10 мова Багатозначні слова

64
ПОНЯТТЯ ПРО БАГАТОЗНАЧНІ Й ОДНОЗНАЧНІ СЛОВА.
ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА.
ОСНОВНІ ТИПИ ПЕРЕНОСНИХ ЗНАЧЕНЬ:
МЕТАФОРА, МЕТОНІМІЯ, СИНЕКДОХА.
ВІДОБРАЖЕННЯ МЕТАФОР, МЕТОНІМІЙ,
СИНЕКДОХ У ТЕКСТАХ
Мета: поглибити знання учнів про багатозначність у лек-
сичній системі української мови, розширити відо-
мості про основні типи переносних значень; форму-
вати уміння розпізнавати багатозначні та однозначні
слова, знаходити та розрізняти типи переносних зна-
чень, визначати їх стилістичне забарвлення; за до-
помогою дидактичного матеріалу виховувати від-
чуття краси рідної мови.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку
ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу
в процесі практичної роботи
Коментар учителя. У кожної мови, в тому числі і в україн-
ської, є значна кількість слів, що мають одне лексичне значення:
калач «білий хліб особливої форми, випечений із крученого
і переплетеного тіста», канат «дуже міцний грубий мотузок
із волокна або дроту». Такі слова, що мають одне лексичне зна-
чення, називаються однозначними.
Проте у мові величезна кількість слів має не одне, а два і більше
значень. Так, для слова боротьба у Словнику української мови
подаються такі значення:
1) Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається по-
дужати супротивника.
2) Активне противенство, зіткнення між протилежними соціаль-
ними групами, станами, протилежними напрямками, течіями
в суспільстві і т. ін.
3) Діяльність, що має на меті подолати або знищити кого, що-
небудь.
4) Діяльність, скерована на досягнення чого-небудь.
Як бачимо, в наведених прикладах слово боротьба має не одне,
а кілька значень, між якими відчувається тісний смисловий
зв’язок. Такі слова, що мають більше одного лексичного значення,
називаються багатозначними або полісемантичними (За Л. Ли-
сиченко).
1. Вибірковий диктант. З поданих речень випишіть слова у дві
колонки: однозначні та багатозначні.
1. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють 2. Зоре моя
вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з то-
бою, розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка
воду позичає (З тв. Т. Шевченка). 3. Ранок, мов білий лелека,
махає мені крилом. Чую знайомий клекіт за барвінковим вікном
(М. Сингаївський). 4. Бринить бджола, готуючись в політ, промі-
ниться росою білий світ (С. Жуковський).
2. Прочитайте і встановіть, до яких слів подаються такі значення:
1. Третя по порядку від Сонця велика планета; верхній шар
земної кори; суша (на відміну від водяного простору); країна, край,
держава. 2. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки;
манера говорити; чиї-небудь слова, вислови. 3. Загальний вигляд
якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням
краєвиду; пейзажний живопис. 4. Самосвітне небесне тіло; про дуже
видатну, прославлену людину; світла пляма на лобі у тварин.
Довідка. Земля, мова, пейзаж, зірка.
3. Прочитайте речення. Визначте повторюваний іменник. На-
звіть речення, в яких багатозначний іменник повторюється
з одним і тим же значенням.
1. Світає, і небо поволі згаса. Круг місяця тоншає срібний сер-
панок (Б. Мозолевський). 2. У Землі супутник Місяць, у лю-
дини книга (Народна творчість). 3. Хвилями місяці, роки
пливуть (Олександр Олесь). 4. І блідий місяць на ту пору з-за
хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).
4. Прочитайте. Знайдіть багатозначні слова. Випишіть слова,
вжиті в переносному значенні, доберіть до них слова з пря-
мим значенням.
1. Тиша ходить між деревами, стає навшпиньки біля кожної
черешні, тягнеться до густого листя, до ягід, торкається до них
промінням липневого сонця. 2. На обрії червоно сходило сонце,
його проміння торкнулося жайворонкових крил і запалило їх зо-
лотистим вогнем. 3. В учительській біля самих дверей на сто-
лику дрімав дзвінок, дослухаючись, як чітко вицокує секунди
годинник. 4. Спочатку хмари тінили сонце, а потім затягнули
його в чорне клоччя, замотали, заплутали, і воно не могло ви-
плутатися (В. Грінчак).
4. Прочитайте текст. Визначте основні способи виникнення но-
вих значень.
У переважній більшості слів нові значення виникають внаслі-
док перенесення існуючої звукової форми на нові явища: ручка
(частина тіла) ручка (деталь пристрою), камінь (мінерал)
камінь (матеріал). В основі виникнення нового значення лежать
якісь асоціативні зв’язки, воно сприймається як похідне пере-
носне, тобто значення з прозорою образністю.
Звичайно виділяють два типи перенесення значень мета-
форичні й метонімічні.
Метафоричні перенесення найменувань можуть відбуватися
за схожістю ознак (зовнішніх або внутрішніх), за подібністю
функцій.
1) Перенесення назви за схожістю (ознак зовнішніх або вну-
трішніх), за подібністю явищ. Похідні значення слова коліно
(«окрема частина чого-небудь, що має вигляд ламаної лінії, від
одного згину чи повороту до іншого»; «певна частина, ланка сте-
бла злаків і деяких інших рослин»; «певна частина, закінчений
мотив у музичному творі») виникли за зовнішньою схожістю.
2) Другим типом перенесення найменування є метонімія пе-
ренесення назви за суміжністю явищ (просторовою, часовою,
логічною і т. п.). Цей тип називання пов’язаний із тим, що два
і більше явищ перебувають у якихось відношеннях, що й дає під-
стави назвати їх одним звуковим комплексом.
Метонімічні перенесення мають значною мірою регулярний ха-
рактер. Назвемо кілька типів перенесення за суміжністю: 1. назва
одиничного предмета і збірного поняття (зерно «зернина» і «су-
купність зерен»); 2.рослина і плід цієї рослини (картопля «рос-
лина», «бульби цієї рослини») (За Л. Лисиченко).
Синекдоха це різновид метонімії, такий стилістичний зво-
рот, у якому ціле подається через назву його частини, загальне
через часткове вираження: влаштувався на роботу, може яку
копійку заробить; всі чекали вечері, бо досі не було й крихти
в роті; не ступала людська нога.
Метонімія і синекдоха пов’язані функцією заміщення назв
на ґрунті суміжності. Проте, якщо метонімія заміщає цілим його
частини (слухав Шопена), то синекдоха заміщує частиною ціле,
що складається з таких частин (За Л. Мацько).
5. Визначте слова, вжиті: а) у прямому значенні; б) у перенос-
ному значенні. Вкажіть різновид перенесення (метафора, ме-
тонімія, синекдоха). Назвіть основу метафоричних та метоні-
мічних перенесень.
1. Ніхто з нас ще не написав «Реве та стогне», тобто ніхто
ще не може писати так, як писав Шевченко. 2. Старий Мартин,
жебрацький покровитель, з тобою тут поділиться плащем. 3. Ті
журавлі, і їх прощальні сурми Тих відлітань сюїта голуба На-
тягне дощ свої осінні струни, Торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко, рученьки вербові! По самі плечі вкутана в ту-
ман. Зіграй мені мелодію любові, Ту, без якої холодно словам
(З тв. Л. Костенко).
6. Знайдіть у текстах епітети, порівняння та метафори. Визначте
їх роль. Вкажіть багатозначні та однозначні слова. З’ясуйте
семантику виділених слів.
Текст № 1
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад
В чарівне якесь намисто
Ти нанизуєш їх в ряд.
(Олександр Олесь)
Текст № 2
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця пере-
линув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялися червоним__полум’ям. Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю
землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від
сонячного проміння, мов солома від вогню. Випливло. Дерева,
одягнені в легеньку одіж з срібного інею, облялись делікатним
рожевим світлом. А на сході, між блакитним небом та білим сні-
гом, зависла рожева імла, мов блискучий рожевий серпанок. Ра-
нок дихав морозом (За М. Коцюбинським).
7. Творче завдання. Використовуючи метафори, складіть чотиривірш на тему:
«Весна прийшла», з такими словосполученнями:
Ласкавий подих, поцілунок сонця, подив трав, вітру ніжність.
ІV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання
Напишіть розгорнуту відповідь на тему: «Слово про рідну мову», використо-
вуючи метафори, метонімії та синекдохи. Підручник стор.165-166

15

Приложенные файлы

  • doc 15546771
    Размер файла: 44 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий