинне бути подвійним і складатися з двох окремих, установлених паралельно заземлень.
Працювати на проводі дозволяється не далі ніж за 20 м від встановленого заземлення.
У разі одночасної роботи кількох бригад відключений провід має бути роз’єднаний на електрично не зв’язані ділянки. Кожній бригаді виділяється окрема ділянка, на якій встановлюється одне подвійне заземлення.
11.5.17 Під час пофазного ремонту ПЛ 110 кВ і вище для локалізації дугового розряду перед установленням або зняттям заземлення провід має бути попередньо заземлений за допомогою штанги з дугогасним пристроєм. Заземлюючий провід штанги має бути заздалегідь приєднаний до заземлювача. Ця штанга може бути знята лише після встановлення (або зняття) переносного заземлення.
11.5.18 Не дозволяється під час пофазного ремонту на ПЛ з горизонтальним розташуванням фаз переходити на ділянки тих траверс, що підтримують проводи фаз, які перебувають під напругою.



XII КАБЕЛЬНІ ЛІНІІ

12.1 Земляні роботи
12.1.1 Усі земляні роботи, які виконуються під час розробки ґрунтів у траншеях, котлованах і приямках, проводяться відповідно до вимог будівельних норм і цих Правил.
12.1.2 Перед риттям траншей чи котлованів для кабелів необхідно заздалегідь отримати письмовий дозвіл на виконання робіт від підприємства, організації, цеху, на території яких передбачається проводити земляні роботи, і вказівки про точне місце розташування наявних споруд: газових, водопровідних, зв’язку та інших комунікацій.
У разі проведення земляних робіт поблизу цих споруд і в охоронній зоні комунікацій необхідно виконувати умови робіт, указані підприємствами – власниками комунікацій.
12.1.3 Проведення розкопувань землерийними машинами допускається на відстані не меншій ніж 1 м і використання клина – молота та аналогічних ударних механізмів на відстані не меншій, ніж 5 м від кабелю.
Під час виконання земляних робіт над кабелями застосування пневматичного інструменту для розпушування ґрунту і землерийних машин для його виймання, а також ломів і кирок допускається тільки на глибину, на якій до кабелів залишається шар ґрунту, не менший 0,3 м.
Подальше виймання ґрунту має проводитися лопатами.
Перед початком цієї роботи під наглядом представника організації, що експлуатує кабелі і керівника робіт, має бути проведене контрольне розкриття ґрунту для уточнення розташування і глибини прокладання кабелів і встановлена тимчасова огорожа для визначення межі роботи землерийних механізмів.
12.1.4 У зимовий час виймання ґрунту лопатами можна розпочинати тільки після його відігрівання. У цьому разі наближення джерела тепла до кабелів допускається не ближче ніж на 15 см.
12.1.5 У разі виявлення під час проведення земляних робіт не зазначених на планах і схемах кабелів, трубопроводів, підземних споруд тощо необхідно призупинити роботи. Керівник робіт повинен повідомити про це працівнику, який видав наряд.
12.1.6 За появи шкідливих газів роботи мають бути негайно припинені, а робітники виведені з небезпечних місць до виявлення джерела загазування і його усунення. Подальше проведення земляних робіт за появи шкідливих газів допустиме лише за наявності індикаторів для визначення газу і забезпечення працівників протигазами. Працівники мають бути проінструктовані про порядок виконання робіт у таких умовах.
12.1.7 Під час копання траншей у слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, їх стінки мають бути надійно укріплені.
У сипучих ґрунтах роботи можна вести без укріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту.
12.1.8 У ґрунтах природної вологості за відсутності ґрунтових вод і розташованих поблизу підземних споруд риття котлованів і траншей з вертикальними стінками без укріплення дозволяється на глибину не більше ніж:
1 м – у насипних, піщаних і гравійних ґрунтах;
1,25 м – у супісках;
1,5 м – у суглинках і глинах;
2 м – у особливо щільних ґрунтах.
У щільних зв’язаних ґрунтах траншеї з вертикальними стінками копати роторними і траншейними екскаваторами без укріплення допускається на глибину не більшу, ніж 3 м.
У цих випадках спускання людей у траншеї забороняється. У місцях траншеї, де необхідне перебування людей, мають бути влаштовані укріплення або виконані укоси.
Узимку розробка ґрунту (крім сухого) на глибину промерзання допускається без укріплення.
12.1.9 За умов, що відрізняються від наведених у пункті 12.1.8 глави XII цих Правил, котловани і траншеї розробляються з укосами без укріплення або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту.
12.1.10 Найбільша крутість укосів котлованів і траншей, які розробляються без укріплення на глибину, що перевищує зазначену в пункті 12.1.8, глави XII наведено в таблиці 12.1.

Таблиця 12.1.
Ґрунт
Глибина виймання, м


до 1,5
від 1,5 – до 3,0


Кут між напрямом відкосу і горизонталлю, градус
Відношення висоти відкосу до його основи
Кут між напрямом відкосу і горизонталлю, градус
Відношення висоти відкосу до його основи

Насипний природної вологості
76
1 : 0,67
45
1 : 1

Піщаний і гравійний вологий (ненасипний)
63
1 : 0,5
45
1 : 1

Глинястий: Супісок
76
1 : 0,25
56
1 : 0,67

Суглинок
90
1 : 0
63
1 : 0,5

Глина
90
1 : 0
76
1 : 0,25

Лесовидний Сухий
90
1 : 0
63
1 : 0,5


12.1.11 Вертикальні стінки котлованів і траншей глибиною до 3 м укріплюються відповідно до вимог, зазначених у таблиці 12.2.
Таблиця 12.2.
Ґрунтові умови
Глибина траншеї, м
Щити

Ґрунти зв’язні природної вологості за відсутності або незначного припливу ґрунтових вод
До 3
З просвітами

Такі самі
3 – 5
Суцільні

Ґрунти піщані та інші підвищеної вологості
Незалежно від глибини
Суцільні


Примітка. У разі сильного припливу ґрунтових вод і можливому винесенні ґрунту застосовується шпунтове огородження.

12.1.12 Укріплення котлованів і траншей глибиною до 3м має бути інвентарним і виконуватися за типовими проектами.
12.1.13 Дощані кріплення котлованів і траншей розбираються знизу вгору в міру засипання ґрунту.
Кількість дощок кріплення, що одночасно вилучається по висоті, має бути не більше трьох, а в сипучих і нестійких ґрунтах – не більше однієї. У міру вилучення дощок розпірки переставляються, у цьому разі існуючі розпірки вилучаються тільки після встановлення нових.
12.1.14 Під час копання ям, траншей та котлованів будівельні матеріали і земля, що викидається з траншей та котлованів, по змозі розміщується у межах огородженого місця або осторонь від нього, але так, щоб не заважати рухові транспорту і пішоходів.
12.1.15 Місце, де проводиться копання котлованів, траншей або ям, огороджується з установленням попереджувальних написів і знаків, а в нічний час на огородженні встановлюється сигнальне освітлення.
12.1.16 Для пішоходів і проїзду транспорту через траншеї перекидаються містки відповідної вантажопідйомності.

12.2 Підвішування кабелів і муфт

12.2.1 Розкриті муфти слід закріплювати на міцній дошці, підвішеній за допомогою дроту або троса до перекинутих через траншею брусів і закривати коробами. Одна із стінок короба повинна зніматися і закріплюватися без цвяхів.
12.2.2 Не дозволяється використовувати для підвішування кабелів сусідні кабелі, трубопроводи тощо.
12.2.3 Кабелі необхідно підвішувати, не допускаючи їх зміщення.
12.2.4 На короби, що закривають відкопані кабелі, слід вивішувати плакат «Стій! Напруга!».

12.3 Розкривання муфт, розрізання кабелю
12.3.1 Перед розкриванням муфт або розрізанням кабелю необхідно впевнитися у тому, що робота буде виконуватися на кабелі, який підлягає ремонту, що цей кабель відключено і вжито інших технічних заходів, необхідних для допуску до робіт на ньому.
12.3.2 На робочому місці визначати кабель, що підлягає ремонту, слід таким чином:
у разі прокладання кабелю в тунелі, колекторі, каналі та інших кабельних спорудах або по стінках будівель – простеженням, звірянням розкладки з кресленням та схемами, перевіркою за бирками;
у разі прокладання кабелю у землі – звірянням його розміщення з кресленнями прокладання. З цією метою слід попередньо викопати контрольну траншею (шурф) упоперек пучка кабелів, яка дає змогу бачити всі кабелі.
12.3.3 У всіх випадках, коли відсутнє видиме пошкодження кабелю, слід застосовувати кабелепошукові апарати.
12.3.4 Перед розрізуванням кабелю або розкриванням з’єднувальної муфти необхідно переконатися у відсутності напруги за допомогою спеціального пристосування. Це пристосування повинно забезпечити проколювання або розрізування броні і оболонки кабелю до жил із замиканням їх між собою і заземленням. Спеціальне пристосування, як правило, повинно бути з дистанційним керуванням.
У тунелях, колекторах, колодязях та інших кабельних спорудах застосовувати спеціальні пристосування без дистанційного керування не допускається.
12.3.5 Для заземлення спеціального дистанційного пристосування слід застосовувати заземлювач, заглиблений у ґрунт на глибину не менше 0,5м.
12.3.6 Якщо внаслідок пошкоджень кабелю залишилися відкритими всі струмовідні жили, відсутність напруги можна перевіряти безпосередньо покажчиком напруги без проколювання кабелю.
12.3.7 У разі використання пристосування для проколу кабелю у вигляді ізолюючої штанги необхідно застосовувати спеціальний металевий захисний екран.
Для проколювання кабелю слід надівати діелектричні рукавички та захисні окуляри і взувати діелектричне взуття. У цьому разі стояти слід на ізолюючій основі, якомога далі від кабелю, що проколюється.
Проколювання кабелю повинні здійснювати два працівники: допускач та керівник робіт; один з них безпосередньо проколює кабель, а другий контролює. У разі, коли керівник робіт суміщає обов’язки допускача, другим працівником може бути працівник з групою ІV.
12.3.8 На внутрішніх кабельних лініях електростанцій та підстанцій, де довжина та спосіб прокладання кабелів дають змогу, користуючись кресленням, бирками, кабелепошуковим апаратом, точно визначити кабель, що підлягає ремонту, допускається за рішенням працівника, який видав наряд, не проколювати кабель перед його розрізуванням або розкриванням муфти.
У цьому разі розрізувати кабель слід заземленим інструментом, надівши діелектричні рукавички і захисні окуляри та стоячи на ізолюючій основі.

12.4 Розігрівання кабельної маси і заливання муфт

12.4.1 Кабельну масу для заливання муфт слід розігрівати в спеціальному металевому посуді з кришкою і носиком.
Не дозволяється підігрівати нерозкриті банки з кабельною масою.
12.4.2 Під час заливання кабельної маси належить надівати брезентові рукавиці та захисні окуляри.
12.4.3 Розігрівати і переносити ківш або казанок з припоєм, а також посуд з кабельною масою слід в брезентових рукавицях і захисних окулярах. Рукави одягу зав’язуються біля зап’ястя поверх рукавиць або використовуються рукавиці довжиною до ліктя. Не дозволяється передавати казанок або ківш з припоєм чи посуд з масою з рук у руки: під час передачі необхідно ставити їх на землю або міцну основу.
12.4.4 Перемішувати розплавлену масу слід металевою мішалкою, а знімати нагар з поверхні розплавленого припою – ложкою. Мішалка і ложка перед використанням підігріваються. Попадання вологи в гарячу масу неприпустиме.
12.4.5 У холодну пору року з’єднувальні та кінцеві муфти перед заливанням масою слід прогріти.
12.4.6 Розігрівання кабельної маси в кабельних колодязях, тунелях, колекторах забороняється.

12.5 Прокладання, перекладання кабелів і перенесення муфт
12.5.1 Під час перекочування барабана з кабелем необхідно вжити заходів проти захоплення одягу працівників частинами барабана, що виступають. Барабан з кабелем дозволяється перекочувати тільки на горизонтальній поверхні по твердому ґрунту або міцному настилу.
12.5.2 Кабелі, порожні барабани, механізми, пристосування та інструмент слід розміщувати не ближче ніж 1м від краю траншеї.
12.5.3 Розкочувати кабель з барабанів дозволяється за наявності гальмівного пристосування.
12.5.4 Під час ручного прокладання кабелю кількість працівників має бути такою, щоб на кожного припадала ділянка кабелю, маса якого не перевищує встановлену норму. Працювати слід у брезентових рукавицях.
12.5.5 Під час прокладання кабелю забороняється стояти в середині кутів повороту, а також підтримувати кабель вручну на поворотах траси. З цією метою встановлюються кутові ролики.
12.5.6 Для прогрівання кабелів електричним струмом слід застосувати напругу не вище 380 В.
12.5.7 Перекладати кабелі і переносити муфти можна тільки після того як з них знято напругу і встановлено заземлення.
12.5.8 Перекладання кабелів, що перебувають під напругою, допускається за необхідності із виконанням таких вимог:
кабель, що перекладається, повинен мати температуру не нижче від 5(С;
муфти на ділянці кабелю, що перекладається, мають бути жорстко закріплені хомутами на дошках;
працювати слід в діелектричних рукавичках, зверху рукавичок надіваються брезентові рукавиці;
роботу повинні виконувати працівники, які мають досвід роботи прокладання кабелів, під керівництвом особи із складу адміністративно-технічних працівників з групою V, під час перекладання кабелів напругою до 1000 В – з групою ІV.

12.6 Роботи на кабельних лініях, розташованих у підземних спорудах

12.6.1 Роботу в підземних кабельних спорудах, де можлива поява шкідливих газів, а також огляд із спусканням в колодязь повинні виконувати за нарядом не менше трьох працівників, з яких два – страхувальники. Між працівниками, що виконують роботи, і страхувальниками повинен бути встановлений зв’язок. Керівник робіт повинен мати групу ІV.
У колодязі може перебувати і працювати одна особа з групою ІІІ із застосуванням запобіжного пояса із страхувальним канатом, що відповідає вимогам ГОСТ 12.4.107(розділ II, п.12.6.6). Запобіжний пояс повинен мати наплічні ремені, перехрещені за спиною, з кільцем на перехресті для закріплення каната. Другий кінець каната повинен тримати один із страхувальників.
12.6.2 Огляди в підземних спорудах, що не належать до газонебезпечних та роботи (прибирання, фарбування кабелів, будівельний ремонт та ін.) повинні проводити не менше як два працівники за розпорядженням.
12.6.3 У кожному цеху (районі, дільниці) необхідно мати затверджений перелік газонебезпечних підземних споруд. З цим переліком слід ознайомити працівників, які обслуговують такі споруди.
Усі газонебезпечні підземні споруди слід позначати на схемі. Люки і двері газонебезпечних приміщень повинні надійно зачинятися і мати відповідні знаки.
12.6.4 До початку та під час виконання робіт у підземній споруді слід забезпечити природну або примусову вентиляцію і перевірку кількості кисню у повітрі, яка повинна становити не менше 20 %.
Природна вентиляція створюється відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків для спрямування повітряних потоків.
Примусова вентиляція забезпечується вентилятором або компресором протягом 10-15 хв до повного обміну повітря в підземній споруді за допомогою рукава, що опускається вниз і не досягає дна на 0,25 м.
Не дозволяється застосовувати для вентиляції балони із стисненими газами.
12.6.5 Починати роботу в підземних спорудах слід після перевірки їх на загазованість. Перевірку повинні проводити працівники, навчені користуванню приладами. Список цих працівників затверджується наказом по підприємству.
Не дозволяється перевіряти відсутність газів за допомогою відкритого вогню.
Вимоги щодо перевірки на загазованість необхідно вказати в рядку «Окремі вказівки» наряду.
12.6.6 Перед початком виконання робіт в колекторах та тунелях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, останню слід привести в дію на термін, що визначається місцевими умовами. Відсутність газу в цьому разі можна не перевіряти.
12.6.7 Під час виконання роботи у колекторах та тунелях слід відкрити два люки або двоє дверей у таких місцях, щоб ті, що працюють, перебували між ними. До початку роботи члени бригади повинні бути ознайомлені з планом евакуації з підземної споруди у разі непередбачених обставин.
12.6.8 Для відкривання колодязів необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскроутворення, а також запобігати ударам кришки об горловину люка.
Біля відкритого люка колодязя слід установити попереджувальний знак або встановити огородження.
12.6.9 Під час проведення робіт у колодязях розпалювати паяльні лампи, встановлювати балони з пропан-бутаном, розігрівати суміші для заливання муфт і припій слід на поверхні, поза межами колодязя.
Опускати в колодязь розплавлений припій та розігріті суміші для заливання муфт слід у спеціальному закритому посуді, підвішеному за допомогою карабіна до металевого тросика. Опускати посуд із сумішами в колодязь необхідно після виведення з нього всіх працівників.
У разі проведення вогневих робіт необхідно застосовувати щити з негорючого матеріалу, що обмежують поширення полум’я, та вживати заходів щодо запобігання виникненню пожеж.
Для гасіння пожеж має бути напоготові покривало з негорючого, теплоізолюючого полотна, грубововняної тканини або повсті.
12.6.10 У колекторах, тунелях, кабельних півповерхах та в інших приміщеннях, у яких прокладені кабелі, під час виконання робіт з використанням пропан-бутану сумарна місткість балонів, що є у приміщенні, не повинна перевищувати 5 л.
Після закінчення робіт необхідно винести балони з газом, а приміщення провентилювати.
12.6.11 Під час пропалювання кабелю працівники повинні перебувати поза межами колодязів, тунелів та колекторів.
Усі роботи на кабелях під час їх пропалювання слід припинити. Після пропалювання, щоб запобігти пожежі, необхідно оглянути кабелі.
12.6.12 Перед допуском до робіт та проведенням огляду кабельних півповерхів та тунелів пристрої протипожежного захисту необхідно перевести з автоматичного режиму на дистанційне керування і на ключі керування вивісити плакат «Не включати! Працюють люди».
12.6.13 Забороняється палити в колодязях, колекторах та тунелях, а також поблизу відкритих люків.
12.6.14 У разі проведення тривалих робіт у колодязях, колекторах та тунелях тривалість перебування в них, залежно від умов виконання робіт, визначає працівник, який видає наряд.
12.6.15 У разі появи газу роботу в підземних спорудах необхідно припинити, працівників вивести з небезпечної зони до виявлення джерела загазованості та його усунення.
Для витиснення газів необхідно застосовувати примусову вентиляцію.
12.6.16. Освітлення робочих місць у колодязях і тунелях повинно забезпечуватися переносними світильниками напругою 12 В або акумуляторними ліхтарями у вибухозахищеному виконанні.


XIII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИПРОБУВАННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ
13.1 Електроустаткування випробувальних станцій і лабораторій
13.1.1 Вимоги цього підрозділу поширюються на працівників, що експлуатують електричне устаткування випробувальних станцій, електровимірювальних лабораторій підприємств, науково-дослідних організацій, у тому числі і навчальних лабораторій.
13.1.2 Експлуатація випробувальних установок здійснюється спеціально підготовленими електротехнічними працівниками відповідно до вимог цих Правил.
У разі випробування однотипних виробів (діелектричних рукавичок, діелектричного взуття тощо) у стаціонарних випробувальних установках допускається експлуатація цих установок електротехнологічними працівниками, які пройшли відповідну підготовку.
13.1.3 Пересувні і стаціонарні випробувальні установки повинні відповідати таким вимогам:
випробувальна установка має бути розділена на два відділи, в одному відділі розміщується апаратура напругою до 1000 В і перебуває оператор, що керує установкою, у другому - усе устаткування та струмовідні частини напругою понад 1000 В;
двері у відділ установки з устаткуванням напругою понад 1000 В повинні мати електричне блокування, що забезпечує зняття напруги понад 1000 В під час відкривання дверей і світлову сигналізацію, яка автоматично включається, коли вивід випробувальної установки перебуває під напругою.
13.1.4 Для отримання випрямленого струму підвищеної напруги слід, як правило, застосовувати напівпровідникові перетворювачі.
Кенотронні випробувальні установки слід експлуатувати згідно з «Типовою інструкцією» (розділ II, п.7), що передбачає заходи щодо захисту працівників, які обслуговують кенотронні установки, від шкідливої дії рентгенівського випромінювання.
13.1.5 Випробувальні поля, що призначені для випробувань із застосуванням проточної води, слід забезпечити водостоками. Під час випробувань масло-наповненого обладнання слід влаштовувати масловідводи і вжити заходів проти розтікання масла.
13.1.6 На випробувальній станції і в лабораторії повинен бути комплект схем випробувальних стендів. Усі елементи повинні мати чітке маркування згідно зі схемами і кресленнями.
13.1.7 Усі зміни в схемах постійних електричних з’єднань випробувальної станції і лабораторії можуть виконуватись тільки з дозволу працівника, відповідального за установку, і мають відображуватись на кресленнях і схемах.
13.1.8 Випробувальні поля повинні бути захищені постійними і тимчасовими огородженнями для запобігання випадкового доторкання до неізольованих або ізольованих струмовідних частин.
13.1.9 Відстані від струмовідних частин випробувального устаткування та об’єктів випробування до заземлених постійних огороджень і частин, а також від стінок мають бути не меншими:
1) для імпульсних напруг:
до 100 кВ - 0,5 м; до 1000 кВ - 2,5 м;
до 150 кВ - 0,75 м; до 1500 кВ - 4,5 м;
до 400 кВ - 1,0 м; до 2000 кВ - 5,0 м;
до 500 кВ - 1,5 м; до 2500 кВ - 6,0 м;

2) для напруг промислової частоти (ефективні значення) і постійного струму:
до 6 кВ - 0,17 м; до 100 кВ - 1,0 м;
до 10 кВ - 0,23 м; до 250 кВ - 1,5 м;
до 20 кВ - 0,3 м; до 400 кВ - 2,5 м;
до 50 кВ - 0,5 м; до 800 кВ - 4,0 м.
Відстань від тимчасових огороджень повинна бути вдвічі більшою вищезазначених величин.
13.1.10 Постійні огородження, відкриті зверху, повинні бути висотою не нижче 1,7 м, а тимчасові огородження (щити, ширми, ізолюючі накладки і огородження-клітки), виготовлені з ізоляційних матеріалів - не нижче 1,8 м.
У разі проведення випробувань, під час яких допускається перебування людей у середині огородження, двері постійних огороджень випробувальних полів повинні відчинятись назовні або розсуватися.
Замки дверей мають бути такими, що самі замикаються, а двері - відчинятися з середини без ключа за допомогою рукоятки.
13.1.11 Пульти керування, установлені у виробничих приміщеннях, слід огородити. Пульти керування випробувальних станцій і лабораторій допускається не обгороджувати, якщо вони розташовані в окремих приміщеннях.
13.1.12 У разі влаштування проходів під пунктами підключення, їх струмовідні частини слід огороджувати знизу стаціонарними сітками або під час випробувань - переносними огородженнями.
13.1.13 В разі використання відкрито встановлених кенотронних ламп мають бути передбачені заходи захисту працівників від шкідливого впливу рентгенівського випромінювання металевими екранами товщиною не менше 0,5 мм.
13.1.14 Огородження випробувального поля, установок і стендів повинні мати двері, оснащені блокуванням, сигналізацією і застережними плакатами.
13.1.15 Блокування огородження випробувального поля має задовольняти такі вимоги:
у разі відчинення дверей повинна повністю зніматись напруга з випробувального поля (стенда);
за відчинених дверей повинно бути неможливим подавання напруги на випробувальне поле (стенд).
13.1.16 Подавання напруги на випробувальне поле повинне супроводжуватись звуковим або світловим сигналом.
13.1.17 Під час випробувань, що проводяться на випробувальному полі, яке не має зверху огородження, слід передбачати блокування або вжити заходів, що унеможливлюють проходження крюка крана над випробувальним полем за ймовірності електричного перекриття з випробувального поля на крюк.
13.1.18 На випробувальному стенді слід передбачити можливість відключення всіх джерел живлення загальним комутаційним апаратом. Особливу увагу слід звернути на можливість зворотньої трансформації напруги.
13.1.19 Трансформатори для випробування електричної міцності ізоляції слід забезпечувати автоматичними вимикачами для зняття напруги в разі пробиття ізоляції і високоомним резистором для обмежування струму КЗ.
13.1.20 Для безпеки слід керуватись підвищеними нормами освітлення:
шкали вимірювальних приладів - 150 лк;
комутаційна апаратура - 100 лк;
випробуваний об’єкт - 50 лк.
На випробувальній станції і в лабораторії слід передбачити аварійне освітлення.
13.1.21 Біля дверей випробувальних полів установлюються ліхтарі світлового сигналу і застережні плакати.
13.1.22 Пульт керування випробувальної станції має бути розміщений таким чином, щоб випробувальне поле перебувало в зоні прямої видимості особи, що проводить випробування.
Якщо у виробничих умовах цю вимогу виконати неможливо, має бути передбачений телефонний зв’язок і попереджувальна звукова сигналізація.
13.1.23 Пульти керування випробувальних станцій і лабораторій слід забезпечувати сигнальними лампами, включеними в коло:
- апаратів, які подають напругу на пульти керування;
- блокування дверей огороджень випробувальних полів.
13.1.24 Металеві корпуси всього устаткування слід заземлювати. Якщо за умовами випробувань прилад або об’єкт випробування заземленню не підлягає, то його слід обгородити.
13.1.25 Випробувальні установки, призначені для випробування засобів з великою ємністю, а також їх елементи (кабелі, конденсатори) слід забезпечувати пристроями для зняття залишкового заряду.
13.1.26 У схемах імпульсних генераторів напруги і струму, каскадних генераторів постійного струму слід передбачати пристрої автоматичного заземлювання під час зняття напруги.
13.1.27 Розставлення і зняття переносних огороджень проводяться тільки за розпорядженням керівника робіт.
Складання схеми слід проводити тільки за умови повного зняття напруги з пунктів підключення установки.
13.1.28 Перед початком випробувань керівник робіт зобовязаний перевірити:
- правильність складання схеми;
- наявність і надійність заземлень всіх елементів схеми;
- наявність захисних засобів;
- дію сигналів і блокувань;
- відсутність людей на випробувальному полі, якщо їх присутність не передбачена програмою випробувань.
Присутність працівників на випробувальному полі допускається тільки за умови особистого нагляду керівника робіт за їх діями.
13.1.29 Перед подачею випробувальної напруги на випробувальне поле оператор повинен подати попереджувальний звуковий сигнал і оголосити усно: «Подаю напругу» та пересвідчитись, що його почули.
13.1.30 Проведення випробувань у разі несправного блокування або сигналізації забороняється.
13.1.31 Переносні кабелі і проводи, що застосовуються для приєднання обладнання та виробів, які випробовуються, і складання тимчасових схем, повинні підлягати періодичному зовнішньому огляду і за необхідності випробовуватись. Проводи і кабелі, що використовуються, слід забезпечити наконечниками.
13.1.32 Працівники випробувальної станції, лабораторії повинні знати місцезнаходження вимикача (рубильника, кнопки) аварійного зняття напруги зі всієї випробувальної станції і кожного стенда.
13.1.33 У колі живлення випробувальних електроустановок повинно бути не менше двох розривів, у тому числі один видимий.
Високовольтний вивід випробувального трансформатора, під час складання випробувальної схеми, слід заземлити включанням заземлюючих ножів у стаціонарних установках або встановленням гнучкого заземлюючого провідника за допомогою штанги в тимчасових схемах.
13.1.34 Роботи на випробувальній станції, у лабораторії, пересувними випробувальними установками проводяться:
- за затвердженими програмами (інструкціями) в порядку поточної експлуатації - масові контрольні випробування;
- за розпорядженням начальника випробувальної станції, лабораторії - із записом в журналі;
- за нарядами - в діючих електроустановках;
- у порядку виконання наукових досліджень (за спеціальною програмою);
- у порядку виконання навчальної роботи.
13.1.35 Перелік робіт, які проводяться за типовими програмами, самі програми затверджуються керівником підприємства, навчальні роботи - керівництвом кафедри, методичною комісією за фахом або предметною комісією.
13.1.36 Працівникам, які проводять випробування, не дозволяється залишати робоче місце до закінчення випробувань без дозволу керівника робіт, у тому числі і викладача.
13.1.37 Перебування сторонніх осіб на території випробувальної станції, лабораторії допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за електроустановку під наглядом особи, яка має групу ІІІ.
13.1.38 Особи, що навчаються і проводять роботи в навчальних лабораторіях з подачею напруги понад 1000 В, мають допускатися до роботи тільки після проведення інструктажу з особистим розписом у журналі інструктажу з охорони праці.
13.1.39 Кількість осіб, що навчаються, які одночасно виконують роботи під керівництвом викладача в навчальних лабораторіях з використанням напруги понад 1000 В, має бути не більше 8 чоловік на кожного викладача.
Вимірювання діелектричних втрат в ізоляції та роботи з високовольтним осцилографом і мостами слід проводити з дотриманням заходів безпеки, що передбачені заводською інструкцією.
13.1.40 Усі електричні та механічні випробування електроустаткування і апаратів (електричні машини, трансформатори, ізолятори, кабелі тощо) слід проводити згідно з інструкцією, яка передбачає заходи захисту працівників від ураження електричним струмом та іншої виробничої небезпеки.
13.1.41 Приєднування на клемах машин, що випробовуються, слід проводити після їх повного відключення і зупинки.
13.1.42 Місце постійного перебування оператора випробувальної установки повинне мати ізольовану основу або бути забезпеченим ізольованою підставкою.

13.2 Випробування з подаванням підвищеної напруги від стороннього джерела
13.2.1 До проведення випробувань слід допускати лише тих працівників, які пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем, методик випробувань та цих Правил і мають практичний досвід з проведення випробувань в умовах діючих електроустановок, одержаний у період стажування під керівництвом досвідченого працівника протягом не менше одного місяця. Вказана перевірка проводиться одночасно з перевіркою знань цих Правил у ті самі терміни і тією самою комісією з включенням до її складу спеціаліста з випробувань устаткування з групою V для перевірки знань працівників, які проводять випробування в електроустановках понад 1000 В і з групою ІV для перевірки знань працівників, які проводять випробування в електроустановках до 1000 В. Працівникам, допущеним до проведення випробувань, робиться відповідний запис у посвідченні.
13.2.2 Випробування електрообладнання, у тому числі і поза електроустановками (у недіючих електроустановках, на складах, території підприємства, у полі тощо), які проводяться з використанням пересувної випробувальної установки, слід виконувати за окремим нарядом на випробування. Наряд на випробування видає працівник, який прийняв рішення про необхідність їх проведення та має право видавати наряд.
Допуск до вимірювань в електроустановках здійснює оперативний або оперативно-виробничий працівник, який має такі права. У недіючих електроустановках, на складах, території підприємства, у полі тощо допуск до випробувань здійснює керівник робіт за нарядом.
В електроустановках до 1000 В випробування дозволяється виконувати за розпорядженням.
13.2.3 Випробування проводить бригада, у якій керівник робіт повинен мати групу ІV, член бригади - групу ІІІ, а працівник, якому доручається охорона - групу ІІ.
13.2.4 До складу бригади, яка проводить випробування, можуть включатися працівники зі складу виробничого персоналу, які не мають допуску до проведення випробувань, для залучення їх до виконання підготовчих робіт та нагляду за обладнанням.
До початку випробувань керівник робіт повинен проінструктувати цих працівників про вимоги безпеки під час проведення випробувань.
13.2.5 Допуск за нарядами, виданими на проведення випробувань та підготовчих робіт до них, слід здійснювати тільки після того, як будуть виведені з робочих місць інші бригади, які працюють на обладнанні що підлягає випробуванню, а їхні наряди - здані допускачу.
В електроустановках без місцевого оперативного персоналу керівнику робіт дозволяється після виведення бригади залишити наряд у себе, оформивши перерву в роботі.
13.2.6 Випробувальну установку, обладнання, що випробовується, та з’єднувальні проводи між ними слід обгородити щитами, канатами тощо з вивішеними на них плакатами «Випробування. Небезпечно для життя!», повернутими назовні.
Огородження встановлюють працівники, які проводять випробування.
13.2.7 За необхідності слід виставляти охорону зі складу членів бригади з групою ІІ для запобігання наближенню сторонніх осіб до випробувальної установки, з’єднувальних проводів та до обладнання, що випробовується. Члени бригади, які виставляються для охорони, повинні перебувати зовні огородження і вважати, що обладнання що випробовується, перебуває під напругою. Залишити пост ці працівники можуть тільки з дозволу керівника робіт.
13.2.8 У разі проведення випробувань кабельної лінії, коли протилежний її кінець розташований у замкненій камері (відсіку) КРУ або в зачиненому приміщенні, на дверях чи огородженні слід вивішувати плакат «Випробування. Небезпечно для життя!».
Якщо двері камер або приміщень і огороджень не замкнені або випробуванню підлягає кабель з розробленими на трасі жилами, то крім плакатів, що вивіщуються біля дверей, огороджень і розроблених жил кабелю, слід виставити охорону з уключених до складу бригади працівників з групою ІІ.
13.2.9 Якщо випробувальна установка та обладнання, що випробовується, розташовані в різних приміщеннях або на різних ділянках РУ, дозволяється перебування членів бригади з групою ІІІ, які ведуть спостереження за станом ізоляції, окремо від керівника робіт. Ці члени бригади повинні перебувати поза огородженням і перед початком випробувань отримати інструктаж від керівника робіт.
13.2.10 Масові випробування ізоляційних матеріалів та виробів (засобів захисту, різноманітних ізоляційних деталей тощо) які проводяться поза електроустановками понад 1000 В із застосуванням стаціонарних випробувальних установок, у яких струмовідні частини закриті суцільними та сітчастими огородженнями, а двері мають блокування, може виконувати одноосібно працівник з групою ІІІ в порядку поточної експлуатації відповідно до інструкції підприємства.
13.2.11 Під час складання випробувальної схеми перш за все необхідно виконати захисне і робоче заземлення випробувальної установки і, якщо потрібно - захисне заземлення корпусу обладнання, яке випробовується.
Не дозволяється проводити випробування пересувною установкою із заземлюванням її корпусу тільки за допомогою робочої схеми.
Корпус пересувної випробувальної установки необхідно заземлити окремим заземлюючим провідником із гнучкого мідного проводу перерізом не менше ніж 10 мм2. Перед підключенням випробувальної установки до мережі напругою 380/220 В вивід високої напруги необхідно заземлити. Переріз мідного проводу, що використовується для заземлювання у випробувальних схемах, повинен бути не менше ніж 4 мм2.
Складання випробувальної схеми виконує працівник бригади, яка проводить випробування.
Перед початком випробувань правильність складеної схеми та надійність робочих і захисних заземлень перевіряє керівник робіт.
13.2.12 Приєднання випробувальної установки до мережі 380/220 В слід виконувати через комутаційний апарат з видимим розривом кола або через штепсельну вилку, розміщені на місці керування установкою.
Комутаційний апарат слід обладнати стопорним пристроєм або між рухомими і нерухомими контактами апарату встановити ізоляційну накладку.
Провід або кабель, який використовується для живлення випробувальної установки від мережі напругою 380/220 В, має бути захищений встановленими в цій мережі запобіжниками або автоматичним вимикачем.
Підключати до мережі живлення пересувну випробувальну установку повинні представники організації (підрозділу) яка експлуатує цю мережу або з їх дозволу – бригада, що проводить випробування.
13.2.13 З’єднувальний провід між обладнанням, що випробовується і випробувальною установкою, необхідно приєднувати спочатку до її заземленого виводу високої напруги. Цей провід слід закріплювати так, щоб запобігти його наближенню (підхльостуванню) до струмовідних частин, що перебувають під напругою, на відстань, меншу за зазначену в третій графі таблиці 5.1 цих Правил.
Приєднувати і від’єднувати з’єднувальний провід до фази (полюсу обладнання), що випробовується, до жили кабелю дозволяється лише за вказівкою керівника випробувань після їх заземлення, яке слід виконувати або включенням заземлюючих ножів, або встановленням переносних заземлень, у тому числі спеціальних лабораторних з ізолюючими рукоятками.
13.2.14 Перед кожним подаванням випробувальної напруги керівник робіт повинен:
- перевірити правильність складання схеми і надійність робочих та захисних заземлень;
- перевірити, чи всі члени бригади і працівники, залучені для охорони, перебувають на вказаних їм місцях, чи виведені всі сторонні особи і чи можна подавати випробувальну напругу на обладнання;
- попередити бригаду про те, що подається напруга словами «Подаю напругу», і, пересвідчившись у тому, що попередження почули всі члени бригади, зняти заземлення з високовольтного виводу випробувальної установки та подати напругу 380/220 В.
З моменту зняття заземлення з високовольтного виводу установки вся випробувальна установка, обладнання, що випробовується, та з’єднувальні проводи слід вважати такими, що перебувають під напругою, і проводити будь-які перез’єднання у випробувальній схемі та на обладнанні не дозволяється.
13.2.15 Не дозволяється з моменту подавання напруги на вивід випробувальної установки входити до неї і виходити з неї, а також торкатися випробувальної установки та обладнання, що випробовується.
13.2.16 Випробовувати або пропалювати кабелі слід з боку пунктів, що мають заземлюючі пристрої. Проводити ці роботи в електроустановках без заземлювальних пристроїв допускається у виняткових випадках з дозволу технічного керівництва підприємства (відповідального за електрогосподарство).
13.2.17 Після закінчення випробувань керівник робіт має знизити напругу випробувальної установки до нуля, відключити її від мережі 380/220 В, заземлити вивід установки і повідомити про це бригаді словами «Напруга знята. Заземлення встановлене».
Тільки після цього можна виконувати перез’єднання проводів або в разі повного закінчення випробування від’єднати їх від випробувальної установки і знімати огородження.
13.2.18 Установлювати та знімати заземлення заземлюючою штангою на високовольтний вивід випробувальної установки, підєднувати і від’єднувати проводи, що йдуть від випробувальної установки до обладнання, яке випробовується, необхідно в діелектричних рукавичках.
Під час проведення випробувань та перез’єднань незаземлені частини випробувального обладнання слід розглядати як такі, що перебувають під напругою.
13.2.19 Після проведення випробувань обладнання із значною ємністю (кабелі, генератори), необхідно зняти залишковий заряд. Знімання залишкового заряду повинен виконувати працівник випробувальної бригади з обов’язковим використанням діелектричних рукавичок, захисних окулярів стоячи на ізолюючому килимку із застосуванням призначеної для цього ізолюючої штанги.

13.3. Роботи з мегомметром, електровимірювальними приладами та електролічильниками
13.3.1 Вимірювання опору ізоляції мегомметром у діючих електроустановках слід проводити тільки після виконання необхідних організаційних та технічних заходів щодо підготовки робочого місця навченим електротехнічним працівникам.
Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється за розпорядженням:
- в установках понад 1000 В - працівниками з групою IV;
- в установках до 1000 В - працівниками з групою ІІІ.
У тому разі, коли це вимірювання є складовою частиною робіт, обумовлювати його в наряді або розпорядженні не вимагається.
13.3.2 Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється тільки на відключених струмовідних частинах, з яких знято залишковий заряд шляхом попереднього їх заземлення. Заземлення зі струмовідних частин слід знімати тільки після підключення мегомметра.
13.3.3 У разі вимірювання мегомметром опору ізоляції струмовідних частин з’єднувальні проводи слід приєднувати до них за допомогою ізолюючих штанг. В електроустановках понад 1000 В, крім того, необхідно користуватись діелектричними рукавичками.
13.3.4 Не дозволяється у разі проведення робіт з мегомметром доторкатися до струмовідних частин, до яких він приєднаний. Після закінчення робіт необхідно зняти зі струмовідних частин залишковий заряд шляхом їх короткочасного заземлення.
13.3.5 Для контролю стану ізоляції електричних машин згідно з методичними вказівками або програмами вимірювання мегомметром у разі зупиненого або такого, що обертається, ротора за умови, що машина не збуджена, вимірювання можуть проводитися оперативними працівниками в порядку поточної експлуатації або працівниками електролабораторії за розпорядженням.
Під наглядом оперативних працівників ці вимірювання можуть виконуватися виробничими працівниками.
Вимірювання ізоляції роторів, якорів і кіл збудження може проводити одна особа з групою ІІІ, вимірювання ізоляції статорів - дві особи, одна з яких повинна мати групу ІV, а друга - групу ІІІ.
Вимірювання ізоляції ліній, на яку напругу може бути подано з двох боків, дозволяється виконувати тільки в тому разі, якщо від відповідальної особи електроустановки, що приєднана з другого кінця цієї лінії, отримано повідомлення, що вимикач і лінійні роз’єднувачі відключені і вивішено плакат «Не включати! Працюють люди!».
13.3.6 Проведення вимірів мегомметром не дозволяється на одному колі двоколових ліній напругою понад 1000 В у той час, коли друге коло перебуває під напругою, під час грози або в разі її наближення - на будь-яких лініях.
13.3.7 Приєднувати та від’єднувати електровимірювальні прилади, що потребують розривання електричних кіл, які перебувають під напругою до 1000 В, необхідно після того, як напругу з цих кіл знято. Приєднання і від’єднання приладів, що не потребують розривання електричних кіл, допускається виконувати під напругою із застосуванням електpозахисних засобів.
13.3.8 У тому разі, коли потрібно вимірювати електричні параметри пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземлити металевий корпус переносного приладу і застосувати спеціальні щупи чи з’єднувальні провідники з ізольованими рукоятками.
13.3.9 Роботи в колах електролічильників, підключених до трансформаторів струму, повинні виконувати за нарядом два працівники з групами IV і III. Одним із членів бригади може бути працівник з групою ІІІ зі складу працівників підприємства-споживача.
За наявності в колах електролічильника контактів (блоків), які дають змогу працювати без розмикання кіл вторинних обмоток трансформатора струму, ці роботи можна виконувати за розпорядженням, не знімаючи напруги із схем електролічильника.
У разі відсутності зазначених контактів напругу і струм у колах електролічильника необхідно відключити.
Роботи в колах електролічильників, відключених приєднань електроустановки і однофазних електролічильників безпосереднього включення можна виконувати за розпорядженням.
13.3.10 Роботи з електролічильниками на різних приєднаннях, розміщених в одному приміщенні, можна виконувати за одним нарядом (розпорядженням). Оформлення в наряді переходу з одного робочого місця на інше не вимагається.
13.3.11 У разі розміщення однофазних електролічильників безпосереднього включення в приміщеннях без підвищеної небезпеки щодо ураження працівників електричним струмом роботи з електролічильниками можна виконувати одноосібно без знімання напруги, але з відключенням навантаження.
13.3.12 В електроустановках до 1000 В споживачів, які не обслуговують їх самостійно, видавання наряду (розпорядження), підготовку робочих місць і допуск до робіт з електролічильниками можуть виконувати працівники електропостачальної організації.

13.4. Роботи з електровимірювальними кліщами та вимірювальними штангами.
13.4.1 В електроустановках понад 1000 В роботу з електровимірювальними кліщами повинні проводити за розпорядженням два працівники з групами IV i III, (працівники з числа оперативного або оперативно-виробничого персоналу можуть виконувати ці роботи в порядку поточної експлуатації) .
Відлік показів слід виконувати не схиляючись до приладу. Працювати необхідно в діелектричних рукавичках.
13.4.2 В електроустановках до 1000 В працювати з електровимірювальними кліщами може працівник з групою ІІІ. У цьому разі допускається не користуватись діелектричними рукавичками.
Робота з електровимірювальними кліщами на опорі, а також на обладнанні електростанцій і підстанцій з використанням драбин не допускається.
На ПЛ до 1000 В вимірювання за допомогою телескопічної штанги -подовжувача можуть виконувати два працівники з групами ІV і ІІІ у порядку поточної експлуатації.
13.4.3 Вимірювання можна проводити лише на ділянках шин, конструктивне виконання яких, а також відстань між струмовідними частинами різних фаз і між ними та заземленими частинами унеможливлюють електричний пробій між фазами або на землю через зменшення ізоляційних відстаней за рахунок робочої частини кліщів.
13.4.4 Вимірювання електровимірювальними кліщами в електроустановках і КЛ електростанцій і підстанцій слід виконувати стоячи на підлозі або на спеціальних підмостках.
13.4.5 На кабелях напругою понад 1000 В користуватися для вимірювання електровимірювальними кліщами дозволяється лише в тих випадках, коли жили кабелю ізольовані і відстань між ними не менша 250 мм.
13.4.6 Роботу з вимірювальними штангами повинні проводити не менше двох працівників: один з групою IV, решта - з групою ІІІ,
Робота з використанням опорних конструкцій чи телескопічних вишок навіть при одноразовому вимірі повинна виконуватись за нарядом.
Підніматись на конструкцію або телескопічну вишку, а також спускатись з них слід без штанги. У разі піднімання на незначну висоту допускається передавати штангу з рук у руки.
13.4.7 Забороняється проводити роботи з вимірювальними штангами під час грози, туману, дощу або мокрого снігу.

13.5 Роботи з імпульсним вимірником ліній
13.5.1 Приєднувати імпульсний вимірник допускається лише до відключеної та заземленої ПЛ. Приєднання необхідно виконувати в такій послідовності:
- з’єднувальний провід спочатку приєднати до заземленої проводки імпульсного вимірника (що йде від захисного пристрою), а потім за допомогою ізолюючих штанг - до проводу ПЛ. Штанги, якими з’єднувальний провід приєднується до ПЛ, на час вимірювання повинні залишатись на проводі лінії. Під час виконання роботи зі штангами необхідно користуватись діелектричними рукавичками;
- зняти заземлення з ПЛ на тому кінці, де приєднано імпульсний вимірник. За необхідності допускається знімати заземлення і на інших кінцях ПЛ, що перевіряється. Після того, як заземлення знято з ПЛ, з’єднувальний провід, захисний пристрій та проводку до нього слід вважати такими, що перебувають під напругою, і доторкатись до них не дозволяється;
- зняти заземлення з проводки імпульсного вимірника і почати вимірювання.
13.5.2 Приєднання проводки імпульсного вимірника до ПЛ за допомогою ізолюючих штанг повинен виконувати оперативний працівник з групою IV або працівник електролабораторії під наглядом оперативного працівника.
Підключення імпульсного вимірника через стаціонарну комутаційну апаратуру до вже приєднаної до ПЛ стаціонарної проводки і вимірювання можуть проводити одноосібно черговий або за розпорядженням працівник з групою IV зі складу працівників електролабораторії.
13.5.3 Після закінчення вимірювань ПЛ знову слід заземлити і тільки після цього зняти вимірювальні штанги зі з’єднувальним проводом спочатку з ПЛ, а потім з проводки імпульсного вимірника.
13.5.4 Вимірювання імпульсним вимірником, який не має генератора імпульсів високої напруги, допускається проводити без виведення з ПЛ бригад, які працюють.



XIV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ЗАСОБАХ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО І ТЕХНОЛОГІЧНОГО КЕРУВАННЯ

14.1 Загальні вимоги
14.1.1 Вимог цього розділу Правил слід дотримуватись під час виконання таких робіт:
- на КЛЗ та ПЛЗ;
- на обладнанні і пристроях ЗДТК, розміщених в апаратних залах, кросах, радіовузлах зв’язку і приміщеннях;
- в установках високочастотного зв’язку, пристроях зв’язку, релейного захисту і телемеханіки по повітряних лініях електропередавання;
- в установках промислового телебачення і обчислювальних приладах.
14.1.2 Керівником робіт, що зазначені нижче, слід призначати працівника з групою V зі складу адміністративно-технічних працівників. До таких робіт належать:
- демонтаж і встановлення опор всіх типів і замінювання проводів (тросів) в охоронній зоні ПЛ, що перебувають під напругою, а також у місцях перетинання з іншими ПЛ, фідерними радіотрансляційними лініями І класу, із залізницями та шосейними дорогами, судноплавними річками;
- замінювання і монтаж проводів ПЛЗ у зоні наведеної напруги, комунікацій та інтенсивного руху транспорту;
- улаштування щоглових переходів, замінювання кінцевих і кутових опор;
- випробування КЛЗ;
- на апаратурі НПП;
- на фільтрах приєднання, без включення заземлюючого ножа, за винятком оглядів фільтрів без їх відкриття.
Працівнику, який видає наряд, дозволяється призначати керівника робіт з групою V і під час проведення інших робіт, крім зазначених у цьому пункті.
14.1.3 Допускається суміщення керівником робіт зі складу виробничих працівників обов’язків допускача в пристроях ЗДТК, якщо для підготовки робочого місця не вимагається оперувати комутаційними апаратами (крім ножа фільтра приєднання). У цьому разі допускач може знімати запобіжники і разом з одним із членів бригади встановлювати переносні заземлення.
14.1.4 У пристроях ЗДТК за розпорядженням дозволяється виконувати роботи, зазначені в розділі 6.15. глави VI цих Правил, а також наступні роботи:
- на відключених ПЛЗ і КЛЗ, які не зазнають впливу ліній електропередавання і фідерних радіотрансляційних ліній І класу;
- ремонт, монтаж і налагодження пристроїв ЗДТК, крім апаратури в НПП і апаратури високочастотного зв’язку, розміщеної в РУ, уключаючи елементи обробки і приєднання високочастотних каналів зв’язку.
14.1.5 Виконувати роботи на ділянках перетинання і зближення кабельних або повітряних ліній зв’язку з повітряними лініями електропередавання, що перебувають під напругою, слід з урахуванням вимог розділів 6.13. 6.14. глави VI цих Правил.
14.1.6 Роботи на пристроях зв’язку, розташованих у РУ, виконуються за нарядом, який видає працівник ЗДТК.
Допуск до робіт на пристроях зв’язку здійснює працівник, який обслуговує РУ.
Допускається виконання робіт на пристроях зв’язку працівниками ЗДТК за нарядами, що видаються працівником, який обслуговує РУ.
14.1.7 Роботи на конденсаторах зв’язку та високочастотних загороджувачах виконуються за нарядом, який видається працівником РУ.
Роботи на високочастотних загороджувачах, що встановлені на ПЛ за територією РУ, виконуються за нарядом, який видає персонал, що обслуговує ПЛ.

14.2 Повітряні лінії зв’язку
14.2.1 Улаштування перетинань і ремонт проводів ПЛЗ, що перетинають проводи контактної мережі електрифікованих залізниць, трамваїв та тролейбусів, необхідно виконувати після відключення і заземлення на місці робіт контактної мережі відповідно до розробленого ПВР, обов’язково в присутності представника дистанції (району) контактної мережі.
14.2.2 У разі перетягування проводів зв’язку над проводами ліній електропередавання на прилеглих вулицях населених пунктів слід виставляти сигнальників з прапорцями для попередження перехожих і водіїв транспорту.
14.2.3 У разі натягування та регулювання проводів зв’язку, що проходять під лінією електропередавання, слід виконувати вимоги глав IV і IX цих Правил.
14.2.4 Перед початком виконання робіт необхідно перевірити відсутність напруги на проводах ПЛЗ (між проводами і землею).
У разі виявлення на проводах ПЛЗ напруги понад 42 В слід з’ясувати причини появи напруги і починати роботи дозволяється після зниження її нижче 42 В.
14.2.5 У разі виконання робіт на ПЛЗ, які перебувають під наведеною напругою, слід дотримуватись вимог глави X цих Правил щодо робіт на ПЛ під наведеною напругою.
14.2.6 Заземлення проводів ПЛЗ, що перебувають під наведеною напругою, здійснюється через дренажні котушки за допомогою штанг для накладання переносних заземлень.
14.2.7 У разі виконання робіт на ПЛЗ під наведеною напругою проводи, які розкочують і монтують, слід заземлити на початку прольоту і безпосередньо біля місця роботи. Провід, який лежить на землі, не повинен доторкатись до лінійних проводів і проводів, розкочених на наступних ділянках.
Регулювати стрілу провисання і кріпити провід на ділянці слід до з’єднання його з проводом попередньої ділянки. Перед з’єднанням окремих відрізків проводи на місці робіт слід заземлювати з обох боків від місця з’єднання.

14.3 Радіо- і радіорелейні лінії
14.3.1 З радіоапаратурою, виготовленою на транзисторах та мікросхемах, дозволяється працювати за розпорядженням. На місці проведення робіт необхідно покласти гумові діелектричні килимки або встановити ізоляційні підставки.
14.3.2 Одному працівнику з групою ІІІ дозволяється обслуговувати радіоапаратуру без права виконувати будь-які ремонтні роботи, за винятком робіт на апаратурі, виготовленій на транзисторах і мікросхемах.
14.3.3 Під час проведення робіт в електромагнітному полі з частотами в діапазоні від 60 кГц до 300 ГГц необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.1.006-84, (розділ II, п.14.3.3.8).
14.3.4 Під час настроювання та випробування апаратури високої частоти необхідно користуватись засобами захисту від ураження електричним струмом та від небезпечних для людини електромагнітних випромінювань.
Захисні окуляри, що застосовуються, повинні мати металізоване покриття скелець.
14.3.5 Усувати несправності, здійснювати зміни в схемах, розбирати та складати антенно-фідерні пристрої необхідно тільки після того, як з них знято напругу.
Не дозволяється:
- визначати наявність електромагнітного випромінювання за тепловим ефектом, який може бути виявлений органами чуття людини;
- перебувати в зоні випромінювання з густиною потоку енергії, яка вища за допустиму, без засобів захисту;
- порушувати екранування джерела електромагнітного випромінювання;
- перебувати перед відкритим антенно-фідерним пристроєм, що працює.
14.3.6 Роботи з монтажу і профілактики зовнішніх антенно-фідерних пристроїв на баштах і щоглах повинна виконувати бригада, яка складається з працівників з групами IV і ІІІ. Перед початком виконання роботи необхідно відключати апаратуру високої частоти.
14.3.7 У разі проведення робіт на антенно-щоглових спорудах слід виконувати такі вимоги:
- працівники, які піднімаються по них, повинні бути допущені до верхолазних робіт;
- перед початком виконання робіт слід вимкнути сигнальне освітлення щогли та прогрівання антен і вивісити плакати «Не включати! Працюють люди!»;
Під час замінювання ламп електричного сигнального освітлення щогл потрібно дотримуватись вимог розділу 10.6. глави X цих Правил.

14.4 Високочастотний зв’язок на повітряних лініях електропередавання та блискавкозахисних тросах
14.4.1 Обслуговування, налагодження і ремонт обладнання високочастотних пристроїв, розташованих у РУ або ПЛ понад 1000 В, повинні виконувати за розпорядженням спеціально навчені два працівники, один з яких повинен мати групу ІV, другий групу - ІІІ.
14.4.2 Дозволяється працювати на діючій апаратурі з розкриванням панелей (блоків) одному працівнику з групою ІІІ із застосуванням гумового діелектричного килимка.
Перед початком виконання робіт необхідно перевірити відсутність напруги на з’єднувальній високочастотній лінії.
Працювати дозволяється під напругою, що не перевищує 42 В.
14.4.3 Здійснювати зміни в схемах, розбирання та складання високочастотного тракту й усунення несправності в них можна тільки після того, як знято напругу з елементів оброблення та приєднання ПЛ.
У разі проведення робіт на кабелі і фільтрі приєднання достатньо включити заземлювальний ніж на нижній обкладці ємності зв’язку.
14.4.4 Від’єднання заземлювальних провідників від захисних пристроїв, апаратури та інших елементів обладнання високочастотного пристрою, що підключене до ПЛ, дозволяється після заземлення нижньої обкладки ємності зв’язку.
14.4.5 Підключати та відключати прилади в колі між ємностями зв’язку та фільтром приєднання дозволяється тільки тоді, коли нижню обкладку ємності зв’язку заземлено за допомогою заземлювального ножа. У разі багаторазового перез’єднання приладів у процесі вимірювань нижня обкладка ємності зв’язку кожного разу повинна заземлюватись.
Вимірювання тривалістю не більше 1години може проводити за розпорядженням один працівник з групою IV під наглядом оперативного працівника або працівника з групою IV зі складу оперативно-виробничих працівників. Ці вимірювання дозволяється проводити тільки в середині фільтра приєднання без відключення розрядника при відключеному заземлювальному ножі нижньої обкладки ємності зв’язку. У цьому разі прилади слід заземлювати, вимірювання необхідно проводити з використанням електpозахисних засобів (діелектричне взуття та рукавички, інструмент з ізольованими рукоятками).

14.5 Тимчасовий високочастотний зв’язок з бригадами
14.5.1 Монтаж і демонтаж переносних високочастотних постів зв’язку повинна здійснювати бригада в складі не менше двох працівників з групами ІV і ІІІ.
14.5.2 Закріплення антени на опорах необхідно здійснювати на відстані не менше ніж 3 м від рівня розташування нижніх проводів для ПЛ до 110 кВ включно і не менше ніж 4 м для ПЛ 154 і 220 кВ. Стріла провисання антени повинна бути більше, ніж стріла провисання проводу ПЛ.
14.5.3 Перед підвішуванням антени пост з антенною котушкою необхідно закріплювати на опорі на висоті від 1,0 до 1,5 м і заземлити.
Кінець антени, що входить до поста, заземлюють через дросель, що міститься в середині поста, і через заземлюючий ніж, включений паралельно дроселю. Паралельно дроселю повинен бути включений розрядник напругою 1 кВ.
14.5.4 Перед закріпленням другого кінця антени під час підвішування її на опорах вона не повинна відриватись від землі до закріплення і заземлення блока, у який заправлена петля цієї антени. Антену слід натягувати обережно, без ривків.
14.5.5 Під час піднімання та спускання антени керівник робіт з групою ІV повинен перебувати всередині прольоту з боку від траси і стежити за тим, щоб антена не наближалась до проводів ПЛ, що перебувають під напругою, на відстань, меншу за зазначену в пункті 5.7 глави XI цих Правил.
14.5.6 Перед спусканням антену необхідно заземлити за допомогою заземлювального ножа або переносного заземлення.


14.6 Кабельні лінії зв’язку
14.6.1 У разі випробувань КЛЗ підвищеною напругою ділянка, що підлягає випробуванню, повинна бути обмежена. Щоб запобігти появі випробувальної напруги на ділянках КЛЗ, які не підлягають випробуванню, усі з’єднання між ними необхідно зняти.
Не дозволяється проводити будь-які переключення на боксах і кінцях розробленого кабелю, а також доторкатись до кабелю під час випробувань.
14.6.2 Між працівниками, які перебувають на різних кінцях КЛЗ, що підлягає випробуванню, повинен бути зв’язок.
14.6.3 Телефонний апарат на дальньому кінці КЛЗ необхідно включити до початку проведення випробувань через роздільні конденсатори (ємністю 0,1 мкФ і робочою напругою від 5 до 6 кВ), що підєднані до кожної жили пари, виділеної для телефонного зв’язку. Телефонний апарат і конденсатори необхідно розміщувати поза межами котловану або колодязя на дерев’яній підставці, накритій гумовим діелектричним килимком. Телефонні переговори слід проводити за відсутності випробувальної напруги на кабелі і тільки після отримання виклику від керівника робіт.
Не дозволяється доторкатись до телефонного апарата та з’єднувальних проводів під час випробувань.
14.6.4 Перед подаванням випробувальної напруги на кабель керівник робіт повинен попередити телефоном членів бригади про початок випробувань.
Під час випробувань телефонний апарат у керівника робіт повинен бути відключений. включати його слід після закінчення випробувань і знімання заряду з кабелю.
14.6.5 Вимірювання переносними приладами на КЛЗ повинні проводити не менше ніж два працівники з групами IV і III.
14.6.6 Електричні вимірювання на КЛЗ, які піддаються небезпечному впливу ліній електропередавання і електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно проводити із застосуванням електpозахисних засобів.
14.6.7 Підключення кабелів до пристрою захисту від корозії та захисних пристроїв до джерела блукаючих струмів, а також роботи на катодних установках, що проводяться без знімання напруги з установки, необхідно виконувати в діелектричних рукавичках.
Ремонт дренажної установки дозволяється виконувати після відключення її з боку контактної мережі електрифікованої залізниці або трамваю.
14.6.8 Експлуатація компресорно-сигнальної установки (далі – КСУ) для утримання кабелю під постійним повітряним тиском проводиться відповідно до чинних нормативно-правових актів.
14.6.9 До обслуговування КСУ допускаються працівники з групою ІІІ.
14.6.10 Усі роботи на КСУ можуть здійснюватись за розпорядженням після відключення установки і знімання напруги.
14.6.11 Знімати панелі з блока осушування та автоматики і починати роботу дозволяється не раніше ніж через 15 хв. після того, як знято напругу з КСУ.
Виконувати роботи на блоці осушування та автоматики необхідно із застосуванням діелектричного килимка.
14.6.12 Напругу з кабелів, по яких подається дистанційне живлення до апаратури НПП, слід знімати в разі виконання на КЛЗ таких робіт:
- монтаж, демонтаж та перекладання кабелів;
- ремонт пошкодженого телефонного зв’язку;
- вимірювання на кабелі.
14.6.13 Дистанційне живлення НПП знімається за заявкою чергового ЗДТК, яку він подає на ім’я чергового або начальника ОПП. У заявці зазначаються найменування кабелю, ділянка і характер роботи, час початку і закінчення роботи, вид дистанційного живлення, прізвище та група з електробезпеки керівника робіт.
14.6.14 Дистанційне живлення НПП повинен знімати на живильному підсилювальному пункті черговий або начальник ОПП після отримання дозволу від уповноваженого на це працівника. У разі аварії на кабелі живлення слід зняти негайно.
Одночасно з дистанційним живленням з кабелю знімається живлення телекерування та сигналізації. На ключах та кнопках, за допомогою яких знято напругу дистанційного живлення, і на платах телекерування та сигналізації слід вивішувати плакати «Не включати! Робота на лінії!».
14.6.15 Отримавши дозвіл на проведення робіт у НПП та повідомлення про знімання напруги, керівник робіт повинен визначити кабель, що підлягає ремонту, перевірити відсутність напруги на ньому і розрядити. Ці операції необхідно виконувати в захисних окулярах та діелектричних рукавичках.
14.6.16 Для створення безпечних умов у разі виконання робіт на кабелі в НПП слід зробити додаткові розриви в колах приймання дистанційного живлення. Видимий розрив у колах дистанційного живлення симетричного кабелю повинен здійснюватись зніманням двопарних вилок з боксів. Видимий розрив у колах дистанційного живлення на коаксіальних парах повинен здійснюватись зніманням відповідних дужок, які містяться між платою фільтрів та блоком автотрансформаторів, а на симетричних парах - зніманням дужок на боксах, розміщених на допоміжному стояку. Дужки та вилки, що підлягають зніманню, повинні мати розпізнавальні кольори.


14.6.17 Допуск бригади до робіт на кабелі в НПП здійснює керівник робіт.
На підприємстві повинен бути перелік пристроїв, що мають дистанційне живлення. Працівники, які їх обслуговують, повинні бути ознайомлені з цим переліком.

14.7 Ремонт обладнання та випробування апаратури не обслуговуваних підсилювальних пунктів
14.7.1 Усі роботи в НПП повинні виконувати бригади в складі не менше двох працівників з групами IV і ІІІ.
14.7.2 Камери НПП, що не мають постійної вентиляції, перед початком і під час проведення робіт необхідно провітрювати. Під час проведення робіт камера повинна бути відкрита.
Під час виконання робіт у НПП, обладнаних вентиляцією, слід відкрити вентиляційні канали.
14.7.3 Перед випробуванням апаратури дистанційного живлення необхідно забезпечити телефонний зв’язок між усіма НПП та ОПП, що їх живлять.
14.7.4 Знімати з апаратури окремі плати допускається тільки з дозволу керівника робіт після того, як знято напругу дистанційного живлення.
Забороняється проводити ремонт апаратури, що перебуває під напругою.

14.8 Апаратні засоби диспетчерського і технологічного керування

14.8.1 Працювати на пристроях, розміщених в апаратних приміщеннях, включати та відключати, а також ремонтувати апаратуру телефонного зв’язку, телемеханіки, радіотрансляції, охоронної сигналізації, відеоспореження і радіомовлення в електроустановках електростанцій та підстанцій дозволяється одному працівнику з групою ІІІ.
14.8.2 На підлозі перед ввідними та ввідно-випробувальними стояками кабельних і повітряних ліній зв’язку, стояками дистанційного живлення, стояками автоматичних регуляторів напруги, струморозподільними стояками повинні бути діелектричні гумові килимки або ізоляційні підставки.
На чохли обладнання, до якого підводиться напруга дистанційного живлення, слід нанести знаки, що попереджають про наявність напруги.
14.8.3 Паяти проводи під комутаторами близько до підлоги і в інших незручних місцях слід у захисних окулярах.
14.8.4 Промивання контактів (контактних полів) шукачів та реле слід виконувати тільки після того, як з них знято напругу.
14.8.5 Не дозволяється під час чищення обладнання користуватись щітками з оголеною металевою оправою, а також шлангами пилососів з металевими наконечниками.
14.8.6 Замінювання ламп в апаратурі слід виконувати після знімання з них напруги. Допускається замінювати лампи під напругою до 250 В із застосуванням засобів захисту.
14.8.7 У разі попадання на лінію зв’язку, включену у ввідновипробувальний стояк або захисні смуги кросу сторонньої напруги понад 42 В (від лінії електропередавання, апаратури дистанційного живлення тощо), чергові повинні таку лінію відключити та ізолювати, користуючись засобами захисту. Про наявність сторонньої напруги понад 42 В повідомляються чергові об’єкта, а за їх відсутності - чергові вищого рівня. Заміна розрядників або запобіжників дозволяється проводити тільки в разі відсутності сторонньої напруги.
14.8.8 Під час виконання робіт на апаратурі ліній зв’язку, які піддаються впливу ліній електропередавання і електрифікованих залізниць змінного струму, замінювання лінійних захисних пристроїв слід проводити в діелектричних рукавичках (або кліщами з ізольованими рукоятками), в захисних окулярах та в діелектричних калошах або із застосуванням діелектричного килимка.
14.8.9 Робочі місця телефоністів на комутаторах місцевих телефонних станцій та автоматичних телефонних станцій повинні бути захищені обмежувачами акустичних ударів.
14.8.10 Під час грози телефоністи повинні користуватись замість мікротелефонних гарнітур мікротелефонними трубками.


XV ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ спеціального ПРИЗНАЧЕННЯ
15.1 Електроустановки у вибухонебезпечних зонах
15.1.1 До експлуатації у вибухонебезпечних зонах, вимагається застосовувати вибухозахищене електрообладнання, яке виготовлене відповідно до вимог державних стандартів. Не дозволяється у вибухонебезпечних зонах експлуатувати електрообладнання загального призначення, а також таке, що не має маркування щодо вибухозахисту, якщо на нього не отримано письмового позитивного висновку спеціалізованої випробувальної організації.
Безпечність застосування технологічних установок, у які вмонтоване електрообладнання, визначає розробник технології.
15.1.2 Вибухозахищене обладнання повинне відповідати класові вибухонебезпечної зони, у якій воно встановлене, а також категорії та групі вибухонебезпечної суміші, за якими установка (об’єкт) класифікується як вибухонебезпечна.
15.1.3 Під час приймання в експлуатацію електроустановок у вибухонебезпечних зонах має бути представлена технічна документація в обсязі, передбаченому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів- ПТЕЕС,(розділ II, п.9) .
15.1.4 У разі проведення будь-якого виду робіт в електроустановках вибухонебезпечних зон мають виконуватися вимоги відповідних розділів цих Правил у тому числі організаційних і технічних заходів, які забезпечують безпеку працівників під час робіт.
15.1.5 Електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів і теплові розчіплювачі реле, магнітних пускачів, автоматичних вимикачів, пристрої захисного відключення мають перевірятися на спрацьовування під час уведення обладнання в експлуатацію і періодично - у терміни, установлені ПТЕЕC, а також у разі неправильної їх дії або відмови.
15.1.6 Плавкі вставки запобіжників перевіряються під час планових ремонтів на відповідність їх номінальним параметрам електрообладнання яке захищається.
Експлуатація плавких вставок з тріщинами, витіканням наповнювача та іншими дефектами забороняється.
Результати перевірки номінальних параметрів і відомості про заміну плавких вставок записуються в експлуатаційний паспорт обладнання, яке захищається.
15.1.7 В електроустановках напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю під час капітальних ремонтів і міжремонтних випробувань, але не менше 1 разу на 2 роки, слід вимірювати повний опір петлі фаза-нуль електроприймачів, що належать до даної електроустановки і приєднані до даної збірки, шафи тощо. У цьому разі з метою забезпечення автоматичного відключення аварійної ділянки повний опір петлі має бути таким, щоб під час замикання на корпус або на нульовий захисний провідник виникав струм КЗ, який перевищував би не менше ніж у чотири рази нормальний струм плавкої вставки найближчого запобіжника і не менше ніж у шість разів - струм розчіплювача автоматичного вимикача, що має зворотнозалежну від струму характеристику.
У разі захисту мереж автоматичними вимикачами, що мають тільки електромагнітний розчіплювач (відсічку) провідність указаних провідників має забезпечувати струм не нижче уставки струму миттєвого спрацьовування, помноженого на коефіцієнт, що враховує розкид (за заводськими даними) і на коефіцієнт запасу 1,1.
За відсутності заводських даних для автоматичних вимикачів з номінальним струмом до 100 А кратність струму КЗ відносно уставки належить приймати не менше ніж 1,4, а для автоматичних вимикачів з номінальним струмом понад 100 А - не менше 1,5.
У діючих електроустановках, де відсутня спеціальна третя або четверта жила кабелю або проводу, опір петлі фаза-нуль має вимірюватися не рідше одного разу на два роки.
Після випадків відмови в роботі засобів захисту електроустановок повинні виконуватись позапланові вимірювання.
15.1.8 В електроустановках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю в процесі експлуатації періодично, не рідше одного разу на місяць, слід перевіряти звукову сигналізацію пристрою постійного контролю ізоляції і цілісності пробивного запобіжника. Стан пробивних запобіжників слід перевіряти також у разі підозри про їх спрацьовування.
У мережах постійного струму в процесі експлуатації періодично, але не рідше одного разу на місяць, слід перевіряти звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції мережі.
15.1.9 Огляд, перевірка і випробування заземлюючого пристрою проводиться в терміни, визначені галузевими правилами експлуатації.
Якщо під час вимірювання перехідного опору заземлювального пристрою буде одержане значення, що перевищує проектне, то слід провести ревізію заземлювального пристрою і вжити заходів щодо приведення його у відповідність до проекту.
15.1.10 У разі включення щойно встановленого або перенесеного електрообладнання необхідно вимірювати опір заземлювального пристрою, а в мережах до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю, крім того, - опір петлі фаза-нуль.
15.1.11. Включати в роботу вибухозахищене електрообладнання дозволяється тільки в порядку, викладеному в інструкціях заводів-виробників.
15.1.12. Усі електричні машини, апарати, а також інше електрообладнання й електропроводки у вибухонебезпечних зонах мають періодично, залежно від місцевих умов, але не рідше одного разу на три місяці, підлягати зовнішньому огляду.
Огляд повинна проводити особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, або призначена ним особа.
Результати огляду фіксуються в оперативному або спеціальному журналі.
Обсяги оглядів регламентуються галузевими правилами експлуатації.
15.1.13. Позачергові огляди електроустановки слід проводити після її автоматичного відключення засобами захисту. У цьому разі слід вжити заходів проти самочинного включення установки або включеання її сторонньою особою.
15.1.14. У вибухонебезпечних зонах не дозволяється:
- ремонтувати електрообладнання і мережі, що перебувають під напругою;
- експлуатувати електрообладнання в разі несправності захисних заземлень або контактних з’єднань, пошкодження ізоляційних деталей, блокувань кришок апаратів, у прокладках блокування включення з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки захисним газом під надмірним тиском» у разі відсутності кріпильних елементів, витікання мастила з оболонки та ін.;
- розкривати оболонку вибухозахищеного електрообладнання, струмовідні частини якого перебувають під напругою;
- включати електроустановку, що автоматично відключилася, без з’ясування і усунення причини її відключення;
- навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі вище регламентованих норм або допускати режими їх роботи, не передбачені нормативно-технічною документацією;
- змінювати встановлену інструкцією заводу-виробника комплектність іскробезпечних приладів (пристроїв), змінювати марку і збільшувати довжину проводів і кабелів, якщо ємність або індуктивність у разі цієї заміни будуть перевищувати максимально допустимі значення цих величин для даного іскробезпечного кола;
- залишати відчиненими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших зон (приміщень);
- замінювати у вибухозахищених світильниках електричні лампи, що перегоріли, іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники, фарбувати та наносити матове покриття на світлопропускні елементи (ковпаки);
- включати електроустановки без апаратів, що вимикають захищуване електричне коло, у разі ненормальних режимів;
- замінювати захист електрообладнання (теплові розчіплювачі магнітних пускачів і автоматів, запобіжники, електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів, пристрої захисного відключення) іншими видами захистів або захистами з іншими номінальними параметрами, на які дане електрообладнання не розраховане;
- залишати в роботі електрообладнання з висотою рівня масла і кварцового піску, нижчою від установленої;
- залишати в роботі електрообладнання з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки захисним газом під надмірним тиском» з тиском в точках контролю цього тиску, нижчим від зазначеного в інструкції з монтажу й експлуатації;
- експлуатувати кабелі із зовнішніми пошкодженнями оболонки і сталевих труб електропроводок.
15.1.15. Паспортні таблички на вибухозахищеному електрообладнанні повинні бути без пошкоджень і не зафарбовані. Необхідно періодично оновлювати пофарбування знаків вибухозахисту і попереджувальних написів.
Колір їх забарвлення має відрізнятися від кольору забарвлення електрообладнання.
15.1.16. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, з урахуванням місцевих умов і має бути не рідше, ніж указано у відповідних розділах Правил для електрообладнання загального призначення.
Випробування проводяться у відповідності до вимог і норм, указаних у цих Правилах і в інструкціях заводів-виробників.
15.1.17. Електричні випробування у вибухонебезпечних зонах дозволяється проводити тільки вибухозахищеними приладами, призначеними для відповідних вибухонебезпечних середовищ, а також приладами, на які є висновки організації, що проводить випробування.
Дозволяється проводити випробування безпосередньо у вибухонебезпечних зонах приладами загального призначення за відсутності вибухонебезпечних сумішей або вмісту їх у межах установлених норм і неможливості утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення випробувань та за наявності письмового дозволу на вогневі роботи у цій зоні.
Дозволяється випробовувати вибухозахищене електрообладнання, крім електрообладнання з видами вибухозахисту «іскробезпечне електричне коло» і «підвищена надійність проти вибуху» або з вибухозахистом виду «є» за ГОСТ 22782.7-81, ( розділII, п.10) , приладами загального призначення, установленими в розподільчих пристроях, розташованих в приміщеннях без підвищеної небезпеки, за відсутності письмового дозволу на вогневі роботи і за умови, що всі вузли електрообладнання, які утворюють вибухозахист, зібрані.
15.1.18. На електроустановки, розташовані у вибухонебезпечних зонах класів 21 і 22, поширюються також вимоги, викладені в пунктах 15.1.20 – 15.1.27. глави XV цих Правил.
15.1.19. Розподільчі пристрої, підстанції, трансформаторні пункти та інші приміщення електричних установок слід очищати від пилу і волокон у терміни, обумовлені місцевими умовами, але не рідше 2 разів на рік.
15.1.20. Внутрішні і зовнішні поверхні електрообладнання і електропроводів слід очищати від пилу і волокон з регулярністю, що визначається місцевими умовами. Особливу увагу слід звертати на запобігання накопиченню пилу і волокон на нагрітих поверхнях.
15.1.21. Очищувати електрообладнання і електропроводки від пилу і волокон належить шляхом відсмоктування. Допускається очищення стисненим повітрям за допомогою шланга з гумовим наконечником за наявності пересувної пиловідсмоктувальної установки, складеної з вибухозахищеного вентилятора і фільтра на напірному боці вентилятора.
Всмоктувальний бік вентилятора слід виконувати у вигляді ємності, яка кріпиться під обладнанням, що очищається.
15.1.22. Пил і волокна в середині електрообладнання слід прибирати в терміни, указані в інструкціях підприємства, але не рідше:
- двох разів на рік - для електричних машин, конструкція яких зумовлює іскріння (машини постійного струму, колекторні тощо);
- один раз на три місяці - для електрообладнання, установленого на механізмах, що зазнають у процесі експлуатації трясіння, вібрації тощо;
- один раз на рік - для іншого електрообладнання.
15.1.23. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини та ін.) і лампи всіх видів освітлення слід очищати в терміни, обумовлені інструкціями підприємства, але не рідше :
- чотирьох разів на місяць - у приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу або волокон;
- двох разів на місяць - у приміщеннях з незначними виробничими виділеннями пилу або волокон;
- двох разів на рік - у разі зовнішнього установлення.
15.1.24. Систему припливно-витяжної вентиляції слід включати раніше, ніж електрообладнання, а відключати - після його відключення, ця система повинна мати блокування, яке не допускає включення електрообладнання в разі, якщо вентилятор зупинено.
15.1.25. До ремонту вибухозахищеного електрообладнання допускаються особи, які пройшли, навчання , перевірку знань з нормативно правових актів з охорони праці, технічноі експлуатаціі, пожежноі безпеки а також інструкцій заводів-виробників, державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання. про що робиться відповідний запис у посвідченні про перевірку знань.
послідовності, яку вказано в заводській інструкції з монтажу та експлуатації цього обладнання.
Кабелі живлення, від’єднані на час зняття електродвигунів у ремонт, слід захищати від механічних пошкоджень. Під час розбирання вибухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається наявність вогню, забороняється палити, має використовуватися інструмент, що виключає утворення іскор.
15.1.26. У разі проведення ремонтних робіт в умовах тісноти, можливій загазованості, у тому числі в середині технологічних апаратів, освітлення, як правило, слід забезпечувати за допомогою переносних вибухозахищених акумуляторних світильників у відповідному до середовища виконанні або переносних світильників у вибухобезпечному виконанні, що відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів.

15.1.27. Пристрої для підключення пересувного і переносного електрообладнання слід розташовувати поза вибухонебезпечними зонами. Рівень вибухозахисту такого електрообладнання має відповідати класові вибухонебезпечної зони.

15.2 Електроустановки в пожежонебезпечних зонах
15.2.1 Вимоги поширюються на електроустановки, що розміщуються в пожежонебезпечних зонах у середині і зовні приміщень. Вибір і встановлення електрообладнання слід виконувати у відповідності до вимог нормативно-правових актів з урахуванням показників пожежовибухонебезпеки матеріалів (рідин, пилу, волокон).
15.2.2 У разі проведення будь-якого виду роботи в пожежонебезпечних зонах слід виконувати вимоги відповідних розділів цих Правил у частині організаційних та технічних заходів, що забезпечують безпеку робіт.
15.2.3 Мінімально допустимі ступені захисту оболонок електрообладнання згідно з ГОСТ 14254-96 (МЭК 529-89), (розділ II, п.11).
15.2.4 Електрообладнання з частинами, що іскрять під час нормальної роботи або нагріваються понад небезпечні температури (тобто є імовірними джерелами займання), рекомендується встановлювати поза межами пожежонебезпечних зон. Як виняток, допускається розташовувати його на відстані не менше 1 м від місць розміщення горючих матеріалів або відокремлювати від них екраном з негорючого матеріалу.
15.2.5 Для забезпечення ступеня захисту оболонок електрообладнання від проникнення пилу на рівні ІР54, кришки, інші знімні частини оболонки і місця вводу кабелів слід ущільнювати за допомогою еластичних (гумових) прокладок, ущільнювальних кілець, сальників тощо.
15.2.6 Переносні електричні ручні машини (електрифікований інструмент), які застосовуються в пожежонебезпечних зонах, повинні мати ступінь захисту оболонок не менше ІР44.
15.2.7 Електроустановки в пожежонебезпечних зонах будь-яких класів у разі необхідності повинні мати апарати, що включають частково або повністю технологічне і сантехнічне устаткування у разі аварій і пожеж. Обсяг відключення визначається технологами і сантехніками проектної організації і спеціалістами служб охорони праці з урахуванням особливостей технологічного процесу.
У разі використання електронагрівальних приладів їх робочі частини, які нагріваються, слід захищати від контакту з горючими речовинами, а самі прилади встановлювати на поверхні з негорючих матеріалів і відділяти від горючих речовин екранами.
15.2.8 У пожежонебезпечних зонах всіх класів будівель (приміщень) архівів, книгосховищ, музеїв, галерей та складських приміщень не дозволяється користування електронагрівальними приладами.
15.2.9 У пожежонебезпечних зонах всіх класів рекомендується використовувати силові й освітлювальні розподільчі пункти, що мають ступінь захисту оболонок ІР54.
15.2.10 За необхідності розміщення трансформаторних і перетворювальних підстанцій в пожеженебезпечних зонах, їх встановлення слід виконувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
15.2.11 У пожежонебезпечних зонах слід використовувати світильники, що мають ступінь захисту відповідно до вимог нормативно-правових актів.
15.2.12 Світильники з лампами розжарювання та люмінесцентні світильники не повинні мати відбивачів і розсіювачів з горючих матеріалів.
15.2.13 У разі встановлення світильників, що не мають штепсельних розємів, на металевих кронштейнах (стійках) заземлення кронштейна слід забезпечувати жорстким кріпленням до заземленого металевого корпуса. У свою чергу, заземлення корпуса світильника слід виконати за допомогою перемички між заземлюючим і нульовим затискачами в середині ввідного пристрою світильника.
15.2.14 Складські приміщення з пожежонебезпечними зонами будь-якого класу повинні мати апарати для відключення із зовні силових і освітлювальних мереж незалежно від наявності апаратів для відключення в середині приміщень.
15.2.16 У пожежонебезпечних зонах усіх класів, крім захисту від струмів КЗ, провідники освітлювальних мереж слід захищати від перевантажень. Крім того, від перевантажень слід захищати силові мережі, які прокладаються в пожежонебезпечних зонах складських приміщень, і в інших випадках, якщо перевантаження може виникнути за умовами технологічного процесу.
15.2.17 У мережах з глухозаземленою нейтраллю в пожежонебезпечних зонах усіх класів для захисту від струмів КЗ слід забезпечувати кратність струмів однофазних короткого замикання згідно з вимогами нормативно-правових актів.
15.2.18 У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу кабелі і проводи повинні мати покриття й оболонку з матеріалів, що не розповсюджують горіння.
15.2.19 У пожежонебезпечних зонах усіх класів заземлення електрообладнання слід здійснювати вирівнювання потенціалів.


XVI РОБОТИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ, ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ МАШИН, ПІДЙОМНИКІВ, МЕХАНІЗМІВ І ДРАБИН.
РОБОТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПІДНІМАННЯМ НА ВИСОТУ


16.1. Вимоги до безпечного виконання робіт в електроустановках із застосуванням автомобілів, вантажопідіймальних машин,підйомників, механізмів і драбин.
16.1.1 Під час виконання робіт в електроустановках із застосуванням вантажопідіймальних машин і механізмів у діючих електроустановках слід враховувати вимоги Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Правил будови і безпечної експлуатації підйомників.
У разі призначення працівника відповідального за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами ,підйомниками ,слід зробити запис в рядку Окремі вказівки наряду.
16.1.2 Особи, відповідальні за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними машинами і механізмами в діючих електроустановках, повинні мати групу ІV з електробезпеки.
Машиністи кранів, слюсарі-електрики та налагоджувальники, які обслуговують вантажопідіймальні крани і машини з електроприводом, повинні мати групу ІІІ з електробезпеки, машиністи кранів з іншим приводом та стропальники – групу ІІ.
Кранівники сторонніх організацій допускаються до роботи згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.01-07.
16.1.3 По ВРУ рух вантажопідіймальних машин і механізмів, автомобілів дозволяється під наглядом одного з працівників, зазначених у НПАОП 0.00-1.01-07 та НПАОП 0.00-1.36, або адміністративно-технічного працівника з групою V.
Рух по ВРУ вантажопідіймальних машин, механізмів і автомобілів допускається також під наглядом чергового з групою ІV.
16.1.4 Під час руху по ВРУ і під ПЛ підіймальні та висувні частини вантажопідіймальних машин і механізмів повинні перебувати в транспортному положенні. Допускається в межах робочого місця переміщення вантажопідіймальних машин та механізмів по рівній місцевості з піднятим робочим органом без вантажу та людей на підіймальній або висувній частині, якщо таке переміщення дозволяється заводською інструкцією і при цьому не потрібно проїжджати під не відключеними шинами або проводами ПЛ.
На ВРУ швидкість руху визначається за місцевими умовами, але не повинна перевищувати 10 км/год. Під ПЛ автомобілі, вантажопідіймальні машини та механізми повинні проїжджати в місцях найменшого провисання проводів (біля опор).
16.1.5 Установлення і робота стрілових вантажопідіймальних машин та механізмів під проводами ПЛ, що перебувають під напругою, не дозволяється.
Установлювати вантажопідіймальну машину (механізм) на виносні опори та переводити її робочий орган з транспортного положення в робоче повинен машиніст, який нею керує. Не дозволяється залучати для цього інших працівників.
16.1.6 Під час проїзду, установлення та роботи автомобілів, вантажопідіймальних машин та механізмів відстані від підіймальних та висувних частин, стропів, вантажозахватних пристосувань, вантажів до струмовідних частин, що перебувають під напругою, не повинні бути менші за зазначені в таблиці 1 цих Правил.
16.1.7 Перед початком роботи телескопічних вишок та гідропідйомників необхідно перевірити в дії висувну та підіймальну частини. Перевірку слід здійснювати в безпечному місці якнайдалі від струмовідних частин, що перебувають під напругою.
16.1.8 Водії вантажопідіймальних машин та механізмів, а також стропальники під час допуску до роботи у ВРУ і під ПЛ мають бути проінструктовані про порядок проїзду поблизу струмовідних частин і роботи в електроустановках.
16.1.9 Не дозволяється під час виконання робіт на кутових опорах, у разі замінювання ізоляторів, проводів або ремонту арматури встановлювати телескопічну вишку (гідропідйомник) у середині кута, утвореного проводами.
16.1.10 Під час виконання всіх робіт у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ автомобілі, вантажопідіймальні машини та механізми на пневмоколісному ходу необхідно заземлювати. Переріз заземлювальних проводів має бути не меншим від прийнятого для даної установки. Не дозволяється доторкатись до корпусу автомобіля (вантажопідіймальної машини, механізму) і проводити будь-які переміщення їхніх робочих органів, вантажозахватних пристосувань і опорних деталей до встановлення заземлення.
Вантажопідіймальні машини та механізми на гусеничному ходу в разі встановлення безпосередньо на ґрунті заземлювати не вимагається.
16.1.11 Під час роботи вантажопідіймальних машин та механізмів не дозволяється перебування людей під вантажем, що піднімається, корзиною телескопічної вишки (гідропідйомника), а також у безпосередній близькості (ближче ніж за 5 м) від проводів (тросів), що натягуються, упорів, кріплень і механізмів, що працюють.
16.1.12 Під час проведення робіт з телескопічної вишки (гідропідйомника) повинен бути візуальний зв’язок між членом бригади, який перебуває в корзині (колисці) і водієм. У разі відсутності такого зв’язку біля вишки повинен перебувати член бригади, який передає водію команду піднімати або опускати корзину (колиску).
Працювати з телескопічної вишки (гідропідйомника) слід стоячи на дні корзини (колиски), закріпившись стропом запобіжного пояса. Перехід з корзини (колиски) на опору або обладнання і назад допускається тільки з дозволу керівника робіт.
Під час перебування працівників, які виконують роботу, у корзині (колисці) телескопічної вишки (гідропідйомника) машиніст не повинен залишати пульт керування.
16.1.13 У разі зіткнення стріли або корзини (колиски) підіймального механізму із струмовідними частинами, що перебувають під напругою, машиніст повинен ужити заходів щодо швидкого розриву контакту, що виник, і відвести рухому частину механізму від струмовідних частин на відстань, не меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
Забороняється спускатись з механізму (машини) на землю або підніматись на нього, а також доторкатись до нього, стоячи на землі, якщо механізм перебуває під напругою.
Машиніст зобов’язаний попередити працівників, які його оточують, про те, що механізм перебуває під напругою.
У разі загоряння автомобіля, вантажопідіймальної машини або механізму, що перебуває під напругою, водій (машиніст) повинен зіскочити на землю, з’єднавши ноги і водночас, не доторкаючись руками до машини, віддалитися від неї на відстань не менше 8 м, пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одну від одної.
16.1.14 Не допускається робота вантажопідіймальних машин під час вітру, який викликає відхилення на небезпечну відстань вільних (без вантажу) тросів і канатів, за допомогою яких піднімається вантаж, а також при швидкості вітру, що перевищує допустимі значення, указані в паспорті машини.
16.1.15 Не дозволяється використовувати переносні металеві, а також дерев’яні та пластмасові драбини з дротом жорсткості вздовж тятив драбини в РУ 220 кВ і нижче.
16.1.16 У ВРУ 330 кВ і вище використовувати переносні металеві драбини дозволяється за таких умов:
- драбину слід переносити в горизонтальному положенні під безперервним наглядом керівника робіт, чергового або працівника з групою IV зі складу оперативно-виробничих працівників;
- для знімання наведеного потенціалу з переносної драбини до неї необхідно приєднати металевий ланцюг, який торкається землі;
- у разі встановлення драбини не дозволяється її наближення до струмовідних незаземлених частин на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.

16.2 Роботи в електроустановках, пов’язані з підніманням на висоту
16.2.1 Роботи в електроустановках, пов’язані з підніманням на висоту слід виконувати з врахуванням вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті. Під час виконання робіт, коли неможливо закріпити строп запобіжного пояса за конструкцію, опору тощо, слід користуватися страхувальним канатом, попередньо заведеним за конструкцію або деталь опори. Виконувати цю роботу повинні два працівники, один з яких повинен у разі потреби повільно попускати або натягувати страхувальний канат.
16.2.2 Драбини, риштування, помости, кігті, лази та інші пристосування, що застосовуються для виконання робіт на висоті і верхолазних робіт, повинні бути сертифіковані і відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.15-07.
16.2.3 Настили риштувань, помостів, колисок необхідно огородити, якщо їх висота над поверхнею ґрунту або перекриттям перевищує 1,3 м. Висота огородження не повинна бути нижче 1 м для риштувань та помостів і нижче 1,2 м – для колисок.
У разі неможливості або недоцільності влаштування настилів і огороджень, а також під час виконання робіт на обладнанні в кожному окремому випадку заходи безпеки визначаються технологічною картою, ПВР або іншими документами.
16.2.4 Електро- та газозварники повинні застосовувати запобіжний пояс із стропом із металевого ланцюга.
Якщо робоче місце та підходи до нього розташовані над неогородженими струмовідними частинами, що перебувають під напругою, а відстань від металевого ланцюга в разі його опускання буде менше за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил, то роботу слід виконувати з відключенням цих струмовідних частин.
16.2.5 Під час виконання робіт на тих конструкціях, під якими розташовані струмовідні частини, що перебувають під напругою, ремонтні пристосування та інструмент для запобігання їх падінню необхідно прив’язувати.
Подавати деталі на конструкції або обладнання слід за допомогою нескінченного каната, вірьовки або шнура. Працівник, який стоїть унизу, повинен утримувати канат для запобігання його розгойдуванню та наближенню до струмовідних частин.
16.2.6 Працівники, які працюють на порталах, конструкціях, опорах, повинні бути в одязі, що не заважає рухам. Особистий інструмент повинен бути в сумці.
16.2.7 Виконувати роботи на освітлювальній арматурі під стелею машинних залів, цехів підприємств та котелень з візка мостового крана повинні не менше двох працівників за нарядом.
Не дозволяється улаштування тимчасових помостів, драбин тощо на візку крана. Працювати слід безпосередньо з настилу візка або з установленого на ньому стаціонарного помосту.
Перед підніманням на візок з його тролейних проводів необхідно зняти напругу. Під час виконання робіт слід користуватися запобіжним поясом.
Пересувати міст або візок крана кранівник може тільки за командою керівника робіт. Під час пересування мостового крана працівники повинні розміщуватись у кабіні крана або на настилі мосту.
Не дозволяється пересування помосту і візка, коли люди перебувають на візку.


XVII РОБОТА ВІДРЯДЖЕНИХ ПРАЦІВНИКІВ та працівників будівельно-монтажних організацій
17.1 Порядок організації робіт відряджених працівників
17.1.1 До відряджених працівників належать працівники, які направляються для виконання робіт у діючих електроустановках інших підприємств і не перебувають в їхніх штатах, а також працівники одного і того самого підприємства, які направляються для роботи в діючих електроустановках з одного цеху (структурного підрозділу) в інший, за винятком електроенергетичних підрозділів цього підприємства.
17.1.2 Допуск до робіт в електроустановках відряджених працівників здійснюється відповідно до цих Правил. Відряджені працівники повинні мати посвідчення встановленої форми про перевірку знань цих Правил і присвоєння групи з електробезпеки.
17.1.3 Підприємство, що відряджає працівників, повинно в письмовій формі зазначити тих працівників, які можуть бути призначені керівниками робіт, наглядачами і членами бригади, а також працівників, яким може бути надано право видавати наряд у разі виконання тривалих робіт.
17.1.4 Відряджені працівники після прибуття на місце відрядження повинні пройти вступний і первинний інструктажі з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок, у яких їм треба буде працювати. Працівники, на яких покладається обов’язок видавати наряд і керівники робіт інструктуються також за схемами цих електроустановок. Зміст інструктажу визначає працівник, який проводить інструктаж, залежно від характеру і складності роботи, схеми та особливостей електроустановки.
17.1.5 Інструктаж відряджених працівників повинні проводити працівники підприємства, яким надано право проведення цих інструктажів.
Первинний інструктаж відряджених працівників повинен проводити керівник структурного підрозділу, в який направлені відряджені працівники.
Інструктаж необхідно оформлювати записом у журналі реєстрації інструктажів за підписами працівників, які інструктуються і працівника, який проводить інструктаж.
17.1.6 Надання відрядженим працівникам права працювати в діючій електроустановці керівниками робіт, наглядачами і членами бригади повинно бути оформлене керівництвом експлуатаційного підприємства резолюцією на листі підприємства, що відрядило працівників, або письмовою вказівкою. Надання права видавати наряди і віддавати розпорядження необхідно оформити письмовою вказівкою керівництва експлуатаційного підприємства.
17.1.7 Підприємство, що відряджає працівників, відповідає за відповідність відряджених працівників наданим їм групам з електробезпеки і наданим правам, а також за дотримання працівниками цих Правил.
17.1.8 Підприємство, в електроустановках якого працюють відряджені працівники, відповідає за виконання заходів безпеки, які забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги.
17.1.9 Підприємство, електроустановки якого постійно обслуговують працівники окремих дільниць спеціалізованих ремонтних організацій, може за узгодженням з цими організаціями надавати працівникам цих дільниць права оперативно-виробничих працівників після їхньої підготовки відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 і цих Правил .

17.2 Допуск працівників будівельно-монтажних організацій до робіт у діючих електроустановках

17.2.1 Для проведення будівельно-монтажних робіт у діючих електроустановках і охоронній зоні ліній електропередавання будівельно-монтажна організація (далі – БМО) повинна отримати від експлуатаційного підприємства письмовий дозвіл. Забезпечення електробезпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт повинно здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.013, (розділ II, п.12).
17.2.2 Дозвіл на виконання робіт в охоронній зоні ПЛ видається у відповідності до ПОЕМ, (розділ II, п.13). У дозволі на проведення робіт у діючих електроустановках повинні бути зазначені: ділянка діючої електроустановки, де будуть виконувати роботи (РУ, лінія, коло, опори); терміни виконання робіт (початок та закінчення); відповідальний працівник експлуатаційного підприємства, якого належить повідомити про закінчення робіт; наявність небезпечних і шкідливих факторів (розташовані поблизу діючі лінії електропередавання, електричне поле, наведена напруга), якщо вони мають місце.
17.2.3 У разі виділення для БМО спеціальної огородженої зони робіт замість дозволу слід оформляти акт-допуск відповідно до додатку 8 цих Правил. В акті-допуску необхідно зазначити: вид огородження зони робіт; місця входу (виходу) і в’їзду (виїзду) до цієї зони; наявність небезпечних і шкідливих факторів.
17.2.4 Перед початком виконання робіт БМО повинна подати експлуатаційному підприємству список працівників, які мають право видавати наряди, відповідальних керівників та відповідальних виконавців робіт зі складу тих, кого буде особисто допускати представник експлуатаційного підприємства (допускач). У списку необхідно зазначити посаду, прізвище, ініціали та групу з електробезпеки.
17.2.5 БМО відповідає за відповідність своїх працівників присвоєним їм правам та групам з електробезпеки, за дотримання умов та термінів проведення робіт, за виконання працівниками БМО заходів безпеки під час проведення робіт та вказівок допускача, отриманих під час інструктажу.
17.2.6 Після прибуття на експлуатаційне підприємство працівники БМО повинні пройти вступний та первинний інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей тих ділянок електроустановки, на яких їм треба буде працювати, а працівники, які мають право видавати наряди, відповідальні керівники робіт і відповідальні виконавці робіт - за їхніми схемами.
Проведення інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажів на експлуатаційному підприємстві.
17.2.7 Будівельно-монтажні роботи в діючих електроустановках та охоронній зоні ліній електропередавання працівники БМО повинні виконувати за нарядом-допуском, що видається експлуатаційною організацією. Форма наряду-допуску встановлена СНиП ІІІ-4-80 «Техника безопасности в строительстве».
17.2.8 Первинний допуск до робіт, які вимагають проведення відключень в електроустановках, а також в охоронній зоні лінії електропередавання, що перебуває під напругою, виконує допускач зі складу працівників експлуатаційного підприємства. Він допускає відповідального керівника робіт або відповідального виконавця робіт БМО відповідно до вимог пунктів 6.5.- 6.7 глави VI цих Правил.
17.2.9 Відповідальний керівник або відповідальний виконавець робіт БМО в разі первинного допуску повинен мати два примірники виданого йому наряду. Після оформлення допуску в обох примірниках наряду один з них залишається у допускача для передавання його відповідальному працівнику, якому працівник БМО, що допускається, повинен повідомити про повне закінчення робіт.
17.2.10 Повідомлення про повне закінчення робіт БМО може бути передано у вигляді письмового повідомлення, врученого особисто або надісланого нарочним, а також по телефону чи радіо.
У повідомленні необхідно вказати, що роботу за нарядом повністю закінчено, бригаду (бригади) з ділянки робіт виведено, робочі місця перевірено (матеріали, інструменти, пристрої та ін. прибрано; установлені працівниками БМО заземлення, огородження, знаки та плакати безпеки знято).
172.11 Після отримання повідомлення про повне закінчення робіт експлуатаційне підприємство може зняти встановлені допускачем заземлення, огорожі, знаки (плакати) безпеки та включити електроустановку.



17.3 Допуск БМО до робіт в електроустановках електростанцій і підстанцій
17.3.1 Зона робіт, виділена для БМО, повинна мати суцільне або сітчасте огородження, яке запобігає проникненню працівників до діючої частини електроустановки.
17.3.2 Шляхи проходу та проїзду працівників, машин і механізмів БМО до виділеної цій організації огородженої зони не повинні перетинати територію або приміщення діючої частини електроустановки.
У тому разі, коли шлях прямування працівників БМО до виділеної зони проходить територією або приміщеннями діючого РУ, допуск до цієї зони (прохід людей, проїзд машин та механізмів) здійснює представник експлуатаційного підприємства, що має право на одноособовий огляд РУ, або оперативний працівник, що обслуговує цю електроустановку, який повинен довести працівників БМО до входу або в’їзду до зони робіт.
17.3.3 Якщо виділена для БМО зона не огороджена, роботи в ній слід проводити під наглядом представника експлуатаційного підприємства-наглядача з групою III за нарядом-допуском для робіт в електроустановках, що видається експлуатаційним підприємством. Щоденний допуск до робіт у цьому разі здійснюють оперативні або оперативно-виробничі працівники експлуатаційної організації.
У разі проведення налагоджувальних pобіт наглядач не призначається. Працівники БМО ці роботи можуть виконувати на правах відряджених.
17.3.4 Наглядач нарівні з відповідальним виконавцем робіт БМО відповідає за збереження тимчасових огороджень, попереджувальних плакатів і за дотримання членами бригади безпечної відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою.
17.3.5 Експлуатаційне підприємство відповідає за виключення можливості подавання робочої напруги на ділянки, куди допущені для роботи працівники БМО.

17.4 Допуск БМО до робіт в охоронній зоні ліній електропередавання
17.4.1 Допускач зі складу працівників експлуатаційного підприємства повинен допустити відповідального виконавця робіт кожної бригади БМО до робіт в охоронній зоні лінії електропередавання, яка не перебуває під напругою, а також у прольоті перетинання з діючою ПЛ. До інших видів робіт в охоронній зоні відключеної лінії електропередавання допускачу дозволяється допускати відповідального керівника робіт БМО, який повинен допускати решту працівників.
17.4.2 На ПЛ у разі допуску відповідальних виконавців робіт допускач повинен установити по одному заземленню на ділянці роботи кожної бригади, а в разі допуску відповідального керівника робіт - одне заземлення якомога ближче до ділянки робіт.
17.4.3 На ПЛ установлювати і знімати заземлення на ділянці робіт БМО допускач зі складу працівників експлуатаційного підприємства повинен за нарядом. На знімання заземлень слід видавати окремий наряд, який не містить доручення на їх установлення. У цьому разі членом бригади може бути працівник із групою III зі складу працівників БМО.
17.4.4 Під час підготовки робочого місця на багатоколовій ПЛ допускач зі складу працівників експлуатаційного підприємства повинен установити прапорці відповідно до розділу 11.2 глави XI цих Правил на тих самих опорах, на яких він установлює заземлення. Прапорці слід знімати одночасно зі зніманням заземлень.
17.4.5 У дозволі на виконання робіт в охоронній зоні КЛ слід зазначити розташування та глибину закладення КЛ.
17.4.6 Перед початком виконання земляних робіт в охоронній зоні КЛ під наглядом працівників, які експлуатують КЛ, слід зробити контрольне розкривання ґрунту (шурф) для уточнення розташування та глибини прокладання кабелів, а також встановити тимчасове огородження, яке визначає зону роботи землерийних машин.
17.4.7 Не допускається застосування машин і механізмів ударної дії на відстанях менше ніж 5 м від траси кабелю, а землерийних машин - у межах охоронної зони КЛ. Розпушування ґрунту з використанням відбійних молотків дозволяється на глибину не більше 0,3 м над трасою кабелю.
17.4.8 У разі потреби, кабель повинен проколювати за нарядом допускач зі складу працівників експлуатаційного підприємства, членом бригади може бути працівник БМО з групою IV.
17.4.9 У разі виявлення під час земляних робіт кабелю, не зазначеного в документації на виконання робіт, необхідно припинити роботу і повідомити про це підприємству, яке видало дозвіл на виконання робіт.
17.4.10 Виконання земляних робіт в охоронній зоні КЛ в аварійних випадках можуть дозволити оперативні працівники експлуатаційного підприємства, які мають право видавати дозвіл на підготовку робочих міст та на допуск. У цьому разі земляні роботи слід виконувати під наглядом представника експлуатаційного підприємства.
17.4.11 Експлуатаційне підприємство відповідає за запобігання можливості подавання напруги на ділянки, куди допущені для роботи працівники БМО.
17.4.12 Під час виконання робіт в охоронній зоні ліній електропередавання слід виконувати вимоги Правил охорони електричних мереж щодо додержання безпечних відстаней між підіймальними, висувними частинами вантажопідіймальних машин, механізмів, а також вантажозахватними пристроями, стропами, вантажами і струмовідними частинами.





















Додаток 1
До 4.2 Правил охорони праці під
експлуатації електроустановок


Групи з електробезпеки працівників, які обслуговують
електроустановки

Мінімальний стаж роботи в електроустановках, необхідний для отримання чергової групи з електробезпеки, наведено в таблиці 1 цього додатка.
Мінімальні вимоги для отримання групи з електробезпеки є такими:
Для отримання групи I достатньо пройти інструктаж з електробезпеки в даній електроустановці з оформленням в журналі інструктажу.
Видавати посвідчення працівникам з групою I не вимагається.
Працівникам віком молодше 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II.
Для отримання чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначений в таблиці 1 цього додатка.
Для отримання груп II - V працівники повинні:
мати чітке уявлення про небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;
знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи, яка виконується;
знати будову і принцип дії електроустановок;
вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.
Крім того, для отримання груп III, IV і V необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати безпечне проведення робіт. Для отримання групи V необхідно також чітко розуміти, чим спричинені вимоги конкретних пунктів цих Правил.












Мінімальний стаж роботи в електроустановках, необхідний для отримання
чергової групи з електробезпеки


Категорія працівників
Мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою для отримання чергової групи з електробезпеки (місяців)


Групи з електробезпеки


I
II
III
IV
V

1. Неелектротехнічні працівники, залучені до роботи в електроустановках (будівельники, прибиральники, водії автомобілів, машиністи вантажопідіймальних машин, механізмів та ін.)
Не нормується
2
12
Не передбачено
Не передбачено

2. Керівники, спеціалісти, оперативні, оперативно-виробничі і виробничі працівники:






2.1. З вищою технічною, спеціальною електротехнічною середньою освітою;
-"-
1
2
3
6

2.2. Зі спеціалізованою профтехосвітою;
-"-
1
2
3
12

2.3. Без спеціальної освіти
-"-
1
2
Не передбачено
Не передбачено

3. Практиканти:






3.1.Вищих та середніх спеціальних навчальних закладів;
-"-
1
3
Не передбачено
Не передбачено

3.2. Профтехучилищ
-"-
1
6
Не передбачено
Не передбачено

Примітка. Для отримання III - V груп з електробезпеки вимагається пройти спеціальне навчання стосовно
посади, яку займає працівник.
Додаток 2
До 4.8 Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

_______________________________________
підприємство
_______________________ __________________________________________________
(структурний підрозділ)
ПРОТОКОЛ №___
ЗАСІДАННЯ КОМІСІЇ З ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
ТА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
„____”______ 20 р. м.__________
Комісія у складі:
голови_______________________________________________________________________________________
(прізвище, ініціали, посада)
і членів комісії______________________________________,_________________________________________
(прізвище, ініціали, посада)
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
за участю____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
створена на підставі наказу від „____”_________20 р. №_________
перевірила знання з охорони праці, пожежної безпеки та технічної експлуатації
№ з/п
Прізвище, ім”я та по батькові працівника
Посада, професія (фах), місце роботи
Дата попередньої перевірки, група з ел. безпеки
Питання перевірки знань
Знає / не знає, вид перевірки, група з ел. безпеки
До яких робіт допускається
Дата наступної перевірки
Підпис особи, яка пройшла перевірку знань

1
Коваленко
майстер
03.01.04р.
ОП
знає
- верхолазні
03.01.06р
Коваленко


Микола
Черкаський
03.01.02р.
ПБ
знає
роботи;
03.01.08р
Коваленко


Васильович
міський
03.01.02р.
ТЕ
знає
- відповідаль-
03.01.08р
Коваленко



РЕМ
V гр.

період.
ний за безпеч-








V гр.
не проведення









робіт ванта-









жопідіймаль-









ними кранами;


































































































































































































































































































































































































































































































































































Голова комісії ______________________________
(підпис)
Члени комісії ______________________________
(підпис)
______________________________
(підпис)
______________________________
(підпис)
______________________________
(підпис)
_____________________________
(підпис)









Додаток 3
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок
Сторінки посвідчення повинні містити:
Лицева сторона обкладинки:
(Державний герб України)
П О С В І Д Ч Е Н Н Я
Стор. 1 Сторінки 2 – 4

Міністерство__________________________________
Організація, підприємство ______________________
Посвідчення№_______________________________
Видане (кому) _______________________________
(прізвище, ім”я, по батькові отримувача посвідчення)
Посада (спеціальність)_________________________
Допущений до роботи в електроустановках напругою_____
Цеху, відділу ____________________________________
В якості ________________________________________
Дата видачі _____________________________________
Голова комісії ______________ ___________________
(посада; підпис) (прізвище; ініціали)
М.П.

Сторінки 5-6 Сторінки 7-8







Сторінки 9-13
Результати перевірки знань правил НПАОП
при виконанні спеціальних видів робіт


Дата
перевірки
Найме-нування правил
Рішення
комісії
(знає, не знає)
Підпис голови комісії

12.02.01
ПБЕЕ
Розд.
20, 21
ПБРІП
ПБіБЕП
Знає
Доп. до верхолазних робіт
Петров
(підпис)

12.02.01
ПБЕЕ
Розд.17
ПБЕЕС
Розд.7.6
Знає
Доп. до проведення в/в випробовувань
Петров
(підпис)

12.02.01
ПБ РІП
Розділ 5.2
Знає
Доп. до роботи з ел.інструментом
Петров
(підпис)









Сторінка 14-15

Результати медичного огляду


Дата
проведення
медогляду
Висновок лікаря
Підпис особи відповідальної за медогляд



12.02.01
По професії до роботи
Придатний
Іванов
(підпис)



12.02.01
По посаді до роботи
Придатний
Іванов
(підпис)



Сторінка 16-17

Результати проходження спеціальної
підготовки


Назва спеціалізованого навчального закладу
Навчання проводив з____
по ____
Висновки за результатами навчання
Підпис керівника СНЗ (підрозділу)



КПІ центр перепідготовки спеціалістів
з 10.04.01
по 25.04.01
Рівень підготовленості відповідає кваліфікаційним вимогам
Петров
(підпис)



Служба ЛЕП
з 12.05.02
по 25.05.02
Рівень підготовленості відповідає кваліфікаційним вимогам
Сидоров
(підпис)




Зворотна сторона обкладинки
Пам’ятка
Під час виконання службових обов’язків працівник
повинен мати це посвідчення з собою.
За відсутності цього посвідчення або його наявності з простроченим терміном перевірки знань працівник до роботи не допускається.
В разі порушення нормативних актів з охорони праці
посвідчення може бути вилучене.
Додаток 4
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок
Форма наряду-допуску для виконання робіт в
електроустановках і вказівки щодо його заповнення

Лицьова сторона наряду

Підприємство _________________________
Підрозділ ____________________________

Наряд-допуск N
(для виконання робіт в електроустановках)

Керівнику робіт (наглядачу) ______________________________________
(прізвище, ініціали,група з електробезпеки)
допускачу:________________________________________________________
(прізвище, ініціали, група з електробезпеки)
з членами бригади _______________________________________________
(прізвища, ініціали, група з електробезпеки) __________________________________________________________________
доручається: _____________________________________________________
__________________________________________________________________
Роботу почати дата __________________ год ________ хв ___________
Роботу закінчити дата _______________ год ________ хв ____________

Таблиця 1. Заходи щодо підготовки робочих місць
Назва електроустановок, в яких треба про вести відключення і встановити заземлення
Що повинно бути відключено і де заземлено

1
2




Окремі вказівки: _________________________________________________ __________________________________________________________________
Наряд видав дата ____________________ год _________ хв ___________
Підпис _______________ Прізвище, ініціали ________________________
Наряд продовжив до: дата __________________ год _______ хв _______
Підпис ___________ Прізвище, ініціали _____________ дата _________

Таблиця 2 - Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск
Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи видав (посада, прізвище або підпис)
Дата, час
Підпис працівника, який отримав дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск

1
2
3





Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились: ______________ __________________________________________________________________

Допускач _________________________________________________________
(підпис)
Керівник робіт (наглядач) ________________________________________
(підпис)


Зворотна сторона наряду

Таблиця 3 - Інструктаж членів бригади (цільовий) у разі первинного допуску
Члени бригади (прізвище, ініціали)
Підписи членів бригади, які пройшли інструктаж

1
2




Підписи працівників, які провели інструктаж:
Допускач _________________________________
Керівник робіт (наглядач) ________________

Таблиця 4 - Щоденний допуск до роботи та її закінчення
Бригада проінструктована і допущена на робоче місце
Робота закінчена, бригада виведена

Найменування робочого місця
Дата, час
Підписи
Дата, час
Підпис керівника робіт(наглядача)



допускача
керівника робіт (наглядача)



1
2
3
4
5
6









Таблиця 5 - Зміни в складі бригади

Працівник, введений до складу бригади(прізвище, ініціали, група)
Працівник, виведений зі складу бригади(прізвище, ініціали, група)
Дата, час
Дозволив (підпис)

1
2
3
4







Робота повністю закінчена, бригада виведена, заземлення, встановлені бригадою, знято, повідомлено (кому) __________________
(посада) __________________________________________________________________
(прізвище, ініціали)
Дата _____________________ год ______________ хв _________________
Керівник робіт (наглядач) ________________________________________
(підпис)
















Вказівки щодо заповнення наряду-допуску для виконання робіт в електроустановках

Записи в наряді-допуску повинні бути розбірливими і виконаними чорнилом, кульковою ручкою або з використанням технічних засобів друкування. Забороняється заповняти бланк наряду-допуску олівцем і виправляти текст.
Систему нумерації нарядів-допусків визначає керівництво підприємства.
Для зазначення дати пишуть число, місяць та дві останні цифри, що позначають рік. Наприклад: 02.11.97, 26.04.97.
Прізвища осіб, зазначених в наряді, пишуть в називному відмінку; записують їх ініціали і групу з електробезпеки.
Диспетчерські найменування електрообладнання дозволяється записувати в скороченій формі, що прийнята на підприємстві і яка відповідає стандартам. Наприклад: МВ-110 Т-2 (масляний вимикач трансформатора Т-2), Тр-р 21Т (трансформатор 21Т).
Якщо не вистачає рядків в таблицях або тексті наряду, дозволяється прикласти до нього додатковий бланк наряду під тим самим номером за підписом працівника, який видає наряд для продовження записів. У цьому разі в останніх рядках таблиць або в кінці рядка основного бланку слід записати: "Див. додатковий бланк", а додатковому бланку надають номер основного наряду і роблять помітку "додатковий".
Лицьова сторона наряду
В рядку "Підрозділ" зазначається той структурний підрозділ підприємства (цех, служба, район, дільниця), в електроустановках якого треба буде працювати.
У рядку "Допускачу" зазначається прізвище допускача зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, або керівника робіт, який суміщає обов'язки допускача.
Для електроустановок, де допускачем є черговий, в рядку записується "Черговому" без зазначення прізвища.
В рядках "З членами бригади" зазначаються члени бригади та їхні групи з електробезпеки.
Для виконання робіт із застосуванням автомобілів, механізмів і самохідних кранів зазначається, хто з членів бригади є водієм, кранівником, стропальником, а також тип механізму або самохідного крана, на якому він працює. Наприклад: Петренко К.В., гр.II, водій ТВ-26.; Крилов А.С, гр.II, кранівник АК-51; Костюк М.В., гр.I, стропальник.
В рядках "Доручається":
для електроустановок електростанцій, підстанцій та КЛ зазначається найменування електроустановки та її приєднань, в яких треба буде працювати, зміст роботи. Наприклад: ПС Заводська, ВРУ 110 кВ, шиноз'єднувальний вимикач, заміна вводів. Для робіт, що виконуються згідно з пунктом 6.10.1а цих Правил, допускається зазначати лише назву електроустановки та зміст роботи;
для ПЛ зазначаються найменування лінії і межа її ділянки, де треба буде працювати (номери опор, на яких або між якими, враховуючи їх, буде виконуватись робота; окремі прольоти, наприклад: прольот між кінцевою опорою та порталом ВРУ та ін.), а також зміст роботи, наприклад: ПЛ 330 кВ Чайкіно-Макєєвська, опори N 120 - 150, перетягування проводів. Для багатоколової ПЛ зазначається також найменування кола, а у разі пофазного ремонту - і розташування фази на опорі.
В рядках "Роботу почати" та "Роботу закінчити" зазначаються дата і час початку та закінчення роботи за даним нарядом.
У разі виконання робіт в електроустановках електростанцій, підстанцій та на КЛ в таблиці 1 "Заходи щодо підготовки робочих місць" зазначаються:
в графі 1 - найменування електроустановок, в яких необхідно провести операції з комутаційними апаратами і встановити заземлення;
в графі 2 - диспетчерське найменування (позначення) комутаційних апаратів, приєднань, обладнання, з якими проводяться операції, і місця, де слід встановлювати заземлення.
Операції відключення у вторинних колах, в пристроях РЗА, автоматики, телемеханіки, зв'язку зазначати в таблиці 1 не потрібно.
Для роботи на КЛ та ПЛ, що відключають і заземлюють в РУ працівники, які не обслуговують ці лінії (наприклад, оперативні працівники електростанцій та підстанцій), таблицю 1 слід заповнювати таким чином:
в графі 1 зазначається найменування електростанції або підстанції, на яких відключається лінія;
в графі 2, в рядку, що відповідає найменуванню електростанції або підстанції, зазначається диспетчерське найменування (позначення) лінії.
Для виконання робіт на ПЛ в таблиці 1 зазначаються:
в графі 1 - найменування ліній, кіл, проводів, що записані в рядку "Доручається" наряду, а також найменування інших ПЛ або кіл, які підлягають вимкненню і заземленню в зв'язку з виконанням робіт на ПЛ, яка ремонтується, або на колі (наприклад, ПЛ, які перетинаються з лінією, що ремонтується, або проходять поблизу неї, інших кіл багатоколової ПЛ та ін.);
в графі 2 для ПЛ, які відключаються і заземлюються допускачем зі складу оперативно-виробничих працівників - найменування комутаційних апаратів в РУ та на самій ПЛ, на яких проводяться операції, і номери опор, на яких необхідно встановити заземлення. В цій самій графі слід зазначити номери опор або прольоти, де керівник робіт повинен встановити заземлення на проводи та троси на робочому місці відповідно до пунктів глава VI розділ 5.3. цих Правил.
Якщо місця встановлення заземлень під час видавання наряду визначити неможливо або робота буде виконуватись з переставлянням заземлень, то в графі 2 зазначається "Заземлити на робочих місцях".
В графі 2 слід вказати місця, де керівник робіт повинен встановити заземлення на ПЛ, які перетинаються з тією, що ремонтується, або проходять поблизу неї. Якщо ці ПЛ експлуатуються іншим підприємством (службою), в рядку "Окремі вказівки" наряду слід вказати на необхідність перевірки заземлень, що встановлюються працівниками цього підприємства (служби).
До таблиці 1 слід занести ті операції з комутаційними апаратами, що потрібні для підготовки безпосередньо робочого місця. Переключення, які виконуються в процесі підготовки робочого місця, пов'язані зі змінюванням схем (наприклад, переведення приєднань з однієї системи шин на іншу, переведення живлення ділянки мережі з одного джерела живлення на інше тощо), до таблиці не заносяться.
Допускається оформлення таблиці 1 у вигляді бланка переключень із зазначенням послідовності операцій.
У тому разі, коли допускачу зі складу оперативно-виробничих працівників за нарядом доручається допуск на вже підготовлені робочі місця, в графі 2 таблиці 1 працівник, який видає наряд, записує ті відключення і заземлення, які необхідні для підготовки робочих місць, і зазначає, які з них вже виконано.
Для робіт, які не вимагають підготовки робочого місця, в графах таблиці 1 робиться запис "Не вимагається".
В рядках "Окремі вказівки" записуються:
додаткові заходи, що створюють безпечні умови праці працівників (встановлення огороджень, перевірка повітря в приміщенні на відсутність водню, заходи пожежної безпеки та ін.);
дозвіл керівнику робіт (наглядачу) на повторний допуск бригади до роботи на підготовлене робоче місце (гл. V пункт 9.3 цих Правил);
дозвіл керівнику робіт на переведення бригади на інше робоче місце (гл. V пункт 8.1 цих Правил);
дозвіл керівнику робіт на тимчасове знімання і встановлення заземлень (гл. V пункт 9.4 цих Правил);
дозвіл керівнику робіт оперувати комутаційними апаратами (гл. VII пункт 13.8 цих Правил);
призначення особи, відповідальної за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами (гл. (XIII пункт 1.1 цих Правил);
у разі видавання наряду наглядачу – відповідальний працівник, який очолює бригаду (гл. VI пункт 2.7 цих Правил);
вказівка про необхідність перевірки заземлення ПЛ інших підприємств (пункт 13 цього додатка);
вказівка про те, що лінія, яка ремонтується, перебуває в зоні наведеної напруги, із зазначенням рівня наведеної напруги (гл. IX пункт 6.9. цих Правил);
дозвіл на проведення пробних включень, випробувань (вимірювань) із зазначенням осіб, які мають виконувати ці роботи.
Працівнику, який видає наряд, дозволяється вносити на свій розсуд в ці рядки й інші записи, пов'язані з роботою, що виконується.
Таблиця 2 заповнюється під час отримання дозволу на підготовку робочого місця і на допуск.
В графі 1 допускач вказує посаду та прізвище працівника, який видав дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск.
В графі 2 зазначаються дата та час видачі дозволу.
В графі 3 розписуються працівники, які отримали дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск. Якщо підготовляють робочі місця кілька працівників або працівники різних цехів, то в графі 3 розписуються всі, хто готував робочі місця.
Якщо дозволи на підготовку робочого місця і на допуск записують неодночасно, то в графі 2 послідовно заповнюють два рядки: один - про дозвіл на підготовку робочого місця, другий - про дозвіл на допуск.
У разі виконання робіт в електроустановках електростанцій, підстанцій та на КЛ в рядках "Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились" допускач зазначає струмовідні частини, що перебувають під напругою, приєднання, яке ремонтується, і найближчі до місця роботи струмовідні частини або обладнання сусідніх приєднань незалежно від того, вимкнені вони чи ні.
У разі виконання робіт на ПЛ в цих самих рядках записують струмовідні частини, вказані працівником, який видав наряд, в рядках "Окремі вказівки", а у разі необхідності - інші струмовідні частини.
Допускач і керівник робіт (наглядач) розписуються під рядками "Робочі місця підготовлені. Під напругою залишились" тільки у разі первинного допуску.
Зворотна сторона наряду
Цільовий інструктаж членів бригади слід оформляти в таблиці 3 наряду тільки у разі первинного допуску та введення до складу бригади нового працівника. Про проведені інструктажі допускач і керівник робіт (наглядач) розписуються у відповідних рядках в кінці таблиці 3.
В таблиці 4 слід оформляти щоденний допуск до роботи та її закінчення, а також допуск у разі переведення на інше робоче місце.
Якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, а також якщо керівнику робіт дозволено допустити бригаду до роботи у разі повторного допуску, він розписується під час допуску в графах 3 і 4.
Закінчення робіт, пов'язане із закінченням робочого дня, керівник робіт (наглядач) оформляє в графах 5 і 6.
В таблиці 5 у разі введення до складу бригади або виведення зі складу бригади водія автомобіля, машиніста механізму, кранівника зазначають також тип закріпленого за ним автомобіля, механізму чи самохідного крана. В графі 4 розписується працівник, який видав дозвіл на зміну складу бригади. У разі передавання дозволу по телефону, радіо керівник робіт в графі 4 зазначає прізвище цього працівника.
Після повного закінчення роботи керівник робіт (наглядач) розписується в призначених для цього рядках наряду, зазначаючи час і дату оформлення.
Якщо під час оформлення в наряді повного закінчення роботи черговий чи допускач зі складу оперативно-виробничих працівників відсутній або керівник робіт суміщує обов'язки допускача, керівник робіт чи наглядач це оформляє тільки в своєму примірнику наряду, зазначаючи посаду і прізвище працівника, якому він повідомив про повне закінчення робіт, а також дату і час повідомлення.
Якщо під час оформлення в наряді повного закінчення робіт черговий чи допускач зі складу оперативно-виробничих працівників присутній, то керівник робіт або наглядач оформляє це в обох примірниках наряду.
Якщо бригада не встановлювала заземлення, то слова "Заземлення, встановлені бригадою, зняті" треба викреслити.
Додаток 5 ( рекомендований)
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок


(назва підприємства)

НАКАЗ
„___” _______20 р. м._______________ №_____

На основі висновків комісій по перевірці знань надати права відповідно
вимог ПБЕЕ, ППБ, ПББЕВК, ПББЕП працівникам (Назва підприємства) на 20 р.

п/п
Прізвище, ім’я,
по батькові
Група з ЕБ
Посада
Електроустановки, закріплені за персоналом по їх обслуговуванню
Оперативні права
Видачі нарядів та роз-поряд-жень
Видачі нарядів на виконання робо-ти краном, під-йомником побли-зу повітряних ліній






Оперативного управління
Оперативних перемикань
Оперативного обслуговування



1
2
3
4
5
6
7
8
9
10


Видачі наряду-допуску на виконання вогневих робіт
Одноособового огляду
Керівника робіт
Допускача
Наглядача
Видачі дозволу на підготовку робочих місць і допуск до роботи
Видачі дозволу на підготовку робочих місць і допуск до роботи в електроустановках, що не обслуговуються оператив-ними або оперативно-виробничими працівниками
(майстерні, гаражі тощо)
Виконання робіт в ектроустановках








До 1000 В
Вище 1000 В

11
12
13
14
15
16
17
18
19












Директор РЕМ _____________ ПІБ
(підпис)
Погоджено:
Головний інженер _____________ ПІБ
(підпис)
Інженер з ОП _____________ ПІБ
(підпис)
Примітка: Якщо права, зазначені в графах працівникам не надаються, то графу можна вилучити з таблиці, але нумерація при цьому не змінюється, тобто номер графи залишається такою, яка зазначена в додатку. Надані права відмічаємо в графах списку записом – „має”, при відсутності прав – графи не заповнюються.


________________________________________
(назва підприємства)
НАКАЗ
„___” _______200_р. м._______________ №_____

На основі висновків комісій по перевірці знань надати права відповідно
вимог ПБЕЕ, ППБ, ПББЕВК, ПББЕП працівникам (Назва підприємства), на 20 _р.

п/п
Прізвище, ім’я, по батькові
Гру-па з ЕБ
Посада
Електроустановки закріплені за персоналом по їх обслуговуванню
Оперативні права
Видачі нарядів та роз-поряд-жень
Видачі нарядів на виконання роботи краном, підйомни-ком поблизу повітряних ліній






Оператив
ного управління
Оперативних переми-кань
Оперативно-го обслугову вання



1
2
3
4
5
6
7
8
9
10


1

Петренко Петро Петрович

5
Заступник директора з енергонаг-ляду
Кола обліку ЕУ РЕМ










Кола приладів обліку електроустано-вок споживачів, які не мають працівників, що їх обслуговують






2
Тимошенко Василь Васильович
5
майстер
Електроустановки РЕМ


















Видачі наряду-допуску на вико-нання вогневих робіт
Одноособового огляду
Керів-ника робіт
Допус-кача
Нагля-дача
Видачі дозволу на підготовку робочих місць і допуск до роботи
Видачі дозволу на підготовку робочих місць і допуск до роботи в електроустановках, що не обслуговуються оперативними або оперативно-виробничими працівниками (майстерні, гаражі тощо)
Виконання робіт в ектроустановках








До 1000В
Вище 1000 В

11
12
13
14
15
16
17
18
19










































Директор РЕМ _____________ ПІБ
(підпис)
Погоджено:
Головний інженер _____________ ПІБ
(підпис)
Інженер з ОП _____________ ПІБ
(підпис)

Додаток 6
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок

Порядок обліку робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями

Порядок обліку робіт за нарядами та розпорядженнями визначає керівництво підприємства.
Роботи за нарядами та розпорядженнями слід обліковувати в призначеному для цього журналі за пропонованою нижче формою.
В журналі у відповідних графах реєструють первинний допуск до роботи за нарядами і повне її закінчення, допуск до роботи за розпорядженням та її закінчення (за винятком робіт за розпорядженнями, які виконуються самими оперативними працівниками або під їхнім наглядом і запис про які роблять тільки в оперативному журналі). Крім того, первинні та щоденні допуски до робіт за нарядом оформляють записом в оперативному журналі, у цьому разі зазначають тільки номер наряду і робоче місце.
Сторінки журналу слід пронумерувати, а журнал прошнурувати та скріпити печаткою. Термін зберігання журналу після останнього запису становить 6 місяців.

Журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями

Номер розпорядження
Номер наряду
Місце і найменування роботи. Заходи безпеки
Керівник робіт або наглядач (прізвище, ініціали)
Працівник,який дав розпорядження (прізвище,ініціали)
Члени бригади, яка працює за розпорядженням (прізвище, ініціали)
Цільовий інструктаж

отримав провів
Дозвіл на допуск (дата, час)
Роботу закінчили (дата, час)

1
2
3
4
5
6
7 8
9
10


Примітки:
У разі великої кількості робіт за розпорядженнями запис їхніх порядкових номерів дозволяється щомісяця починати знову.
У разі виконання робіт за нарядом заповнюються тільки графи 2, 7, 8.





















Додаток 7
до Правил охорони праці під час
експлуатації електроустановок
Приклади встановлення заземлень в схемах електроустановок
10 кВ

Рисунок 1. Приклад встановлення заземлень у разі виконання робіт на електродвигуні
35 кВ

Рисунок 2. Приклад встановлення заземлень у разі виконання робіт на силовому двообмотковому трансформаторі 10 кВ

Рисунок 3. Приклад встановлення заземлень у разі виконання робіт на секційному реакторі та на його вимикачі

Рисунок 4. Підстанція за схемою містка.
Приклад встановлення заземлень у разі виконання робіт на лінійному роз'єднувачі трансформатора № 2 і на вимикачі перемички

Рисунок 5. Блок генератор-трансформатор.
Приклад встановлення заземлень у разі виконання робіт на генераторі, блочному трансформаторі та на трансформаторі власних потреб

Рисунок 6. Схема ПЛ 35-110 кВ з відгалуженням. Приклад встановлення заземлень згідно з пунктом 7.7.1а цих Правил (заземлення на робочому місці не показані).

1 - джерело живлення;
2 - опора;
3 - відгалуження;
4 - робоче місце (ділянка робіт).
Рисунок 7. Схема ПЛ 10 кВ з відгалуженням.
Згідно з пунктом 7.7.16 цих Правил переносне заземлення встановлено на опорі, що обладнана заземлювальним спуском (заземлення на робочому місці не показано).
 










































13PAGE 15


13PAGE 1416115



Результати перевірки знань з охорони праці
(правила, інструкції з охорони праці)
Дата
перевір-ки
Причина перевірки
Група з електро-
безпеки
Рішення
комісії
(знає, не знає)
Дата слідуючої перевірки
Підпис голови комісії

12.02.00
первинна
IV
знає
12.02.01
Петров
(підпис)

12.02.01
період.
V
знає
12.02.02
Петров
(підпис)

15.08.01
позапла нова
V
знає
12.02.02
Петров
(підпис)




Результати перевірки знань
з пожежної безпеки
Дата
перевірки
Причина перевірки
Рішення
комісії
(знає,
не знає)
Дата слідуючої перевірки
Підпис голови комісії

12.02.01
первинна
знає
12.02.04
Петров
(підпис)

12.02.04
період.
знає
12.02.07
Петров
(підпис)

15.08.04
позапла нова
знає
12.02.07
Петров
(підпис)



Результати перевірки знань з технічної експлуатації
(правила експлуатації, виробничі інструкції)
Дата
Переві-рки
Причина перевірки
Рішення
комісії
(знає,
не знає)
Дата слідуючої перевірки
Підпис голови комісії

12.02.00
первинна
знає
12.02.03
Петров
(підпис)

12.02.03
період.
знає
12.02.06
Петров
(підпис)

15.08.03
позапла нова
знає
12.02.06
Петров
(підпис)






Приложенные файлы

  • doc 15652911
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий