Американська експериментальна школа

Американська експериментальна школа.
Перш ніж перейти до аналізу цього напряму і його внеску в розвиток експериментальної психології, зупинимось на американському напряму розвитку психологічних досліджень, відомому під назвою "функціоналізм". Те, що відрізняє функціоналістів, таких як Джон Дьюї, Уїльям Джеймс, Джеймс Роланд Анджел, від структуралістів, характеризують як прагматичну прикладну спрямованість їх досліджень, що виявилась, зокрема, у дослідженні процесу адаптації. їх цікавили питання цільової спрямованості конкретних психічних явищ і їх зумовленості специфічними умовами. Така функціональна зорієнтованість досліджень була характерною, зокрема, для генетичної психології (Стенлі Холл), порівняльної психології (Харві Карр), психології навчання (Роберт Вудвортс), психології індивідуальних розбіжностей (Джеймс Кеттелл і Лайонелл Терстоун).
Об'єднуючою тематикою функціоналістських досліджень були спроби встановити, як індивід за допомогою психологічних функцій пристосовується до змістовного оточення і як можна покращити це пристосування. їх дослідження здебільшого базувалися на використанні маніпулятивної стратегії і були спрямовані передусім на вивчення адаптації організму (R) до змін в оточуючому середовищі (S).
Деякі сучасні американські дослідники, такі як Артур Мелтон, Лео Постман, Бентон Андервуд, зберегли певною мірою стиль і підходи ранніх функціоналістів. Вони підкреслюють, що в сучасній американській експериментальній психології найбільш помітними є традиції саме функціоналізму (у порівнянні з іншими школами), які особливо характерні для досліджень пам'яті і навчання [68].
Телеологічна орієнтація досліджень ранніх функціоналістів змусила Джона Уотсона, учня Джеймса Анджелла, відмовитись від функціоналістської позиції. Телеологічні пояснення поведінки приписували цілі діям живих істот. Ці цілі представляють скоріше майбутні, ніж минулі чинники поведінки. Телеологічне пояснення причин того, чому, наприклад, пацюк швидко біжить у "проблемному ящику" до місця, де він може отримати їжу, може бути сформульовано у термінах очікування твариною майбутніх наслідків її поведінки (бігу). На відміну від цього, нетелеологічне пояснення цілеспрямованої поведінки тварини базується на урахуванні особливостей її минулого досвіду (попереднього отримання їжі у певному місці) як фактора, що зумовлює поведінку в теперішній ситуації. Телеологічні пояснення поведінки, на думку Дж. Уотсона, базуються на постулатах наявності змістовного компоненту у поведінці і її довільності, тобто вони подібні поясненням традиційних раціоналістів, а тому не є науковими. Класична робота Дж. Уотсона "Психологія очима біхевіориста" (1913) [116] містить погляди на психологію як на природознавчу науку, основні наукові дані якої, як і в інших науках, базуються на спостереженнях, що піддаються публічній перевірці. Специфічною метою психології він вважав аналіз поведінки живих істот в умовах, які змінюються, що призводить до адаптації організму до цих змін.
У більшості досліджень біхевіористи використовували експериментально-маніпулятивну стратегію, а результуючі закономірні співвідношення відповідали формулі S - R.
Основний внесок біхевіористів у становлення експериментальної дослідницької парадигми полягає у відстоюванні об'єктивності у вивченні аспектів поведінки, доступних спостереженню. Здобутки біхевіористів у становленні експериментальної методології в психології настільки значущі, що, на думку зарубіжних дослідників, не визнавати їх на підставі неадекватних теоретичних поглядів щодо ролі свідомості у поведінці було б не об'єктивно. їм треба віддати належне за розуміння ролі поведінки як найважливішого джерела інформації, яке має у своєму розпорядженні психолог для вивчення психіки людини. Цікавим видається твердження, що "більшість експериментальних психологів можна характеризувати як "методологічних біхевіористів" [68, с. 56]. Мається на увазі методологічний підхід до вивчення психіки, а не теоретичні уявлення про природу психічного. Цей підхід базується на переконанні, що для того, щоб психологію вважали науковою дисципліною, вона повинна аналізувати явища, які можуть бути адекватно ідентифіковані і перевірені іншими дослідниками.

15

Приложенные файлы

  • doc 15520210
    Размер файла: 32 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий