Спільна транспортна політика єс


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

Професор Мокій А.,ас. Енверов Р. Становлення єдиного транспортного середовища в ЄС Еволюція Спільної транспортної політика ЄС (СТП) Інституційний механізм СТП являє собою злагоджену взаємодіє таких структурних елементів ЄС: Європейський ПарламентЄвропейська РадаЄвропейська КомісіяЄвропейський Суд Європейська Рахункова палата Європейське Агентство з безпеки судноплавстваЄвропейське агентство безпеки авіаціїСпівтовариство європейських залізничних шляхів та ін. СТП враховує такі обмеження: Свобода надання транспортних послуг не допускає ігнорування внутрішніх законів Транспортні компанії, що не мають власного фінансування, не оперують капіталовкладеннями, розрахованими на розбудову інфраструктуру Введення нових умов конкуренції не ставить під загрозу безперервність транспортних сполучень між периферійними та центральними регіонами Передумови становлення єдиного транспортного сектору Економічна інтеграція призведе до зростання торговельних відносин в ЄС, що вимагало розбудову розгалуженої транспортної мережі. Тому в договорі про ЄЕС транспортна сфера розглядалась як один з рушіїв економічної інтеграціїТранспортні витрати були значним бар’єром для об’єднання європейських ринків або джерелом дискримінації щодо підприємств, що здійснювали свою діяльність в декількох країнах Європи Загальна характеристика транспортної галузі ЄС 7 % ВВП ЄС7 % зайнятості40 % інвестицій країн-членів30 % загальних енергетичних витрат Проблеми транспортної галузі Непропорційне співвідношення за видами транспортних перевезень: автомобільний – 44 %, залізничний – 8 %, річковий – 4 %; 79 % пасажирських перевезень здійснюється автомобільним транспортом, 6 – залізничним, 5 - повітряним Затори на автомобільних магістралях, залізничних маршрутах та аеропортахШкідливий вплив на довкілля та здоров’я Cabotage transport in the European Union by EU member states, 2009 "Спільна транспортна політика — стала мобільність: перспективи на майбутнє" Motorways Railways Основні документи Біла Книга 1992 р. (Маастрихтський договір)Біла Книга 2001 р. «Європейська транспортна політика на період до 2010 року: час приймати рішення»Біла Книга 2011 р. «Дорожня карта з формування Єдиного європейського транспортного простору – на шляху до конкурентоспроможної та ресурсо-ефективної транспортної системи» Біла Книга 2011 р. (Брюссель, 7 липня 2011 р.) Цілі спільної транспортної політики ЄС до 2050 р.«ЄС та сусідні регіони: оновлений підхід до співробітництва у сфері транспорту» - гармонізація транспортних політик та інтеграцію ринків.Передбачається побудова ключової мережі до 2030 р., основної – до 2050. (TEN-T) TEN-T Current Financial Perspective (2007-2013) Characteristics of the TEN-T project portfolio Ongoing projects by transport mode (Total: €108.1 million for 20 projects) Панєвропейський транспортний простір Основа концепції транспортної політики ЄС на сучасному етапі – це формування Пан’європейської транспортної мережі, що включає в себе Транс’європейські мережі (TEN – транспортна система в рамках ЄС), 10 Пан’європейських транспортних коридорів на територіях нових членів ЄС та членів СНД, 4 Пан’європейські транспортні регіони та Євро-Азіатське сполучення (TRACEKA – Transport Corridor Europe-Caucasus-Asia). Сьогодні увага приділяється передусім розвитку проектів Транс’європейських мереж, які покликані реформувати транспортну систему у межах самого ЄС. I Північ-Південь: Гельсінкі - Таллінн - Рига - Каунас і Клайпеда - Варшава і ГданськГілка A: (Via / Rail Hanseatica) - Рига - Калінінград - ГданськГілка B: За Балтійського моря ( E67) - Гельсінкі - Варшава. II Схід-Захід: Берлін - Познань - Варшава - Брест - Мінськ - Смоленськ - Москва - Нижній Новгород III Брюссель - Ахен - Кельн - Дрезден - Вроцлав - Катовіце - Краків - Львів - Київ IV Дрезден / Нюренберг - Прага - Відень - Братислава - Дьйор - Будапешт - Арад - Бухарест - Констанца / Крайова - Софія - Салоніки / Пловдив - Стамбул V Схід-Захід: Венеція - Трієст / Копер - Любляна - Марібор - Будапешт - Ужгород - Львів - Київ (протяжність 1600 км)Гілка A: Братислава - Жиліна - Кошице - УжгородГілка B: Рієка - Загреб - БудапештГілка C ( E73): Плоче - Сараєво - Осієк - Будапешт VI Північ-Південь: Гданськ - Катовіце - Жиліна, західна гілка Катовіце - Брно VII ( Дунай) Північно-захід-Південний Схід: - протяжність 2300 км VIII Дуррес - Тирана - Скоп'є - Бітола - Софія - Димитровград - Бургас - Варна (протяжність 1300 км) IX Гельсінкі - Виборг - Санкт-Петербург - Псков - Москва - Калінінград - Київ - Любашівка / Роздільна ( Україна) - Кишинів - Бухарест - Димитровград -Александрополіс. Гілка від Любашівка / Роздільна до Одеси. (Протяжність 3400 км)Гілка A: Гельсінкі - Санкт-Петербург - МоскваГілка B: Калінінград - КиївГілка C: Калінінград - Вільнюс - Мінськ X Зальцбург - Любляна - Загреб - Белград - Ніш - Скоп'є - Велес - СалонікиГілка A: Грац - Марібор - ЗагребГілка B: Будапешт - Нові-Сад - БелградГілка C: Ніш - Софія - Димитровград - Стамбул через коридор IVГілка D: Велес - Прилеп - Бітола - Флоріна - Ігуменіца За оцінками англійського інституту Rendall, Україна має найвищий у Європі транспортний транзитний рейтинг: 3,11 бала: з чотирьох Пан’європейських транспортних коридорів 3 проходять територією України:  Коридор 3: Дрезден (Німеччина) – Вроцлав (Польща) – Львів (Україна) – Київ (Україна) – автомобільні шляхи та залізниця; Коридор 5: Венеція (Італія) – Любляна (Словенія) – Будапешт (Угорщина) – Ужгород (Україна) – Львів (Україна) – Братислава (Словаччина) – Загреб (Хорватія) – Сараєво (Боснія та Герцеговина) – автомобільні шляхи та залізниця; Коридор 9: Гельсінки (Фінляндія) – Санкт-Петербург (Росія) – Москва (Росія) – Київ (Україна) – Одеса (Україна) – Кишинів (Молдова) – Бухарест (Румунія) – Вільнюс (Литва) – Клайпеда (Литва) – Мінськ (Білорусь) – Александропуліс (Греція) – Орменіо (Болгарія) – автомобільні шляхи, залізниця. Приєднання до панєвропейської транспортної мережі – реальний крок до інтеграції у ЄС У Польщі у 2002 р. було прийнято “Програму пристосування польської мережі доріг до європейських стандартів” (розрахована до 2015 р.). Ця програма містить реалізацію проектів як Транс’європейських, так і Пан’європейських мереж, зокрема, будівництво коридорів 2, 3 та 6 – у поєднанні ці три коридори мають сформувати ефективну транспортну мережу всередині Польщі. Коридор 3 пов’язує Польщу з Україною та має перспективу продовження до східного кордону нашої держави.Угорщина у 2001 р. прийняла план реалізації проектів Пан’європейських коридорів, розрахований до 2015 р. Одними з пріоритетних визначено 5 коридор – вже вироблено спільний план дій з Хорватією і Словенією. Угорщина запланувала здійснити його впродовж 10 років – шляхом будівництва автомагістралі М7 з озера Балатон до Будапешта та автомагістралі М3 з Будапешта до українського кордону.Активно просувається реалізація коридору 7 – поліпшення використання Дунаю як транспортного шляху від Чорного моря до Північного. ЄС сьогодні розглядає Дунайське співробітництво як один з найперспективніших проектів співпраці між країнами Центральної Європи. Корисні посилання: 1. http://old.niss.gov.ua/Monitor/Desember/10.htm. 2. http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/publication/content/47136.htm. 3. http://www.regional.dp.ua/download/europe_files/22.pdf. 4. http://www.undp.org.ua/files/en_76033Transport_ System_Reform_Jun2010.pdf. 5. http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/ enp_trasport_plan__memo.pdf. 6. http://ec.europa.eu/transport/index_en.htm 7. http://tentea.ec.europa.eu/en/ten-t_projects/ten-t_projects_by_country/ 8. http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/publication/content/47136.htm 9. http://ec.europa.eu/research/transport/publications/index_en.htm 10.

Приложенные файлы

  • ppt 15533180
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий