Загальна


Вступ
Залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потреби населення у перевезеннях.
Діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню усіх галузей суспільного виробництва, економічному розвитку країни.
Залізниця у взаємодії з іншими видами транспорту повинна своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів та вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування господарства та населення.
Якість робіт локомотивного господарства багато в чому залежить від ефективності роботи усього залізничного транспорту. Відомо, що для зростаючих об’ємів вантажних перевезень потрібно планомірно збільшувати середню масу вантажних поїздів і швидкості їх руху сприяють також освоєння нових типів локомотивів, оснащення їх сучасними комп’ютерними засобами.
Провідне місце на залізничному транспорті займає локомотивне господарство, на відміну від інших галузей виробництва, транспорт не виготовляє нові продукти, не збільшує їх кількість, а лише переміщує продукцію від місця виробництва до місця споживача. Таким чином продукцією транспорту є переміщення вантажів та пасажирів. Важливу роль відіграє транспорт у розвитку народного господарства нашої країни, в загальному обсязі пасажирообороту та вантажообороту на залізничний транспорт припадає велика частина. Його роль і значення в житті країни виражається наступними особливостями:
незалежність його роботи від кліматичних умов, погоди, пори року та доби, що забезпечує можливість регулярного перевезення пасажирів та вантажів;
висока перевізна здатність залізниць, можливість освоєння масових потоків вантажів і пасажирів;
як правило, більш коротший шлях руху;
порівняно не висока собівартість перевезень, особливо при перевезенні масових вантажів;
можливість побудови залізниць на будь-якій сухопутній території.
Ці переваги роблять залізничний транспорт унікальним видом транспорту для перевезення усіх вантажів і пасажирів, особливо при високій концентрації потоків.
Південно-Західна залізниця забезпечує перевезення вантажів, необхідних не тільки для нормальної роботи столичних підприємств, але і для обласних центрів. Все-це вимагає від залізниці зусиль і професійної майстерності для забезпечення безперебійних перевезень, раціонального використання рухомого складу.
На залізничному транспорті впроваджуються нові методи ремонту, удосконалюється його технологія на основі наукової організації праці і комплексної системи контролю якості. Використовуються методи без розбірної діагностики технічного стану агрегатів і вузлів локомотива.
За останні роки розвитку локомотивної тяги покращились показники локомотивів. В результаті підвищення надійності локомотивів збільшились пробіги між усіма видами ремонту.

1 Загальна частина
1.1 Призначення депо
Локомотивне депо – основне підприємство локомотивного господарства залізниць України. Воно виконує виробничо-господарську діяльність згідно з планом перевезень на основі госпрозрахунку та має самостійний баланс.
Головним завданням депо є своєчасне забезпечення поїздів справними локомотивами та локомотивними бригадами. Це забезпечується проведенням в умовах депо технічних оглядів та поточних ремонтів згідно з планово-попереджувальною системою ремонту, яка діє на Укрзалізниці.
Депо, для виконання поставлених перед ним завдань, має приміщення та необхідний штат робітників. В приміщеннях розташовані: спеціалізовані ремонтні стійла з оглядовими канавами, цехи і відділення для ремонту вузлів та деталей знятих з тепловозів. Штат робітників складається з ремонтного персоналу, локомотивних бригад та керівного складу. Головним напрямком в організації ремонтного виробництва є впровадження комплексної автоматизації та механізації робіт з одночасним застосуванням сучасних засобів технічної діагностики та розробкою технологічної документації для ремонту.
По конфігурації будівлі депо бувають прямокутного та віялового типів.За взаємним розташуванням стійл для ТО та ПР прямокутні депо поділяються на депо павільйонного і східчастого типів, а війолові депо – з поворотним колом та зі стрілочною вулицею. Прямокутні депо будуються з тупиковими та наскрізними коліями. Існують також депо комбінованого типу.
В дипломному проекті приймаю депо прямокутно-східчастого типу. Ця будівля являє собою секції, що зміщені між собою в повздовжньому напрямку з невеликим заходом одна за іншу для вільних внутрішніх проїздів і проходів.
1.2 Розрахунок інвентарного парку ТРС та вимірювачів його роботи
Тяговий рухомий склад, що приписаний до депо та перебуває на його балансі, становить інвентарний парк депо. Він змінюється в результаті поповнення його новими одиницями (з інших залізниць або підприємств), а також в результаті виключення з парку ТРС через непридатність до роботи з технічного стану або передачі іншим підприємствам.
На кожну одиницю ТРС, що значиться в інвентарному парку, в депо приписки ведеться технічний паспорт. В ньому фіксуються основні технічні та експлуатаційні характеристики: рік будування та завод-виробник, види і місця виконання ремонтів, модернізації вузлів, заміни основного устаткування, пробіги.
Під час передачі локомотива іншим залізницям або підприємствам, при відправленні його в капітальний або поточний ремонт ПР-3, разом з локомотивом відсилається і його технічний паспорт.
1.2.1 Визначення експлуатаційного парку
В експлуатаційному парку перебувають локомотиви, що знаходяться у всіх видах роботи, під технічними операціями, на ТО-2 (в межах встановленої норми часу) і в очікувані роботи на станційних коліях, в основному депо і пунктах оберту.
Для поїзної роботи необхідна кількість локомотивів (експлуатаційний парк) визначається за річним та середньодобовим пробігами за формулою
(1)
де Ne– експлуатаційний парк електровозів;
Sріч – річний пробіг електровоза;
Sсрдоб – середньодобовий пробіг електровоза;
365 – кількість днів у році.
В завданні на дипломне проектування дано:
− Sріч = 36·106лок. км;
− Scр.доб = 585 км.
Виходячи з даних парк становить
електровозів. Експлуатаційний парк електровозів серії ЧС4 приймаю 169 одиниць.
1.2.2 Визначення програми ремонтів та фронту ремонту
Для забезпечення надійної роботи обладнання, продовження строку служби і попередження аварійних зносів необхідний постійний контроль за його роботою і технічним станом. Тому створено ряд заходів для відновлення вузлів локомотивів.
Капітальний ремонт виконується на заводах по ремонту рухомого складу та виробництву зношених частин.
У відповідності з видами ремонту та технічного обслуговування локомотивів в кожному локомотивному депо знаходяться одиниці рухомого складу, які у встановлені строки повинні проходити планове технічне обслуговування та ремонт.
Кількість локомотивів визначених для проходження відповідних видів ремонту і технічного обслуговування, складає програму на відповідний період часу (місяць, квартал, рік).
Простої в ремонтах і пробіги між ними для електровоза серії ЧС4 наведені в таблиці 1 (відповідно до наказу Укрзалізниці № 093-ЦЗ від 30.06.2010).
Таблиця 1 - Пробіги та простої
Вид ремонту Пробіг, км Простій, діб
КР-2
КР-1
ПР-3
ПР-2
ПР-1 2100000
700000
350000
175000
28000 18
13
5
2
1
Відповідно до затверджених видів технічного обслуговування і ремонтів тепловозів визначається кількість одиниць рухомого складу, що у встановлений термін проходять в депо і на заводах планові огляди та ремонти. Кількість локомотивів, що проходять відповідні види ремонту за рік, становить програму відповідного виду ремонту за рік.
Річна програма ремонтів визначається за наступними формулами
(2)
(3)
(4)
(5)
(6)
де МКР-2, МКР-1, МПР-3, МПР-2, МПР-1 – річні програми ремонтів, км;
Sріч – річний пробіг локомотивів, км;
LКР-2, LКР-1, LПР-3, LПР-2, LПР-1 - пробіги між ремонтами, км.
електровозів. електровози. електровоз. електровози. електровозів. Фронтом ремонту називають кількість локомотивів, які одночасно перебувають в технічному обслуговуванні та ремонті, в очікуванні ремонту, в процесі пересилання, підготовки в запас та в резерві управління залізниці, а також ті, що очікують вилучення з інвентарного парку та знаходяться в позаплановому ремонті протягом однієї доби.
Заводський фронт ремонту визначаю за формулою
(7)
де МКР-2 , МКР-1 – програма ремонту КР-2 і КР-1;
tКР-2 , tКР-1 – час простою на КР-2 і КР-1, діб;
365 – кількість днів в році.
електровози. Деповський фронт ремонту визначаю за формулою
(8)
де МПР-3 , МПР-2 , МПР-1 – річна програма даних ремонтів;
tПР-3 , tПР-2 , tПР-1 - час простою на ПР-3, ПР-2, ПР-1, діб;
365 – кількість календарних днів у році;
253 – кількість робочих днів у році.
локомотивів. Загальний фронт ремонту електровозів визначається за формулою
(9)
де fзав – заводський фронт ремонту;
fдеп – деповський фронт ремонту.
електровозів. 1.2.3 Визначення інвентарного парку ТРС і парку в розпорядженні депо
В інвентарний парк локомотивів основного депо входять всі електровози, що перебувають на балансі депо (в тому числі і в експлуатації - Nе), у всіх видах ремонту та його очікуванні (fзаг), в резерві управління залізниці (Nрез) і рахується у фізичних одиницях.
Інвентарний парк визначається за формулою
(10)
де Nе – експлуатаційний парк;
fзаг– загальний фронт ремонту;
Nрез–локомотиви в резерві управління залізниці (10% від експлуатаційного парку).
(11)
електровозів. електровозів. Інвентарний парк локомотивів основного депо поділяється на парк в розпорядженні депо (Nр.д) та поза розпорядженням депо (Nпр.д). Парк у розпорядженні депо призначений для забезпечення перевізної роботи і складається з локомотивів експлуатаційного парку (Nе), локомотивів, що знаходяться у всіх видах ремонту та його очікуванні (fзаг), та локомотивів, що тимчасово знаходяться у відрядженні при депо з інших депо (Nвід).
Визначається за формулою
(12)
де Nвід – відряджені локомотиви (5% від експлуатаційного парку).
(13)
Приймаю 9 електровозів.
електровозів. 1.2.4 Визначення відсотку ТРС, який потребує ремонту та обслуговування
Стан локомотивного парку депо характеризується відсотком несправних локомотивів. Визначається як відношення заводського чи деповського фронту ремонту локомотивів до парку, що знаходиться в розпорядженні депо.
Відсоток несправних локомотивів поділяється на заводський, деповський і загальний, визначається за формулами
(14)
(15)
(16)
де fзав , fдеп– заводський і деповський фронт ремонту;
Nр.д. – парк у розпорядженні депо.
Визначений деповський відсоток несправних локомотивів (Xдеп = 2,5%) не перевищує встановленої норми для Південно-Західної залізниці (згідно з наказом Укрзалізниці № 093-ЦЗ від 30.06.2010 року він становить 2,5%).
1.3 Визначення групи депо
Основне локомотивне депо – найбільш великий підрозділ локомотивного господарства з обов’язковим приписним парком локомотивів. Виходячи з кількості одиниць експлуатаційного парку локомотивів і загального обсягу роботи, основні локомотивні депо, за встановленою бальною системою, поділяють на чотири групи:
І група — 380 балів і більше;
ІІ група — від 180 до 380 балів;
ІІІ група — від 80 до 180 балів;
ІV група — до 80 балів.
Таблиця 2 – Система нарахування балів
Одиниця вимірювання За одиницю експлуатаційного парку За 10000 км пробігу По видам ремонту
ПР-3 ПР-2 ПР-1
Бали 1,0 1,0 9 2,5 0,8
Кількість балів за експлуатаційний парк
(17)
де Бe– кількість балів за експлуатаційний парк;
Ne– експлуатаційний парк локомотивів;
ne – кількість балів за одиницю експлуатаційного парку.
балів. Кількість балів за виконану програму ремонтів
(18)
де МПР – програма відповідного виду ремонту;
12 – кількість місяців у році.
бала. бала. бала. Кількість балів за річний пробіг
(19)
Загальна кількість балів визначається за формулою
(20)
Виходячи з кількості балів, проектоване депо належить до першої групи оскільки кількість балів перевищує 380.

1.4 Визначення штату робітників та службовців депо
Виходячи з кількості балів (Бзаг = 600,7 бала), проектоване депо належить до основного локомотивного депо першої групи. В наслідок цього, штат основного локомотивного депо складається з:
а) працівників по ремонту ТРС;
б) працівників допоміжного виробництва;
в) АУР, ІТП;
г) локомотивних бригад.
Робота зі всіх видів ремонту тепловозів виконується комплексними і спеціалізованими бригадами. Комплексні бригади виконують ревізію, заміну зношених деталей, розбирання та збирання вузлів, роботи з огляду та поточного ремонту першого й другого об’єму, а також частину робіт поточного ремонту третього об’єму.
При визначенні кількості робітників, необхідних для проведення робіт з ремонту ТРС, розраховується явочний і списочний штат.
При розрахунку явочного штату враховується трудомісткість ремонту в людино-годинах на один тепловоз, річна програма ремонту, явочний фонд робочого часу одного робітника, а також коефіцієнт перевиконання норм.
Трудомісткість ремонту для електровоза серії ЧС4, згідно з наказом Укрзалізниці, вказано в таблиці 3.
Таблиця 3 - Трудомісткість ремонту
Вид ремонту Трудомісткість (люд·год)
ПР-3
ПР-2
ПР-1 1612
1333
275
Розрахунок явочного штату виробничих працівників розраховується відповідно до норм витрат робочої сили на одиницю ремонту за формулою
(21)
де Мрем. - річна програма ремонтів локомотивів;
арем. - нормативна трудомісткість ремонту на один локомотив по видам ремонту, люд·год (таблиця 3);
Фяв - явочний річний фонд робочого часу (Фяв = 1995 годин);
к- коефіцієнт перевиконання норм виробітку (приймаю к = 1,15).
Виходячи з наявних даних розраховуємо явочний штат робітників ремонтних цехів

робітників. робітників. робітників. Загальний явочний штат робітників по ремонту електровозів складає
(22)
робітників. Списочна кількість робітників більше явочної на 10%, визначається за формулою
(23)

робітників.
робітників.
робітники Загальна кількість робітників ремонтного виробництва становить
(24)
робітників. Потреба в робітниках з ремонту деповського обладнання та інструменту визначається як відсоток від кількості робітників з ремонту локомотивів (становить 17,5 %). Явочна кількість робітників допоміжного виробництва визначається за формулою
(25)
Списочна кількість робітників допоміжного виробництва більше явочної на 10%
(26)
робітники. Кількість локомотивних бригад, яка необхідна для обслуговування поїздів за графіком руху при змінній роботі, визначається за розмірами руху. Розрізняють явочний та списочний штат локомотивних бригад. Явочний штат складається з бригад зайнятих на роботі з поїздами, маневровій роботі і які не перебувають на відпочинку після роботи. Списочний штат більше явочного на кількість працівників, які перебувають у відпустках, відрядженнях, на лікарняних (приблизно на 15%).
Явочний штат локомотивних бригад розраховую за формулою
(27)
де N - кількість пар поїздів;
30,5 – кількість календарних днів у місяці;
- час роботи бригади за оборот; (= 10 год.);
Тміс. – місячний фонд робочого часу (Тміс.= 164,7 год.).
Списочна кількість локомотивних бригад визначаю за формулою
(28)
Оскільки локомотивна бригада електровозу серії ЧС4 складається з двох чоловік то загальна кількість працівників локомотивних бригад становить
(29)
Штат адміністративно-управлінського та інженерно-технічного персоналу визначається по типовим штатам і нормативам відповідно до групи депо, виходячи з характеру й обсягу виконання робіт. Для депо Ι групи перелік посад наведений в таблицях 4-9.
Таблиця 4 - Керівництво депо
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Начальник депо
Головний інженер
Заступник начальника депо по ремонту
Заступник начальника депо з експлуатації
Заступник начальника депо з кадрів 1
1
1
1
1
Всього 5
Таблиця 5 - Основні цехи та відділення
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Старший майстер 5
Майстер 15
Головний механік 1
Приймальник 4
Продовження таблиці 5
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Технік 4
Диспетчер по ремонту 2
Інженер 5
Бригадир 10
Старший нормувальник 2
Нормувальник 5
Комірник 4
Всього 55
Таблиця 6 - Виробничо-технічний відділ
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Начальник відділу
Головний технолог
Інженер-технолог
Інженер-економіст
Інженер з охорони праці
Інженер з обладнання
Інженер з технічного навчання
Інженер з постачання
Інженер по раціоналізації
Інженер по надійності
Технік паспортист
Технік-технолог
Машиніст компресора 1
1
4
1
1
1
1
1
1
2
1
5
4
Всього 24
Таблиця 7 - Цех експлуатації
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Черговий по депо 4
Завідуючий бригадами 1
Інженер цеху експлуатації 6
Продовження таблиці 7
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Технік-розшифрувальник7
Машиніст-інструктор 4
Машиніст-інструктор по теплотехніці 1
Машиніст-інструктор по автогальмам 1
Старший нарядник 1
Нарядник 4
Оператор 4
Всього 33
Таблиця 8 – Бухгалтерія
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Головний бухгалтер 1
Бухгалтер 2
Касир 1
Всього 4
Таблиця 9 – Інші посади
Найменування посад Кількість штатних одиниць
Секретар 1
Інспектор по кадрам 2
Старший нормувальник 1
Нормувальник 2
Старший групи обліку 1
Статист обліку 4
Завідуючий лабораторією 1
Лаборант 2
Всього 14
Загальний штат АУП та ІТП становить 135 осіб.
Загальний штат робітників та службовців депо становить
(30)
робітники. 1.5 Розрахунок кількості та розмірів ремонтних стійл
В локомотивному депо, в залежності від виконуємих видів ремонту локомотивам, будують ремонтні стійла для ПР-3, ПР-2, ПР-1. Для кожного виду ремонту кількість стійл визначають відповідно до річної програми ремонтів та часу простою в ремонті. Кількість стійл для ПР-3 і ПР-2 визначаю за формулою
(31)
де Мрем - річна програма ремонтів;
tд – простій в ремонті, діб;
Т - кількість робочих днів у році (Т = 253).


Кількість стійл для ПР-1 визначається за формулою
(32)
де Ф - фонд робочого часу стійла за добу (при 3-х змінній роботі Ф = 24 години, або 1 доба);
- коефіцієнт нерівномірності постановки локомотивів у стійло (приймаю = 1,2).
При визначенні габаритних розмірів стійлової частини необхідно враховувати розташування локомотивних секцій на ремонтних позиціях відповідно до прийнятого технологічного процесу, встановлення необхідного обладнання, а також створення проходів і проїздів відповідно до вимог техніки безпеки.
Технологічний процес ремонту ПР-3 організовую за потоково-агрегатним методом. Цех проектую на дві наскрізні колії, на яких розміщую позиції потокової лінії ремонту локомотивів.
Довжину цеху ПР-3 визначаю наступним чином
(33)
де lлок - довжина електровоза,( lлок= 19,980 м);
n - кількість візків (n = 2 шт);
m - довжина візка (m = 6,9 м);
ΣDк - сума діаметрів всіх колісних пар (ΣDк = 7,5 м);
р - кількість проходів по 1 м (р = 3 шт);
а - відстань від автозчепу до зрізу канави (а = 1,2 м);
b - відстань від автозчепу до торцевої стіни (b = 2,3 м).
Виходячи з розрахунків та встановлених будівельних норм довжину цеху ПР-3 приймаю 108 м, ширину – 30 м.
Довжину цеху ПР-2 визначаю наступним чином
(34)
Згідно з встановленими будівельними нормами довжину цеху ПР-2 приймаю 60 м. В цьому цеху розміщую одне стійло для виконання ПР-2 і ще два стійла для розміщення верстата КЖ-20М і пристрою позапланових ремонтів. Виходячи з цього ширина цеху становить 24 м.
Довжину цеху ПР-1 визначаю наступним чином
(35)
Оскільки на одній колії розміщую 2 стійла (довжину стійла згідно з будівельними нормами приймаю 60 м). Цех розрахований на три колії (отримав 4 стійла для виконання ПР-1). Ширина цеху становить 24 м.
1.6 Вибір цехів та дільниць депо, підйомно-транспортного обладнання для них
Для реалізації своїх функцій депо повинно мати необхідну кількість цехів, дільниць, відділень, які дозволяють виконувати роботи, що передбачені правилами ремонту, аварійно-відновлювальні роботи, а також допоміжні цехи та відділення для ремонту обладнання і приміщень депо, виготовлення технічних засобів, інструменту. Окрім того, депо має ряд адміністративно-господарських приміщень.
Цехи і відділення локомотивного депо за своїми габаритами, устаткуванням і засобом механізації повинні забезпечувати успішне виконання технологічного процесу ремонту. Вибір цехів і відділень відбувається з урахуванням взаємного зв’язку між собою і забезпечення більш зручного та короткого шляху транспортування вузлів і деталей до місця ремонту.
1.6.1 В цеху ПР-3 основна робота виконується на підйомному обладнанні. Відповідно, саме він в першу чергу повинен забезпечуватись найбільш повно, щоб не було затримок у роботі. Технологічний процес цеху ПР-3 організований за потоково-агрегатним методом ремонту. Габарити цеху повинні задовольняти розміром для встановлення мостового крана вантажопідйомністю 30,5 т. За цим проектом конструкторського бюро, цех проектується довжиною 108 м на три колії, ширина цеху 42 м, ширина воріт 4 м, висота воріт 5 м, відчиняються і зачиняються ворота автоматично, привід від двигуна 45 кВт.
Перша ремонтна позиція на наскрізній колії та робоче місце на наскрізній колії обладнуються оглядовими канавами (довжина 24 м); консольними електрифікованими домкратами вантажопідйомністю 35 т кожний; колонками для зливу оливи; електролінією для викочування та підкочування візків; пересувними високими площадками для кузовних робіт; пристроями для промивання головних повітряних резервуарів; комплектом електричних та пневматичних пристосувань й інструментів.
Канави мають освітлення, опалення, каналізацію, низьковольтні лінії для підключення переносних ламп та електричних пристосувань, повітропроводи і домкрати для зняття та установки фрикційних апаратів.
Інші позиції на наскрізній колії обладнані високими стаціонарними платформами з ліктьовими балками для підвішування гайковертів, консольними кран-балками вантажопідйомністю 0,5 т, шафами для інструментів і пристосувань, повітропроводом, зварювальною та низьковольтною лініями, крім того, в цеху є електрокари й інші транспортні пристрої та допоміжне устаткування.
На останній позиції дільниці, додатково до перерахованого, встановлюють колонки для заправлення оливою. Ця позиція доповнюється пересувними установками для запресування твердим мастилом роликових підшипників. В цеху є два стійла: одне спеціальне для ПР-3, інше – для непланових ремонтів.
1.6.2 Цех ПР-2 розраховано на одне стійло, шириною 24 м і довжиною 60 м. Крім стійл в цеху ПР-2 встановлено верстат КЖ-20 для обточування бандажів колісних пар без викочування з-під локомотиву. Відстань між осями суміжних шляхів 7 м, а від крайнього шляху до профільної стінки 5 м. Цех обслуговує електричний кран вантажопідйомністю 10 т.
Цех обладнаний мостовим краном вантажопідйомністю 10 т; оглядовими канавами глибиною 1,2 м (від головки рейки), шириною 1,4 м, що обладнані низьковольтним освітленням напругою 36 В, розетками для підключення переносних ламп, електричних інструментів та пристосувань,повітропроводом стиснутого повітря з кранами, а також опаленням і каналізацією.
Канави ПР-2 обладнуються пристроями для комплексної механізації зі зняття і встановлення кожухів зубчатих передач, ревізії гальмівної ричажної передачі, ресорного підвішування, букс та ін. Крім того, до оглядових канав підводиться паропровід для пропарювання і просушування головних повітряних резервуарів без зняття їх з локомотиву. Підлога канави має місцеві зниження на 0,6 м для огляду гальмівної ричажної передачі. Стійла обладнуються електричними консольними домкратами вантажопідйомністю по 35 т кожний та дванадцятьма гідравлічними домкратами з вантажопідйомністю 20 т кожний.
Для випробовування допоміжних машин передбачається електропровід для трифазного змінного струму величиною 380 В і пристрій вводу електровозу в депо від деповської мережі низької напруги. Для транспортування деталей до місця ремонту і назад у цех, дільниця обладнується стелажами та контейнерами, мостовим краном чи електрокарами.
1.6.3 В цеху ПР-1, розташовано чотири стійла. Довжину будівлі цеху приймаємо 60 м, ширину – 30 м.
Для огляду і ремонту дахового обладнання по всій довжині оглядових канав встановлюються допоміжні площадки з агрегатами з огородженням на відмітці 4,4-5,5 м. На дільниці ПР-1 будують оглядові канави глибиною 1,2 м від головки рейки і шириною 1,4 м, котрі обладнують освітленням напругою 36 В, і потужністю ламп 40 Вт, розетками для підключення ламп, електричних інструментів, пристосувань, трубопроводами стиснутого повітря, а також опаленням і каналізацією.
Ширина канав є аналогічною з цехом ПР-2. На ділянці встановлюємо мостовий електрифікований кран вантажопідйомністю 5 т з дистанційним керуванням, дільницю обладнуємо великою кількістю електричних і пневматичних пристосувань й обладнань, до яких відносяться: електрифікована кран-балка вантажопідйомністю 2 т, електрична установка для сушки тягових електродвигунів, гідравлічні домкрати вантажопідйомністю 13 т для заміни ресор, балансирів та валиків, пневматично-гідравлічні підйомники фрикційних апаратів, кожухів зубчатих передач, а також прес для запресування змащувального матеріалу. Для зручності при ремонті буксового вузла та підкузовної апаратури по всій довжині канави по обидва боки виконується зниження підлоги на 0,55 м.
1.6.4 Дільниця по ремонту рам візків розташовується в цеху ПР-3, в зоні дії кранів вантажопідйомністю 30 т та 10 т.
На дільниці організований потоковий метод ремонту візків тепловозів, з цією метою встановлюється необхідне технологічне обладнання та шафи з різноманітними інструментами. Візки з-під локомотиву переставляються на поточну лінію ремонту візків. На поточній лінії розташовано мийну машину, після мийки візки розбираються, рами передаються на поточну лінію ремонту рам, а тягові двигуни передаються до електромашинного цеху, колісні пари прямують у колісний цех.
Канави обладнуються конвеєром для пересування візків, тяговий двигун передається на електрифікованих візках у електромашинний цех. На поточній лінії ремонту візків встановлено позиції для зварювання рам візків, пересувну установку для їх фарбування. Позиція розбірки рам візків обладнується консольно-ліктьовою кран-балкою вантажопідйомністю 0,5 т.
Поточна лінія обладнана конвеєром для пересування візків і має позиції для розбирання рам (обладнана консольними кранами вантажопідйомністю 0,25 т з консолями для гайковертів), зварювання рам візків (обладнана повітропроводом, зварювальною лінією та витяжною вентиляцією), фарбування (обладнана пересувною установкою для фарбування методом безповітряного напилення продуктивністю 400-500 м2/г) та збирання. Для роботи з електро- і пневмоінструментом передбачається обладнання поточної лінії електро- та пневмоприводом. Рами візків, пройшовши ремонт на поточній лінії, переставляються на захисні шляхи або на шляхи для встановлення їх під локомотив після повної збірки.
1.6.5 Колісний цех призначений для обточування бандажів, моторно-осьових шийок та освідчення колісних пар. Розташований поблизу цеху ПР-3 у зоні дії мостового крана вантажопідйомністю 10 т. У цеху встановлений колісно-токарний верстат, стенд для дефектоскопії колісних пар продуктивністю від 3 до 5 колісних пар за годину, а також устаткування, необхідне для заміни бандажів колісних пар. Цех оснащений дефектоскопами для магнітного контролю шийок середньої частини осі колісних пар та зубчатих коліс, а також ультразвуковим дефектоскопом для контролю підступичної частини вісі.
1.6.6 Електромашинний цех розміщений у 24-метровому прогоні майстерень з мостовим краном вантажопідйомністю 10 т. Цех призначений для ремонту різних допоміжних машин тепловозу, а також для ремонту та випробування тягових двигунів. Ремонт організовується на поточній лінії. В цеху механізовані усі підйомно-транспортні, розбирально-збиральні роботи.
У ньому встановлено наступне устаткування: конвеєр крокуючого типу для розбирання і збирання електричних машин з пристроями для підвішування інструменту, гідравлічний прес для запресування підшипникових щитів, контейнер для підшипникових щитів, продув очна камера, консольний кран вантажопідйомністю 0,25 т, мийна камера, кантувачі остовів, якорів, верстат для розточування моторно-вісьових підшипників, установка для контактного паяння колекторів, балансувальний верстат, стенд для випробування якорів, верстат для обточування якорів. Цех обслуговує кран вантажопідйомністю 10 т.
На площі цеху знаходиться випробувальна станція, після проходження якої, електричні машини йдуть в експлуатацію. На ній розміщені: стенди для випробування методом безпосереднього навантаження тягових двигунів та допоміжних машин, стенди для випробування електричних машин методом взаємного навантаження, стенд для випробування електричної міцності ізоляції, стенди для випробування електричних машин на холостому ході.
1.6.7 Просочувально-сушильне відділення призначене для покриття ізоляційною емаллю та просочування котушок головних та допоміжних полюсів і якорів електричних машин, а також для вакуумнонагнітаючої пропитки якорів електричних машин.
У відділенні знаходяться: печі, для сушіння електричних машин, фарбувальна камера, для покриття якорів та остовів емаллю, установка для просочування котушок, бак для фарбування котушок, ванна для фарбування котушок зануренням, автоклав для компаундування полюсних котушок, камера для охолодження якорів, установка для просочування якорів, кран-балка вантажопідйомністю 3 т, стелаж для якорів, бак для пропитки.
Відділення розміщується на площі електромашинного цеху у радіусі обслуговування мостового крану вантажопідйомністю 5 т, загальна площа відділення становить 144 м2. Підлога у відділенні виконана з бетонних плит.
1.6.8 Електроапаратний цех призначений для ремонту й випробування реле, контакторів, контролерів машиніста, реверсорів та інших електричних апаратів. Цех займає площу 166м2.
В цеху застосовується наступне устаткування: ванна для пропитки, ванна для пайки, свердлильний верстат, стенд для випробування апаратів ТРС, стенд для випробування контакторів та реле.
1.6.9 Автогальмівний цех передбачений для виконання ремонту пневматичного обладнання та компресорів тепловозів, кранів машиніста й інших вузлів пневматичної системи тепловоза.
У цеху знаходиться наступне обладнання: верстати слюсарні, стенди для перевірки, випробування та регулювання пневматичного обладнання (гальмівних рукавів, кранів машиніста, повітророзподільників, компресорів, кранів, клапанів), стенд для притирання золотників та їх дзеркал, настільно-свердлильний верстат, кран-балка вантажопідйомністю 0,5 т з дистанційним керуванням, стелажі універсальні, підставки для компресорів, пристосування для балансування лопатей вентиляторів, стіл для устаткування і деталей, верстак для збирання гальмівних рукавів.
1.6.10 Відділення по ремонту акумуляторних батарей передбачене для ремонту експлуатованих акумуляторних батарей та формування нових кислотних акумуляторних батарей, а також для їх підзарядки.
Відділення розподілене на чотири ізольовані ділянки: генераторну, ділянка для монтажу та демонтажу акумуляторних батарей, приміщення для зберігання реактивів, приміщення для приготування розчинів;
Кожне приміщення має наступне обладнання: ванни для зливання, промивання або приготування електроліту, стелажі, візки для перевезення батарей, верстати, шафи сушильні, перетворювачі для заряду-розряду батарей, установки для регенерації електроліту, а також кран-балка вантажопідйомністю 0,5 т.
1.6.11 Відділення по ремонту КВП призначене для ремонту та перевірки швидкостемірів, електроманометрів, аероманометрів, терморегулюючої апаратури, електроманометрів, електровимірювальних приладів, шунтів і опорів.
Цех обладнаний верстатами слюсарними, токарними, необхідними стендами для випробування контрольно-вимірювальних приладів, імітаційними пристроями та іншою апаратурою. Відділення охоплює площу 40м2.
1.6.12 Дизель-агрегатний цех призначений для ремонту обладнання дизелів тепловозів. Складається із дільниць по ремонту шатунно-поршневої групи, очищення поршнів від нагару, ремонту циліндрових втулок, випускних колекторів, глушників, турбокомпресорів, редукторів, вентиляторів, масляних і водяних насосів, дільниці випробовування агрегатів. На ділянці ремонту шатунно-поршневої групи передбачена поточна лінія.
Цех оснащений підвісним краном з електроталлю вантажопідйомністю 0,25 т з двома двоплечими консолями для гайковертів, двомісними верстатами, індукційними нагрівачами, установками для миття картерів та опресування дизеля, ультразвуковим дефектоскопом, комплектом щупів для колінчатих валів, пересувною установкою для проектування системи змащування, електрифікованим візком.
1.6.13 Відділення по ремонту паливної апаратури здійснює ремонт, регулювання та випробування форсунок, паливних насосів та їх штовхачів, регуляторів числа обертів та важільної системи керування дизелем, регуляторів потужності, паливопідкачуючих насосів, трубопроводів паливної системи та клапанів.
У відділенні випробувальні стенди, мийні установки розміщені окремо від ремонтного приміщення. Підлога та стіни покриті спеціальною плиткою, а стеля – масляною фарбою. Відділення обладнане проточно-витяжною вентиляцією.
1.6.14 Механічний цех призначений для механічної і ручної холодної обробки металевих виробів ТРС і устаткування депо, що надходить з ковальського відділення.
У цеху встановлені: токарно-гвинторізні верстати, фрезерні верстати, стругальні верстати, свердлильні верстати, стелажі, шафи, кран-балка вантажопідйомністю 2 т.
Крім основних цехів, у депо є інші допоміжні відділення, що також призначені для забезпечення нормального технологічного процесу основних цехів і відділень депо і підтримки локомотивів у працездатному стані.

Приложенные файлы

  • docx 15566190
    Размер файла: 196 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий