10 мова ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА ТА СЛОВА


ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА ТА СЛОВА,
УСПАДКОВАНІ З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ
І СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВНИХ СПІЛЬНОСТЕЙ.
ПОНЯТТЯ ПРО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКУ МОВУ
ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ СТАРОСЛОВ’ЯНІЗМІВ У МОВЛЕННІ
Мета: поглибити відомості десятикласників про ознаки спо-
конвічної української лексики, про старослов’янську
мову та роль старослов’янізмів у сучасній українській
мові; формувати уміння розрізняти власне україн-
ську лексику, а також слова, успадковані з індоєвро-
пейських, слов’янських та східнослов’янських мов-
них спільностей; виховувати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку
ІІІ. Засвоєння нових знань
Коментар учителя. За походженням слова поділяються на
споконвічні, інакше їх називають питомі, «свої», і запозичені,
тобто взяті з інших мов, «чужі». Терміном «споконвічні слова»
позначають такі лексичні одиниці, що успадковані з давніх часів
від усіх періодів історичного розвитку мови (За С. Дорошенком)
Підручник сторінка 186-187
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Прочитайте текст. Яка роль старослов’янської мови в роз-
витку української мови? Визначте, що таке старослов’янізми.
Які функції вони виконують у сучасній українській мові?
Старослов’янізми — це такі слова, які до лексичного складу
східнослов’янських мов успадковані від мови старослов’янської,
що сформувалась в ІХ столітті на основі живих македонських
говорів давньоболгарської мови. Майже всі слов’яни певний час
використовували старослов’янську мову в функції літературної,
яка мала для них міжнародне значення.
У Х столітті з розвитком Київської Русі старослов’янська
мова була запозичена й східними слов’янами. В деяких жанрах,
головним чином у церковно-релігійній літературі, вона вжива-
лася протягом ряду століть. Старослов’янською мовою, якій була
властива певна літературна організованість, складалися самобутні__твори, ще більше нею перекладалися книги різноманітного змісту
з грецьких оригіналів. У старослов’янській мові були поширені
слова для назв багатьох понять, насамперед абстрактних, для яких
ще не існувало відповідників у живих давньоруських говорах. Такі
слова й запозичувалися в давньоруську мову з старослов’янської
в першу чергу. Проте серед старослов’янізмів, засвоєних східними
слов’янами, могли бути й інші назви, зокрема побутові, що по-
ширилися внаслідок занесення до них від південних слов’ян ра-
ніше невідомих речей побуту: плащ, палата, область.
Старослов’янізми характеризуються деякими фонетичними
і граматичними особливостями. Найголовніші з них такі:
1. Сполучення ра, ла, ре, ле відповідно до східнослов’янських
оро, оло, ере, еле (храм — хороми, глава — голова, древко —
дерево).
2. Наявність префіксів воз-, пред-, со-, суфіксів -знь, -тель,
-ство (воздати, предтеча, соратник, приязнь, учитель, брат-
ство).
Здебільшого старослов’янізми виконують у сучасній укра-
їнській літературній мові стилістичну функцію. Іноді їх ужи-
вання обумовлене темою твору, як наприклад, у поемі «Марія»
Т. Г. Шевченка:
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Вони використовуються й для соціальної характеристики від-
повідних персонажів художніх творів.
Досить часто за допомогою старослов’янізмів створюється ви-
сокий або урочистий стиль мови. Напр.: Благословенна ти в ві-
ках, як сонце наше благовісне.
Старослов’янізми виступають й у функції стилістичного
засобу, який надає висловлюваній думці зниженого, іроніч-
ного або сатиричного забарвлення. Це досягається поєднанням
старослов’янізмів із звичайними побутовими словами, а особ-
ливо словами зниженими, із значенням згрубілості: Хотілося б
зігнать оскому на коронованих главах, на тих помазаниках бо-
жих (За М. Жовтобрюхом).
Виконання вправ № 438, 439
V. Підсумки уроку
Вправа 434 (усно)
VІ. Домашнє завдання
Вивчити теорію, зробити вправи кл.роб.

Приложенные файлы

  • docx 15546798
    Размер файла: 16 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий