Спілкування та його роль у житті людини

Спілкування та його роль у житті людини.
Жодна людина не існує сама по собі. Кожен із нас може жити лише серед людей і зв'язаний з ними безліччю найрізноманітніших стосунків. Формою такого взаємозв'язку є спілкування. Спілкування це процес взаємодії між людьми, в якому відбуваються обмін інформацією.

Спілкування є одним із проявів існування суспільних відносин. Тому воно зв'язане з діяльністю і духовним світом людини.




Таким чином спілкування є невід'ємною і дуже важливою стороною людського існування.


Водночас спілкування є необхідною передумовою існування суспільства. У процесі спілкування здійснюється інтелектуальна та емоційна взаємодія між людьми, формується спільність настроїв і поглядів.

Кожній людині тією чи іншою мірою властива потреба у спілкуванні. З одного боку, це потреба в нових враженнях, почуттях, знаннях. З іншого це потреба поділитися з кимось власними переживаннями і думками.



У процесі розвитку потреба у спілкуванні набуває вибіркового характеру. Хоча іноді й зустрічаються такі люди, яким все одно з ким аби «поговорити», проте у більшості випадків кожна людина має певне коло знайомих або друзів, і якими вона спілкується найохочіше. І лише найближчим приятелям ми розкриваємо свої таємниці, ділимося з ними своїми найтаємнішими думками і мріями. Тому в процесі такого товариського спілкування дуже важливо вміти співпереживати іншій людині, поставити себе на її місце, дати їй пораду, перейматися її болями і тривогами.


Інколи людина має велику потребу «висповідатися», поділитися з кимось тим, що її найбільше хвилює, або що не лає їй спокійно жити. І їй буває дуже боляче, коли пізніше той або та, з ким вона поділилася «найсвятішим», розкриває ці таємниці іншим, робить їх предметом не співчуття, а критики чи навіть глузування.


Форми і засоби спілкування.

Світ людського спілкування надзвичайно багатий. Воно здійснюється у різних формах і різними засобами, які постійно вдосконалюються і збагачуються.


Головним засобом людського спілкування є мова. Деякі тварини і птахи здатні теж обмінюватися звуковими сигналами, які мають певне інформаційне значення. Проте кількість цих сигналів дуже обмежена. І тільки людина здатна виражати і закріплювати у словах зміст своїх почуттів і думок, називати ними різноманітні предмети і явиша. Завдяки ньому вона створює певний інформаційний світ, у якому об'єднуються, співіснують на рівних її внутрішній, духовний світ і світ зовнішній, об'єктивний.


це основа культури, безмежний, невичерпний океан вселюдського досвіду. Підкреслюючи значення слова у людському житті, народна мудрість ставить ного поряд з хлібом. Рідна мова зв'чзує нас не тільки з іншими сучасниками, а й з минулим і прийдешнім усіма поколіннями нашого народу. Тому, доки існує мова живе і народ, а її зникнення означає не тільки втрату історичної нам'яті, але і зникнення цілої нації, її розчинення серед інших людських спільнот.




У різних народів існують історично вироблені традиційні форми спілкування, які найчастіше закріплені у певних звичаях і обрядах. Залежно від них навіть вітатися пріг зустрічах люди можуть по-різному: кланяючись одне одному, обіймаючись, цілуючись, потискуючи руку або цілуючи її, промовляючи певні усталені слова або щось вигукуючи. Незнання цих звичаїв може затруднити спілкування або зробити його неефективним.





Культура і мистецтво спілкування.

Майже все наше життя проходить серед людей. Щодня ми вступаємо в десятки, сотні різноманітних контактів у сім'ї, на роботі чи в школі, на вулиці. І від них контактів значною мірою залежать наш настрій, наші успіхи, наше самопочуття. Нам щоденно доводиться спілкуватися не тільки з тим, кого ми добре знаємо або любимо, а й із багатьма незнайомими або навіть неприємними нам людьми.


Тому вміння спілкуватися, дотримуватися певних норм і правил спілкування в різних обставинах є невід 'ємною складовою мистецтва життя, важливим показником нашої культури.


Навіть коли ми мимохідь зустрічаємося з незнайомими нам людьми, то й у цьому разі, як правило, ми обмінюємося з ними поглядами, звертаємо увагу на їхню зовнішність. І те, що ми помічаємо в очах іншої людини: сум, радість, зневагу, подив, привітність тощо, відбивається, як у дзеркалі, у нас самих, піднімає або псує наш настрій.



Особливе значення культура і мистецтво спілкування мають для тих людей, для яких спілкування є складовою їхньої професійної діяльності, тобто для вчителів, лікарів, лекторів, дипломатів, політичних діячів і багатьох інших.


В умовах суспільства, коли кожна людина має право на вільний вираз своїх думок і переконань, особливого значення набуває культура ведення діалогу. Така культура характеризується не тільки вмінням стисло і чітко формулювати свої думки, доводити їх правильність і переконувати у цьому інших, а й в умінні терпляче вислуховувати свого опонента, не перебивати його, ставитися з повагою до його позиції, а інтереси справи ставити вище особистих симпатій чи антипатій.
На жаль, ці прості правила поки що не досить часто виконуються в нашому житті.


Приложенные файлы

  • doc 15636020
    Размер файла: 36 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий