Відмінкові закінчення іменників першої відміни…


Відмінкові закінчення іменників першої відміни
Sg Pl
Nom. -a magistra -ae magistrae
Gen. -ae magistrae -arum magistrarum
Dat. -ae magistrae -is magistris
Acc. -am magistram -as magistras
Abl. -a magistra -is magistris
Voc -a magistra -ae magistrae
NB: до першої відміни відноситься також невелика кількість іменників чоловічого роду:
poēta, ae, m – поет,
nauta, ae, m – моряк,
incŏla, ae, m – житель,
Catilīna, ae, m – Катиліна (ім’я).
Відмінкові закінчення прикметників першої відміни
Sg Pl
Nom. lingua latina linguae latinae
Gen. linguae latinae linguarum latinarum
Dat. linguae latinae linguis latinis
Acc. linguam latinam linguas latinas
Abl. lingua latina linguis latinis
Voc lingua latina linguae latinae
ДІЄСЛОВО «БУТИ» В ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ
(sum, fui, esse – бути)
Sg Pl
1. sum я є 1. sumus ми є
2. es ти є 2. estis ви є
3. est він, вона, воно є 3. sunt вони є
ЧОТИРИ ДІЄВІДМІНИ
№ Закінчення основи інфекту Приклад Переклад
1. - āre amāre любити
2. - ēre habēre мати, володіти
3. - ěre legěre читати
4. - īre audīre слухати
Особові закінчення Praesens indicatīvi activі:
Sg Pl
1. - o - mus
2. - s - tis
3. - t - (u) nt
* Літера «u» вживається як сполучна у persōna tertia Pl у дієсловах ІІІ, ІV дієвідмін.
Приклади відмінювання дієслів:
І дієвідміна
Ornāre – прикрашати
Sg Pl
1. orno ornamus
2. ornas ornatis
3. ornat ornant

ІІ дієвідміна
Docēre – навчати
Sg Pl
1. doceo docemus
2. doces docetis
3. docet docent
ІІІ дієвідміна
Scriběre – писати
Sg Pl
1. scribo scribimus
2. scribis scribitis
3. scribit scribunt
ІV дієвідміна
Punīre – карати
Sg Pl
1. punio punimus
2. punis punitis
3. punit puniunt
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
Imperatīvus
Наказовий спосіб в латинській мові утворюється від основи інфекту.
Imperatīvus для 2 особи однини утворюється шляхом віднімання закінчення – re від інфінітиву:
Imperatīvus для 2 особи множини утворюється шляхом віднімання закінчення – re від інфінітиву та додавання закінчення - te. Для ІІІ дієвідміни використовують поєднувальну «і».
Дієвідміна Інфінітив Imperatīvus
2 Sg Imperatīvus
2 Pl
1. amāre ama! amate!
2. delēre dele! delete!
3. legěre lege! legite!
4. audīre audi! audite!
Заперечні форми утворюються шляхом додавання «non» до наказового способу:
Non noce! Не зашкодь!
а також додаванням «noli» для 2 Sg та «nolīte» для 2 Pl до інфінітиву:
Noli nocēre! Не зашкодь Nolite nocēre! Не зашкодьте!
PRAESENS INDICATIVI PASSIVI
Пасивний стан дієслів теперішнього часу
Praesens indicativi passivi дієслів усіх чотирьох дієвідмін утворюється шляхом додавання закінчень пасивного стану до основи інфекту:
№ Sg Pl
1. - or - mur
2. - ris - mĭni
3. -tur - (u)ntur
* Літера «u» вживається як сполучна у persōna tertia Pl у дієсловах ІІІ, ІV дієвідмін.
Приклади відмінювання дієслів:
І дієвідміна
Ornāre – прикрашати
Sg Pl
1. ornor ornamur
2. ornaris ornamĭni
3. ornatur ornantur

ІІ дієвідміна
Docēre – навчати
Sg Pl
1. doceor docemur
2. doceris docemĭni
3. docetur docentur
ІІІ дієвідміна
Scriběre – писати
Sg Pl
1. scribor scribimur
2. scriběris scribimĭni
3. scribĭtur scribuntur
ІV дієвідміна
Punīre – карати
Sg Pl
1. punior punimur
2. puniris punimĭni
3. punitur puniuntur
У пасивній конструкції прямий додаток стає підметом, присудок ставиться в пасивну форму і узгоджується з підметом. Особа, якою виконується дія, подається аблативом з прийменником a, ab.
Victōria a сoncordia gignĭtur. Перемога згодою породжується.
Causa ab arbĭtro auditur. Справа слухається суддею.
Ut salūtas, ita salutāris. Як ти вітаєш, так і тебе вітають.
ДРУГА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
Declinatio secunda substantivōrum
До другої відміни належать іменники чоловічого роду, які в Nom. Sg. мають закінчення -us, -er; та іменники середнього роду, які в Nom. Sg. мають закінчення -um.
У родовому відмінку (Gen. Sg.) всі вони мають закінчення –і.
Виключенням є слово чоловічого роду vir, viri, m (чоловік).
Відмінкові закінчення іменників другої відміни
Sg Pl
m n m n
Nom. -us, -er -um -i -a
Gen. -i -i -ōrum -ōrum
Dat. -o -o -is -is
Acc. -um -um -os -a
Abl. -o -o -is -is
Voc -e, er -um -i -a
Іменники, які в Nom. Sing. Закінчуються на –er, зберігають “е” у всіх відмінках (див. puer, pueri) або тільки в Nom. i Voc. Sg. (див. magister, -tri).
Зберігають “е” у всіх відмінках такі іменники: vesper, vesperi (m) - вечір, arbĭter, arbitri (m) – суддя, gener, generi (m) – зять, liber, -beri (Pl.) – діти та ін.
Приклади відмінювання іменників чоловічого роду:
суддя, секретар, чоловік
Singularis
Nom. arbĭter actuārius vir
Gen. arbitri actuārii viri
Dat. arbitro actuārio viro
Acc. arbitrum actuārium virum
Abl. arbitro actuārio viro
Voc arbiter actuārie vir
судді, секретарі, чоловіки
Pluralis
Nom. arbĭtri actuārii viri
Gen. arbitrōrum actuāriōrum virōrum
Dat. arbitris actuāriis viris
Acc. arbitros actuārios viros
Abl. arbitris actuāriis viris
Voc arbitri actuārii viri
Приклади відмінювання іменників середнього роду:
oppĭdum, i, m – місто
Sg Pl
Nom. oppĭdum oppĭda
Gen. oppĭdi oppĭdorum
Dat. oppĭdo oppĭdis
Acc. oppĭdum oppĭda
Abl. oppĭdo oppĭdis
Voc oppĭdum oppĭda
За другою відміною відміняються також прикметники чоловічого роду на –us, -er, та середнього роду на -um.
Liber bonus, m - хороша книга
Sg Pl
Nom. liber bonus libri boni
Gen. libri boni librorum bonorum
Dat. libro bono libris bonis
Acc. librum bonum libros bonos
Abl. libro bono libris bonis
Voc liber bone libri boni
МИНУЛИЙ ЧАС НЕДОКОНАНОГО ВИДУ В АКТИВНОМУ ТА ПАСИВНОМУ СТАНІ
Imperfectum indcativi activi et passivi
Imperfectum – це часова форма, яка вживається для:
вираження недоконаної дії в минулому подовженому, або дії, яка повторювалась;
для вираження дії, яка відбувалася одночасно з іншою дією в минулому часі.
Особові закінчення дієслів в Imperfectum indcativi activi et passivi
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. - (e) bam - (e) bamus - (e) bar - (e) bamur
2. - (e) bas - (e) batis - (e) baris - (e) bamīni
3. - (e) bat - (e) bant - (e) batur - (e) bantur
* Літера «е», представлена в дужках використовується при утворенні форм минулого недоконаного часу в дієсловах ІІІ – ІV дієвідмін як сполучна.
Розгляньте приклади: І дієвідміна: amo, avi, atum, are – любити
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. amabam amabamus amabar amabamur
2. amabas amabatis amabaris amabamīni
3. amabat amabant amabatur amabantur
ІІ дієвідміна:
doceo, ui, ctum, ēre – навчати
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. docēbam docēbamus docēbar docēbamur
2. docēbas docēbatis docēbaris docēbamīni
3. docēbat docēbant docēbatur docēbantur
ІІІ дієвідміна:
lego, legi, ctum, ěre – читати
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. legēbam legēbamus legēbar legēbamur
2. legēbas legēbatis legēbaris legēbamīni
3. legēbat legēbant legēbatur legēbantur
IV дієвідміна:
audio, ivi, itum, ire – слухати
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. audiēbam audiēbamus audiēbar audiēbamur
2. audiēbas audiēbatis audiēbaris audiēbamīni
3. audiēbat audiēbant audiēbatur audiēbantur
Imperfectum indcativi для дієслова «бути» (sum, esse):
Sg Pl
1. eram – я був еramus – ми були
2. еras – ти був еratis – ви були
3. еrat – він (вона, воно) був еrant – вони були
МАЙБУТНІЙ ЧАС НЕДОКОНАНОГО ВИДУ В АКТИВНОМУ ТА ПАСИВНОМУ СТАНІ
Futurum I indcativi activi et passivi
Futurum I відповідає майбутньому часу в українській мові та може перекладатись у доконаному та недоконаному виді. Futurum II indcativi activi et passivi утворюється від основи інфекта. У дієсловах І – ІІ дієвідмін використовується суфікс “b”.
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. - bo - bĭmus - bor - bĭmur
2. - bis - bĭtis - běris - bimĭni
3. - bit - bunt - bĭtur - buntur
Розгляньте приклад:
accuso, avi, atum, are - звинувачувати
moneo, ui, itum, ēre – радити, переконувати
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. accusabo
monebo accusabĭmus
monebĭmus accusabor
monebor accusabĭmur
monebĭmur
2. accusabis
monebis accusabĭtis
monebĭtis accusaběris
moneběris accusabimĭni
monebimĭni
3. accusabit
monebit accusabunt
monebunt accusabĭtur
monebĭtur accusabuntur
monebuntur
У дієсловах ІII – ІV дієвідмін використовується суфікс “а”, “е”.
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. - am - ēmus - ar - ēmur
2. - es - ētis - ēris - ēmĭni
3. - et - ēnt - ētur - ēntur
Розгляньте приклади:
repello, puli, pulsum, ěre - відганяти
servio, ivi, itum, ire – бути невільником
Activum Passivum
Sg Pl Sg Pl
1. repellam
serviam repellēmus
serviēmus repellar
serviar repellēmur
serviēmur
2. repelles
servies repellētis
serviētis repellēris
serviēris repellēmĭni
serviēmĭni
3. repellet
serviet repellent
servient repellētur
serviētur repellēntur
serviēntur
Майбутній час недоконаного виду для дієслова «бути» (sum, esse):
Sg Pl
1. erо – я буду еrimus – ми будемо
2. еris – ти будеш еritis – ви будете
3. еrit – він (вона, воно) буде еrunt – вони будуть
ТРЕТЯ ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
Declinatio tertia substantivōrum
До третьої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього роду з різними закінченнями в називному відмінку (Nom. Sg.). Характерним для третьої відміни закінчення родового відмінку (Gen. Sg.) є -is.
У більшості випадків основа іменників третьої відміни не збігається з формою називного відмінка. Основа визначається шляхом відкидання закінчення -is від Gen. Sg.
Відмінкові закінчення іменників третьої відміни:
Sg Pl
m, f n m, f n
Nom. різні закінчення -es a (ia)
Gen. -is -is - um (ium) - um (ium)
Dat. -i -i -ĭbus -ĭbus
Acc. -em =Nom -es Abl. -e (i) -e (i) -ĭbus -ĭbus
Voc =Nom =Nom -es a (ia)
ПРИГОЛОСНА ГРУПА ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ
Classis consonans
До приголосної групи відносяться нерівноскладові іменники всіх трьох родів, основа яких закінчується на один приголосний.
homo, hominis, m – людина, чоловік
nomen, nominis, n – ім’я
Sg Pl
m n m n
Nom. homo nomen nomines nomina
Gen. hominis nominis nominum nominum
Dat. homini nomini nominĭbus nominĭbus
Acc. hominem nomen nomines nomina
Abl. homine nomine nominĭbus nominĭbus
Voc homo nomen nomines nomina
ГОЛОСНА ТА ЗМІШАНА ГРУПА ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ
Classes vocalis et mixta declinatiōnis tertiae
До голосної групи третьої відміни надежать іменники тільки середнього роду трьох закінчень у називному відмінку (Nom. Sg): -e; -al; -ar.
Розгляньте приклади:
mare, maris, n – море
animal, animalis, n – тварина
exemplar, exemplaris, n – зразок, приклад
Особливість голосної групи третьої відміни полягає в тому, що в Abl. Sg, Nom. Pl., Gen. Pl., Acc. Pl. іменники мають в закінченні літеру «і».
vectigāl, alis, n – податок
Sg Pl
Nom. vectigāl vectigālia
Gen. vectigālis vectigālium
Dat. vectigāli vectigālibus
Acc. vectigāl vectigālia
Abl. vectigāli vectigālibus
Voc vectigāl vectigālia
До змішаної групи третьої відміни належать іменники різних родів, які розподіляються на дві підгрупи:
а) рівноскладові:
civis, is, m, f – громадянин, громадянка
avis, is, f – птах
в) нерівноскладові з основою на два приголосних:
pars, partis, f – частина
urbs, urbis, f – місто
Особливістю відмінювання іменників змішаної групи є закінчення – ium в Gen. Pl.
Sg Pl
Nom. avis ars aves artes
Gen. avis artis avium artium
Dat. avi arti avĭbus artĭbus
Acc. avem artem aves artes
Abl. ave arte avĭbus artĭbus
Voc avis ars aves artes
ТРЕТЯ ВІДМІНА ПРИКМЕТНИКІВ
Declinatio tertia adiectivorum
Прикметники третьої відміни розділяють на три типи:
а) прикметники трьох закінчень (мають різні закінчення для чоловічого, жіночого, середнього родів):
m: -er;
f: -ĭs;
n: -e.
celer – швидкий, celěris – швидка, celěre – швидке
NB: основа таких прикметників визначається шляхом відкидання закінчення –is від жіночого роду.
в) прикметники двох закінчень (мають одне закінчення для чоловічого та жіночого роду, інше – для середнього):
m, f: -ĭs;
n: - e.
fortis - сильний, fortis – сильна, forte – сильне
с) прикметники одного закінчення (мають те ж саме закінчення для чоловічого, жіночого, середнього родів). Це прикметники, які в Nom. Sg. закінчуються на –ns, -x. Вони належать до групи нерівноскладових іменників:
sapiens, entis – розумний, розумна, розумне
audax, acis – відважний, відважна, відважне
NB: vetus, eris, m, f, n – старий
dives, it is, m, f, n – багатий
pauper, eris, m, f, n – бідний
! Всі прикметники третьої відміни відміняються за зразком голосної групи іменників третьої відміни.

Приложенные файлы

  • docx 15526328
    Размер файла: 37 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий